На Рівненщині суд визнав винним 39-річного чоловіка у вчиненні систематичного домашнього насильства над дружиною, пасинком та трьома малолітніми дітьми. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.
Слідством встановлено, що з серпня 2023 року по серпень 2024 року обвинувачений регулярно знущався з членів родини, спричиняючи їм як фізичні, так і психологічні страждання. Його дії викликали в постраждалих постійне погіршення самопочуття, страх за власну безпеку та глибокі емоційні переживання.
Чоловік уже мав проблеми з законом: він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, яке здійснював у присутності дітей. Проте, попри попередні покарання, не зупинився, а навпаки — перейшов до фізичного насильства з нанесенням тілесних ушкоджень дружині та пасинку.
Під час судового розгляду обвинувачений повністю визнав свою вину.
Рівненський міський суд призначив йому 1 рік обмеження волі. Це означає, що він перебуватиме під наглядом і буде обмежений у праві вільного пересування, але не утримуватиметься у місцях позбавлення волі.
Вирок наразі не набрав законної сили. Сторони мають право оскаржити його в апеляційному порядку.
У селі на Одещині сталася трагедія — внаслідок пожежі загинули двоє хлопчиків. Як повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій, займання сталося в господарській споруді, де діти, ймовірно, гралися з вогнем.
Пожежа розгорілася стрімко, охопивши приміщення за лічені хвилини. Попри оперативне прибуття рятувальників, врятувати дітей не вдалося — вони загинули ще до прибуття екстрених служб.
За попередніми даними, вогонь виник внаслідок дитячих пустощів з відкритим джерелом займання. Точні обставини встановлюються, ведеться слідство.
ДСНС вкотре наголошує на критичній важливості контролю за дітьми та необхідності постійного нагадування про правила пожежної безпеки. Особливо це стосується сільських та дачних територій, де діти мають доступ до господарських споруд, легкозаймистих матеріалів або відкритого вогню.
Україна знову опинилася перед загрозою великого спалаху кору — надзвичайно заразного вірусного захворювання, яке регулярно повертається хвилями кожні 5–6 років. Проте цього разу статистика вражає: лише за перші три місяці 2025 року в країні зафіксовано 472 випадки кору, що у 20,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Тоді зростання було у 6,6 раза в порівнянні з 2023 роком.
Такі дані оприлюднив Центр громадського здоров’я України. Найбільшу кількість хворих виявлено у Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях. Саме в Чернівецькій та Одеській областях сталися летальні випадки серед дітей 10 років і 9 місяців, які мали важкі супутні захворювання.
Фахівці наголошують: кір — одне з найбільш заразних захворювань, і 9 із 10 невакцинованих людей, які контактують із хворим, майже гарантовано інфікуються. Інкубаційний період становить 10–12 днів, після чого з’являються симптоми: висока температура, кашель, кон’юнктивіт, плями на слизових і характерний висип.
Особливо вразливі — невакциновані діти, а лікування кору — лише симптоматичне. Вакцинація залишається єдиним ефективним засобом профілактики.
В Україні використовується комбінована вакцина КПК (кір, паротит, краснуха), яка включена до Національного календаря щеплень. Діти отримують першу дозу у віці 12 місяців, а другу — в 6 років. Дві дози створюють стійкий імунітет, який надійно захищає від хвороби.
У ЦГЗ закликають батьків перевірити щеплення своїх дітей та при потребі — надолужити пропущену вакцинацію. Це допоможе уникнути не лише хвороби, а й важких ускладнень, серед яких — пневмонія, втрата слуху, енцефаліт та смерть.
Досліджуючи внутрішню документацію відділу у справах сім’ї та дітей окупаційної адміністрації міста Торез, що на Донеччині, команді KibOrg вдалося з’ясувати нові подробиці механізму викрадення українських дітей та встановити причетних до цього осіб.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Росія примусово почала вивозити дітей з притулків, розташованих на окупованій Донеччині та Луганщині. Листи зі звітами щодо примусової евакуації українських дітей 22 лютого 2022 року надіслали Лідії Ємельяновій — керівниці відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації нині окупованого міста Торез.
Звіти стосувалися двох закладів: Амвросіївської школи-інтернату №4 та Вуглегірської спеціальної школи-інтернату №6, що перебувають в окупації з 2014 року. Згідно знайденої інформації, вже 19 лютого 2022 року вихованців однієї зі шкіл релокували до Ростовської області — на територію дитячого оздоровчого центру «Ромашка». Місце, до якого потрапили вихованці іншої школи-інтернату, залишилося невідомим.
Нам вдалося отримати доступ до двох звітів, втім, закладів для дітей, позбавлених батьківської опіки, на окупованих територіях суттєво більше, відповідно, і дітей, за яких взялася окупаційна влада, теж значно більше. Самі ж накази щодо «евакуації» були видані з припискою «До особого распоряжения», яке від окупаційної адміністрації так і не надійшло.
Команді KibOrgвдалося отримати доступ до квартальних моніторингів окупаційної адміністрації у Донецькій області щодо кількості дітей-сиріт та дітей, залишених без батьківського піклування. Згідно знайдених документів, наприкінці травня 2024 року на окупованих Росією територіях перебували 3 349 таких дітей. Органи окупаційної адміністрації провели 636 консультацій щодо подальшого усиновлення українських дітей та їхнього ймовірного вивезення на територію Росії.
Натомість ще в квітні 2022 року в Торезі право на усиновлення мали лише 34 дитини, яких зрештою незаконно вивезли до Росії з прифронтових територій (про це свідчить складений окупаційною адміністрацією міста список, який є в розпорядженні команди KibOrg). З цього числа 31 дитина — вихованці інтернатних закладів.
Крім того, нам вдалося отримати доступ до файлу з інформацією про 746 дітей з територій, окупованих уже після 24 лютого 2022 року. У випадку майже половини з них окупанти провели консультації про подальше усиновлення та ймовірне їх вивезення на територію Росії.
Процес переміщення дітей триває й досі — зокрема в нашому доступі є дані за 2024 рік, де лиш за один квартал до окупованої Донецької області прибули щонайменше восьмеро дітей. Причому ці діти фігурують в документації окупаційної влади під наступним формулюванням — «чисельність дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, які прибули з територій інших держав або тимчасово непідконтрольної території ДНР за звітний період».
Згідно тих самих документів, шестеро з восьми дітей прибули до нині окупованого Маріуполя. Команді KibOrgстало відомо, що лише одну дитину згодом повернули батькам.
Окрему увагу варто звернути на розподіл дітей: з 53 осіб, незаконно переміщених до Московської області, немає жодної старше 2017-го — всім було до шести років. На відміну від інших викрадених дітей, яких відправляли переважно до Ростовської області, цю групу, ймовірно, відбирали за критерієм «перспективності» подальшого усиновлення в російській столиці. Зі знайденого нами документу стало відомо, що 47 дітей мали старших братів або сестер, проте жодного з них не перевезли до Московської області. Це може свідчити про те, що родинні зв’язки розривали свідомо.
Загалом у списку з розподілом дітей та їхніми біографічними даними, який ми отримали в своє розпорядження, фігурують три спеціалізовані дитячі будинки, з яких потім незаконно вивозили українських дітей:
Міський спеціалізований будинок дитини Донецька;
Республіканський спеціалізований дитячий будинок міста Макіївка;
Міський спеціалізований будинок дитини Донецька Міністерства охорони здоров’я.
Команда KibOrgідентифікувала більшість мешканців Тореза, відповідальних за незаконне переміщення українських дітей до Росії. Значна частина керівництва закладів для дітей без батьківської опіки виявилась громадянами України, які отримали російські паспорти. Ми ідентифікували повний склад Ради з питань захисту прав дитини та соціальної підтримки сім’ї міста Торез.
Зліва-направо: Лідія Ємельянова, Ольга Дідух, Людмила Бабушкіна. Колаж: KibOrg
1. Керівниця відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Торез.
Ємельянова Лідія Миколаївна (08.07.1963) — уродженка міста Слов’янськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-4, буд. 26, кв. 41.
З 2004 року працювала в торезькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Нагороджена окупаційною адміністрацією за «заслуги у боротьбі з попередженням безнаглядності та попередженням правопорушень серед неповнолітніх» у місті Торез.
2. Заступниця начальника відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Тореза, заступниця голови Ради.
Буза Інна Борисівна (05.06.1958) — уродженка міста Шахтарськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-4, буд. 24Б, кв. 49.
З 2004 року працювала в службі з питань неповнолітніх міста Торез.
4. Завідувачка сектору профілактики та соціального захисту сімей відділу у справах сім’ї та дітей адміністрації міста Торез.
Бабушкіна Людмила Володимирівна (27.05.1974) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Торез, вул. Енгельса, буд. 97, кв. 10.
З 2005 року працювала у торезькому міському центрі соціальних служб сім’ї, дітей та молоді.
Зліва-направо: Антоніна Ковцик, Катерина Куршина, Тетяна Радченко. Колаж: KibOrg
5. Головна спеціалістка відділу обліку та звітності управління муніципальної власності та міського господарства адміністрації міста Торез.
Ковцик Антоніна Олександрівна (07.10.1985) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресами: м. Торез, вул. Шевцової, буд. 13, кв. 32 та м. Таганрог, вул. Сергія Шило, буд. 261, кв. 11.
З 2004 року працювала у житловому комунальному підприємстві «ЖИТЛОКОМУНСЕРВІС» міста Торез.
7. Начальниця відділу грошових виплат та компенсацій управління праці та соціального захисту населення адміністрації міста Торез.
Литвинова Людмила Миколаївна (09.08.1963) — уродженка міста Торез, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Чистякове, Донецька область, Мікрорайон-1, буд. 14, кв. 10 та м. Торез, вул. 50 лєт СССР, буд. 8, кв.32.
З 2005 року працювала у торезькому міському управлінні праці та соціального захисту населення.
8. Завідувачка амбулаторії №7 державної бюджетної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торез»
Масленникова Наталя Вікторівна (05.09.1975) — уродженка міста Шахтарськ, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Шахтарськ, вул. Леніна, буд. 59, кв. 53.
З 2005 року працювала у відособленому підрозділі з оздоровлення населення державного підприємства «Шахтарськантрацит».
СНІОР (СНИЛС): 16247846287
Паспорт: 4620 836097
9. Головна спеціалістка відділу освіти адміністрації міста Торез.
Радченко Тетяна Олександрівна (25.05.1980) — уродженка міста Сніжне, Донецької області. Зареєстрована за адресою: м. Торез, вул. Вокзальна, буд. 70, кв. 2.
У ніч на 7 травня російська армія здійснила масовану атаку на Київ ударними дронами типу «шахед». Столиця пережила дві хвилі повітряних тривог, унаслідок яких спалахнули масштабні пожежі у житлових будинках, постраждали мешканці, є загиблі.
Перші вибухи пролунали близько 1:00 ночі. Київська міська військова адміністрація одразу попередила про можливе застосування балістичного озброєння, і закликала мешканців ховатися в укриттях. У Соломʼянському районі виникла пожежа на території складських приміщень площею 300 кв. м.
О 1:38 тривогу було скасовано, але лише на кілька годин. Уже близько 4-ї ранку Київ зазнав повторної атаки — цього разу уламки дронів влучили в житлові будинки у кількох районах міста.
У Дніпровському районі уламки зруйнували верхні поверхи багатоповерхівки, у Святошинському — зайнялися квартири на кількох поверхах. У Шевченківському районі уламки влучили в п’ятиповерхівку, де під час гасіння пожежі було виявлено тіла двох загиблих.
Віталій Кличко повідомив, що внаслідок обстрілу постраждали щонайменше шестеро людей, з них четверо — діти. Трьох довелося госпіталізувати, ще трьом надали допомогу на місці.
Рятувальники ліквідовували пожежі у Святошинському, Соломʼянському, Дніпровському та Шевченківському районах. Найбільше руйнувань зафіксовано саме у житловому секторі. За повідомленням ДСНС, лише в одному будинку в Святошинському районі врятовано п’ятеро мешканців, троє з них — діти з опіками.
Попри роботу протиповітряної оборони, наслідки атаки знову довели — Київ залишається під прицілом. І хоча техніка та служби діють злагоджено, удари по мирних кварталах мають трагічні результати.
О 6:22 ранку повітряна тривога в столиці пролунала знову. Загроза нової атаки залишається, а кияни щоночі засинають з думкою про те, що їх можуть розбудити вибухи.
У Верховній Раді з’явився новий законопроєкт, який передбачає заборону продажу енергетичних напоїв неповнолітнім і введення штрафів за їхнє споживання. Ініціаторками документа стали депутатки від партії “Слуга народу” Олена Вінтоняк та Марія Мезенцева-Федоренко.
Як пояснюють авторки, вживання енергетиків серед молоді стрімко зростає, а їхній склад — кофеїн, цукор, діоксид вуглецю, таурин — може шкодити здоров’ю підлітків. Саме тому нардепки пропонують внести відповідні зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.
Що передбачає законопроєкт №13025-1:
Неповнолітнім за вживання енергетиків або за участь у їхньому споживанні пропонується штраф 340–510 грн, а при повторному порушенні — 510–680 грн.
Якщо енергетики вживали діти віком 14–16 років, відповідальність нестимуть батьки: штраф 255–425 грн або громадські роботи (20–40 годин).
За повторне порушення для батьків — штраф 425–680 грн.
Мета законопроєкту — зменшити споживання шкідливих напоїв серед неповнолітніх і запобігти проблемам зі здоров’ям, зокрема залежності від кофеїну та стимуляторів.
У пояснювальній записці зазначається, що такі заходи мають сприяти формуванню здорових харчових звичок та зниженню ризику захворювань, пов’язаних із вживанням енергетиків.
У Львівській області зафіксовано два випадки повної втрати зору у дітей внаслідок інфікування після подряпин від котів. Як повідомляють медики львівського «Охматдиту», в обох випадках мова йде про тяжке ускладнення так званого синдрому котячої подряпини, який призвів до незворотних змін в очах дітей.
П’ятирічний Іван і чотирирічний Тимофій — обидва стали жертвами інфекції Bartonella henselae, що передається через подряпини від інфікованих котів. У першому випадку запалення охопило всі оболонки ока, спричинило відшарування сітківки, і попри дві операції, дитина втратила зір на одне око.
«Його двічі оперували, забирали фіброзні плівки, але ліве око врятувати не вдалося», – пояснила офтальмологиня Олександра Сондей.
У другому випадку — менш помітна подряпина, яку батьки не сприйняли серйозно. Але інфекція швидко поширилася і призвела до косоокості та сильного погіршення зору. Дитина також більше не бачить на одне око.
Лікарі наголошують: будь-яке почервоніння, біль або набряк в оці після контакту з твариною — привід негайно звернутися до фахівця.
«Якщо вчасно діагностувати інфекцію, зір можна зберегти. Але якщо бактерія проникає у внутрішні структури ока, шанси повернути зір — мізерні», — каже офтальмолог Тетяна Ленів.
Що треба знати про синдром котячої подряпини
Це бактеріальна інфекція, яку спричиняє Bartonella henselae. Передається переважно через подряпини або укуси котів. У дітей захворювання може протікати важче: вражає лімфатичні вузли, очі, а іноді — і центральну нервову систему.
Серед симптомів — лихоманка, набряки, почервоніння, біль в очах, погіршення зору. У рідкісних випадках — втрата зору чи інші важкі ускладнення.
Медики закликають батьків дотримуватися простих, але важливих правил:
не дозволяйте маленьким дітям тісно контактувати з котами, особливо якщо тварина агресивна чи невакцинована;
після подряпини обов’язково обробіть рану антисептиком;
спостерігайте за самопочуттям дитини упродовж кількох днів після контакту з твариною;
негайно звертайтесь до лікаря, якщо з’являються симптоми.
Також ветеринари радять регулярно обстежувати домашніх тварин, адже збудник Bartonella часто не має зовнішніх ознак.
Ці історії — попередження для кожної родини. Коти можуть здаватися безпечними, але навіть одна подряпина може обернутися трагедією. У країні, де щодня фіксуються нові випадки інфекційних захворювань, уважність і своєчасна медична допомога можуть врятувати дитині зір.
Апеляційний суд скасував вирок колишньому голові Броварської районної державної адміністрації Павлу Майбоженку, якого визнали винним у скоєнні ДТП у стані алкогольного сп’яніння, внаслідок якого постраждали четверо осіб. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.
Згідно з повідомленням, Київський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора та скасував вирок, винесений Броварським міськрайонним судом. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
«Завдяки принциповій позиції ювенальних прокурорів Київської обласної прокуратури Київський апеляційний суд скасував вирок Броварського міськрайонного суду та призначив новий розгляд справи», — йдеться в офіційному повідомленні.
Нагадаємо, що раніше Броварський суд призначив Павлу Майбоженку покарання у вигляді штрафу в розмірі 34 тисяч гривень та позбавив права керування транспортними засобами строком на три роки. Таке рішення викликало широкий суспільний резонанс через м’якість покарання, зважаючи на тяжкість злочину.
У серпні 2021 року Майбоженко, перебуваючи за кермом у нетверезому стані, скоїв наїзд на чотирьох пішоходів. Унаслідок ДТП постраждали неповнолітні. Водій намагався уникнути відповідальності, посилаючись на службовий статус та інші обставини.
Офіс генпрокурора неодноразово наголошував на необхідності справедливого покарання для посадовців, які порушують закон, особливо якщо це стосується безпеки громадян. Після апеляції, що подали ювенальні прокурори, суд визнав необхідність повторного розгляду справи з урахуванням усіх обставин.
Наразі справа знову буде розглядатися у суді першої інстанції, де прокурори домагатимуться суворішого покарання, відповідного скоєному злочину.
У Дніпрі під заставу був звільнений водій, який 17 березня збив на пішохідному переході вагітну жінку та двох дітей. Інцидент потрапив на відео, і чоловік не заперечує свою провину.
Жінка, старший син і новонароджена донька досі перебувають у лікарні після серйозних травм, отриманих унаслідок ДТП. Вагітна жінка, переселенка з Бахмута Анастасія Становська, зокрема, була прооперована через передчасні пологи, а її дитина, Агнешка, потрапила в реанімацію з тяжкою черепно-мозковою травмою та переломом черепа. Її стан залишається стабільно важким, але є позитивні зміни.
Водій, який спричинив аварію, був затриманий одразу після інциденту, але згодом звільнений під заставу. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Триває досудове розслідування, і справу можуть передати до суду в травні цього року.
В результаті аварії старший син Анастасії, 8-річний Степан, також отримав травми і потребує тривалої реабілітації. Його молодший брат, 6-річний Владислав, вже повернувся додому після лікування.
Інцидент викликав широке обурення серед місцевих мешканців, які вимагають справедливого покарання для водія.
Рустем Умєров, міністр оборони України, оприлюднив свою електронну декларацію за 2024 рік. Дані свідчать про суттєве зростання його зарплати та наявність фінансових активів у США, де проживає його родина.
Зарплата керівника Міноборони за рік зросла більш ніж утричі. Якщо в 2023 році він отримав 442 347 гривень, то у 2024-му ця сума склала 1 623 299 гривень. Також Умєров задекларував дохід у розмірі 3,3 мільйона гривень від відчуження цінних паперів та корпоративних прав.
Його дружина Лейла Умєрова мешкає в США разом із дітьми. Її дохід у 2024 році склав 1 841 308 гривень. Подружжя має рахунки в американському банку та право користування квартирою у США.
В Україні Умєров орендує квартиру в Києві, а також користується ще однією, як внутрішньо переміщена особа.
Раніше повідомлялося, що дружина міністра ще у 2016 році отримала водійське посвідчення у Маямі, а їхні діти проходять логопедичне навчання в одному з місцевих центрів.
Процес переміщення дітей триває й досі — зокрема в нашому доступі є дані за 2024 рік, де лиш за один квартал до окупованої Донецької області прибули щонайменше восьмеро дітей. Причому ці діти фігурують в документації окупаційної влади під наступним формулюванням — «чисельність дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, які прибули з територій інших держав або тимчасово непідконтрольної території ДНР за звітний період».
