Govoritinfo.com

Позначка: Донеччина

  • Путін відклав мир: FT дізналася, коли Кремль готовий до переговорів

    Путін відклав мир: FT дізналася, коли Кремль готовий до переговорів

    Росія не має наміру найближчим часом переходити до змістовних переговорів щодо завершення війни проти України. У Кремлі переконані, що подальший розвиток бойових дій може покращити позиції Москви, тому реальний переговорний процес, імовірно, відкладено щонайменше до лютого 2027 року. Водночас російське керівництво розраховує, що до цього часу його війська зможуть повністю окупувати Донецьку область, а Сполучені Штати схилять Україну до масштабних поступок.

    Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на джерела, обізнані з непублічними переговорами щодо можливого завершення війни.

    За інформацією видання, попри численні міжнародні дипломатичні ініціативи та регулярні контакти між представниками різних держав, Кремль не демонструє жодної готовності змінювати свою позицію. Навпаки, Москва продовжує наполягати на максималістських вимогах, які фактично виключають можливість компромісу з українською стороною.

    Співрозмовник Financial Times у Москві, який бере участь у непублічних консультаціях щодо війни, розповів, що російське керівництво не бачить сенсу поспішати із дипломатичним врегулюванням. На думку Кремля, час працює на Росію, а ситуація на фронті та міжнародна політика можуть змінитися таким чином, що Москва отримає значно вигідніші умови для переговорів.

    Саме тому, за словами джерела, Росія навряд чи погодиться на будь-які серйозні переговори до початку наступного року, а найімовірніше — до лютого 2027 року.

    Видання зазначає, що в основі такої стратегії лежить особисте переконання російського диктатора Володимира Путіна, який досі вважає можливим досягнення поставлених військових цілей. Кремль розраховує не лише на продовження бойових дій, а й на поступове виснаження України та зміну політичної кон’юнктури серед західних союзників Києва.

    Один із російських співрозмовників Financial Times прямо заявив, що найкращим сценарієм для Москви залишається ситуація, за якої Вашингтон фактично погодиться із ключовими вимогами Кремля.

    «Наразі найбажанішим варіантом для росіян залишається те, що американці “віддадуть” нам Україну», — цитує видання джерело.

    За словами співрозмовника, російська сторона не демонструє навіть мінімальної готовності до компромісів. Усі переговорні контакти супроводжуються повторенням одних і тих самих вимог, які Москва висуває ще з перших місяців повномасштабної війни.

    Інше джерело підтвердило журналістам, що російська делегація фактично не пропонує жодних нових підходів.

    «Вони навіть не натякають на будь-які поступки. Вони постійно повторюють ті самі цілі. Їхні переговорні позиції, по суті, означають, що переговорів вести немає на чому», — зазначив співрозмовник Financial Times.

    Водночас високопоставлені українські чиновники, які залучені до дипломатичного процесу, повідомили виданню, що під час контактів із представниками США російська сторона відкрито наполягає на тому, що саме Вашингтон повинен переконати Київ погодитися на масштабні поступки.

    Йдеться насамперед про територіальні питання, політичні гарантії та інші вимоги, які українська влада неодноразово називала неприйнятними.

    За словами українських співрозмовників Financial Times, саме через небажання Кремля відмовлятися від ультимативної позиції переговорний процес фактично перебуває у глухому куті. Вони також зазначають, що тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії навряд чи буде відновлений раніше завершення літа, оскільки наразі жодних передумов для цього немає.

    Окрему увагу видання приділяє військовій ситуації. Попри те, що темпи російського наступу останніми місяцями помітно сповільнилися, Кремль не відмовився від своїх стратегічних цілей.

    Financial Times посилається на оцінки української розвідки, відповідно до яких Володимир Путін поставив російському військовому командуванню завдання до кінця поточного року повністю окупувати територію Донецької області.

    Журналісти зазначають, що з такими оцінками ознайомилися особисто, а також отримали їх підтвердження від двох осіб, які підтримують регулярні контакти з російським керівництвом.

    Попри значні втрати особового складу, техніки та суттєве уповільнення просування на фронті, Кремль, за інформацією джерел, продовжує розраховувати на поступове виснаження української оборони.

    Аналітики Financial Times звертають увагу, що нинішня стратегія Москви полягає не у швидкому досягненні військової перемоги, а у затягуванні війни, розраховуючи на втому західних союзників України, внутрішньополітичні зміни у країнах-партнерах та можливе скорочення міжнародної підтримки Києва.

    Саме тому Кремль, на думку співрозмовників видання, не вбачає необхідності поспішати із переговорами, оскільки вважає, що час здатний змінити співвідношення сил на його користь.

    Останні заяви російських високопосадовців також підтверджують таку позицію. Напередодні речник Кремля Дмитро Пєсков фактично визнав, що війна проти України вже давно вийшла за межі так званої «спеціальної військової операції», пояснивши це, зокрема, підтримкою України з боку західних держав. При цьому Москва продовжує заявляти про намір досягти всіх своїх цілей, незважаючи на санкційний тиск та значні військові втрати.

    Україна ж наполягає, що жоден мирний процес не може базуватися на ультиматумах або поступках агресору. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що справедливий і тривалий мир можливий лише після припинення російської агресії, повного виведення військ РФ з окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України. Київ також закликає партнерів не послаблювати військову й економічну підтримку, наголошуючи, що саме вона є ключовим фактором стримування російської агресії та примусу Кремля до реальних переговорів у майбутньому.

  • Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    У Кремлі відреагували на пропозицію президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у Костянтинівці Донецької області. Москва заявила, що Путін нібито готовий до переговорів із главою української держави, однак лише на території Росії – у Москві. При цьому російська влада знову повторила неправдиві твердження про те, що Костянтинівка перебуває під контролем російської армії, хоча цю інформацію вже офіційно спростували українська влада, Генеральний штаб Збройних сил України та дані незалежних карт бойових дій.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю російському виданню “Комсомольська правда”.

    Коментуючи пропозицію Володимира Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці, Дмитро Пєсков заявив, що Кремль розцінює її як нібито готовність українського президента приїхати до Російської Федерації. За словами представника Кремля, якщо Зеленський дійсно має намір провести особисту зустріч із Путіним, то вона повинна відбутися у Москві.

    Пєсков наголосив, що Володимир Путін уже раніше говорив про свою готовність прийняти президента України у російській столиці. Водночас він додав, що така зустріч стане можливою лише тоді, коли, за твердженням Кремля, український лідер буде готовий ухвалювати “важливі відповідальні рішення”. Які саме рішення має на увазі Москва, речник російського президента не уточнив, лише заявив, що їхній зміст нібито “добре відомий” українській стороні.

    Окремо Пєсков повторив тезу російської пропаганди про те, що Костянтинівка нібито вже перебуває під повним контролем російських військ. Саме на цьому твердженні він побудував свою відповідь на ініціативу Зеленського. Водночас жодних доказів цього Кремль не навів.

    Заява Пєскова стала продовженням інформаційної кампанії, яку розпочав сам Володимир Путін. Напередодні російський диктатор заявив, що армія РФ нібито встановила повний контроль над Костянтинівкою. Ця інформація швидко поширилася російськими державними медіа, однак уже невдовзі була спростована українською стороною.

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на слова Путіна, назвавши їх черговою брехнею. Він наголосив, що напередодні Дня незалежності США російський лідер свідомо намагався ввести в оману світову спільноту та президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, поширюючи неправдиві заяви про ситуацію на фронті.

    У відповідь Зеленський запропонував Путіну провести особисту зустріч саме у Костянтинівці. Президент України заявив, що якщо місто справді перебуває під контролем Росії, як це стверджує Кремль, то російському диктатору не повинно бути складно приїхати туди для переговорів та пошуку дипломатичних шляхів завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив глава держави.

    Офіційний Київ наголошує, що місто продовжує перебувати під контролем українських Сил оборони. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно спростував заяву Кремля про нібито окупацію Костянтинівки та підкреслив, що російські війська не захопили населений пункт.

    Таку ж інформацію підтверджують дані українського аналітичного проєкту DeepState. Згідно з актуальними картами бойових дій, російські війська продовжують наступальні дії поблизу Костянтинівки, однак самого міста не контролюють. Бої тривають на підступах до населеного пункту, а українські військові утримують свої позиції.

    Попри офіційні спростування, Міністерство оборони Росії продовжує поширювати інформацію про нібито “звільнення” міста. Більше того, російське оборонне відомство виступило з пропозицією тимчасово припинити бойові дії у районі Костянтинівки для проведення так званої “гуманітарної акції” з передачі тіл загиблих військовослужбовців.

    У Міноборони РФ заявили, що готові призупинити вогонь на визначений час і очікують від української сторони відповіді щодо цієї пропозиції. Водночас у Києві неодноразово заявляли, що Росія регулярно використовує подібні гуманітарні ініціативи як інструмент інформаційного впливу та спробу сформувати вигідний для себе міжнародний порядок денний.

    Останні заяви Кремля пролунали на тлі інтенсивних бойових дій на Донеччині, де Костянтинівка залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських військ. Місто має важливе стратегічне значення для оборони Краматорсько-Слов’янської агломерації, тому навколо нього тривають активні бої та інформаційне протистояння.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське керівництво систематично оголошує про “захоплення” українських населених пунктів ще до фактичного встановлення над ними контролю. Подібні заяви використовуються як елемент інформаційно-психологічної війни, покликаний створити враження успішного наступу російської армії та посилити політичний тиск на Україну й її міжнародних партнерів.

    На цьому тлі пропозиція Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці стала своєрідною відповіддю на заяви Кремля. Український президент фактично поставив під сумнів достовірність слів Путіна та запропонував російському лідеру особисто підтвердити свої твердження. У відповідь Москва відмовилася від такого сценарію та знову наполягла, що можливі переговори можуть відбутися лише на території Росії, у Кремлі.

  • РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    Міністерство оборони Росії заявило про готовність тимчасово припинити бойові дії в районі Костянтинівки Донецької області для проведення так званої гуманітарної акції з передачі тіл загиблих військовослужбовців. Водночас ця ініціатива пролунала на тлі заяв Кремля про нібито повне захоплення міста, які вже були офіційно спростовані Генеральним штабом Збройних сил України та не підтверджуються даними незалежних карт бойових дій.

    Про це повідомляють російські засоби масової інформації.

    У російському оборонному відомстві заявили, що у зв’язку з нібито встановленням повного контролю над Костянтинівкою Москва готова провести гуманітарну операцію, яка передбачає передачу тіл загиблих військових українській стороні. У Міноборони РФ стверджують, що задля цього пропонують тимчасово припинити обстріли та бойові дії в районі міста.

    “У зв’язку зі звільненням російськими військами міста Костянтинівка та встановленням над ним повного нашого контролю російська сторона готова провести гуманітарну акцію”, – заявили у відомстві.

    За версією російської сторони, режим припинення вогню має діяти 6 липня з 12:00 до 18:00. Саме у цей проміжок часу, як заявляють у Москві, планується провести передачу тіл загиблих військовослужбовців. Росія також повідомила, що очікує офіційної відповіді України щодо цієї пропозиції до 12:00 5 липня.

    Водночас сама заява Міноборони РФ побудована на твердженні про нібито повне захоплення Костянтинівки, яке українська сторона називає неправдивим.

    Напередодні президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська начебто повністю встановили контроль над Костянтинівкою. Цю інформацію активно поширили російські державні медіа, представивши її як черговий успіх російської армії на Донеччині.

    Однак вже невдовзі ці заяви були офіційно спростовані українським військовим командуванням.

    У Генеральному штабі Збройних сил України наголосили, що інформація про захоплення Костянтинівки не відповідає дійсності. Українські військові підкреслили, що місто продовжує перебувати під контролем Сил оборони України, а російські війська не змогли встановити над ним контроль.

    Також твердження Кремля не підтверджують дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел та інформації з фронту. Згідно з картою, російські підрозділи продовжують перебувати на околицях міста та ведуть наступальні дії поблизу нього, однак про повну окупацію Костянтинівки не йдеться.

    На заяву Путіна відреагував і президент України Володимир Зеленський. Глава держави іронічно запропонував російському диктатору особисто приїхати до Костянтинівки та провести там двосторонню зустріч, якщо Кремль дійсно вважає місто окупованим.

    Президент зазначив, що якщо російські війська справді контролюють Костянтинівку, як стверджує Москва, то для Путіна не повинно існувати жодних перешкод для особистого візиту до міста та переговорів щодо завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив Зеленський.

    Заява українського президента стала відповіддю не лише на слова Путіна, а й на спроби Кремля сформувати інформаційний ефект навколо ситуації на Донеччині.

    Втім уже наступного дня Кремль фактично відкинув пропозицію українського президента. Речник російського лідера Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським у Костянтинівці.

    Натомість представник Кремля вкотре повторив традиційну позицію Москви про можливість переговорів лише на російських умовах і запропонував проводити потенційні контакти у Москві. При цьому він дав зрозуміти, що Росія не планує припиняти бойові дії та продовжуватиме військову кампанію.

    Костянтинівка є одним із найважливіших міст Донецької області, яке залишається під контролем України. Вона виконує роль великого логістичного центру для українського угруповання військ на Краматорському напрямку та забезпечує транспортне сполучення із Краматорськом, Дружківкою, Слов’янськом і низкою інших населених пунктів.

    Саме через стратегічне значення міста російська армія вже тривалий час намагається наблизитися до нього, регулярно здійснюючи авіаційні удари, артилерійські обстріли, застосовуючи керовані авіабомби та ударні безпілотники. Попри постійний тиск, українські військові продовжують утримувати оборону та відбивати атаки противника.

    Останніми тижнями російські війська активізували наступальні дії одразу на кількох напрямках Донеччини, прагнучи покращити свої тактичні позиції перед можливими новими наступальними операціями. Одним із головних напрямків залишається район Костянтинівки, який російське командування розглядає як важливий елемент подальшого просування вглиб контрольованої Україною частини Донеччини.

    На цьому тлі заява Міноборони РФ про можливе шестигодинне припинення вогню виглядає суперечливою, оскільки одночасно супроводжується твердженнями про повне захоплення міста, які офіційно спростовані українською стороною. Станом на сьогодні Генеральний штаб ЗСУ підтверджує, що Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони України, а бої на підступах до міста тривають.

  • Зеленський кинув виклик Путіну після його слів про Костянтинівку

    Зеленський кинув виклик Путіну після його слів про Костянтинівку

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяву російського диктатора Володимира Путіна про нібито захоплення російськими військами міста Костянтинівка Донецької області. Глава держави запропонував очільнику Кремля особисто зустрітися у місті, якщо той справді переконаний, що населений пункт перебуває під контролем російської армії. Водночас президент наголосив, що слова Путіна не відповідають дійсності, а сама заява є черговою спробою дезінформувати світову спільноту щодо реальної ситуації на фронті.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram.

    Президент зазначив, що російський лідер зробив свою заяву напередодні Дня незалежності Сполучених Штатів Америки, намагаючись, за словами Зеленського, ввести в оману міжнародну спільноту, насамперед президента США Дональда Трампа, щодо реального перебігу бойових дій в Україні.

    За словами глави держави, інформація про нібито захоплення Костянтинівки є неправдивою, а місто продовжує перебувати під контролем українських військових.

    “Напередодні Дня незалежності Америки Путін вирішив збрехати світу і президенту США Дональду Трампу щодо ситуації на фронті. Його заява про начебто захоплення росіянами Костянтинівки не відповідає дійсності”, – заявив Зеленський.

    Президент також іронічно відповів на твердження Кремля, запропонувавши Путіну особисто приїхати до Костянтинівки.

    На думку Зеленського, якщо російський диктатор дійсно вважає, що місто контролюється військами РФ, то він без жодних перешкод міг би провести там зустріч із президентом України для пошуку шляхів завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – наголосив глава держави.

    Цими словами Зеленський фактично поставив під сумнів достовірність заяв російського керівництва щодо успіхів армії РФ та підкреслив, що Кремль продовжує використовувати інформаційні маніпуляції як один із інструментів ведення війни.

    Заява українського президента пролунала після виступу Володимира Путіна 3 липня, під час якого російський диктатор повідомив, що російські війська нібито встановили контроль над Костянтинівкою.

    Таке твердження одразу викликало сумніви, оскільки жодних підтверджень цієї інформації не з’явилося ні з боку незалежних аналітичних проєктів, ні з боку українського військового командування.

    Зокрема, дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел, геолокаційних матеріалів та супутникових знімків, свідчать, що Костянтинівка не перебуває під російським контролем.

    Згідно з картою DeepState, російські війська продовжують вести наступальні дії поблизу міста та намагаються просунутися до нього, однак сам населений пункт залишається під контролем Сил оборони України.

    Незабаром після заяви Путіна інформацію офіційно спростував і Генеральний штаб Збройних сил України.

    У Генштабі наголосили, що повідомлення про окупацію Костянтинівки не відповідають дійсності, а українські підрозділи продовжують утримувати місто та вести оборонні бої на цьому напрямку.

    Українські військові зазначають, що ситуація залишається складною, однак контроль над містом не втрачений.

    Костянтинівка є одним із найважливіших населених пунктів на Донеччині, який виконує роль великого логістичного та транспортного вузла для української армії.

    Місто розташоване неподалік Краматорська, Дружківки, Часового Яру та інших ключових центрів української оборони в Донецькій області.

    Через Костянтинівку проходять важливі автомобільні дороги та залізничні маршрути, які використовуються для постачання військ, евакуації цивільного населення, доставки гуманітарної допомоги та забезпечення оборонних підрозділів.

    Саме тому російське командування вже тривалий час намагається просунутися до міста, розглядаючи його як одну з пріоритетних цілей літньої наступальної кампанії.

    Останніми місяцями Костянтинівка практично щодня зазнає ударів російської артилерії, авіації, керованих авіабомб та безпілотників.

    Під обстрілами регулярно опиняються житлові квартали, промислові підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, медичні заклади, школи та адміністративні будівлі.

    Попри постійний тиск, місто продовжує функціонувати, а українські військові утримують свої позиції.

    Водночас українська влада неодноразово заявляла, що Кремль систематично використовує неправдиві повідомлення про нібито захоплення українських населених пунктів як елемент інформаційно-психологічних операцій.

    Подібні заяви нерідко з’являються ще до фактичного просування російських військ або взагалі не підтверджуються реальними змінами на лінії фронту.

    На думку української сторони, головною метою таких повідомлень є створення у російському суспільстві враження про успішний наступ армії РФ, підтримання мобілізаційних настроїв, а також спроба вплинути на позицію міжнародних партнерів України.

    Окремо в Києві звертають увагу на те, що подібні заяви часто збігаються з важливими міжнародними політичними подіями або контактами між Росією та західними державами.

    У цьому випадку Зеленський прямо пов’язав заяву Путіна із прагненням вплинути на сприйняття ситуації новою американською адміністрацією та особисто президентом США Дональдом Трампом.

    Президент України вже не вперше використовує публічні заяви для того, щоб продемонструвати розрив між офіційною риторикою Кремля та реальною ситуацією на полі бою.

    Запропонувавши Путіну особисто зустрітися у Костянтинівці, Зеленський фактично поставив під сумнів достовірність слів російського президента та наголосив, що той не зможе підтвердити свої заяви на практиці.

    На тлі триваючих бойових дій на сході України Костянтинівка залишається одним із ключових рубежів української оборони, а її утримання має важливе значення для стабільності всієї лінії фронту на Донеччині. Саме тому будь-які заяви про зміну контролю над містом викликають значний міжнародний резонанс і ретельно перевіряються як українською стороною, так і незалежними аналітиками, які відстежують перебіг війни.

  • Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Битва за ключ до Донеччини: чому втрата Костянтинівки може дорого коштувати фронту

    Російські війська посилюють тиск на Костянтинівку Донецької області — одне з ключових міст українського оборонного рубежу на сході. За даними Reuters, окупанти поступово намагаються просуватися до міста малими штурмовими групами, а бої вже фактично наблизилися до його околиць. Українські сили продовжують стримувати наступ і знищувати групи противника, яким вдається просочитися до небезпечних ділянок.

    Костянтинівка має стратегічне значення для оборони Донеччини. Вона є південним елементом так званого “поясу фортець” — укріпленої лінії міст, до якої також належать Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ. Саме цей район залишається однією з головних перешкод для російських планів повного захоплення Донецької області. У разі втрати Костянтинівки росіяни отримали б вигідніші позиції для подальшого тиску на північ — у напрямку Дружківки, Краматорська та Слов’янська.

    За інформацією Reuters, російські війська концентрують зусилля саме на цьому напрямку, навіть попри те, що на інших ділянках фронту їхнє просування здебільшого залишається повільним. Агентство зазначає, що Москва зберігає перевагу в живій силі, а українські удари безпілотниками по логістиці та тилових об’єктах РФ хоч і послаблюють можливості окупантів, але поки не змусили їх повністю зупинити наступ.

    Аналітик фінської дослідницької групи Black Bird Еміль Кастехельмі пояснює, що удари України по російській логістиці мають відчутний ефект, однак цього недостатньо, щоб паралізувати наступальні дії РФ. За його словами, Росія зазнає дедалі більших втрат у тилу, але все ще здатна продовжувати штурми на окремих ділянках фронту.

    Українське командування водночас відкидає російські заяви про нібито близьке захоплення Костянтинівки. Раніше Володимир Путін стверджував, що армія РФ наближається до контролю над містом, однак українські військові назвали ці слова перебільшенням. Командири 19-го армійського корпусу повідомляли, що противник справді намагається проникати малими групами, але українські підрозділи виявляють і знищують такі групи.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський під час поїздки на Костянтинівський напрямок наголошував, що ворог діє малими штурмовими групами та шукає слабкі місця в обороні. За його словами, українські сили відстежують ці спроби, ведуть активну оборону і завдають окупантам значних втрат. Водночас сам факт візиту головнокомандувача на цю ділянку свідчить про її особливу важливість для всієї лінії фронту.

    Генштаб ЗСУ повідомляв, що лише за добу на Костянтинівському напрямку російські війська здійснили 15 атак у районах Костянтинівки, Русиного Яру, Іллінівки, Плещіївки та в напрямку Миколайпілля. Це підтверджує, що окупанти намагаються тиснути не лише безпосередньо на місто, а й на навколишні населені пункти, щоб ускладнити українську оборону та логістику.

    Найнебезпечнішим фактором для захисників Костянтинівки залишається тиск на шляхи постачання. Військові, які перебувають у районі, розповідають, що дороги на північ від міста постійно перебувають під ударами артилерії, дронів та керованих авіабомб. Через насичення неба безпілотниками навіть евакуація поранених і загиблих стала надзвичайно складною. Частину маршрутів доводиться долати пішки або використовувати нестандартні способи доставки води, їжі та боєприпасів.

    Reuters описує район Костянтинівки як простір, де дрони фактично визначають правила бою. На дорогах встановлюють антидронові сітки, військові пересуваються швидко й обережно, а для доставки вантажів дедалі частіше застосовують наземні роботизовані платформи. Така ситуація ускладнює не лише оборону, а й життя цивільних у сусідніх містах.

    Особливо складною залишається ситуація у Дружківці, яка розташована приблизно за 12 кілометрів на північ від Костянтинівки. Через наближення боїв мешканців закликають евакуюватися, а російські дрони дедалі частіше атакують цивільні автомобілі. За даними міжнародних журналістів, Костянтинівка фактично стала “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації, тому її оборона має значення не лише для одного міста, а для всієї системи української оборони на Донбасі.

    Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що тактична ситуація для України на цій ділянці погіршується, однак російські проникнення поки що не створюють умов для швидкого оперативного прориву. Інакше кажучи, окупанти можуть досягати локальних тактичних успіхів, але це ще не означає обвалу фронту або швидкого захоплення всього оборонного рубежу.

    Водночас українські аналітики попереджають: чим довше Росія тисне на фланги та логістику Костянтинівки, тим вищою стає ціна її оборони. Якщо окупанти зможуть ще сильніше ускладнити постачання, українському командуванню доведеться ухвалювати складні рішення — посилювати оборону додатковими ресурсами або змінювати тактику утримання міста.

    Попри заяви Кремля, швидкого падіння Костянтинівки наразі не сталося. Місто залишається під контролем України, а російські війська продовжують платити високу ціну за кожну спробу просування. Проте ситуація залишається напруженою: Росія прагне перетворити Костянтинівку на чергову виснажливу битву за типом Авдіївки чи Покровського напрямку, а Україна намагається втримати ключовий вузол оборони, від якого залежить стійкість усього східного “поясу фортець”.

  • Три ФАБ-250 за кілька хвилин: Росія вдарила по Дружківці, є загибла та поранені

    Три ФАБ-250 за кілька хвилин: Росія вдарила по Дружківці, є загибла та поранені

    Російська армія продовжує завдавати ударів по цивільних населених пунктах Донеччини. Вранці 25 червня окупанти атакували Дружківку трьома авіаційними бомбами ФАБ-250 з універсальними модулями планування і корекції (УМПК). Внаслідок удару загинула мирна жителька, ще четверо людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Про це повідомили Донецька обласна прокуратура та Укрінформ.

    За даними слідства, російські війська завдали авіаудару по місту близько 11:30.

    Для атаки окупанти застосували три керовані авіабомби ФАБ-250 з УМПК, які останнім часом активно використовуються Росією для ударів по прифронтових українських містах.

    Внаслідок вибухів смертельні поранення отримала 56-річна місцева жителька.

    Ще четверо цивільних постраждали.

    Серед поранених:

    • 68-річний чоловік;
    • 51-річна жінка;
    • 58-річна жінка;
    • 67-річна жінка.

    У прокуратурі повідомили, що всі потерпілі отримали мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Їм надається необхідна медична допомога.

    За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни, що спричинило загибель людини.

    Правоохоронці документують наслідки чергового удару російської армії та збирають докази для подальшого розслідування воєнного злочину.

    Дружківка вже тривалий час залишається однією з цілей російських повітряних атак через близькість до лінії фронту. Останніми місяцями російська армія регулярно застосовує по містах Донеччини керовані авіабомби великої потужності, які завдають значних руйнувань житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

    За даними прокуратури, цього разу удар був спрямований по цивільному населеному пункту, що вкотре призвело до жертв серед мирних мешканців.

    Це вже не перший масований удар по Донецькій області за останню добу.

    Напередодні, 24 червня, внаслідок російських обстрілів у регіоні були поранені семеро мирних жителів.

    Крім того, цього ж дня російські війська атакували дронами Слов’янськ і Краматорськ. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, внаслідок ударів виникли масштабні пожежі, зокрема горіли автозаправна станція та медичний заклад.

    Правоохоронці наголошують, що кожен подібний випадок документується як окремий епізод воєнних злочинів Росії проти цивільного населення України.

    Розслідування триває.

  • Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Удар по Москві й логістиці РФ: Сили оборони вразили ключові об’єкти

    Сили оборони України завдали серії точкових ударів по об’єктах військової та логістичної інфраструктури російської армії як на території Російської Федерації, так і на тимчасово окупованих територіях України. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ, уточнюючи результати операцій, проведених 21 червня та в ніч на 22 червня.

    За даними українських військових, одним із ключових епізодів стала атака на порт «Кавказ» у Краснодарському краї РФ, який використовується як важливий логістичний вузол для забезпечення російських військ на південному напрямку. У результаті удару було уражено інфраструктуру порту, зокрема два автомобільні пороми, які, за даними Генштабу, застосовувалися для транспортування техніки та ресурсів у напрямку окупованих територій. Пошкодження цього об’єкта може вплинути на швидкість і стабільність постачання російських підрозділів у регіоні.

    Ще одним із важливих елементів операції став удар по центру космічного зв’язку «Дубна» в Московській області. За попередніми даними, після ураження на території об’єкта спостерігалося масштабне задимлення, що може свідчити про пошкодження інфраструктури, яка забезпечує військові комунікації та елементи управління російських сил. Подібні центри відіграють роль у координації зв’язку, передачі даних і підтримці окремих елементів системи управління військами.

    Окремо українські сили завдали ударів по низці об’єктів на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, у районі Дебальцевого на Луганщині уражено полігон підготовки операторів безпілотників, де, за даними української сторони, здійснювалася підготовка спеціалістів для роботи з дронами, які активно використовуються російською армією на фронті. Також були атаковані пункти управління безпілотними системами в районах Мирнограда та Перебудови на Донеччині, що могло вплинути на координацію ворожих дронових підрозділів на цьому напрямку.

    Крім того, зафіксовано ураження командно-спостережних пунктів російських військ у районі Ільок-Пеньковки на території Бєлгородської області РФ, а також поблизу Покровська на Донеччині. Ці об’єкти, за даними Генштабу, використовувалися для управління бойовими діями на окремих ділянках фронту та координації вогневих і розвідувальних підрозділів.

    Ще одним елементом операції стала атака на автомобільний міст у районі Василівки Запорізької області, який окупаційні війська використовують для переміщення техніки та забезпечення своїх підрозділів на південному напрямку. Пошкодження цього об’єкта потенційно ускладнює логістику російських сил і може змусити їх переглядати маршрути постачання.

    У Генеральному штабі ЗСУ наголошують, що подібні дії є частиною системної стратегії зі зниження військових можливостей російської армії, яка включає ураження не лише бойових підрозділів, а й критично важливих елементів управління, логістики та забезпечення. Українська сторона підкреслює, що такі операції спрямовані на поступове ослаблення здатності противника вести активні бойові дії.

    Загалом останні удари демонструють розширення географії уражень та акцент на об’єктах, що забезпечують координацію, постачання і технічну підтримку російських військ, що, за оцінками військових експертів, може мати довгостроковий вплив на оперативні можливості окупаційної армії.

  • Росія змінює головний напрям наступу на Донеччині

    Росія змінює головний напрям наступу на Донеччині

    Росія змінила пріоритети своєї наступальної кампанії на Донеччині та після невдалої спроби прориву в напрямку Слов’янська зосередила основні зусилля на захопленні Костянтинівки. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW), який описує перегрупування російських військ і зміну оперативних цілей на цьому напрямку.

    Аналітики зазначають, що російське командування фактично скоригувало плани весняно-літньої наступальної кампанії 2026 року, визначивши Костянтинівку ключовою ціллю на Донеччині. Це місто розглядається як важливий вузол у системі української оборони, зокрема через його транспортне значення та розташування в межах так званого “укріпленого поясу” регіону.

    За даними ISW, російська армія перекинула на цей напрямок значні сили, сформувавши багатокомпонентне угруповання, до складу якого входять елементи одразу кількох загальновійськових армій. Йдеться про спробу створення концентрованого ударного кулака для поступового просування в міській агломерації та навколишніх населених пунктах.

    Український військовий спостерігач Костянтин Машовець, на якого посилається ISW, повідомив, що штурмові дії на Костянтинівському напрямку здійснюють дві великі тактичні групи противника, умовно позначені як “Бахмут” і “Дзержинськ” (Торецьк). За його оцінками, передові підрозділи цих угруповань перебувають на відстані приблизно двох кілометрів один від одного, що свідчить про поступове стискання фронту навколо міста.

    Тактична група “Бахмут”, за даними спостережень, просунулася від району Ступочок у напрямку Новодмитрівки та частково закріпилася в її південній частині. Крім того, російські підрозділи змогли зайти в північно-східні райони Костянтинівки та розширити зону контролю вздовж траси Т-0504 Покровськ — Бахмут, наблизившись до залізничної інфраструктури міста.

    Паралельно угруповання “Дзержинськ” діяло з боку Іллінівки, намагаючись охопити місто з західного та південно-західного напрямків. За оцінками аналітиків, цій групі вдалося здійснити тактичне просування в окремих секторах західної частини Костянтинівки, що створює ризик подальшого розширення зони бойових дій у міській забудові.

    Водночас, як зазначає ISW, російським військам поки що не вдалося встановити контроль над ключовими транспортними вузлами міста. Зокрема, залишається під українським контролем залізнична станція “Костянтинівка”, яка має важливе значення для логістики та пересування в регіоні.

    Українські сили, за інформацією аналітиків, також проводили локальні контрдії, спрямовані на стримування просування противника. Зокрема, повідомляється про зачистку окремих ділянок у районі Довгої Балки на південний захід від міста, де діяли російські диверсійно-розвідувальні групи. Це свідчить про збереження активної боротьби за контроль над підступами до Костянтинівки.

    Інститут вивчення війни підкреслює, що російська армія, ймовірно, продовжить спроби проникнення вглиб міста та закріплення в окремих районах протягом літньої кампанії. Однак аналітики наголошують, що навіть у разі тактичних просувань такі дії можуть супроводжуватися надзвичайно високими втратами та не гарантують досягнення оперативного прориву на рівні всього укріпленого району.

    Фактично, за оцінками ISW, Росія намагається реалізувати поступову тактику “тиску і просочування”, коли замість швидкого прориву застосовується методичне витіснення українських сил із позицій шляхом постійних штурмів і локальних атак. Проте ефективність цієї стратегії значною мірою залежить від ресурсів, які Росія змушена витрачати на утримання темпу наступу.

    Водночас українське військове керівництво неодноразово заявляло, що Сили оборони утримують ключові рубежі та завдають противнику значних втрат під час спроб штурмів. У Генштабі ЗСУ підкреслюють, що ситуація на Донеччині залишається складною, але контроль над критично важливими напрямками зберігається.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що найближчі місяці можуть стати визначальними для перебігу війни, оскільки результат бойових дій на ключових напрямках безпосередньо впливатиме як на військову, так і на дипломатичну ситуацію навколо України.

    Таким чином, ситуація навколо Костянтинівки, за оцінками ISW, стає одним із центральних елементів російської літньої кампанії на Донеччині, де триває інтенсивне протистояння без ознак швидкого оперативного прориву з боку РФ, але з високою інтенсивністю бойових дій та постійною ескалацією на локальному рівні.

  • 100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    100-річну бабусю вивезли з-під бомб: неймовірна історія порятунку на Донеччині

    Українські військовослужбовці 12-ї бригади спеціального призначення “Азов” провели складну евакуацію мешканців одного з прифронтових населених пунктів Донеччини. Серед врятованих опинилася 100-річна жінка, яка до останнього залишалася у власному будинку попри постійні російські обстріли та близькість лінії фронту.

    Історію порятунку розповіли самі військові бригади “Азов”. За словами сержанта матеріального забезпечення 1-го батальйону з позивним “Ахмет”, остаточне рішення про евакуацію родина ухвалила після чергового російського авіаудару, який фактично зруйнував їхнє подвір’я та забрав життя близької людини.

    Як зазначають військові, напередодні трагедії літнє подружжя займалося ремонтом даху свого будинку. Оселю вже неодноразово пошкоджували попередні російські атаки, тому господарі намагалися власними силами відновлювати житло. Однак черговий удар виявився значно потужнішим.

    Російська авіабомба впала просто в центр подвір’я. Внаслідок вибуху загинула племінниця подружжя. Господар будинку отримав осколкове поранення, а сам будинок зазнав нових руйнувань.

    Разом із подружжям у будинку проживала і 100-річна жінка. Попри поважний вік, вона тривалий час залишалася у рідному селі навіть тоді, коли більшість сусідів уже виїхали через бойові дії.

    Після чергової атаки військові переконали родину залишити небезпечну територію. Евакуація проходила в умовах постійної загрози нових обстрілів. Зрештою всіх трьох мешканців вдалося вивезти із зони ризику.

    За інформацією бригади “Азов”, люди покинули прифронтовий населений пункт власним автомобілем за супроводу військових. Наразі вони перебувають у безпечнішому місці.

    Військові зазначають, що ситуація в цьому районі Донеччини залишається надзвичайно складною. Більшість житлових будинків пошкоджені або зруйновані внаслідок регулярних російських атак. Через постійні артилерійські обстріли, удари керованими авіабомбами та безпілотниками люди місяцями змушені жити у підвалах і пристосованих укриттях.

    За даними Донецької обласної військової адміністрації, евакуація цивільного населення із небезпечних районів області триває безперервно. Особливу увагу приділяють людям похилого віку, особам з інвалідністю та родинам із дітьми, які часто відмовляються залишати свої домівки навіть після багаторазових обстрілів.

    Водночас військові та волонтери наголошують, що зволікання з евакуацією може коштувати життя. Російські війська останніми місяцями значно активізували використання керованих авіабомб по населених пунктах поблизу лінії фронту. Такі удари мають величезну руйнівну силу та часто завдаються по житловій забудові.

    Історія порятунку 100-річної мешканки Донеччини стала однією з найбільш зворушливих за останній час. У соціальних мережах українці дякують військовим за врятоване життя та наголошують, що саме такі історії демонструють справжню ціну людяності під час війни.

    Бійці “Азову” продовжують не лише виконувати бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту, а й регулярно допомагають цивільним залишати небезпечні райони. Військові підкреслюють: кожне врятоване життя є не менш важливим, ніж успішно виконана бойова операція.

    Повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, і Донеччина залишається одним із регіонів, які найбільше потерпають від російських атак. Попри це тисячі людей похилого віку досі залишаються у прифронтових селах і містечках, часто не бажаючи покидати власні домівки. Саме тому подібні евакуаційні місії залишаються надзвичайно важливою частиною роботи українських військових та рятувальників.

  • Палаюча ніч для РФ: дрони атакували нафтобази, порти та окупований Маріуполь

    Палаюча ніч для РФ: дрони атакували нафтобази, порти та окупований Маріуполь

    У ніч проти 6 червня Росія та тимчасово окуповані території України зазнали однієї з наймасштабніших атак безпілотників за останній час. Серії вибухів лунали одразу в кількох регіонах РФ, а також на захопленій частині Донеччини. Під ударом опинилися нафтобази, портова інфраструктура та інші стратегічні об’єкти, які можуть бути пов’язані з логістичним забезпеченням російської армії.

    За інформацією російського незалежного видання ASTRA та моніторингових Telegram-каналів, наслідком нічної атаки стали масштабні пожежі, задимлення та перебої в роботі окремих об’єктів інфраструктури.

    Одним із головних епіцентрів атаки стало місто Усть-Лабінськ у Краснодарському краї Росії. Близько четвертої години ранку місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів, які пролунали над містом.

    Невдовзі після цього в соціальних мережах почали з’являтися відеозаписи, на яких видно масштабну пожежу на території нафтобази. Над об’єктом піднявся густий чорний дим, який було видно за десятки кілометрів від місця займання.

    За попередньою інформацією, саме паливна інфраструктура стала головною ціллю безпілотників. Офіційні російські структури традиційно не розкривають повний масштаб пошкоджень, однак оприлюднені кадри свідчать про значні наслідки удару.

    Краснодарський край має особливе значення для російської економіки та військової логістики. Через регіон проходять важливі транспортні маршрути, а місцеві нафтобази та нафтопереробні об’єкти відіграють важливу роль у забезпеченні паливом як цивільного сектору, так і військових потреб.

    Паралельно з атаками на території Росії вибухи пролунали і в тимчасово окупованому Маріуполі.

    За повідомленнями місцевих джерел, ударів зазнав район морського порту. Після серії вибухів над територією порту почав здійматися густий дим, який було видно з різних районів міста.

    Маріупольський порт залишається одним із ключових логістичних вузлів, які російські окупаційні сили використовують для забезпечення своїх військ на півдні України. Через нього здійснюється перевезення вантажів, техніки, пального та інших ресурсів, необхідних для підтримки російських військових угруповань.

    Від початку окупації міста порт неодноразово згадувався у звітах як важливий елемент російської військової інфраструктури на Азовському морі.

    Інформація про масштаби руйнувань наразі уточнюється.

    Ще одним об’єктом атаки стала нафтобаза в тимчасово окупованому Зугресі Донецької області.

    За повідомленнями місцевих Telegram-каналів, після удару на території підприємства виникла пожежа. Очевидці повідомляли про густий дим, який піднімався над містом.

    Нафтобази на окупованих територіях мають особливе значення для російської армії, оскільки забезпечують паливом військову техніку та транспортні підрозділи, що діють на сході та півдні України.

    У разі підтвердження значних пошкоджень це може вплинути на логістичні можливості окупаційних військ у регіоні.

    Одним із найбільш резонансних епізодів ночі стала атака на Кронштадт — місто-порт у Балтійському морі, розташоване поблизу Санкт-Петербурга.

    За інформацією російських джерел, після вибухів на території порту виникло кілька осередків займання.

    Кронштадт має стратегічне значення для Росії. Тут базуються підрозділи Балтійського флоту, а також розташовані важливі об’єкти військово-морської інфраструктури.

    Саме тому будь-які атаки в районі Кронштадта викликають значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Поки що офіційних коментарів щодо можливих пошкоджень військових об’єктів не надходило.

    На тлі повідомлень про атаку влада Санкт-Петербурга та Ленінградської області оголосила повітряну тривогу через загрозу ударів безпілотників.

    Місцеві жителі повідомляли про звуки роботи систем протиповітряної оборони та обмеження в роботі окремих об’єктів транспортної інфраструктури.

    Російські військові заявляли про спроби перехоплення безпілотників, однак незалежного підтвердження кількості збитих цілей немає.

    Крім того, повідомлення про атаку надходили з міста Узлова Тульської області.

    За словами очевидців, після серії вибухів у районі одного з об’єктів виникла пожежа. У мережі також поширювалися кадри заграви над містом.

    Тульська область вже не вперше стає ціллю атак безпілотників через розташування там промислових підприємств та об’єктів, пов’язаних із військово-промисловим комплексом Росії.

    Останніми місяцями спостерігається тенденція до збільшення кількості атак на паливну, транспортну та портову інфраструктуру Росії та окупованих територій.

    Особливо часто під ударами опиняються нафтобази, склади пального, морські порти та промислові об’єкти, які мають значення для забезпечення російських військових операцій.

    Експерти зазначають, що такі удари можуть ускладнювати логістику окупаційних військ, створювати додаткові витрати на відновлення інфраструктури та змушувати Росію перекидати ресурси на захист тилових об’єктів.

    Станом на ранок 6 червня російська влада не оприлюднила повної інформації про масштаби збитків, завданих нічною атакою. Дані щодо можливих постраждалих також залишаються обмеженими.