Govoritinfo.com

Позначка: економіка України

  • Ормузький пролив і фактор Ірану: чому пальне в Україні знову дорожчає

    Ормузький пролив і фактор Ірану: чому пальне в Україні знову дорожчає

    Різке зростання цін на пальне в Україні пов’язане не з діями АЗС, а з глобальними коливаннями нафтового ринку. Ескалація навколо Ірану знову зробила Ормузьку протоку ключовою точкою світової енергетики — через неї проходить близько 20% світових поставок нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу. Будь-яка загроза цьому маршруту миттєво викликає нервову реакцію трейдерів і зростання цін, повідомляє BIHUS.

    Ланцюг простий: спочатку реагують глобальні нафтові трейдери та переробники, потім європейські постачальники, після чого зростання цін доходить до країн-імпортерів. Україна повністю залежить від імпорту пального, тому світові коливання майже автоматично відображаються на вартості на заправках.

    На світовому ринку зафіксовано тривожний показник — близько 1000 доларів за тонну дизельного пального. Востаннє такі рівні спостерігалися на початку повномасштабної війни у 2022 році. Для порівняння: у лютому того року ціна становила близько 700 доларів за тонну.

    За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, саме нова закупівельна ціна формує майбутню роздрібну вартість пального. Наприклад, свіжий прайс литовського підрозділу Orlen Lietuva показав зростання ціни дизеля на 152 долари за тонну лише за один день. У перерахунку це приблизно 6,5 гривні на літр. Собівартість пального на кордоні вже сягає близько 62 грн за літр, а з урахуванням середньої торгової маржі близько 8 грн роздрібна ціна виходить на рівень приблизно 70 грн за літр. Станом на початок березня середня ціна на АЗС уже наблизилася до 71 грн за літр.

    Із бензином ситуація відносно стабільніша, оскільки на березень законтрактовано значні обсяги постачання. Натомість дизель перебуває під сильнішим тиском ринку. Великі постачальники дизеля до Європи — Саудівська Аравія та Кувейт, тому будь-які військові інциденти в регіоні автоматично закладаються ринком як ризик перебоїв саме з цим видом пального.

    Водночас експерти наголошують: фізичного дефіциту пального в Україні немає. Обсяги вже законтрактовані та перебувають у дорозі. Основна проблема — ціна та невизначеність на світовому ринку.

    Головний ризик нині — паніка споживачів. Система постачання не розрахована на одночасний масовий попит. У 2022 році дефіцит виник не лише через руйнування логістики та удари по нафтобазах, а й через панічну скупку пального.

    Сьогодні запаси пального у мережах відносно невеликі: приблизно на два тижні по дизелю і близько одного тижня по бензину. У Європі стратегічні резерви сягають 90 днів, тоді як в Україні великі сховища залишаються вразливими цілями, тому компанії не накопичують значних обсягів.

    За оцінкою Куюна, загальне подорожчання пального зараз становить близько 30%, і ключовий драйвер — фактор Ірану та напруженість навколо Ормузької протоки. Однак такі стрибки не обов’язково є довгостроковими. Подібна ситуація вже відбувалася влітку 2025 року, коли після удару Ізраїлю по іранських ядерних об’єктах ціни різко зросли, але приблизно через 12 днів повернулися до попередніх рівнів після перемир’я.

    Отже, нинішнє зростання цін — це реакція світового ринку на геополітичний ризик. Пальне продовжує надходити в Україну, і дефіциту не очікується. Головний фактор, який може створити проблеми на ринку, — це масова паніка та різке зростання попиту.

  • Пальне дорожчає, добрива під загрозою: як криза на Близькому Сході вплине на українську посівну

    Пальне дорожчає, добрива під загрозою: як криза на Близькому Сході вплине на українську посівну

    Стрімке зростання цін на пальне та можливий дефіцит добрив через кризу на Близькому Сході можуть суттєво вплинути на український агросектор і підготовку до сезону 2026 року. Після чергового загострення навколо Ірану світові енергетичні ринки відреагували підвищенням котирувань, що вже позначається на внутрішніх цінах в Україні.

    За даними профільних майданчиків, оптові ціни на бензин, дизель і скраплений газ знову зросли. Бензин марки А-95 у гурті перевищив 62 гривні за літр, дизель подорожчав до понад 71 гривні. На світовому ринку нафта знову наблизилася до позначки понад 83 долари за барель. Це створює передумови для подальшого зростання роздрібних цін найближчим часом.

    Для аграріїв ситуація ускладнюється ще й обмеженнями на відвантаження пального з європейських нафтопереробних заводів — постачальники вводять ліміти, що не перевищують кількох сотень тонн в одні руки. У період активної підготовки до посівної це створює ризики нестачі ресурсів.

    Представники аграрного сектору зазначають, що дизель уже коштує значно дорожче, ніж на початку минулорічної посівної кампанії. Частина господарств встигла сформувати запаси за старими цінами, однак багато хто змушений закуповувати пальне нині, що суттєво збільшує витрати. Через це деякі фермери заявляють про можливе скорочення площ посівів, хоча експерти вважають, що більшість господарств усе ж продовжать роботу.

    Окремий виклик — добрива. Найбільш відчутне подорожчання стосується азотних добрив, зокрема карбаміду та аміачної селітри. Після обмежень транзиту через стратегічні морські маршрути світові ціни на сировину для виробництва добрив зросли. Підвищилися й витрати на логістику, що додатково впливає на кінцеву вартість.

    За оцінками міжнародних експертів, через ключові морські коридори проходить значна частина світової торгівлі добривами та їхніми компонентами. У разі затяжного кризового сценарію можливий глобальний дефіцит, що відобразиться на вартості продовольства у світі.

    В Україні внутрішнє виробництво добрив працює не на повну потужність, тому аграрії частково залежать від імпорту. Якщо ціни на азотні та фосфорні добрива залишаться високими, це може підвищити собівартість вирощування зернових і технічних культур більш ніж на 30%.

    Експерти застерігають: у короткостроковій перспективі це означає складнішу посівну кампанію, а в середньостроковій — потенційний вплив на врожайність і фінансову стабільність господарств. Водночас кінцевий ефект залежатиме від тривалості міжнародної кризи та швидкості стабілізації енергетичних і логістичних ринків.

  • Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Борги українців за комунальні послуги перевищили 113 млрд гривень

    Заборгованість населення України за житлово-комунальні послуги продовжує зростати. За підсумками четвертого кварталу 2025 року загальна сума боргів сягнула 113,4 млрд гривень, що на 12,5% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Про це свідчать дані Державної служби статистики.

    У жовтні–грудні 2025 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 64,1 млрд гривень. Це становить лише 83,1% від нарахованої суми, яка за цей період склала 77,1 млрд гривень.

    Найкращий рівень оплати зафіксовано за послугами централізованого водопостачання та водовідведення — споживачі заплатили навіть більше, ніж було нараховано, а саме 105,1%. Водночас найгірша ситуація спостерігається з оплатою теплопостачання та гарячої води: сплачено лише 59,3% від виставлених рахунків.

    Саме тепло і гаряча вода формують найбільшу частину боргів. Станом на кінець 2025 року заборгованість за ці послуги досягла 38 млрд гривень, що на 14,7% більше, ніж кварталом раніше.

    Значна сума боргів накопичилася і за природний газ. Заборгованість за постачання та розподіл газу становить 35,4 млрд гривень, збільшившись за квартал одразу на 26,8%.

    За електроенергію українці заборгували 17 млрд гривень, що на 2,7% більше, ніж у попередньому кварталі.

    Водночас борги за водопостачання та водовідведення дещо зменшилися — до 10,1 млрд гривень, що на 2,8% менше. Заборгованість за управління багатоквартирними будинками становить 9,5 млрд гривень, а за вивезення побутових відходів — 3,2 млрд гривень.

    Найбільші борги за комунальні послуги зафіксовані у Дніпропетровській області — 18,3 млрд гривень. Далі йдуть Донецька область із боргом 4,1 млрд гривень та Полтавська область — 3,4 млрд гривень.

    Експерти пояснюють зростання заборгованості складною економічною ситуацією, високими тарифами на енергоресурси та зниженням платоспроможності частини населення.

  • За новою програмою фінансування Україна ризикує переплатити МВФ понад мільярд доларів

    За новою програмою фінансування Україна ризикує переплатити МВФ понад мільярд доларів

    Україна за новою програмою розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду (EFF) на 2026–2029 роки може виплатити фонду більше коштів, ніж отримає у вигляді позик. Такий прогноз озвучив керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

    За словами експерта, обсяги фінансування, які Україна очікує отримати в межах нової програми, майже співпадають із сумою майбутніх виплат на користь МВФ у той самий період. Через це баланс між отриманими коштами та платежами може виявитися негативним.

    Паращій зазначає, що за попередніми розрахунками протягом наступних чотирьох років Україна може заплатити фонду приблизно на 1,13 мільярда доларів більше, ніж отримає за програмою. Така ситуація, на його думку, виглядає незвичною, адже програми МВФ зазвичай покликані підтримувати фінансову стабільність країн, а не створювати додаткове навантаження на бюджет.

    Окрему увагу аналітик звернув на структуру процентної ставки за кредитами фонду. Наразі базова ставка становить близько 2,68% річних. До неї додається стандартна маржа МВФ на рівні 0,60%. Крім того, для країн із великим обсягом запозичень застосовується додаткова надбавка, яка може сягати 2,75% річних.

    Саме ця надбавка, за словами експерта, істотно впливає на кінцеву вартість кредитування для України. Механізм був запроваджений самим фондом для того, щоб обмежити надмірне використання великих та довгострокових фінансових ресурсів.

    Паращій підкреслив, що Україна також сплачує цю додаткову ставку за своїми зобов’язаннями перед фондом. За його оцінками, лише через надбавку за високу закредитованість у межах нової програми країна може додатково сплатити приблизно 900 мільйонів доларів.

    На думку аналітиків, подібна структура виплат означає, що співпраця з МВФ у найближчі роки залишатиметься важливою для фінансової стабільності країни, але водночас вимагатиме ретельного управління державним боргом і бюджетними витратами.

  • НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    У Національному банку України заявляють, що підстав для різкого зростання курсу долара наразі немає. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

    За його словами, поточний стан міжнародних резервів дозволяє утримувати стабільність валютного ринку. На початку 2026 року вони становили майже 60 млрд доларів, що приблизно удвічі більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    «Ми не бачимо підстав для того, щоб курс “вилітав у космос”», — зазначив Ніколайчук.

    У Нацбанку також прогнозують подальше зростання резервів. Очікується, що у 2026 році їх обсяг може збільшитися до 65 млрд доларів, а у 2027 році — до 73 млрд.

    За словами Ніколайчука, поточний рівень резервів забезпечує приблизно 120% від композитної міри адекватності міжнародних резервів за методологією Міжнародного валютного фонду.

    Водночас Нацбанк продовжує активно втручатися у валютний ринок, щоб утримувати стабільність гривні. Зокрема, у січні 2026 року регулятор провів значні валютні інтервенції.

    Протягом місяця НБУ не купив до резервів жодного долара або євро, натомість продав валюти на понад 3 млрд доларів у еквіваленті.

    Окрім цього, у Нацбанку наголошують на поступовому зниженні інфляції. За словами Ніколайчука, після пікового рівня майже 16% у травні інфляція знизилася до 7,4% у січні.

    Головною метою монетарної політики НБУ залишається досягнення цільового показника інфляції на рівні 5%.

  • Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Бензин на АЗС дорожчає: що відбувається на паливному ринку України

    Український ринок пального знову опинився в центрі критики через різке підвищення цін на автозаправних станціях. Протягом короткого часу вартість бензину та дизельного пального на багатьох АЗС зросла одразу на кілька гривень за літр. При цьому ціни піднялися майже одночасно в різних мережах, що викликало підозри у можливій картельній змові.

    Найбільші оператори паливного ринку — серед яких мережі ОККО, БРСМ, SOCAR та інші великі гравці — фактично синхронно підвищили ціни на 2–4 гривні за літр. Таке одночасне зростання виглядає особливо підозрілим, зважаючи на те, що зміни відбулися майже миттєво.

    Експерти звертають увагу на те, що подібна швидка реакція на світові котирування нафти є економічно сумнівною. Значна частина пального, яке продається на українських заправках, закуповується трейдерами заздалегідь і зберігається на складах. Це означає, що ціни на АЗС не повинні змінюватися миттєво разом із коливаннями світових ринків.

    Економіст Олег Пендзин заявив, що синхронне підвищення вартості пального на українських АЗС має ознаки картельної змови. За його словами, одночасне підняття цін різними мережами без очевидних економічних причин виглядає підозріло.

    Пендзин пояснив, що миттєва реакція заправок на світові котирування нафти є технологічно необґрунтованою. Трейдери продають пальне із запасів, які були закуплені раніше за іншими цінами. За оцінками експерта, реальний часовий лаг між зміною вартості нафти на світових ринках і зміною ціни на заправках становить приблизно 20 днів.

    Тому ситуація, коли ціни на АЗС зростають буквально в один момент після новин про коливання на світовому ринку, може свідчити про узгоджені дії між великими гравцями.

    Економіст також розкритикував пасивність Антимонопольного комітету України, який мав би оперативно реагувати на подібні ситуації. За його словами, під час війни державні регулятори повинні уважно стежити за ринками стратегічних товарів, адже різкі цінові коливання безпосередньо впливають на економіку та життя людей.

    Особливо небезпечним підвищення цін на дизель є напередодні посівної кампанії. Саме дизельне пальне формує значну частину собівартості сільськогосподарського виробництва. Від його вартості залежить ціна майбутнього врожаю, а отже і вартість продуктів для населення.

    Якщо ціни на пальне залишаться на такому рівні або продовжать зростати, це може призвести до подорожчання продовольства вже в найближчі місяці. Фермери змушені закладати витрати на пальне у собівартість продукції, що зрештою відобразиться на цінах у магазинах.

    На цьому тлі мовчання державних органів викликає дедалі більше запитань. Антимонопольний комітет України поки що не демонструє активних дій щодо перевірки ситуації на ринку пального, хоча ознаки синхронного підвищення цін очевидні.

    У країнах Європейського Союзу у кризові періоди уряди часто застосовують жорсткі механізми контролю за цінами на стратегічні ресурси, а також надають субсидії або інші інструменти підтримки для бізнесу та населення.

    В Україні ж поки що складається враження, що великі паливні мережі фактично самостійно визначають цінову політику, тоді як держава обмежується лише спостереженням за ситуацією.

    Якщо регулятори не втрутяться у ситуацію найближчим часом, різке подорожчання пального може мати довготривалі наслідки для економіки — від зростання витрат у сільському господарстві до нового витка інфляції.

  • Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    До загального фонду державного бюджету України у лютому 2026 року надійшло 222,6 млрд гривень податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Основними джерелами наповнення залишаються внутрішні податкові надходження та міжнародна фінансова підтримка.

    Найбільшу частину доходів забезпечила Державна податкова служба — 91 млрд гривень. Ще 63,8 млрд гривень надійшло від митних платежів, що формуються за рахунок імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності.

    Водночас вагому частку бюджету становила міжнародна допомога. У лютому Україна отримала 62,9 млрд гривень у вигляді грантів від міжнародних партнерів, які спрямовуються передусім на фінансування соціальних видатків та підтримку стабільності державних фінансів в умовах війни.

    Для порівняння, у січні 2026 року доходи загального фонду державного бюджету були вищими і становили 241,2 млрд гривень. Зокрема, обсяг міжнародної допомоги тоді перевищував 101,4 млрд гривень, що суттєво вплинуло на загальний рівень надходжень на початку року.

    Таким чином, у лютому спостерігається певне зниження бюджетних доходів порівняно з попереднім місяцем, насамперед через менший обсяг зовнішнього фінансування. Водночас стабільні податкові та митні надходження свідчать про збереження внутрішньої дохідної бази держави.

  • В Україні прогнозують різке зростання цін на пальне у разі війни США з Іраном

    В Україні прогнозують різке зростання цін на пальне у разі війни США з Іраном

    Ціни на бензин і дизель в Україні можуть суттєво зрости вже протягом найближчого місяця у разі початку військової операції США проти Ірану. За оцінками експертів паливного ринку, у разі затяжного конфлікту подорожчання на АЗС може сягнути до 5 гривень за літр.

    Фахівці зазначають, що ключовим фактором стане тривалість бойових дій та їхній вплив на світові нафтові котирування. Якщо операція буде короткочасною — до двох тижнів — нафта може тимчасово зрости до близько 80 доларів за барель, але згодом ціни стабілізуються. У такому випадку український ринок може відреагувати зростанням вартості пального в межах 1–2 гривень за літр.

    Інша ситуація можлива у разі затягування конфлікту. Якщо напруження триватиме довше, ціна нафти може перевищити 85–90 доларів за барель. Тоді українські споживачі можуть зіткнутися з більш відчутним подорожчанням бензину та дизелю.

    Додатковим ризиком залишається можливе перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світових обсягів нафти. Будь-які перебої з постачанням або пошкодження інфраструктури нафтовидобутку здатні спричинити різке зростання світових цін.

    Навіть якщо масштабної військової операції не відбудеться, але напруженість у регіоні збережеться, пальне в Україні може подорожчати приблизно на 1 гривню за літр уже протягом найближчого тижня через коливання нафтових котирувань.

    Крім зовнішніх факторів, на цінову динаміку впливають і внутрішні чинники. У середині або наприкінці березня можливе додаткове підвищення ще приблизно на 1 гривню через девальвацію гривні та зростання витрат на логістику.

    Таким чином, остаточна вартість пального залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, ситуації на світовому нафтовому ринку та економічних процесів усередині країни.

  • МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”).

    “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

    У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

    У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

    Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

    Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

  • Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

    Вперше з 2024 року подешевшали непродовольчі товари

    У січні 2026 року річна інфляція в Україні знизилася до 7,4%. У місячному вимірі ціни зросли на 0,7%. Про це повідомив Національний банк України.

    Базова інфляція продовжила сповільнюватися й становила 7,0% у річному вимірі. За оцінкою НБУ, інфляційний тиск поступово зменшується, хоча окремі категорії товарів демонструють протилежну динаміку.

    Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування прискорилися до 8,2%. Це сталося вперше з червня 2025 року. Найбільше вплинули на показник яйця — через ефект низької бази порівняння минулого року, коли тепла погода сприяла збільшенню пропозиції. Також зросли ціни на огірки через обмежену пропозицію, помідори — через здорожчання імпорту, а також рибу та цитрусові.

    Водночас зменшився ціновий тиск на м’ясо та борошно. Темпи подорожчання свинини, яловичини, курятини та борошна сповільнилися.

    Зростання цін на оброблені продукти харчування сповільнилося до 10,8% у річному вимірі. Повільніше дорожчали хліб, соняшникова олія, безалкогольні напої, вершкове масло та сири.

    Інфляція у сфері послуг знизилася до 11,2%. За даними НБУ, це пов’язано зі зменшенням тиску з боку ринку праці. Сповільнилися темпи зростання вартості страхових і фінансових послуг, зв’язку, медичних послуг, транспорту, обслуговування автомобілів, послуг із особистого догляду, а також закладів харчування і тимчасового проживання.

    Вперше з травня 2024 року відновилося зниження цін на непродовольчі товари — у річному вимірі вони зменшилися на 0,4%.

    Темпи зростання адміністративно регульованих цін також сповільнилися — до 9,1%. Зокрема, повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби.

    Інфляція палива знизилася до 5,7%. Це пояснюється ефектом бази порівняння для бензину та дизельного пального. Водночас автомобільний газ подорожчав швидше — через скорочення запасів і зростання витрат на виробництво в умовах похолодання.

    У Національному банку очікують, що в найближчі місяці інфляція продовжить сповільнюватися, хоча темпи зниження можуть бути помірними. Серед факторів ризику — наслідки масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури та пов’язані з цим витрати бізнесу.