Govoritinfo.com

Позначка: дрони

  • Російська атака повністю знищила склад Kärcher в Україні: компанія переходить на «план Б»

    Російська атака повністю знищила склад Kärcher в Україні: компанія переходить на «план Б»

    Унаслідок російської атаки 27 вересня було повністю знищено склад, на якому зберігалися техніка та продукція німецької компанії Kärcher. Про втрату об’єкта повідомило українське представництво компанії.

    У Kärcher наголосили, що найважливіше — всі співробітники, які могли перебувати на об’єкті, залишилися живими та перебувають у безпеці.

    Водночас знищення складу вже вплинуло на виконання замовлень. Частина товарів, яка перебувала на майданчику на момент атаки, була втрачена, тому деякі замовлення доведеться затримати або скасувати.

    Компанія повідомила, що заздалегідь підготувала альтернативні сценарії роботи та тепер переходить до так званого «плану Б» — використання інших логістичних маршрутів і каналів постачання.

    Втім, швидко повністю замінити знищений склад неможливо, тому найближчим часом в Україні можуть виникати перебої з доступністю окремої продукції Kärcher та затримки доставки.

    У компанії не назвали попередню суму збитків, кількість знищеної техніки або точну адресу складу. Тож оцінювати масштаб матеріальних втрат у грошовому еквіваленті наразі зарано.

    Атака сталася на тлі чергової хвилі російських ударів по Києву та області 27 вересня. Протягом доби повідомлялося про загиблих і поранених, пошкодження житлової, освітньої, складської та телекомунікаційної інфраструктури.

    Удари по складських і логістичних об’єктах останніми днями відбуваються не вперше. Напередодні «Ненька інфо» повідомляла про повне знищення ударним дроном складу компанії «Рудь» у Житомирі. Площа зруйнованого комплексу становила 4350 квадратних метрів, а всередині зберігалися готова продукція та спеціалізована техніка.  Черговий удар по економіці: дрон повністю знищив склад компанії «Рудь» — «Ненька інфо»

    Ще раніше «Ненька інфо» писала про знищення складу Фундації Олени Зеленської, де зберігалися генератори, ноутбуки, медичне обладнання та інша гуманітарна допомога для дітей, лікарень і родин у різних регіонах України.

    Крім того, російські атаки останнього тижня зачепили дата-центри, інтернет-провайдерів та інші об’єкти, критичні для роботи українського бізнесу. «Ненька інфо» повідомляла про пошкодження телекомунікаційної інфраструктури в Києві та проблеми в роботі низки провайдерів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Таким чином, знищення складу Kärcher стало ще одним ударом по комерційній та логістичній інфраструктурі. Компанія продовжує роботу в Україні, однак попереджає клієнтів, що перебудова ланцюгів постачання потребуватиме часу.

  • Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Росія планує у 2027 році витратити 12 мільярдів доларів лише на виробництво реактивних безпілотників та баражуючих боєприпасів. Про такі дані української воєнної розвідки заявив президент Володимир Зеленський, попередивши, що йдеться про загрозу не лише для України.

    За словами президента, інформацію про російські технологічні плани на наступний рік ГУР представило під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Розвідка доповіла про виробничі можливості РФ, нові види озброєння та схеми постачання компонентів для російського ВПК.

    «Наступного року тільки на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів – і тільки на одну цю категорію зброї», — заявив Зеленський. Він окремо наголосив, що масштаби такого виробництва, на думку української сторони, становлять небезпеку не лише для України.

    Одночасно президент назвав актуальні показники боротьби з новими реактивними ударними дронами. За його словами, українське перехоплення реактивних «Шахедів» зараз становить близько 55%.

    Лише протягом вересня Росія, за даними, озвученими Зеленським, застосувала понад 2730 реактивних «Шахедів», із яких більш ніж 1,5 тисячі вдалося збити або подавити.

    Ці цифри показують, наскільки швидко змінився характер російських дронових атак.

    Раніше основу масованих нальотів становили повільніші ударні БпЛА типу Shahed, проти яких Україна протягом кількох років вибудувала багатошарову систему оборони — від мобільних вогневих груп і засобів РЕБ до зенітних комплексів та дронів-перехоплювачів.

    Однак реактивні модифікації летять значно швидше та залишають менше часу для виявлення й знищення.

    «Ненька інфо» ще на початку вересня писала, що Україна терміново прискорює виробництво спеціальних швидкісних дронів-перехоплювачів саме для боротьби з реактивними «Шахедами». На той момент українські компанії вже створили прототипи таких систем, але перед державою та виробниками стояло завдання швидко довести їх до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    25 вересня Зеленський повідомив уже про нові рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. На Ставці також аналізували результати випробувань перехоплювачів російських реактивних дронів та визначали системи, які можуть стати основним засобом протидії такій загрозі.

    Крім того, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент заявляв, що українські військові вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі. Україна планує масштабувати їхнє виробництво.

    Раніше «Ненька інфо» також повідомляла про оцінки ГУР, згідно з якими Росія прагне довести частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального обсягу ударних безпілотників цього типу. Розвідка оцінювала наявні російські виробничі можливості приблизно у 500 таких апаратів на місяць із перспективою подальшого нарощування.  ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    Також «Ненька інфо» писала, що масштаби застосування швидкісних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі реактивних апаратів проти приблизно 1,5 тисячі у липні. «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    На цьому тлі 55-відсотковий показник перехоплення залишається одним із головних викликів для української ППО. Для порівняння, проти звичайних повільніших «Шахедів» ефективність української системи захисту суттєво вища.

    Водночас Україна намагається уникнути використання дорогих зенітних ракет проти масових дешевших цілей. «Ненька інфо» раніше писала про активне формування сегмента бюджетних дронів-перехоплювачів, які поступово стають окремим ешелоном української ППО.

    Сам Зеленський заявляє, що російські плани на 2027 рік є ще одним доказом того, що Москва зараз не готується до швидкого завершення війни.

    За його словами, Кремль продовжує шукати причини, щоб уникати повноцінного переговорного формату та продовжувати бойові дії.

    Разом із військовою відповіддю Україна планує посилювати санкційний тиск. Після доповіді ГУР президент назвав одним із пріоритетів нові обмеження проти схем, через які Росія отримує іноземні компоненти для виробництва дронів, ракет і особливо балістичного озброєння.

    Таким чином, головна загроза полягає не лише в появі нового виду «Шахедів», а в масштабі, до якого Росія намагається довести їх виробництво. Якщо озвучені українською розвідкою плани щодо $12 млрд на одну категорію озброєння реалізують, реактивні дрони можуть стати одним із ключових інструментів російських повітряних атак у 2027 році.

    Україна у відповідь прискорює виробництво перехоплювачів, розгортає власне виробництво реактивних двигунів і перебудовує ППО під загрозу, яка вже за кілька місяців із експериментальної перетворилася на масову.

  • Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Голод у блокадних Олешках: українські дрони доставили людям близько 4 тонн їжі

    Українські військові разом із Херсонською ОВА провели одну з найбільших операцій із доставки гуманітарної допомоги в тимчасово окуповані Олешки. За словами голови ОВА Олександра Прокудіна, за допомогою безпілотників через Дніпро вдалося передати близько 4000 кг продуктів одразу на 100 визначених локацій міста.

    Такі доставки тривають системно з березня. До останньої операції залучили підрозділи морської піхоти, Нацгвардії та прикордонників.

    У місті, за даними української влади, залишаються близько двох тисяч цивільних, серед них десятки дітей. Люди фактично відрізані від нормального постачання продуктів, води, електрики та можливості безпечно виїхати.

    Російські військові, за словами Прокудіна, намагаються перешкоджати доставці допомоги: збивають дрони з продуктами, відбирають гуманітарні пакунки та переслідують місцевих за їх отримання.

    Ситуація в Олешках уже давно має ознаки гуманітарної катастрофи. «Ненька інфо» раніше писала, що місто перебуває на межі повного виснаження запасів, а централізоване постачання фактично зупинилося ще навесні. Тоді Всеукраїнська рада церков закликала Папу Римського та міжнародні організації втрутитися й допомогти врятувати мешканців міста.
    Гуманітарна катастрофа на межі вимирання: Рада церков благає Папу Римського врятувати заблоковані Олешки від голодної смерті

    Також «Ненька інфо» повідомляла, що Україна планує виносити питання гуманітарної блокади Олешок на міжнародний рівень і домагатися створення безпечного гуманітарного коридору.
    Олешки винесуть на Генасамблею ООН: Україна вимагає гуманітарного коридору для тисяч людей

    Поки гуманітарний коридор не створено, дрони залишаються одним із небагатьох способів доставити продукти людям на окупованій території. Саме тому операція з передачею близько чотирьох тонн їжі стала критично важливою для мешканців Олешок.

  • Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    Дрони знову били по Києву: чоловіка знайшли мертвим після пожежі, палала СТО

    У ніч проти 27 вересня Київ знову опинився під атакою російських безпілотників. Найважчі наслідки зафіксували у Солом’янському районі столиці, де після влучань БпЛА виникли пожежі у нежитлових будівлях. Під час ліквідації наслідків одного з ударів рятувальники виявили тіло чоловіка. Ще на одній локації спалахнула будівля станції технічного обслуговування автомобілів.

    За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в одному з епізодів російський безпілотник влучив в одноповерхову будівлю СТО. Після удару споруда загорілася. Вогонь створював загрозу для розташованого поруч закладу громадського харчування, однак рятувальникам вдалося не допустити подальшого поширення пожежі. Приблизно о третій годині ночі займання ліквідували.

    Ще одне влучання зафіксували в нежитловій будівлі Солом’янського району. Під час гасіння пожежі надзвичайники виявили всередині тіло чоловіка. Цю пожежу також вдалося ліквідувати. Інформації про особу загиблого та обставини, за яких він перебував у будівлі, станом на ранок офіційні служби не оприлюднювали.

    При цьому атака на столицю фактично тривала хвилями ще з вечора 26 вересня. Офіційний портал Києва повідомляв, що вже о 18:31 у місті була оголошена дронова небезпека. Протягом вечора влада фіксувала нові влучання та падіння уламків у кількох районах.

    У Шевченківському районі безпілотник влучив в офісну будівлю. Пізніше там також зафіксували влучання у незаселений житловий будинок, де виникла пожежа. У Святошинському районі уламки впали на територію закладу дошкільної освіти. За попередньою інформацією міської влади, на цій локації обійшлося без пожежі та значних руйнувань.

    У самому Солом’янському районі протягом 26 вересня було одразу кілька небезпечних епізодів. Близько 13:50 уламки БпЛА впали на відкритій території поблизу приватних будинків. Увечері повідомлялося про влучання в нежитлову будівлю із задимленням. Згодом один із безпілотників упав на відкритій території, а вибухова хвиля пошкодила п’ятиповерховий будинок: у ньому вибило вікна та пошкодило фасад.

    Близько 00:49 уже 27 вересня міська влада повідомила про чергове влучання БпЛА у складську будівлю Солом’янського району, де виникла пожежа. Екстрені служби виїхали на місце. Саме на тлі цієї серії ударів уранці ДСНС підтвердила загибель чоловіка та пожежу на СТО.

    Загалом ситуація у Києві залишалася напруженою протягом усього вечора та ночі. За інформацією міської влади, лише протягом 26 вересня внаслідок російських атак постраждали щонайменше сім людей. Медичну допомогу їм надали амбулаторно. Ці дані стосувалися попередніх епізодів атаки й були оприлюднені ще до підтвердження нічної загибелі чоловіка у Солом’янському районі.

    Атака на Київ була частиною масштабного застосування Росією ударних безпілотників проти України. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що в ніч на 27 вересня, починаючи приблизно з 21:00 26 вересня, російські війська запустили 115 ударних БпЛА типу Shahed, «Гербера» та безпілотників інших типів. Понад 70 із них, за даними військових, були «Шахедами». Дрони запускали з напрямків Курська, Міллерового та Приморсько-Ахтарська в Росії, а також із району Чауди в тимчасово окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.

    Станом на 09:00 Повітряні сили повідомляли про 97 збитих або подавлених російських безпілотників на півночі, півдні, сході та в центрі України. Водночас військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на шести локаціях і падіння збитих дронів або їхніх уламків ще на двох локаціях. На момент публікації ранкового зведення атака все ще тривала.

    Для Києва це вже не перша масштабна серія ударів за останні дні. «Ненька інфо» раніше повідомляла про масовану атаку 23 вересня, коли в столиці були пошкоджені фармацевтичний завод «Дарниця», транспортна інфраструктура, автозаправні станції, складські та нежитлові будівлі. Тоді повідомлялося про загиблих і понад два десятки постраждалих. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту

    Також «Ненька інфо» писала про наслідки попередніх атак саме для Солом’янського району. Під час одного з серпневих обстрілів найбільше жертв у столиці зафіксували саме там: російський удар серйозно пошкодив багатоповерховий житловий будинок та спричинив масштабну пожежу. Кількість жертв нічної атаки на Київ зросла: вже 12 загиблих

    Крім того, 24 вересня в Солом’янському районі під час повітряної тривоги в укритті помер 65-річний чоловік. За словами його доньки, які наводили медіа, він регулярно ховався там під час обстрілів, а того разу після вибухів йому стало зле. У Києві чоловік помер в укритті після вибухів балістики

    Таким чином, ніч проти 27 вересня стала продовженням серії повітряних атак на столицю. Цього разу основні підтверджені трагічні наслідки нічної хвилі зафіксували у Солом’янському районі: одна людина загинула, після ударів безпілотників горіли СТО та інша нежитлова будівля. Рятувальники ліквідували пожежі, а остаточні масштаби пошкоджень міські служби продовжують уточнювати.

  • Морські примари Кремля в Середземномор’ї: Рим спростував чутки про удари дронів по Південній Європі та закликав до стриманості

    Морські примари Кремля в Середземномор’ї: Рим спростував чутки про удари дронів по Південній Європі та закликав до стриманості

    Південний фланг Північноатлантичного альянсу сколихнула нова хвиля безпекових тривог, викликана повідомленнями про ймовірну підготовку російських диверсійних операцій із морського напрямку. На тлі чуток про можливу загрозу запуску ворожих безпілотників безпосередньо з цивільних або тіньових суден в акваторії Середземного моря по об’єктах в Італії, Франції чи Іспанії, офіційний Рим виступив із категоричним спростуванням. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто публічно розвіяв панічні настрої, запевнивши, що наразі немає жодних підтверджених даних про пряму підготовку подібних ударів по території південноєвропейських партнерів. Очільник італійського оборонного відомства звернувся до міжнародної спільноти та громадян із закликом до витримки та тверезості думок, наголосивши, що сучасний світ і без того переживає надзвичайно складні й напружені часи, тому будь-яке штучне нагнітання страху та спроби підлити масла у вогонь лише шкодять спільній безпеці.

    Попри спростування конкретного сценарію ракетно-дронового удару з нейтральних вод, тривога європейських урядів має під собою цілком реальні підстави. Протягом останніх років кремлівський режим розгорнув по всій території європейського континенту масштабну та цинічну тіньову кампанію, що поєднує методи гібридної війни, диверсійну діяльність та приховані провокації. Спеціальні служби держави-агресора системно вербують маргінальних агентів для підпалів складських приміщень, організовують пошкодження критичної телекомунікаційної інфраструктури, влаштовують збої в роботі залізничного транспорту та здійснюють агресивні кібератаки проти державних реєстрів і стратегічних об’єктів. Ця деструктивна активність є органічною складовою ширшої загарбницької політики Москви, спрямованої на дестабілізацію ситуації, залякування цивільних жителів та підрив непохитної європейської солідарності у підтримці справедливої боротьби українського народу.

    Особливе занепокоєння для оборонного планування викликає так званий тіньовий флот агресора, сотні бортів якого продовжують безперешкодно курсувати ключовими морськими артеріями планети під прапорами офшорних юрисдикцій. Застарілі комерційні танкери та вантажні суховантажі дедалі частіше використовуються не лише для контрабандного транспортування підсанкційної нафти, але й у ролі мобільних баз для ведення технічної розвідки, стеження за підводними кабелями та перевезення підозрілого обладнання. Можливість прихованого переобладнання подібних плавзасобів під пускові модулі для далекобійних ударних безпілотників давно розглядається фахівцями як один із потенційних асиметричних кроків ескалації. Саме тому будь-які попередження союзницьких розвідувальних служб щодо необхідності посиленого моніторингу цивільного судноплавства сприймаються з усією серйозністю.

    Зважена позиція італійського військово-політичного керівництва відображає намір знайти тонкий баланс між реальною бойовою готовністю сил флоту до будь-яких провокацій та недопущенням інформаційного терору, який агресор намагається нав’язати європейським націям. Ефективна протидія гібридному тиску ворога вимагає не публічних хвилювань, а щоденної системної взаємодії контррозвідок, посилення патрулювання територіальних вод, зміцнення кіберзахисту та негайної нейтралізації ворожих агентурних мереж. Вільний світ вибудовує надійні заслони проти неконвенційних загроз, підтверджуючи, що будь-які спроби залякати Європу приречені на поразку.

  • Ніч палаючих тилів: далекобійні дрони паралізували оборонні гіганти та нафтові комплекси у п’яти регіонах Росії

    Ніч палаючих тилів: далекобійні дрони паралізували оборонні гіганти та нафтові комплекси у п’яти регіонах Росії

    Глибокий стратегічний тил держави-агресора пережив чергову ніч тотальної тривоги та руйнівних повітряних ударів, які вкотре продемонстрували критичну вразливість російського військово-промислового комплексу перед масованими атаками далекобійних безпілотників. У ніч на двадцять п’яте вересня географія падіння уламків та результативних прильотів охопила одразу кілька федеральних округів – від чорноморського узбережжя до Поволжя та промислових районів Уралу. Під комбінованим ударом невідомих безпілотних літальних апаратів опинилися стратегічні об’єкти в Ульяновській, Ростовській та Воронезькій областях, а також у Пермському та Краснодарському краях. Місцеві жителі масово повідомляли про оглушливі звуки вибухів, панічну стрілянину підрозділів протиповітряної оборони та спалахи пожеж на території закритих підприємств, які безпосередньо забезпечують загарбницьку армію електронікою та пально-мастильними матеріалами.

    Однією з найболючіших точок нічного нальоту стало місто Ульяновськ, де головною ціллю ударних дронів став надсекретний завод «Іскра». Це підприємство входить до складу провідного російського концерну повітряно-космічної оборони «Алмаз-Антей» та відіграє фундаментальну роль у виробництві сучасної електронної компонентної бази для потреб окупаційних військ. На виробничих лініях заводу виготовляються напівпровідникові прилади, надвисокочастотні мікромодулі, гібридні мікроскладення та спеціальна високотехнологічна LTCC-кераміка, що використовуються у радіолокаційних станціях, головках самонаведення крилатих і зенітних ракет та комплексах радіоелектронної боротьби. Ураження такого унікального виробництва завдає нищівного удару по спроможностях кремлівського режиму відновлювати високоточну зброю в умовах жорстких міжнародних санкцій, які блокують імпортні комплектуючі.

    Не менш тривожні сигнали для російського керівництва пролунали з далекого Пермського краю, що свідчить про вражаючу дальність польоту безпілотних систем. Очевидці в Пермі зафіксували звуки глухих детонацій та появу диму в районі Пермського нафтопереробного заводу «Пермнафтооргсинтез», який є одним із найбільших підприємств галузі та критичним постачальником автомобільного й авіаційного пального. Одночасно з цим серія потужних вибухів сколихнула курортний район Сочі на Кубані, де вороже командування традиційно намагалося створити ілюзію повної недосяжності цивільних зон, а в небі над Воронежем та в Ростовській області чергову ніч поспіль безупинно гуркотіла зенітна артилерія, намагаючись збити низьковисотні цілі.

    Синхронний характер цих нічних нальотів настільки широкої географії наочно ілюструє якісно новий рівень планування та реалізації операцій з демілітаризації російського тилу. Замість поодиноких турбуючих запусків агресор стикається з системним перевантаженням власної протиповітряної оборони, засоби якої критично виснажені війною та розпорошені вздовж тисячокілометрової лінії фронту. Систематичне вибивання складних електронних виробництв у парі з підпалами нафтопереробної інфраструктури запускає ланцюгову реакцію технічного колапсу в російській армії, позбавляючи ворожі сили можливості безкарно накопичувати ресурси для продовження війни.

  • Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Під ударом — «Каста», П-18 і база дронів: Сили оборони атакували важливі об’єкти РФ

    Сили оборони України 23 вересня та в ніч на 24 вересня завдали ударів по низці російських військових об’єктів на тимчасово окупованих територіях. За даними Генерального штабу ЗСУ, уражено дві радіолокаційні станції, місце зберігання і запуску ударних безпілотників, а також склад пального.

    У районі тимчасово окупованого Донецька українські військові вдарили по об’єкту, який російські війська використовували для зберігання, підготовки та запуску ударних БПЛА. У Генштабі наголосили, що такі цілі залишаються одним із пріоритетних напрямів бойової роботи Сил оборони.

    Паралельно на окупованій частині Запорізької області були уражені дві російські РЛС. У районі Чехограда, який раніше мав назву Новогродківка, та Якимівки під удар потрапили станції 35Н6 «Каста» і П-18.

    «Каста» — мобільна радіолокаційна станція, яку використовують для кругового огляду та виявлення повітряних цілей, зокрема тих, що летять на малих висотах. Вона передає інформацію системам протиповітряної оборони.

    П-18 — радянська мобільна РЛС метрового діапазону, яка й досі перебуває на озброєнні російської армії. Її використовують для раннього виявлення повітряних цілей і передачі координат підрозділам ППО.

    Ще один удар припав на район тимчасово окупованої Великої Білозерки Запорізької області. Там, за даними Генштабу, уражено склад паливно-мастильних матеріалів російських військ.

    Це вже не перша серія ударів по російській дроновій та радіолокаційній інфраструктурі за останні дні. 21 вересня Сили оборони повідомляли про ураження ще однієї РЛС «Каста» на Донеччині, а також пункту управління БПЛА.

    22 вересня українські військові вдарили по місцю зберігання та запуску реактивних дронів в Орловській області РФ. Тоді, за даними Генштабу, було пошкоджено щонайменше три склади, майданчик запуску та п’ять пускових установок.

    А 23 вересня Сили оборони повідомили про удари по пунктах управління БПЛА на Донеччині та складу безпілотників російського підрозділу «Рубікон» поблизу Волновахи.

    «Ненька інфо» раніше також писала про удари по інфраструктурі «Рубікону». Зокрема, у травні Генштаб заявляв про ураження штабу цього російського підрозділу в районі Старобільська.

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Також «Ненька інфо» писала про те, що саме «Рубікон» російське командування залучає до масштабного використання дронів проти українських цілей.

    Росія готує нову хвилю дронового терору: під прицілом АЗС, автобуси та цивільні авто — ГУР

    Таким чином, нинішня серія ударів охопила одразу кілька елементів російської військової системи — засоби раннього виявлення, інфраструктуру запуску дронів і паливне забезпечення. Ступінь пошкодження об’єктів Генштаб наразі не деталізував.

  • Північний технологічний альянс: Україна та Фінляндія підписали масштабну безпілотну угоду для спільного виробництва дронів

    Північний технологічний альянс: Україна та Фінляндія підписали масштабну безпілотну угоду для спільного виробництва дронів

    Україна та Фінляндія зробили історичний крок у поглибленні оборонно-промислового партнерства, офіційно уклавши масштабну безпілотну угоду, покликану кардинально трансформувати спільні спроможності у сфері безпеки та високих технологій. Цей стратегічний документ відкриває нову еру двостороннього співробітництва, зосереджуючись на взаємному обміні передовими військовими технологіями, критично важливою інформацією, проведенні спільних наукових досліджень та запуску спільних виробничих ліній у галузі безпілотних систем. Домовленість має на меті створити міцний технологічний міст між оборонними підприємствами обох держав, поєднуючи український безцінний бойовий досвід із потужною промисловою культурою, фінансовими ресурсами та інженерними стандартами північноєвропейського партнера.

    Одним із ключових практичних досягнень підписаної угоди є суттєве спрощення та лібералізація бюрократичних процедур, які раніше значно гальмували розвиток партнерства. Йдеться передусім про прискорення видачі ліцензій та експортних дозволів на продукцію оборонного призначення, що дозволить безперешкодно та максимально оперативно переміщувати компоненти, готові комплекси й технічну документацію між Києвом і Гельсінкі. Ініціатором цього амбітного проєкту виступив президент України Володимир Зеленський, який особисто запропонував прем’єр-міністру Фінляндії Петтері Орпо започаткувати такий альянс під час їхньої двосторонньої зустрічі у Вірменії на початку травня. Напружений переговорний процес тривав протягом усього літа й завершився на початку осені створенням надійної правової рамки, здатної масштабувати інноваційні розробки вітчизняних зброярів до промислових обсягів за підтримки фінських гігантів.

    Унікальність підписаного документа полягає в абсолютній обопільній вигоді для обох країн. Якщо для України угода дає прямий доступ до сучасних виробничих потужностей, якісних комплектуючих та іноземних інвестицій для швидкого насичення фронту безпілотниками, то Фінляндія отримує унікальний шанс перейняти реальний досвід ведення сучасної високотехнологічної війни. Очільник фінського уряду Петтері Орпо публічно визнав вражаючі успіхи українських розробників, відверто заявивши, що вітчизняна оборонна індустрія досягла такого рівня розвитку, що навіть провідні країни Північної Європи мають чому вчитися у Києва. За його словами, ця взаємодія не лише допоможе утримувати оборону на українській землі, а й дасть змогу фінській армії якісно підготуватися до викликів війни майбутнього.

    Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен також підкреслив, що досягнуті домовленості відкривають колосальні горизонти для зростання національного сектору безпеки, а президент країни Александр Стубб підтвердив абсолютну готовність фінського оборонного бізнесу до якнайшвидшого переходу до спільного виробництва техніки. Об’єднання потенціалів створює потужний північний кулак у сфері безпілотної авіації, здатний суттєво зміцнити східний фланг усього цивілізованого світу та продемонструвати агресору здатність вільних націй оперативно відповідати на будь-які технологічні виклики часу.

  • Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Росія знову б’є по залізниці Києва: є поранений, біля вокзалу повідомляють про повторний приліт

    Російські війська вранці 23 вересня знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Унаслідок удару уламкових поранень зазнав працівник «Укрзалізниці», який саме повертався додому після робочої зміни. Його госпіталізували, медики надають необхідну допомогу. На тлі повторних повітряних загроз керівництво перевізника закликало пасажирів не залишатися біля залізничних об’єктів під час тривог та негайно переходити в укриття.

    Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський повідомив, що залізнична інфраструктура столиці знову опинилася під ударом. За його словами, один із працівників компанії отримав уламкові поранення дорогою зі зміни. Наразі він перебуває в лікарні, поруч із ним представники компанії.

    Перцовський окремо звернувся до пасажирів та працівників із попередженням: у період повторних атак необхідно максимально швидко залишати відкриті залізничні об’єкти.

    В «Укрзалізниці» наголошують, що навіть за жовтого рівня повітряної тривоги посадка та висадка пасажирів у Києві здійснюється лише з підземних приміщень Центрального вокзалу. Аналогічний порядок діє на станції Дарниця. Якщо пасажир через необхідність перебувати в укритті не встигає на свій поїзд, перевізник обіцяє повернути 100% вартості квитка, щоб людина могла продовжити подорож наступним рейсом.

    За даними окремих медіа та моніторингових ресурсів, у столиці також повідомляли про повторне влучання поблизу району залізничного вокзалу. Водночас на момент підготовки матеріалу офіційні джерела не підтверджували точну локацію другого удару та не уточнювали, який саме об’єкт був уражений. Тому достовірно підтвердженим наразі залишається факт атаки на залізничну інфраструктуру Києва та поранення працівника залізниці.

    Міська влада водночас повідомила про влучання в об’єкт транспортної інфраструктури у Дарницькому районі. Попередньо там також був постраждалий. Крім того, в районі зафіксували загоряння на даху однієї з автозаправних станцій.

    Ранкова атака відбувалася на тлі багатогодинного масованого удару по Україні. За даними Повітряних сил, від вечора 22 вересня Росія застосувала 161 повітряний засіб нападу, серед яких були ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». При цьому 82 «Шахеди» були реактивними.

    Станом на 08:00 сили ППО збили або подавили 119 безпілотників та три «Бандероль»/«Дань-Т». Влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 18 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на восьми. На той момент повітряна атака продовжувалася.

    Через підвищену повітряну загрозу вранці в Києві тимчасово призупиняли рух Kyiv City Express. Міська влада повідомляла, що обмеження було запроваджене саме через небезпеку для столиці під час дронової атаки.

    Після удару по залізничній інфраструктурі «Укрзалізниця» також попередила про можливий вплив на вчасність відправлення поїздів із Києва. Відновлювальні роботи проводять оперативно, однак у разі повторної загрози працівників знову відводять до укриттів, що може уповільнювати роботи та впливати на графік.

    Нинішня атака на столичну залізницю стала далеко не першою за останні тижні.

    1 вересня російські війська завдали балістичного удару по залізничному депо та інших об’єктах у Києві. Тоді загинули семеро людей, шестеро з яких були працівниками «Укрзалізниці». Ще один залізничник опинився в лікарні.

    Про цю атаку детально писала і «Ненька інфо»: Смертоносний удар балістикою по Києву: Росія вбила працівників залізниці та вщент зруйнувала депо

    Тоді головними цілями були саме цивільні залізничні об’єкти, а пошкодження торкнулися виробничої інфраструктури перевізника.

    У вересні російські війська також кілька разів атакували пасажирські поїзди.

    8 вересня два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Завдяки моніторинговій системі «Укрзалізниці» потяг вчасно зупинили, а пасажирів та обидві бригади евакуювали. Люди не постраждали.

    Два «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ – Суми: пасажирів встигли евакуювати

    Ще одна показова атака сталася 16 вересня. Російські сили атакували пасажирський поїзд №122 Київ — Миколаїв. Пасажирів також встигли евакуювати до влучання. Згодом стало відомо, що по тому самому складу росіяни завдали ще двох ударів протягом приблизно двох з половиною годин, коли людей у ньому вже не було.

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Олександр Перцовський раніше неодноразово заявляв, що атаки на українську залізницю набувають системного характеру. Зокрема, російські сили намагаються уражати колії, депо, тягові підстанції, вокзали та безпосередньо рухомий склад. Reuters ще раніше описував російську кампанію проти залізниці як системну спробу порушити критичне транспортне сполучення України.

    Саме тому нинішнє звернення Перцовського до пасажирів звучить максимально конкретно: під час будь-якої повітряної тривоги біля залізничних об’єктів не варто чекати розвитку подій — необхідно одразу переходити в укриття.

    Станом на ранок 23 вересня підтверджено поранення одного працівника «Укрзалізниці», а також вплив атаки на роботу столичної залізничної інфраструктури. Інформація про точні місця всіх влучань та масштаби пошкоджень продовжує уточнюватися.

  • 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами — є загиблий та десятки влучань

    Росія в ніч проти 23 вересня влаштувала нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів безпілотників і баражуючих боєприпасів. У небі фіксували звичайні та реактивні «Шахеди», «Гербери», дрони-імітатори «Пародія», а також «Бандероль»/«Дань-Т». Удари почалися ще ввечері 22 вересня і тривали всю ніч та вранці. Станом на 08:00 Повітряні сили повідомляли про 18 локацій, де зафіксували влучання засобів повітряного нападу, і ще вісім місць падіння уламків збитих цілей. На той момент атака ще не була остаточно завершена.

    За офіційними даними Повітряних сил ЗСУ, від 18:00 22 вересня російські війська застосували 161 повітряну ціль. Серед них були ударні безпілотники типу Shahed, причому 82 апарати були реактивними, «Гербери», дрони інших типів та імітатори «Пародія», а також три «Бандероль»/«Дань-Т». Запуски здійснювали одразу з кількох районів Росії — Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерового, а також з тимчасово окупованого Донецька і Гвардійського в окупованому Криму.

    Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України. За попереднім зведенням на 08:00, вдалося збити або подавити 119 російських безпілотників, а також усі три «Бандероль»/«Дань-Т». Таким чином, загалом ППО знешкодила 122 повітряні цілі. Водночас уникнути влучань не вдалося: Повітряні сили зафіксували їх на 18 локаціях, а уламки збитих апаратів упали ще на восьми.

    Одним із головних напрямків удару знову став Київ. Причому атака на столицю розпочалася ще ввечері 22 вересня. Тоді російські війська застосовували реактивні БпЛА, а наслідки фіксували одразу у кількох районах міста. В Оболонському районі було влучання в резервуари з пальним, через що виникла пожежа. За іншою адресою пошкодження отримав об’єкт нежитлової забудови. У Печерському районі повідомлялося про двох постраждалих, а медиків також викликали у Дніпровський район.

    До 19:36 міський голова Віталій Кличко повідомляв уже про вісьмох постраждалих у столиці, трьох із яких госпіталізували. Решті допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місці. Пізніше ДСНС уточнила ще один епізод у Дніпровському районі: російський безпілотник влучив на територію приватного будинку, пошкодив фасад і вибив вікна. Одну травмовану людину госпіталізували. Після цього «Українська правда» повідомила, що загальна кількість постраждалих унаслідок вечірньої атаки сягнула дев’яти людей.

    Однак на цьому удар по столиці не завершився. Вже вночі та вранці 23 вересня нові російські дрони знову заходили на Київ.

    У Голосіївському районі один із БпЛА пошкодив складське приміщення, де виникла пожежа. Згодом мер столиці повідомив і про влучання безпілотника в автозаправну станцію в тому ж районі. У Солом’янському районі уламки збитого дрона впали на відкритій території між житловими будинками. Крім того, в цьому районі повідомлялося про загоряння на території транспортного підприємства.

    Через високу повітряну загрозу для столиці вранці довелося тимчасово зупинити рух поїздів Kyiv City Express в обох напрямках. У КМДА пояснювали це саме підвищеною небезпекою під час тривалої дронової атаки.

    Серйозні наслідки зафіксували й на Одещині. Ще ввечері 22 вересня область атакували російські реактивні безпілотники. За інформацією начальника Одеської ОВА Олега Кіпера, внаслідок ударів були пошкоджені складські приміщення та виникли масштабні пожежі. Одна людина загинула, ще двоє отримали поранення і були госпіталізовані. Ліквідація наслідків атаки тривала.

    Масове застосування саме реактивних «Шахедів» останніми тижнями стає все помітнішою рисою російських ударів. Під час нинішньої атаки реактивними були 82 із зафіксованих ударних БпЛА — фактично близько половини всього дронового угруповання. Ще 20 вересня Росія застосувала майже 140 безпілотників, і значна частина «Шахедів» також була реактивною. Про цю тенденцію раніше писала «Ненька інфо» — «Майже 140 дронів за одну ніч: Росія влаштувала масовану атаку, половина “Шахедів” була реактивною».

    Головна складність реактивних модифікацій полягає у значно вищій швидкості, що скорочує час на виявлення, супровід та перехоплення цілі. Раніше повідомлялося, що окремі такі апарати здатні розганятися приблизно до 500 км/год. Через це Україна паралельно намагається прискорити створення та масштабування швидкісних дронів-перехоплювачів. Про наказ прискорити роботу над такими засобами «Ненька інфо» писала на початку вересня.

    Ще один важливий елемент нинішньої російської тактики — тривалі атаки хвилями. Безпілотники запускають із різних районів і в різний час, змушуючи українську ППО працювати протягом багатьох годин. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат раніше попереджав, що такі нальоти можуть розтягуватися фактично на весь день. Детальніше про цю зміну тактики можна прочитати у матеріалі «Загроза затяжної повітряної атаки: ворог готує нову хвилю ударів, яка може тривати весь день».

    Саме такий сценарій спостерігався й 22–23 вересня. Перші запуски в межах цієї хвилі Повітряні сили відраховують від 18:00 вівторка, а вранці середи в українському повітряному просторі все ще залишалися ворожі БпЛА. Тому дані про 122 знешкоджені цілі, 18 місць влучань та вісім локацій падіння уламків у Повітряних силах прямо назвали попередніми.

    На момент ранкового зведення військові не оприлюднювали повний список усіх 18 місць влучань, тому повна географія наслідків атаки ще уточнюється. Підтверджено, зокрема, удари та падіння уламків у Києві, а також важкі наслідки російської атаки на Одещині. Інформація від обласних адміністрацій, рятувальників та Повітряних сил може оновлюватися протягом дня.

    Водночас масштаб атаки вже зрозумілий: понад 160 повітряних засобів, велика частка швидкісних реактивних безпілотників, запуски одразу з шести напрямків і багатогодинна атака хвилями. Попри знешкодження більшості цілей, російські дрони прорвалися до десятків локацій, спричинивши пожежі, руйнування, поранення та щонайменше одну підтверджену загибель на Одещині.