Govoritinfo.com

Позначка: ДСНС

  • Росія вдарила по серцю відпочинку Харкова: дрони пошкодили Центральний парк

    Росія вдарила по серцю відпочинку Харкова: дрони пошкодили Центральний парк

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку безпілотниками по Харкову. Однією з головних цілей удару став Центральний парк міста — один із найпопулярніших громадських просторів Харкова. Внаслідок атаки пошкоджено будівлі на території парку, цивільну інфраструктуру, а також об’єкти для відпочинку. Крім того, в Немишлянському районі міста дрон влучив у приватне домоволодіння, спричинивши пожежу. На місцях ударів працювали рятувальники, поліція та комунальні служби.

    За інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у Немишлянському районі один із російських ударних безпілотників влучив на територію приватного домоволодіння. Унаслідок цього загорілася господарська споруда. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно прибули на місце та ліквідували займання, не допустивши поширення вогню на житлові будинки. Інформація про постраждалих на цій локації на момент ранку уточнювалася.

    Ще одним наслідком нічної атаки стали пошкодження Центрального парку Харкова. Як повідомили у ДСНС, вибуховою хвилею та уламками було пошкоджено будівлі, розташовані на території парку, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. Крім цього, зафіксовано кілька влучань безпілотників на відкритих територіях як у самому Харкові, так і в передмісті.

    Мер Харкова Ігор Терехов уточнив, що внаслідок удару в Центральному парку пошкоджень зазнали будівля кінотеатру, парковка та тенісні корти. За його словами, парк фактично став одним із місць, куди прийшовся удар під час нічної атаки російських дронів. Водночас комунальні служби вже розпочали обстеження території та ліквідацію наслідків вибухів.

    ДСНС оприлюднила фотографії з місць влучань. На знімках видно пошкоджені споруди, вибиті вікна, уламки конструкцій, сліди вибухів та роботу рятувальників, які ліквідовували наслідки атаки. Також на кадрах зафіксовано пожежу господарської будівлі у приватному секторі, яка виникла після удару безпілотника. Рятувальники зазначають, що всі осередки займання були ліквідовані.

    За попередньою інформацією, російські війська застосували ударні безпілотники типу Shahed. Повітряна тривога в Харкові тривала вночі, після чого мешканці міста чули серію вибухів. Екстрені служби одразу розпочали перевірку місць можливих влучань, адже повідомлення про пошкодження надходили з кількох районів міста.

    Особливу увагу привернула атака саме на Центральний парк — один із найбільших рекреаційних об’єктів Харкова. До повномасштабного вторгнення це була одна з головних туристичних локацій міста, де розташовані атракціони, спортивні майданчики, кінотеатр, ресторани, алеї для прогулянок та місця сімейного відпочинку. Після початку війни парк уже неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських обстрілів, однак продовжував працювати настільки, наскільки це дозволяла безпекова ситуація.

    Паралельно з ліквідацією наслідків у Харкові правоохоронці документують руйнування як черговий воєнний злочин Російської Федерації. На місцях працюють слідчо-оперативні групи, які фіксують масштаби пошкоджень цивільної інфраструктури, збирають уламки безпілотників та інші речові докази. Усі матеріали будуть передані для подальшого розслідування.

    Нічна атака на Харків відбулася на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по Україні. Тієї ж ночі під ракетним ударом опинився Київ, де загинули двоє людей, ще кілька отримали поранення. Російські війська продовжують комбінувати застосування балістичних ракет і ударних дронів, атакуючи великі українські міста та цивільну інфраструктуру.

    За словами представників місцевої влади, після завершення роботи рятувальників комунальні служби розпочнуть відновлення пошкоджених об’єктів Центрального парку та прибиратимуть територію від уламків. Остаточний обсяг збитків ще встановлюється. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже Харків залишається одним із міст, які регулярно перебувають під ударами російських безпілотників і авіації.

  • Росія вдарила по Києву балістичними ракетами: загинули люди, палали склади та будівлі, ДСНС показала наслідки атаки

    Росія вдарила по Києву балістичними ракетами: загинули люди, палали склади та будівлі, ДСНС показала наслідки атаки

    У ніч на 16 липня російські війська завдали чергового балістичного удару по Києву. Вибухи пролунали близько першої години ночі практично одразу після оголошення повітряної тривоги. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще щонайменше шестеро отримали поранення, серед них – дитина. Найбільших руйнувань зазнали Дарницький та Святошинський райони столиці, де виникли масштабні пожежі на складських та адміністративних об’єктах. Рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій із перших хвилин працювали на місцях влучань, ліквідовуючи займання та допомагаючи постраждалим.

    За інформацією ДСНС, перші вибухи в Києві пролунали близько 01:00. Повітряна тривога була оголошена буквально за хвилину до удару, після чого у столиці пролунала серія повторних вибухів. За даними військових та місцевої влади, Росія застосувала балістичні ракети, які стали причиною руйнувань цивільної інфраструктури одразу у двох районах міста.

    Найсерйозніші наслідки зафіксовано у Дарницькому районі. Тут внаслідок ракетного удару спалахнула масштабна пожежа в адміністративно-складській будівлі. Крім того, загорілися припарковані поруч вантажні автомобілі та ще одна складська споруда. Вогонь охопив значну площу, однак рятувальникам вдалося оперативно локалізувати та повністю ліквідувати займання. Саме в Дарницькому районі загинули двоє людей. Ще двоє отримали поранення, серед постраждалих – дитина.

    Не менш напружена ситуація була у Святошинському районі столиці. Там внаслідок влучання виникла пожежа в одноповерховому складському приміщенні. Вогонь вдалося локалізувати, після чого рятувальники продовжили розбір конструкцій та обстеження території на предмет можливих нових осередків займання. За попередньою інформацією, у цьому районі поранення дістали троє людей.

    Станом на ранок 16 липня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про двох загиблих та шістьох постраждалих у столиці. Водночас мер Києва Віталій Кличко вранці зазначав, що на той момент було відомо про двох загиблих і п’ятьох поранених. Різниця у цифрах пояснюється тим, що інформація про постраждалих уточнювалася безпосередньо під час ліквідації наслідків атаки.

    ДСНС оприлюднила фотографії з місць ударів. На них видно повністю охоплені полум’ям складські будівлі, пошкоджені вантажні автомобілі, обгорілі конструкції та роботу пожежно-рятувальних підрозділів. На місцях влучань працювали десятки рятувальників, спеціальна техніка, медики та інші екстрені служби, які займалися ліквідацією пожеж і перевіркою територій на наявність людей під завалами.

    Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що всі профільні служби були оперативно залучені до ліквідації наслідків атаки. Одразу після вибухів розпочалося обстеження пошкоджених об’єктів та оцінка масштабів руйнувань. Через пожежі на складських приміщеннях рятувальникам довелося працювати в умовах сильного задимлення, щоб не допустити поширення вогню на сусідні будівлі.

    Ця атака стала вже шостим ракетним ударом по Києву від початку липня. Протягом останніх тижнів Росія регулярно застосовує по українській столиці як балістичні ракети, так і ударні безпілотники, намагаючись уразити як об’єкти інфраструктури, так і промислові райони міста. За оцінками української влади, інтенсивність таких атак останнім часом лише зростає.

    У Міністерстві оборони Росії традиційно заявили, що удар нібито був спрямований по військових та промислових об’єктах, пов’язаних із виробництвом безпілотників. Водночас українська сторона повідомляє, що наслідків зазнали цивільні складські та адміністративні приміщення, а також загинули мирні жителі.

    На тлі чергового удару українська влада знову наголосила на критичній необхідності посилення протиповітряної оборони. Останніми днями президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна працює із союзниками над збільшенням кількості сучасних систем ППО та запасів ракет-перехоплювачів для захисту великих міст від балістичних атак.

    Ліквідація наслідків нічної атаки тривала впродовж усього ранку. Рятувальники продовжували розбирати пошкоджені конструкції, перевіряти приміщення та остаточно ліквідовувати окремі осередки займання. Правоохоронці документують наслідки удару як черговий воєнний злочин Росії, а спеціальні служби встановлюють остаточний масштаб руйнувань і збитків, завданих цивільній інфраструктурі столиці.

  • Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль із легкозаймистими рідинами безпосередньо на території автозаправної станції у Слов’янську Донецької області. Після влучання спалахнула пожежа, а пальне розлилося прилеглою територією, створивши загрозу швидкого поширення вогню та нових вибухів.

    Надзвичайникам вдалося оперативно локалізувати займання, зупинити розтікання пального на значну площу та повністю ліквідувати пожежу. Інформації про загиблих чи постраждалих у повідомленні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наводилося.

    Атака стала черговим ударом російської армії по цивільній паливній інфраструктурі прифронтового міста. Лише протягом останніх днів автозаправні станції Слов’янська вже неодноразово ставали цілями російських безпілотників.

    Як сталася атака

    За даними ДСНС, удар відбувся вдень 12 липня. Російський FPV-дрон поцілив у вантажівку, що перебувала на території автозаправної станції та перевозила легкозаймисті рідини.

    Після влучання автомобіль загорівся, а з пошкоджених ємностей почало витікати пальне. Розлив таких речовин становить особливу небезпеку, оскільки вогонь може швидко поширитися територією заправки та дістатися резервуарів, колонок, інших автомобілів або будівель.

    На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно вантажний автомобіль, охоплений вогнем, і значне задимлення на території об’єкта. Пожежникам довелося одночасно гасити транспортний засіб і не допускати подальшого розтікання пального.

    «Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території», — повідомили у ДСНС.

    Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару. Їм вдалося не допустити поширення легкозаймистої рідини на велику площу та запобігти значно масштабнішій пожежі.

    Рятувальники запобігли новим вибухам

    Пожежа на автозаправній станції є однією з найнебезпечніших надзвичайних ситуацій через концентрацію великих обсягів бензину, дизельного пального або зрідженого газу.

    Удар по автомобілю з паливом створив одразу кілька ризиків. Вогонь міг перекинутися на стаціонарні резервуари АЗС, пошкодити газовий модуль, охопити транспорт або спричинити детонацію парів пального.

    Окремою загрозою був сам розлив. Рідке паливо може поширювати вогонь навіть на ділянки, розташовані на відстані від початкового осередку займання. Саме тому дії рятувальників були зосереджені не лише на гасінні вантажівки, а й на обмеженні площі розливу.

    У ДСНС заявили, що пожежу повністю ліквідували. Остаточний масштаб пошкоджень заправки та вантажного автомобіля не уточнюється.

    Також не повідомляється, чи перебували в момент удару всередині автомобіля водій або інші працівники. Відсутність даних про потерпілих може означати, що люди встигли відійти на безпечну відстань, однак офіційного підтвердження цього немає.

    АЗС Слов’янська постійно атакують дрони

    Це не перший удар російських військ по паливній інфраструктурі Слов’янська за останній час.

    10 липня російський безпілотник типу «КУБ» також атакував автозаправну станцію у місті. Тоді було пошкоджено обладнання АЗС і чотири автомобілі. Поранення дістали двоє чоловіків, яких доправили до лікарні. Про наслідки повідомляв начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    Напередодні, 9 липня, FPV-дрон атакував іншу заправку у напрямку Семенівки. За даними профільного видання «НафтоРинок», російський безпілотник залетів під антидронову сітку та вдарив по зоні розташування резервуарів із пропан-бутаном. Після влучання стався вибух і виник яскравий вогняний спалах.

    Ще один удар по АЗС у Слов’янську зафіксували 31 травня. Тоді після атаки загорілися облицювання адміністративної будівлі та складське приміщення. Рятувальники ліквідували пожежу, не допустивши займання пального. Люди не постраждали.

    Серія ударів свідчить, що паливні об’єкти міста могли стати однією із системних цілей російських операторів безпілотників.

    Чому росіяни атакують заправки

    Автозаправні станції є цивільними об’єктами, однак у прифронтових регіонах вони мають критичне значення для функціонування міст.

    Пальне необхідне машинам швидкої допомоги, рятувальникам, комунальним службам, евакуаційному транспорту, волонтерам, місцевому бізнесу та жителям, які залишають небезпечні райони.

    Руйнування АЗС може мати одразу кілька наслідків: ускладнення евакуації, дефіцит пального, зростання черг на інших заправках і проблеми з роботою аварійних служб. Крім того, удар по об’єкту з резервуарами створює високий ризик масової пожежі та загибелі людей.

    Профільне видання «НафтоРинок» повідомляло, що від квітня 2026 року внаслідок російських обстрілів в Україні постраждали вже близько 200 автозаправних комплексів. Ця оцінка свідчить про значне посилення атак саме на паливну інфраструктуру.

    Росія використовує для таких ударів FPV-дрони, безпілотники типу «КУБ», «Молнія» та інші апарати, здатні атакувати невеликі цілі на порівняно короткій відстані.

    FPV-дрони стають загрозою для міст

    Слов’янськ розташований неподалік лінії фронту, що дозволяє російським військам активно використовувати FPV-дрони проти об’єктів у місті та на його околицях.

    Такі апарати керуються оператором у режимі реального часу. Камера на борту дає змогу обирати конкретний автомобіль, будівлю або людину та спрямовувати дрон безпосередньо в ціль.

    Через невеликі розміри та політ на низькій висоті FPV-дрони складно своєчасно виявити звичайними системами протиповітряної оборони. Для боротьби з ними використовують засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, мобільні групи та фізичні перешкоди у вигляді сіток.

    Однак удар 9 липня показав, що безпілотник може проникнути навіть під захисну конструкцію. Це змушує місцеву владу та власників критичних об’єктів постійно вдосконалювати засоби захисту.

    FPV-дрони також становлять серйозну загрозу для рятувальників. Російські військові нерідко повторно атакують місця попередніх ударів у момент, коли туди прибувають пожежники, медики або поліція.

    У повідомленні про пожежу 12 липня повторних атак не згадується, однак робота надзвичайників у прифронтовому Слов’янську проходить під постійною небезпекою.

    Росія посилює удари по Донеччині

    Слов’янськ залишається одним із найбільших міст контрольованої Україною частини Донецької області та важливим центром для прифронтових громад.

    Російські війська регулярно атакують його керованими авіабомбами, ракетами й безпілотниками. Під удари потрапляють житлові будинки, підприємства, дороги, комунальна та паливна інфраструктура.

    У ніч проти 10 липня місто, крім удару по заправці, атакували безпілотники «Молнія-2» і «Гербера». Було пошкоджено приватні будинки та інфраструктурний об’єкт.

    Складна ситуація зберігається і в сусідньому Краматорську. 12 липня рятувальники протягом трьох годин гасили пожежі, які виникли після російських ударів безпілотниками.

    Таким чином, атака на вантажівку з пальним стала частиною ширшої кампанії ударів по тиловій інфраструктурі міст Донеччини. Ці обстріли мають на меті не лише спричинити прямі руйнування, а й ускладнити повсякденне життя, логістику та роботу критичних служб.

    Загроза для цивільних зростає

    Влучання у вантажівку з легкозаймистою рідиною могло спричинити значно тяжчі наслідки, якби вогонь дістався основних резервуарів АЗС або розлив пального охопив більшу територію.

    Оперативна робота рятувальників дозволила локалізувати займання та запобігти масштабній катастрофі. Проте повторюваність таких атак свідчить, що ризик для цивільного населення Слов’янська продовжує зростати.

    Жителям прифронтових населених пунктів радять не затримуватися біля паливних, промислових і транспортних об’єктів, особливо під час оголошення повітряної тривоги або повідомлень про активність FPV-дронів.

    Влада також неодноразово закликала населення евакуюватися з найбільш небезпечних районів Донеччини, оскільки гарантувати захист кожного цивільного об’єкта від малих ударних безпілотників неможливо.

    Удар 12 липня вкотре показав, що навіть звичайна заправка або автомобіль із пальним можуть стати свідомо обраною ціллю російського дрона. Цього разу пожежу вдалося швидко загасити, однак подібні атаки створюють постійну загрозу нових вибухів, великих пожеж і людських жертв.

  • Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    Після атаки РФ на Київщині спалахнула масштабна пожежа

    У Київській області внаслідок чергової масованої повітряної атаки Росії в ніч на 11 липня виникла масштабна пожежа на одному з об’єктів інфраструктури. Вогонь охопив площу близько 4 тисяч квадратних метрів, а ліквідація займання тривала кілька годин і проходила в умовах постійної загрози повторних ударів. Для боротьби з вогнем було залучено значні сили та спеціальну техніку, зокрема підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежну службу міжнародного аеропорту «Бориспіль» та три пожежні поїзди. Остаточно локалізувати та ліквідувати пожежу рятувальникам вдалося лише вранці.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, займання сталося після російського удару по одному з інфраструктурних об’єктів Київської області під час нічної комбінованої атаки. Через інтенсивність пожежі полум’я швидко поширилося територією підприємства, охопивши площу близько чотирьох тисяч квадратних метрів.

    Такі масштаби займання вимагали проведення великої пожежно-рятувальної операції із залученням додаткових сил та спеціалізованої техніки.

    Ситуацію значно ускладнювала оперативна обстановка. За словами рятувальників, під час гасіння пожежі існувала реальна загроза повторних російських ударів по тому самому об’єкту.

    Рятувальники повідомили, що очікували можливих повторних обстрілів, однак попри небезпеку не припиняли роботи, продовжуючи локалізовувати пожежу та не допускаючи її подальшого поширення.

    Робота в умовах загрози повторних атак вже давно стала звичною для українських екстрених служб. Російські війська неодноразово застосовували тактику повторних ударів по місцях попередніх влучань, коли на місці вже працюють рятувальники, медики та комунальні служби. Саме тому під час ліквідації наслідків кожної атаки надзвичайники постійно підтримують зв’язок із військовими та відстежують інформацію про можливі нові повітряні загрози.

    До гасіння масштабної пожежі були залучені десятки рятувальників та значна кількість спеціальної техніки.

    Окрім підрозділів ДСНС, до ліквідації займання долучилася пожежна служба міжнародного аеропорту «Бориспіль», яка має спеціалізовану техніку для боротьби з масштабними пожежами на великих інфраструктурних об’єктах.

    Крім того, для забезпечення безперервного постачання води та підсилення угруповання пожежних було задіяно три пожежні поїзди.

    Пожежні поїзди застосовуються під час ліквідації великих загорянь на промислових підприємствах, складах, транспортній інфраструктурі та інших об’єктах, де необхідно забезпечити великі обсяги води або піноутворювачів. Їх використання свідчить про масштабність пожежі та складність проведення рятувальної операції.

    Рятувальники працювали на місці протягом усієї ночі.

    Основним завданням було локалізувати пожежу, не допустити перекидання полум’я на сусідні будівлі та мінімізувати ризики для критично важливих об’єктів інфраструктури.

    Лише станом на ранок 11 липня ДСНС повідомила про повну ліквідацію пожежі.

    Після цього рятувальники розпочали остаточне обстеження території, перевірку конструкцій, пошук прихованих осередків займання та оцінку ступеня пошкодження об’єкта.

    Інформація про загиблих або постраждалих внаслідок пожежі станом на ранок не надходила.

    Фахівці також встановлюватимуть остаточний обсяг руйнувань, завданих російським ударом, та визначатимуть можливі терміни відновлення пошкодженого інфраструктурного об’єкта.

    Масштабна пожежа стала одним із наслідків чергової комбінованої атаки Росії по території України.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, у ніч на 11 липня російські війська здійснили один із наймасштабніших повітряних ударів останніх днів.

    Противник одночасно застосував кілька типів ракетного озброєння та велику кількість ударних безпілотників.

    Зокрема, російські військові випустили шість балістичних ракет «Іскандер-М» або С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотний літальний апарат.

    Основний удар був спрямований по різних регіонах України, а сили протиповітряної оборони впродовж ночі відбивали повітряний напад.

    Попри ефективну роботу української ППО, у низці областей були зафіксовані влучання, падіння уламків збитих цілей та пожежі.

    Однією з найбільш постраждалих традиційно стала Київщина, яка через близькість до столиці регулярно зазнає масованих повітряних атак.

    Російські війська систематично намагаються завдавати ударів по об’єктах енергетичної, транспортної та іншої критичної інфраструктури регіону, прагнучи ускладнити роботу систем життєзабезпечення, логістики та енергопостачання.

    Після завершення активної фази повітряної атаки в області до роботи одразу приступили рятувальники, енергетики, комунальні служби, правоохоронці та представники місцевої влади.

    Фахівці ліквідовують наслідки російського удару, оцінюють масштаби руйнувань, відновлюють пошкоджені комунікації та перевіряють стан інших об’єктів, які могли постраждати внаслідок вибухової хвилі або падіння уламків.

    Попри складні умови роботи та постійну загрозу повторних атак, екстрені служби продовжують виконувати свої завдання, забезпечуючи ліквідацію наслідків російських обстрілів і відновлення функціонування критично важливої інфраструктури Київської області.

  • Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    Вишневе оговтується після удару: рятувальники працюють уже четверту добу

    У місті Вишневе Київської області четверту добу безперервно тривають масштабні аварійно-рятувальні та відновлювальні роботи після одного з найруйнівніших російських ударів за весь час повномасштабної війни. Попри те, що від масованої атаки минуло вже кілька днів, рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені території, допомагати місцевим мешканцям та реагувати на нові звернення громадян.

    За даними ДСНС, станом на 9 липня до ліквідації наслідків залучено понад 300 рятувальників і 106 одиниць спеціальної техніки. Роботи ведуться цілодобово, адже масштаби руйнувань виявилися безпрецедентними для Київської області.

    Російський комбінований удар по Київщині стався в ніч проти 6 липня. Основною ціллю атаки була столиця та прилеглі населені пункти, однак саме Вишневе зазнало найважчих руйнувань. Після влучання по одному з об’єктів сталася потужна вторинна детонація, яка значно ускладнила роботу рятувальників та призвела до нових руйнувань.

    Через загрозу повторних вибухів із небезпечної зони довелося терміново евакуювати сотні мешканців. На місці одразу розгорнули штаб із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, до роботи залучили піротехніків, кінологічні підрозділи, авіацію ДСНС, медиків та психологів. У перші дні операції гелікоптер ДСНС здійснив десятки скидів води для ліквідації масштабних пожеж.

    Як повідомляє ДСНС, навіть через чотири доби після удару кількість звернень від жителів не зменшується. Рятувальники продовжують обстежувати приватні домоволодіння, прибирати аварійні конструкції, вивозити уламки та перевіряти територію на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Окрему увагу приділяють допомозі людям, які залишилися без житла чи найнеобхідніших речей. Психологи ДСНС працюють безпосередньо на місцях руйнувань, надаючи психологічну підтримку постраждалим, допомагаючи впоратися зі стресом після пережитої трагедії. Рятувальники також забезпечують людей питною водою, продуктами першої необхідності та координують взаємодію з гуманітарними службами.

    Під час проведення робіт надзвичайники продовжують рятувати не лише людей. Одним із символів останніх днів стала операція з порятунку собаки, який залишився під завалами після обстрілу. Тварину вдалося витягнути живою, після чого її передали ветеринарам.

    За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, масштаби руйнувань у Вишневому стали найбільшими для житлового сектору за весь час повномасштабного вторгнення Росії. Внаслідок атаки пошкоджено близько 13 гектарів житлової забудови, а загалом у Київській області постраждали 276 об’єктів, із яких 251 розташований саме у Вишневому.

    Серед пошкоджених будівель — приватні житлові будинки, багатоповерхівки, виробничі приміщення, адміністративні споруди та об’єкти бізнесу. Деякі квартали міста фактично доводиться відновлювати заново.

    Російська атака забрала життя людей. Також десятки цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. У перші години після обстрілу рятувальники працювали практично безперервно, шукаючи людей під завалами та ліквідовуючи численні осередки займання.

    Після виникнення вторинної детонації президент України Володимир Зеленський доручив Службі безпеки України та розвідувальним органам встановити всі обставини того, що сталося на об’єкті у Вишневому. Президент наголосив, що необхідно отримати повну інформацію про причини додаткових вибухів після російського удару.

    Згодом Генеральний штаб Збройних сил України окремо повідомив, що об’єкт, на якому після атаки сталася детонація, не перебуває у сфері управління ЗСУ та не підпорядковується українському військовому командуванню. Військові наголосили, що відповідно до чинних норм подібні об’єкти не можуть розміщуватися поблизу житлової забудови під управлінням Збройних сил.

    Водночас Київська обласна військова адміністрація продовжує координувати роботу всіх служб. Начальник Київської ОВА Микола Калашник разом із керівництвом уряду та Міністерства внутрішніх справ працював безпосередньо на місці трагедії, контролюючи проведення аварійно-рятувальних робіт і організацію допомоги постраждалим.

    За словами представників влади, одним із головних завдань залишається якнайшвидше відновлення нормального життя у постраждалих районах. Паралельно проводиться оцінка збитків, оформлюються документи для надання компенсацій власникам пошкодженого житла, а комунальні служби поступово відновлюють критичну інфраструктуру.

    Втім, навіть через чотири доби після трагедії робота рятувальників далека від завершення. Щодня вони отримують нові звернення мешканців щодо обстеження будинків, демонтажу аварійних конструкцій та допомоги у прибиранні наслідків вибухів.

    У ДСНС наголошують, що всі роботи триватимуть стільки, скільки буде потрібно для повної ліквідації наслідків російської атаки та забезпечення безпеки мешканців міста. Водночас влада закликає громадян не наближатися до місць проведення робіт, адже ризик виявлення вибухонебезпечних предметів усе ще зберігається.

  • Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    Ракетний удар по Києву: спалахнули пожежі, є постраждалі

    У ніч проти 8 липня російські війська здійснили чергову ракетну атаку на Київ. Внаслідок ворожого удару у кількох районах столиці виникли масштабні пожежі, пошкоджено адміністративні будівлі, складські приміщення, гаражний кооператив, а також громадський транспорт. За попередньою інформацією, щонайменше двоє людей отримали поранення, одного з постраждалих госпіталізували. На місцях ударів тривають аварійно-рятувальні роботи, а екстрені служби продовжують ліквідовувати наслідки чергової російської атаки.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За даними рятувальників, основний удар припав на Святошинський та Деснянський райони Києва. Саме там зафіксовано найбільшу кількість пошкоджень та осередків займання, які виникли після влучань або падіння уламків російських ракет.

    У Святошинському районі внаслідок атаки загорілися адміністративна будівля та складські приміщення. Полум’я швидко охопило значну площу, через що до ліквідації пожежі були залучені численні підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, спеціальна техніка та додаткові сили екстрених служб. Рятувальники оперативно розпочали гасіння вогню, щоб не допустити його подальшого поширення на сусідні споруди.

    Саме у Святошинському районі зафіксовано й постраждалих. За попередніми даними, поранення отримали двоє людей. Одного з них після надання першої медичної допомоги госпіталізували до лікарні. Іншому допомогу надали на місці. Інформація про стан потерпілих уточнюється.

    Крім цього, за іншою адресою у Святошинському районі після російського удару загорівся гаражний кооператив. Завдяки оперативним діям пожежно-рятувальних підрозділів вогонь вдалося швидко локалізувати та повністю ліквідувати, не допустивши його поширення на інші гаражі та сусідні об’єкти.

    У цьому ж районі вибуховою хвилею та уламками пошкоджено адміністративну будівлю, а також трамваї. Наразі спеціалісти оцінюють характер пошкоджень, встановлюють обсяги збитків та визначають, коли громадський транспорт зможе повернутися до звичайної роботи.

    У Деснянському районі столиці внаслідок російської атаки виникла пожежа на території складських приміщень. На місце оперативно прибули рятувальники, які розпочали гасіння вогню та одночасно перевіряли територію на предмет можливих повторних осередків займання або інших небезпечних факторів.

    У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що станом на ранок основні пожежі вдалося локалізувати. Водночас роботи на місцях ударів тривають, оскільки рятувальники продовжують розбирати завали, обстежувати пошкоджені будівлі та перевіряти, чи не залишилися під конструкціями люди.

    «Наразі на всіх інших локаціях пожежі локалізовано. На місці працюють рятувальники та всі відповідні служби. Інформація щодо жертв та постраждалих уточнюється», — повідомили у ДСНС.

    До ліквідації наслідків атаки залучено рятувальників, поліцейських, медиків, комунальні служби, енергетиків та інші профільні підрозділи. Вони розчищають територію від уламків, перевіряють стан інженерних мереж, ліквідовують наслідки вибухів та допомагають місцевим жителям.

    Нічна ракетна атака стала лише частиною масштабної повітряної операції, яку Росія здійснила проти української столиці. Після завершення ракетного удару небезпека для Києва не зникла.

    Уже вранці 8 липня російські війська двічі намагалися атакувати столицю ударними безпілотниками. Через це у Києві двічі оголошували повітряну тривогу. Під час першої тривоги жителі міста чули вибухи, які були пов’язані з роботою української протиповітряної оборони. Сили ППО продовжували відбивати повітряні атаки, не допускаючи ураження нових об’єктів у столиці.

    В останні тижні Росія значно активізувала удари по Києву, регулярно застосовуючи комбіновану тактику із використанням балістичних і крилатих ракет, а також великої кількості ударних безпілотників. Такі атаки спрямовані не лише на військові чи інфраструктурні об’єкти, а й створюють постійну загрозу для цивільного населення та міської інфраструктури.

    Через надзвичайно високу швидкість польоту балістичних ракет час між їхнім запуском і появою над українською територією становить лише кілька хвилин. Саме тому жителі столиці інколи чують вибухи майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги або навіть раніше.

    Нагадаємо, попередня масштабна комбінована атака на Київ відбулася в ніч на 6 липня. Тоді російські війська одночасно застосували ударні безпілотники, балістичні та крилаті ракети. Наслідки були зафіксовані у Подільському, Дарницькому, Оболонському та Голосіївському районах столиці. Руйнувань зазнали житлові будинки, адміністративні та нежитлові споруди, об’єкти цивільної інфраструктури, транспорт і автомобілі. Внаслідок тієї атаки загинули та постраждали люди, а пошуково-рятувальна операція тривала понад добу. Лише 7 липня рятувальники завершили розбір завалів та пошукові роботи.

    Нова атака вкотре засвідчила, що Росія продовжує систематично завдавати ударів по українській столиці, використовуючи різні типи озброєння та створюючи постійну загрозу для мирного населення і критичної інфраструктури міста.

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Згоріли у пастці: у Вишневому загинули 22-річна Анна та її дядько

    Після масованої російської атаки на Київщину 6 липня стало відомо про ще одну особисту трагедію, яка сколихнула Вишневе. Серед загиблих — 22-річна Анна Дорохіна та її дядько Віталій. За словами родичів, під час обстрілу вони намагалися врятуватися і сховалися у бетонній споруді, однак вона стала для них пасткою.

    Про загибель Анни та Віталія повідомила тітка дівчини Марія Распутна у Threads. За її словами, Анні вже за місяць мало виповнитися 23 роки. Родичка описала дівчину як світлу, щиру й добру людину, яка підтримувала близьких і дарувала тепло оточенню.

    У своєму зверненні Марія також порушила питання безпеки об’єктів, які могли становити небезпеку для мирних мешканців. Вона заявила, що якщо інформація про склад боєприпасів поблизу житлових будинків підтвердиться, це має бути предметом ретельного розслідування, а відповідальні повинні понести покарання. Водночас офіційні органи на момент публікації не підтверджували деталі про характер об’єкта, тому ці твердження слід розглядати як позицію родини загиблих, а не встановлений факт.

    Трагедія сталася на тлі масштабних руйнувань у Вишневому, яке найбільше постраждало під час нічної атаки РФ на Київську область. За даними місцевої та центральної влади, у місті пошкоджено понад 200 об’єктів, із них понад 100 житлових будинків. Серед пошкоджених — близько 80 приватних і понад 30 багатоквартирних будинків, а також торговельні, складські, адміністративні та виробничі будівлі.

    Окремо повідомлялося про пошкодження семи гуртожитків залізничників, де проживали понад 160 родин. “Укрзалізниця” вже розпочала першочергові ремонтні роботи, а місцева влада і профільні служби продовжують обстеження пошкодженого житла та інфраструктури.

    Після удару у Вишневому виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів поліція оточила частину території. З небезпечної зони евакуювали близько 500 людей. Для мешканців, які втратили житло або не можуть залишатися вдома через небезпеку, розгорнули пункти тимчасового розміщення та допомоги.

    Кількість загиблих на Київщині після атаки оновлювалася протягом доби. Суспільне з посиланням на обласну прокуратуру повідомляло, що станом на вечір 6 липня в області було відомо про 10 загиблих. Раніше влада повідомляла про 8 загиблих і 48 поранених, серед яких були діти; частина постраждалих перебувала у лікарнях, троє — у тяжкому стані.

    У Вишневому наслідки удару називають одними з наймасштабніших для житлового сектору від початку повномасштабної війни. За повідомленнями урядовців, пошкодження охопили близько 13 гектарів житлової забудови. Через масштаб руйнувань уряд має виділити кошти з резервного фонду для підтримки громади та відновлення пошкодженого житла.

    Мешканці міста вже подали сотні заяв через програму “єВідновлення”. Спеціальні комісії мають обстежити пошкоджені будівлі, оцінити збитки та визначити обсяг допомоги. Паралельно на місці продовжують працювати рятувальники, поліцейські, медики, комунальники, енергетики, газовики та волонтери.

    Історія Анни Дорохіної та її дядька Віталія стала одним із найболючіших символів трагедії у Вишневому. Вони, як і сотні інших мешканців, у момент атаки намагалися знайти безпечне місце, але російський удар і подальші пожежі забрали їхні життя. Родина загиблих закликає не залишати цю трагедію лише черговою цифрою у зведеннях і вимагає встановити всі обставини того, що сталося.

  • Російський удар по Києву: жертв уже 19, у Подільському районі ще шукають людей

    Російський удар по Києву: жертв уже 19, у Подільському районі ще шукають людей

    У Києві зросла кількість жертв масованої російської атаки, яку РФ здійснила в ніч проти 6 липня. Станом на ранок 7 липня підтверджено загибель 19 людей, ще 58 осіб постраждали, серед них — семеро дітей. У Дарницькому районі столиці пошуково-рятувальні роботи вже завершені, тоді як у Подільському районі рятувальники продовжують розбирати завали.

    За даними ДСНС, у Дарницькому районі внаслідок російського удару загинули 11 людей. Рятувальники всю ніч працювали на місці зруйнованого житлового будинку, розбираючи конструкції вручну та за допомогою спецтехніки. Загалом там розібрали та вивезли близько 300 кубометрів будівельних конструкцій і сміття.

    У Подільському районі, за інформацією рятувальників, загинули 8 людей. Пошуково-рятувальна операція там ще триває, тому кількість жертв може змінюватися. Саме Подільський і Дарницький райони стали найважчими локаціями після нічного удару РФ по столиці.

    Росія атакувала Київ у ніч проти 6 липня ракетами та ударними безпілотниками. Влучання і падіння уламків зафіксували в кількох районах міста. Найбільше постраждали житлові будинки, де вибухові хвилі руйнували квартири, вибивали вікна, пошкоджували перекриття й спричиняли пожежі.

    У столиці 7 липня оголошено День жалоби. На комунальних будівлях приспущені прапори, розважальні заходи скасовані. Президент Володимир Зеленський після атаки закликав партнерів не зволікати з постачанням систем ППО та ракет до них, наголосивши, що саме захист від балістики залишається критично важливим для збереження життів українців.

    Рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та психологи продовжують працювати на місцях ударів. У Подільському районі розбір завалів триває, а мешканців закликають не наближатися до пошкоджених будівель і виконувати вказівки екстрених служб.

  • Вибухи не стихали понад три години: що зараз відбувається у Вишневому після масованої атаки РФ

    Вибухи не стихали понад три години: що зараз відбувається у Вишневому після масованої атаки РФ

    Місто Вишневе Бучанського району Київської області залишається одним із найбільш постраждалих населених пунктів після масованої комбінованої атаки Росії в ніч проти 6 липня. Після влучання на одному з об’єктів протягом кількох годин тривала повторна детонація вибухонебезпечних предметів, через що правоохоронці перекрили небезпечну територію, а сотні мешканців були змушені залишити свої домівки. Станом на вечір відомо про сімох загиблих у Київській області, більшість із яких загинули саме у Вишневому, а рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки одного з наймасштабніших ударів по регіону за останній час.

    За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, станом на 18:00 внаслідок російської атаки на Київщині загинули семеро людей. Шестеро із них загинули у Вишневому, ще одна людина — у Святопетрівському. Поранення отримали 29 осіб, серед яких четверо рятувальників, які працювали на місцях ліквідації наслідків обстрілу.

    Однією з найбільших проблем після удару стала тривала повторна детонація. За словами місцевих жителів, вибухи лунали хвилями протягом більш ніж трьох годин після основного удару. Через це перебування поблизу місця влучання залишалося смертельно небезпечним. Поліція оточила район, а рятувальники та вибухотехніки проводять постійне обстеження території на наявність вибухонебезпечних предметів.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко раніше повідомляв, що саме через ризик нових вибухів було ухвалено рішення розпочати евакуацію населення. Спочатку повідомлялося про евакуацію близько 500 осіб, однак пізніше кількість людей, яких тимчасово вивезли із небезпечної зони, перевищила цю цифру.

    Місцеві жителі описують пережиту ніч як найстрашнішу від початку повномасштабної війни.

    За словами мешканки Ірини Яковенко, будинки буквально здригалися від вибухових хвиль.

    «Було дуже страшно. Наш будинок просто ходив ходором. Повиривало двері, пошкодило вікна. Дихати неможливо — не можемо навіть відкрити вікно через густий дим», — розповіла жінка в ефірі українського телебачення.

    Інша мешканка, пані Лариса, згадує, що основна хвиля атак тривала із четвертої до сьомої години ранку.

    За її словами, вибуховими хвилями повідривало шпалери, вибило двері та пошкодило дах будинку. Вона також розповіла, що через постійні вибухи люди боялися навіть підійти до вікон.

    Ще одна місцева жителька, пані Лідія, повідомила, що дізналася про пожежу у власному будинку близько п’ятої ранку. Коли вона звернулася до рятувальників, ті пояснили, що працюють одночасно на великій кількості пожеж і попросили зачекати. До моменту, коли їй вдалося дістатися додому, значна частина будівель уже вигоріла.

    За словами очевидців, окремі квартали Вишневого зазнали масштабних руйнувань, а цілі вулиці серйозно пошкоджені вибуховою хвилею та пожежами.

    Попри складну ситуацію, критична інфраструктура міста продовжує працювати. За словами місцевих жителів, централізоване водопостачання та електропостачання збережені, однак через сильне задимлення багато людей намагаються тимчасово вивезти дітей до безпечніших населених пунктів.

    Упродовж дня аварійні служби поступово відновили рух залізничного транспорту через район, який був частково обмежений через ліквідацію наслідків атаки. Водночас рятувальні роботи тривають безперервно.

    За інформацією ДСНС, до ліквідації наслідків російського удару залучено майже 480 рятувальників та понад 120 одиниць спеціальної техніки. На місцях також працюють поліцейські, медики, сапери, психологи ДСНС та волонтери Українського Червоного Хреста. Основними завданнями залишаються розмінування території, ліквідація руйнувань, допомога постраждалим та психологічна підтримка людей.

    Через загрозу повторної детонації влада закликає мешканців суворо дотримуватися правил безпеки. Людей просять не наближатися до місць падіння уламків, не торкатися підозрілих предметів, не заходити на території, де тривають аварійно-рятувальні роботи, та негайно повідомляти про будь-які вибухонебезпечні знахідки за телефонами 101 або 102. Якщо лунають повторні вибухи, необхідно залишатися у безпечному місці подалі від вікон, а на відкритій місцевості — лягти на землю та прикрити голову руками до припинення детонації.

    Для тих, хто бажає залишити небезпечну територію, місцева влада організувала пункти евакуації. Вони працюють за адресами:

    • м. Вишневе, вул. Європейська, 20;
    • с. Крюківщина, вул. Балукова, 1Е.

    Під час евакуації людям рекомендують взяти із собою документи, запас питної води, необхідні ліки, мобільні телефони із зарядними пристроями та речі першої необхідності.

    Рятувальники наголошують, що ситуація у Вишневому залишається складною, однак контрольованою. Після завершення робіт із ліквідації повторної детонації та повного обстеження території буде ухвалено рішення щодо скасування обмежень і повернення мешканців до своїх домівок. До того часу правоохоронці закликають жителів виконувати всі рекомендації служб безпеки та не наражати себе на додаткову небезпеку.