Govoritinfo.com

Позначка: економіка України

  • Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Генераторний бум приніс мільярди: хто заробив найбільше на енергокризі в Україні

    Ринок генераторів в Україні, який стрімко зріс після масованих атак РФ на енергосистему, продовжує приносити компаніям мільярдні доходи. Попри те, що у 2025 році темпи зростання дещо сповільнилися, сегмент резервного живлення залишається одним із найприбутковіших на українському ринку. Загальна виручка найбільших компаній, що працюють у сфері виробництва та постачання генераторів, уже перевищила 8 млрд грн.

    Про це свідчить нове дослідження аналітичної системи YouControl.

    Після початку повномасштабної війни та серії російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі попит на генератори, трансформатори та системи резервного живлення фактично вибухнув. У 2023 році середній приріст виручки компаній у цьому сегменті становив понад 1088%, а у 2024 році ринок продовжив зростати ще на 1132%.

    У 2025 році ситуація почала стабілізовуватися, однак ринок все одно залишився у фазі активного розвитку. Темпи зростання сповільнилися до 65%, але навіть цей показник аналітики називають дуже високим для української економіки в умовах війни.

    Для аналізу YouControl дослідив двадцять найбільших юридичних осіб із основним видом діяльності «Виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів», які не перебувають у процесі припинення станом на квітень 2026 року та мають річний дохід понад 100 млн грн.

    Найбільшу виручку за підсумками 2025 року отримало ТОВ «Еліз» — понад 1,195 млрд грн. Компанія також активно брала участь у державних тендерах. Другу позицію посіло ТОВ «Укрелектроапарат» із доходом 1,107 млрд грн.

    До п’ятірки найбільших гравців ринку також увійшли:

    – ТОВ «ЕДС-ПАУЕР» — понад 780 млн грн;
    – ТОВ «Фуджікура Аутомотів Україна Львів» — майже 499 млн грн;
    – ТОВ «Дарекс-Енерго» — близько 296 млн грн.

     

    Аналітики наголошують, що більшість компаній із топ-20 продемонстрували приріст доходів більш ніж на 50% навіть на тлі загального сповільнення ринку.

    Водночас чітко простежується сезонність попиту. Найбільше зростання доходів компанії фіксували у другому півріччі 2025 року, коли Україна традиційно почала готуватися до нового осінньо-зимового сезону та можливих блекаутів.

    Так, у другому кварталі виручка компаній із топ-20 зросла на 44%, у третьому — на 65%, а у четвертому кварталі — на 67%.

    Окрему роль у зростанні ринку відіграли державні та муніципальні закупівлі. Найбільше коштів на генератори та резервне обладнання у 2025 році витратили у Києві — понад 182 млн грн.

    Друге місце посіла Запорізька область, де на закупівлі спрямували майже 115 млн грн. Значні витрати також зафіксували у Дніпропетровській області — понад 42 млн грн та у Вінницькій — майже 11 млн грн.

    До переліку регіонів із витратами понад 2 млн грн також увійшли:

    – Хмельницька область;
    – Харківська область;
    – Київська область;
    – Львівська область;
    – Кіровоградська область.

    Експерти пояснюють таку концентрацію витрат тим, що саме ці регіони або найбільше страждали від російських атак, або мають критично важливу інфраструктуру, яку потрібно забезпечити резервним живленням.

    За словами аналітиків, ринок генераторів в Україні фактично став частиною нової воєнної економіки. Через постійні загрози обстрілів бізнес, громади, лікарні, підприємства та державні установи змушені створювати автономні системи енергозабезпечення.

    Після ударів РФ по енергосистемі восени та взимку 2022–2024 років генератори стали одним із найбільш дефіцитних товарів у країні. У пікові моменти українці масово скуповували бензинові та дизельні моделі, а ціни на обладнання подекуди зростали в кілька разів.

    У 2025 році ринок почав переходити від панічних закупівель до системного формування енергетичної стійкості. Все більше компаній та громад інвестують у стаціонарні енергетичні рішення, промислові генератори та комбіновані системи резервного живлення.

    Крім того, уряд і місцева влада продовжують фінансувати закупівлю генераторів для об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, водоканалів та котелень.

    Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що Кабмін виділив додаткові мільярди гривень на підготовку енергосистеми до наступної зими. Частина цих коштів також спрямовується на закупівлю резервних джерел живлення.

    Попри поступову стабілізацію ситуації в енергетиці, експерти вважають, що у 2026 році ринок генераторів залишатиметься прибутковим. Причина — постійна загроза нових атак РФ, а також прагнення українського бізнесу та громад мінімізувати ризики енергетичних криз.

    Аналітики прогнозують, що найближчими роками акцент зміститься з масового імпорту побутових генераторів на розвиток локального виробництва енергетичного обладнання, систем накопичення енергії та комплексних рішень для автономного живлення.

    Український ринок резервної енергетики вже став одним із найбільш динамічних секторів економіки воєнного часу і, схоже, продовжить зростання навіть після завершення активної фази війни.

  • На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    На Волині створять індустріальний парк «Горохів»: у проєкт планують залучити майже 1,6 млрд грн

    Кабінет міністрів України офіційно зареєстрував новий індустріальний парк «Горохів» у Волинській області. Проєкт передбачає масштабне залучення інвестицій, створення сотень робочих місць та розвиток глибокої переробки сировини в регіоні.

    Про це повідомило Міністерство економіки України.

    Індустріальний парк буде розташований у місті Горохів на території площею майже 13,8 гектара. Ініціатором створення виступила Горохівська міська рада. Термін функціонування парку становитиме 30 років.

    Згідно з концепцією проєкту, у розвиток та облаштування індустріального парку планують залучити близько 1,587 мільярда гривень із різних джерел. Йдеться про кошти місцевої влади, державну підтримку, а також інвестиції майбутніх резидентів та партнерів парку.

    Очікується, що реалізація проєкту дозволить створити близько 690 нових робочих місць.

    У Міністерстві економіки зазначають, що «Горохів» стане багатопрофільним виробничим майданчиком. На його території планують розмістити підприємства з перероблення сільськогосподарської продукції, виробництва харчових продуктів, деревооброблення та виготовлення виробів із деревини й корка.

    Крім того, у парку мають з’явитися складські комплекси, виробництва паливної щепи з відходів агропереробки, текстильні підприємства та виробництва з пошиття одягу.

    Окремим напрямом стане науково-технічна діяльність. Концепція передбачає створення лабораторій для перевірки якості сировини та готової продукції.

    Заступник міністра економіки Віталій Кіндратів наголосив, що Волинська область має значний потенціал у сфері деревооброблення, однак нині регіон переважно експортує сировину з низьким рівнем обробки.

    «Індустріальний парк “Горохів” може стати платформою для розвитку глибшого перероблення та створення продукції з вищою доданою вартістю», — зазначив він.

    За словами представників уряду, створення нових індустріальних парків є частиною державної політики економічного відновлення та регіонального розвитку під час війни.

    Влада розраховує, що такі майданчики допоможуть залучати інвестиції, розвивати локальне виробництво та створювати робочі місця навіть у складних економічних умовах.

    На кінець 2025 року в державному реєстрі налічувалося 118 індустріальних парків. За даними групи компаній «Індустріальні парки України», лише за минулий рік до переліку додали 27 нових об’єктів.

    Більшість нових парків — приватні. Із 27 нових майданчиків 19 створені приватними ініціаторами, ще вісім — комунальними структурами.

    Найбільше індустріальних парків нині зосереджено у Львівській області — там зареєстровано 20 таких об’єктів. Далі йдуть Київська область із 15 парками та Закарпаття, де функціонують 12 індустріальних майданчиків.

    Уряд останнім часом активно оновлює механізми підтримки індустріальних парків. Зокрема, у березні Кабмін змінив правила державного стимулювання для таких проєктів.

    Нові правила передбачають розширення механізмів підтримки для прифронтових територій, а також можливість фінансування відновлення інженерно-транспортної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських обстрілів.

    Держава також пропонує фінансову підтримку для розвитку індустріальних парків. У березні Міністерство економіки оголосило про старт прийому заявок на фінансування індустріальних проєктів, де один парк може отримати до 200 мільйонів гривень підтримки.

    Крім Волині, останніми місяцями про запуск нових індустріальних парків повідомляли й інші регіони. Зокрема, у травні стало відомо про створення індустріального парку в Хусті на Закарпатті з інвестиціями понад 1,2 мільярда гривень.

    Також у Вінниці запустили новий завод із виробництва фарбувальних камер.

    Економісти зазначають, що розвиток індустріальних парків є одним із ключових інструментів післявоєнного відновлення економіки України. Вони дозволяють концентрувати виробництва, зменшувати логістичні витрати та створювати нові точки економічного зростання.

    Особливе значення має розвиток переробної промисловості. Україна традиційно залишається експортером сировини, тоді як уряд намагається стимулювати виробництво готової продукції з більшою доданою вартістю.

    У Міністерстві економіки сподіваються, що індустріальний парк «Горохів» стане одним із прикладів такої трансформації для Волинської області та всього заходу України.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • “Ліси України” змінюють керівника: держпідприємство очолить ексзаступник міністра економіки

    “Ліси України” змінюють керівника: держпідприємство очолить ексзаступник міністра економіки

    Державне підприємство “Ліси України”, яке є найбільшим лісокористувачем країни, з 1 липня отримає нового керівника. Виконувачем обов’язків генерального директора стане колишній заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович.

    Відповідне рішення 27 травня ухвалила Наглядова рада підприємства. Про кадрові зміни повідомило Міністерство економіки України.

    Призначення відбувається на тлі масштабної реформи лісової галузі та трансформації державного підприємства у майбутнє акціонерне товариство зі 100% державною власністю.

    До свого нового призначення Ігор Зубович працював заступником міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Цю посаду він обіймав із серпня 2025 року до травня 2026-го. Раніше чиновник керував Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу, а також певний час виконував обов’язки голови Державної екологічної інспекції України.

    Після призначення Зубович заявив, що головними пріоритетами його роботи стануть цифровізація галузі, підвищення прозорості управління та баланс між економічними й екологічними інтересами.

    За його словами, підприємство має стати більш ефективним, збільшувати надходження до бюджету та водночас зміцнювати довіру суспільства до системи управління лісовим господарством.

    Наразі “Ліси України” очолює Юрій Болоховець, який керував підприємством від моменту його створення у 2023 році. Саме за його каденції стартувала масштабна реформа галузі та процес корпоратизації підприємства.

    До цього Болоховець у 2021–2023 роках очолював Державне агентство лісових ресурсів України.

    У Мінекономіки наголошують, що разом із кадровими змінами стартує і підготовка до відкритого конкурсного відбору постійного генерального директора підприємства. Для цього планують залучити професійного рекрутингового консультанта, а також затвердити окремі критерії оцінювання кандидатів та умови конкурсу.

    Корпоратизація ДП “Ліси України” передбачена постановою Кабінету міністрів №1003 від 7 вересня 2022 року. В уряді пояснюють, що реформа має модернізувати систему управління лісовою галуззю, зробити її прозорішою та ефективнішою.

    При цьому влада окремо підкреслює, що після перетворення підприємства на акціонерне товариство всі 100% акцій залишатимуться у державній власності, а приватизація лісів законодавчо заборонена.

    Сьогодні ДП “Ліси України” є одним із найбільших державних підприємств країни. Воно управляє 6,6 мільйона гектарів лісового фонду та забезпечує роботою понад 22 тисячі працівників.

    На тлі реформи підприємство демонструє суттєве фінансове зростання. За даними Міністерства економіки, у першому кварталі 2026 року чистий дохід “Лісів України” зріс на 87% порівняно з 2023 роком і досяг 8,6 мільярда гривень.

    Прибуток до оподаткування за цей період збільшився на 273% — до 3 мільярдів гривень. Також значно зросли податкові надходження: підприємство сплатило 4 мільярди гривень податків, що на 166% більше, ніж у 2023 році.

    Водночас лісова галузь залишається однією з найпроблемніших із точки зору корупційних ризиків та незаконних схем. Раніше Державне бюро розслідувань повідомляло про сотні кримінальних проваджень, пов’язаних із можливими зловживаннями у сфері лісового господарства.

    На цьому тлі кадрові зміни у “Лісах України” можуть стати одним із ключових етапів подальшої реформи державного сектору та системи управління природними ресурсами країни.

  • МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    МВФ повернувся до Києва з жорсткими вимогами: Україна ризикує втратити мільярди через податки та реформи

    До України прибула місія Міжнародного валютного фонду для першого перегляду нової чотирирічної кредитної програми EFF обсягом 8,1 мільярда доларів. Переговори між українською владою та представниками Фонду можуть стати одними з найскладніших за останній час, адже Києву доведеться пояснювати затримки з виконанням низки вимог МВФ, від яких залежить подальше фінансування країни під час війни.

    Про початок роботи місії 27 травня повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано, пише «Інтерфакс-Україна». За її словами, команда Фонду на чолі з Гевіном Греєм проведе в Києві переговори з українським урядом, Національним банком та іншими партнерами в межах першого перегляду нової програми розширеного фінансування EFF, а також консультацій за статтею IV Статуту МВФ.

    Основна увага під час перемовин буде зосереджена на макроекономічній стабільності, наповненні державного бюджету, податковій реформі та структурних змінах, які Україна зобов’язалася реалізувати в обмін на міжнародну фінансову підтримку.

    Нова програма EFF стала продовженням співпраці України з МВФ після завершення попередньої чотирирічної програми на 15,6 мільярда доларів, затвердженої ще у березні 2023 року. За тією програмою Україна отримала дев’ять траншів на загальну суму понад 10,6 мільярда доларів.

    Перший транш нової програми — близько 1,5 мільярда доларів — уже надійшов до державного бюджету на початку березня 2026 року. Загалом цього року заплановано три перегляди програми — у червні, вересні та грудні. Якщо Україна успішно виконає всі умови, держава зможе отримати ще понад 2,4 мільярда доларів фінансування вже до кінця року.

    Однак нинішній візит місії проходить на тлі непростих дискусій навколо вимог Фонду. Однією з найрезонансніших тем стало можливе запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування.

    Саме ця вимога викликала значне невдоволення серед підприємців та бізнес-спільноти. За даними українських урядовців, у квітні Києву вдалося домовитися з МВФ про перенесення цього пункту щонайменше на рік. Водночас остаточне рішення залежатиме від подальших переговорів.

    Ще одним болючим питанням стало оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. МВФ наполягав на скасуванні пільгового режиму для таких відправлень, однак Верховна Рада 26 травня відхилила відповідний законопроєкт — буквально за день до прибуття місії Фонду до Києва.

    Це рішення може стати додатковим аргументом для жорсткішої позиції МВФ під час переговорів. У Фонді неодноразово наголошували, що Україні необхідно збільшувати внутрішні доходи бюджету, адже витрати на війну та соціальну сферу залишаються колосальними.

    Крім того, серед вимог нової програми EFF — ухвалення законопроєкту №15111-д щодо автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Йдеться про контроль за заробітками через онлайн-сервіси та маркетплейси. Очікується, що парламент може розглянути документ у другому читанні вже найближчими днями.

    Міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявляв, що українська влада намагатиметься знайти компроміс із МВФ щодо найбільш чутливих податкових питань. За його словами, Київ “робитиме все можливе залежно від ситуації”.

    Окремим блоком переговорів стане державний бюджет та фінансування армії. Українська сторона планує обговорити із представниками МВФ можливі зміни до бюджету, включаючи збільшення виплат військовослужбовцям. За словами Марченка, саме в цьому питанні досягти компромісу з міжнародними партнерами буде простіше.

    Нова програма МВФ має для України критичне значення. Фактично вона є частиною ширшого міжнародного пакета підтримки української економіки в умовах війни. Загалом програма передбачає залучення для України 136,5 мільярда доларів міжнародної допомоги у базовому сценарії та понад 146 мільярдів доларів — у разі погіршення ситуації.

    Міжнародні фінансові партнери уважно стежать за виконанням Україною реформ, оскільки саме від цього залежить подальше надходження коштів не лише від МВФ, а й від Європейського Союзу, Світового банку та урядів західних країн.

    Економісти зазначають, що переговори з МВФ цього разу можуть бути особливо складними через величезний дефіцит бюджету, високі витрати на оборону та зростання соціального навантаження. Водночас без підтримки міжнародних партнерів Україна не зможе повною мірою фінансувати ключові бюджетні витрати під час війни.

    На цьому тлі місія МВФ до Києва фактично стає одним із головних економічних тестів для української влади у 2026 році.

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    НКРЕКП пропонує підвищити тарифи “Укренерго” з 1 липня 2026 року: що відомо

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП розглядає можливість суттєвого перегляду тарифів для НЕК Укренерго, який може набрати чинності з 1 липня 2026 року. Йдеться про оновлення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є ключовими елементами функціонування об’єднаної енергосистеми України та визначають вартість транспортування електроенергії магістральними мережами.

    Питання було винесене на розгляд під час засідання НКРЕКП, де регулятор представив попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проєктом, тариф на передачу електроенергії пропонується встановити на рівні 903,53 гривні за мегават-годину без урахування ПДВ, що на понад 21 відсоток вище чинного рівня. Окремо передбачено суттєві зміни для підприємств металургійної галузі, зокрема для так званої “зеленої” електрометалургії, для якої тариф може зрости до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає збільшення приблизно на 42 відсотки.

    Також регулятор розглядає підвищення тарифу на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та оперативне управління потоками електроенергії. У проєкті пропонується встановити його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що означає зростання майже на 8 відсотків. У НКРЕКП наголошують, що ці показники є попередніми та можуть бути змінені після публічного обговорення, консультацій з учасниками ринку та остаточного затвердження рішення.

    Водночас сам Укренерго пропонував значно більш суттєве підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія закладала збільшення тарифу на передачу майже на третину, підвищення для промислових споживачів ще на понад половину, а також суттєве зростання вартості диспетчеризації більш ніж на 50 відсотків. Таким чином, запропонований регулятором варіант наразі виглядає як компромісний між потребами оператора системи передачі та загальними економічними обмеженнями.

    Причини перегляду тарифів, за даними енергетичних джерел і профільних медіа, пов’язані з кількома ключовими факторами. Серед них насамперед зростання валютних курсів, яке безпосередньо впливає на витрати компанії, особливо в частині зобов’язань перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел, адже їхня компенсація частково прив’язана до євро. Додатковим чинником є перегляд прогнозного балансу Об’єднаної енергосистеми України, згідно з яким очікується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5 відсотка та скорочення обсягів її передачі на 5,5 відсотка, що автоматично впливає на розподіл витрат інфраструктури.

    Ще одним важливим елементом у розрахунках є зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Очікується, що перегляд прайс-кепів з 1 травня 2026 року призведе до зростання середньозваженої ціни електроенергії, яка використовується як базовий орієнтир у взаєморозрахунках між учасниками ринку. Це також впливає на фінансову модель роботи оператора системи передачі та потребує коригування тарифної політики.

    У НКРЕКП підкреслюють, що запропоновані зміни не стосуватимуться побутових споживачів і не вплинуть безпосередньо на тариф для населення. Водночас промислові підприємства, особливо енергоємні галузі, можуть відчути додаткове фінансове навантаження, що потенційно позначиться на собівартості продукції та конкурентоспроможності окремих секторів економіки.

    Остаточне рішення щодо тарифів буде ухвалено після завершення всіх процедур обговорення та погодження. Регулятор наголошує, що процес є відкритим і передбачає врахування позицій учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. У той же час енергетичний сектор України залишається в стані реформування та адаптації до нових економічних умов, що зумовлює регулярний перегляд тарифної політики з урахуванням макроекономічних та ринкових факторів.

  • «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    «Це удар по економіці»: у ФРТУ попередили про наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці на 45%

    Федерація роботодавців транспорту України виступила з різкою критикою планів Укрзалізниця щодо підвищення вантажних тарифів одразу на 45% з 1 серпня 2026 року, попередивши, що таке рішення може мати серйозні наслідки для всієї української економіки в умовах війни. Представники бізнесу заявляють, що різке зростання вартості перевезень здатне спровокувати скорочення виробництва, втрату конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, падіння експорту, зменшення валютної виручки та навіть девальвацію гривні.

    Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак у своїй колонці для ЦТС. За його словами, інформація про намір “Укрзалізниці” різко підвищити вантажні тарифи стала несподіванкою навіть для представників транспортної галузі та великого бізнесу, адже підприємства вже працюють у надзвичайно складних умовах через повномасштабну війну.

    Гусак наголосив, що українська економіка нині функціонує під постійним тиском одразу кількох кризових факторів. Серед них — дефіцит і висока вартість електроенергії після російських атак по енергетичній інфраструктурі, складна логістика через війну, проблеми з експортними маршрутами, нестача працівників через мобілізацію та міграцію населення, а також постійні ризики для виробничих потужностей через обстріли та безпекову ситуацію. На цьому тлі додаткове фінансове навантаження на промисловість та аграрний сектор, за словами експерта, може стати критичним для багатьох підприємств.

    Він підкреслив, що вантажні перевезення залишаються одним із небагатьох стабільно прибуткових сегментів діяльності “Укрзалізниці”. За даними ФРТУ, у 2023 та 2024 роках вантажний напрямок приносив компанії близько 20 мільярдів гривень операційного прибутку щорічно. Саме тому, переконаний Гусак, проблема полягає не у недостатньому рівні вантажних тарифів, а у хронічних фінансових проблемах пасажирського сегмента компанії.

    За оцінками експерта, збитки пасажирських перевезень у 2026 році можуть досягти 26 мільярдів гривень. При цьому, за його словами, протягом багатьох років саме промислові підприємства та вантажовідправники фактично компенсували ці втрати через систему перехресного субсидування. Однак у нинішніх умовах, коли бізнес і так працює на межі можливостей, подальше перекладання фінансових проблем компанії на економіку може призвести до руйнівних наслідків.

    У Федерації роботодавців транспорту України попереджають, що підвищення тарифів на 45% — це не просто технічне рішення чи зміна цінової політики. Йдеться про масштабний удар по ключових галузях української економіки, які забезпечують валютні надходження та наповнення бюджету під час війни. Найбільше ризикують підприємства металургійної, гірничої, аграрної, хімічної та будівельної галузей, для яких залізничні перевезення є критично важливими.

    За словами Гусака, для багатьох виробників настільки різке подорожчання логістики означатиме або значне скорочення обсягів виробництва, або втрату прибутковості експорту. Частина підприємств може взагалі зупинити роботу, якщо не зможе перекласти нові витрати на кінцеву ціну продукції. У результаті держава ризикує втратити десятки мільярдів гривень податкових надходжень, а українська економіка — частину валютної виручки, яка критично важлива для підтримки стабільності гривні та фінансування державних витрат під час війни.

    Експерт також звернув увагу на вже наявне суттєве падіння обсягів залізничних перевезень. За його словами, порівняно з довоєнним періодом вони скоротилися майже вдвічі. Це означає, що вантажна база “Укрзалізниці” вже істотно зменшилася, а подальший тиск на бізнес може лише погіршити ситуацію. Якщо підприємства скорочуватимуть виробництво або переходитимуть на альтернативні логістичні маршрути, сама УЗ може зіткнутися зі ще більшим падінням обсягів перевезень та доходів.

    У ФРТУ наголошують, що визнають важливість фінансової стабільності “Укрзалізниці”, особливо в умовах війни та пошкодження інфраструктури. Водночас у Федерації переконані, що стабілізація компанії не повинна відбуватися за рахунок галузей, які сьогодні фактично утримують економіку країни та забезпечують валютні надходження.

    Саме тому Федерація роботодавців транспорту України вже звернулася до Кабінет Міністрів України та профільного міністерства з пропозиціями альтернативних рішень. У ФРТУ заявляють, що існують інші механізми стабілізації фінансового стану “Укрзалізниці”, які не вимагатимуть настільки різкого збільшення навантаження на бізнес.

    У бізнес-спільноті також побоюються, що подальше зростання логістичних витрат може послабити позиції українських виробників на міжнародних ринках у той момент, коли Україна і так змушена конкурувати в умовах дорожчої логістики через війну. Особливо це стосується аграрного сектору та металургії, які значною мірою залежать від експорту і забезпечують значну частину валютних надходжень держави.

    Раніше Федерація роботодавців України також закликала уряд та прем’єр-міністра Юлія Свириденко відмовитися від підвищення тарифів на вантажні перевезення у 2026 році. За оцінками бізнесу, навіть збільшення тарифів на 37%, яке раніше обговорювалося урядом, може призвести до втрати близько 96 мільярдів гривень ВВП, скорочення валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету.

    На тлі війни та складної економічної ситуації дискусія навколо тарифної політики “Укрзалізниці” стає дедалі гострішою. Бізнес закликає владу шукати баланс між потребою підтримувати державну транспортну компанію та необхідністю зберегти економічну стійкість країни, виробництво та експортний потенціал України.

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • Нафтогаз виграв у Газпрому $1,4 млрд, Зеленський обіцяє економічний ривок, а українців попереджають про нове зростання цін

    Нафтогаз виграв у Газпрому $1,4 млрд, Зеленський обіцяє економічний ривок, а українців попереджають про нове зростання цін

    Україна отримала важливу перемогу у багаторічному газовому спорі з Росією, президент Володимир Зеленський заговорив про майбутній економічний бум, а експерти попередили українців про новий стрибок цін уже найближчими місяцями. NV Бізнес зібрав головні економічні новини тижня.

    Однією з ключових подій стало рішення суду Казахстану, який дозволив примусове стягнення з російського Газпрому $1,4 млрд на користь НАК «Нафтогаз України».

    Голова правління Нафтогазу Сергій Корецький заявив, що це перше публічне рішення іноземного суду, яке дозволяє виконання арбітражного рішення щодо компенсації від Газпрому в окремій юрисдикції.

    За його словами, компанія продовжує системну роботу з пошуку та арешту російських активів за кордоном для подальшого стягнення коштів.

    Йдеться про багаторічний спір між Нафтогазом та Газпромом після порушення Росією контрактних зобов’язань і припинення частини транзитних та газових домовленостей.

    Ще однією гучною темою тижня стали економічні заяви президента України Володимира Зеленського.

    Глава держави заявив, що після завершення активної фази війни Україну може очікувати масштабне економічне зростання та хвиля інвестицій.

    За словами Зеленського, Україна вже зараз готує великі проєкти з відновлення інфраструктури, енергетики, оборонної промисловості та технологічного сектору.

    Президент також наголосив, що країна має шанс стати одним із ключових майданчиків для нової європейської промисловості та безпекових виробництв.

    Водночас економісти та бізнес попереджають про нову хвилю зростання цін в Україні.

    Серед головних причин називають наслідки масованих російських атак по енергетичній інфраструктурі, дефіцит робочої сили, подорожчання логістики та зростання витрат бізнесу.

    Особливо це може позначитися на цінах на продукти, комунальні послуги та імпортні товари.

    На тлі війни український ринок праці також переживає рекордний дефіцит працівників. Бізнес дедалі частіше заявляє про нестачу кадрів у виробництві, логістиці, будівництві та сфері послуг.

    Окрему увагу цього тижня привернули й події у США.

    Американські медіа повідомили, що Податковій службі США нібито обмежили можливість перевіряти фінансову діяльність Дональда Трампа. Тема викликала широкий резонанс на тлі президентської кампанії у США та нових політичних суперечок між республіканцями й демократами.

    Також у центрі уваги залишалася тема заморожених російських активів у Європі.

    Європейські країни продовжують обговорювати механізми використання доходів від російських активів, заморожених у системі Euroclear, для підтримки України та фінансування її відновлення.

    Паралельно Україна продовжує працювати над залученням міжнародної фінансової допомоги для покриття дефіциту бюджету та підтримки економіки в умовах війни.

    На тлі постійних атак Росії уряд також змушений шукати додаткові ресурси для відновлення енергетичної системи та захисту критичної інфраструктури.