Govoritinfo.com

Позначка: державні кошти

  • СБУ витратить майже 17 мільйонів гривень на обладнання для перевірки декларацій своїх працівників

    СБУ витратить майже 17 мільйонів гривень на обладнання для перевірки декларацій своїх працівників

    Служба безпеки України виклала угоду на закупівлю програмно-апаратного комплексу для перевірки декларацій своїх співробітників. Відповідно до інформації, розміщеною в системі публічних закупівель «Прозорро», договір із ПрАТ «Інститут інформаційних технологій» був підписаний 19 грудня. Загальна вартість обладнання та програмного забезпечення становить 16,86 млн. гривень.

    До 30 жовтня 2025 року компанія поставить програмно-апаратний комплекс «Перевірка декларацій», склад якого наведено у таблиці нижче. Він потрібен для проведення логічного та арифметичного контролю та контролю щодо правильності та повноти заповнення декларацій суб’єктів декларування СБУ, повідомлень про суттєві зміни, повідомлень про відкриття валютного рахунку відповідно до вимог законодавства України. Тобто фактично цей комплекс має допомагати представникам СБУ правильно заповнювати декларації.

    На його базі створять інформаційно-комунікаційну систему з комплексною системою захисту інформації (далі КСЗІ), а також проведуть первинну державну експертизу КСЗІ. Договір передбачає аванс та гарантійну підтримку софту комплексу протягом року після введення у промислову експлуатацію.

    Серед іншого цей комплекс включає два джерела безперебійного живлення Vertiv GXTRT-3000IRT2UXL + Liebert GXT RT+ по 72 тис грн. Це приблизно відповідає середній ціні на ринку. За даними сервісу порівняння цін Hotline, в інтернет-магазинах ціни дуже різні – 32-105 тис грн. Крім того, оптичні патч-корди UPC-5LCLC(MM)D(ON)BK замовили по 600 грн. Виробник CMS продає їх по 569 грн, але без доставки. Оптичні модулі SFP MikroTik S+AO0005 включили по 2 880 грн. На ринку вони коштують 1 608-2 622 грн без доставки.

    Компанія отримала замовлення без конкуренції, оскільки на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі треба було мати ліцензії на провадження господарської діяльності у галузі криптографічного захисту інформації та у галузі технічного захисту інформації з оцінювання захищеності інформації усіх видів, у тому числі інформації, що становить державну таємницю. Крім того, вимагались довільні довідки про наявність спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та про наявність у штаті учасника спеціалістів (найманих працівників), необхідних для надання відповідного виду послуг у галузі криптографічного захисту інформації та технічного захисту інформації.

    Закупівлю провели з другої спроби. На першому тендері цю компанію із такою ж ціною відхилили за невідповідність технічним вимогам. Тоді вона пропонувала диски з меншою швидкістю запису, ніж потрібно, не вказала базову частоту процесора комп’ютера тощо.

    Нині акціонерами харківського «Інституту інформаційних технологій» є Юрій Іванович Горбенко, Іван Дмитрович Горбенко та Олена Качко, а директором – Віктор Онопрієнко.

    Загалом із 2016 року компанія «ІІТ» отримала державних замовлень на 376,76 млн грн.

  • За шість років будівництва Подільського мосту його вартість зросла удвічі

    За шість років будівництва Подільського мосту його вартість зросла удвічі

    Будівництво Подільського мостового переходу через Дніпро у Києві, яке триває вже понад шість років, стало символом масштабних витрат і численних порушень. За цей час вартість проєкту зросла з початкових оцінок у 4,3 млрд гривень до 8,7 млрд гривень. І це, як зазначають фахівці, ще не кінцева сума.

    “Встановлено, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір генпідряду на будівництво Подільського мостового переходу вартістю понад 4,3 млрд грн. Протягом 6 років сторонами укладались додаткові угоди, якими збільшувався строк виконання договору та його ціна. Станом на грудень 2024 року за договором сплачено понад 8,7 млрд гривень”, — пояснили суть справи у прокуратурі.

    До того ж, Антимонопольний комітет України встановив, що 2 учасників тендеру на проведення будівництва  (зокрема і переможець) ще у 2017 році узгоджували свої дії. “Так, учасники тендеру користувались однією IP-адресою та одним пристроєм, комунікували між собою, залучали одну й ту саму уповноважену особу. Таким чином Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що товариства, які брали участь у тендері, мають спільні інтереси та взаємозв’язки”, — йдеться у повідомленні.

    Зазначається, що ці товариства протягом 2022-2023 років намагались оскаржити рішення АКМУ в судах, однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні цих вимог.

    Перевіривши усі факти порушень та враховуючи необхідність добудови мосту, що і надалі вимагатиме видатків з бюджету, прокуратура через суд вимагає визнати недійсним договір генпідряду між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватним товариством, що будує міст з 2017 року.

  • Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

    Корупційне розслідування в Ізмаїльському порту: НАБУ та САП розслідують можливе заволодіння державними коштами

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розпочали розслідування щодо можливого володіння державними коштами в Ізмаїльському морському торговельному порту. Підозри виникли у зв’язку з публічними закупівлями великої складської техніки та іншого обладнання, що мало сприятиме модернізації порту, який підпорядковує Міністр.

    За версією слідства, протягом 2022-2024 років переможцями тендерів підприємства ставали компанії, пов’язані між собою, такі як: ТОВ «КранТехЕлектро», ТОВ «Порт і флот» і ТОВ «ЕкспортТрейдГруп». Слідство зазначає, що ці компанії контролює одна особа, а самі підприємства надсилають фінансову та бухгалтерську звітність з однакових IP-адрес і перераховують кошти спільним контрагентам.

    Однією із можливих осіб, пов’язаних зі справою, є колишній заступник голови ДП «Дельта-Лоцман» АМПУ Володимир Синкевич. Після звільнення з держпідприємства, яке фактично припинило проводити тендери за його профілем, він отримав роботу у великій експедиторській компанії «Аскет шиппінг».

    Ця компанія активно працювала в Ізмаїльському морському порту. Використовуючи зв’язки з тодішнім керівництвом порту, він став комунікатором між портом і підрядниками, з якими працював у «тісній кооперації», ще будучи заступником голови ДП «Дельта-Лоцман», на що слідство, можливо, також звернуло свою увагу.

  • Партія Тимошенко за державні кошти фінансувала пов’язані компанії – ЗМІ

    Партія Тимошенко за державні кошти фінансувала пов’язані компанії – ЗМІ

    Дослідження руху «Чесно» виявило потенційні корупційні зв’язки політичної партії «Батьківщина» (раніше відомої як «Блок Юлії Тимошенко») із десятками компаній, що отримували фінансування від держави. Аналіз вказує на те, що партія регулярно здійснювала платежі компаніям, керівники яких раніше працювали помічниками народних депутатів від цієї політичної сили.

    Кому йдуть кошти?

    Протягом періоду з 2016 по 2023 роки «Батьківщина» неодноразово співпрацювала з ТОВ «МЦ-файнанс», перерахувавши компанії понад 8,6 млн грн. Керівником товариства з 2009 року є Володимир Шакало, який також обіймав посаду помічника у кількох народних депутатів, зокрема у Олега Білоруса, Олександра Турчинова, Валерія Бабенка та Олександра Абдулліна.

    Також у звіті йдеться про те, що партія з 2017 року платила ТОВ «Інернаціональні індустріальні проекти», яке має зв’язки з родиною Юлії Тимошенко. Загальна сума, перерахована цій компанії, склала понад 7 млн грн.

    Загалом, з понад 120 компаній, яким «Батьківщина» платила з державного фінансування, ймовірний зв’язок з партією був встановлений у 22 контрагентів. Вони отримали від політичної сили 67 млн грн. Ці цифри свідчать про те, що «Батьківщина» активно використовує державні кошти для підтримки компаній, які, ймовірно, пов’язані з її діяльністю.

    Ймовірні зв'язки партії «Батьківщина» з організаціями, що отримали від неї бюджетні кошти

    Дослідження також вказує на ризики корупційних схем, пов’язаних із держфінансуванням партій, що ставить під сумнів прозорість фінансових потоків та їхнє законне використання.

  • Людина з орбіти Єрмака отримає доступ до розподілу бюджету на нові українські фільми

    Людина з орбіти Єрмака отримає доступ до розподілу бюджету на нові українські фільми

    Державне агентство України з питань кіно затвердило новий склад Ради з державної підтримки кінематографії, до якого увійшли особи, тісно пов’язані з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком і колишнім головою Ради Артемом Колюбаєвим.

    Один із них – Тарас Босак – член “Союзу підприємців кіно і телеіндустрії”, яким володіє Єрмак, а керує Колюбаєв.

    Босака називають правою рукою Колюбаєва, який співпрацює з ним у компанії “Мейнстрім Пікчерз”, що є одним із “переможців” та одержувачем бюджетних коштів на свої проєкти – і раніше, і зараз.

    Щоб позбутися Колюбаєва, попередній склад Ради розформували через суд. Останньою краплею стало те, що кінопродакшн тодішнього голови Ради Колюбаєва “мейнстрім Пікчерз” отримав фінансування на одразу три фільми.

    А паралельно сім’я Колюбаєва, яка втекла від війни, купила будинок у США за $600 тисяч.

  • Скандал із орендою Добропіллявугілля

    Скандал із орендою Добропіллявугілля

    В Україні скандал навколо оренди державного підприємства Добропіллявугілля компанією ДТЕК продовжує викликати обурення. Це історія про те, як державне майно стало заручником олігархічних інтересів, що призвело до величезних фінансових втрат для держави і ставить під сумнів роль колишніх топменеджерів у державній політиці.

    Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

    Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

    Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

    Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

    Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

    У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

    Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

    За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

  • Корупційні скандали в Міністерстві охорони здоров’я

    Корупційні скандали в Міністерстві охорони здоров’я

    Україна, яка веде війну з Росією, в той час як її силові структури мобілізуються для захисту країни, також стикається зі складнощами в управлінні власними внутрішніми ресурсами. Один із останніх скандалів стосується Міністерства охорони здоров’я, де, за словами інсайдерів, високопосадовці вивели схему корупції, що призвела до неправомірного збагачення під час надзвичайного стану.

    Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

    Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

    Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

    Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

    Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

    Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

    Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

    Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.

  • Військовий посадовець вкрав понад 10 млн грн на закупівлях для “оборонки”

    Військовий посадовець вкрав понад 10 млн грн на закупівлях для “оборонки”

    Державне бюро розслідувань (ДБР) України оголосило про викриття корупційної схеми в одному з військових підрозділів, що займається закупівлями для оборони країни. За результатами розслідування було встановлено, що начальник Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління спільно з приватним підприємцем привласнив понад 10 млн гривень, призначених для оборонних потреб.

    Встановлено, що у вересні 2023 року посадовець уклав з приватним підприємством низку договорів на закупівлю паливної деревини для забезпечення потреб оборони. Постачання деревини відбувалося за завищеною, порівняно з ринковою, на 20% ціною.

    За схемою, державні гроші надходили на рахунок підприємства, а «націнка» за товар ділились між змовниками. Загальний розмір збитків сягнув майже 10 млн грн.

    Наразі посадовцю повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України).

    Досудове розслідування триває, вживаються заходи для відшкодування завданих державі збитків.

    Вирішується питання щодо обрання посадовцю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсторонення від посади. Також триває робота щодо повідомлення про підозру підприємцю.

    Санкція статті передбачає покарання до 6 років позбавлення волі.

  • Порушено 30 кримінальних справ за корупцію при будівництві фортифікацій

    Порушено 30 кримінальних справ за корупцію при будівництві фортифікацій

    У ході розслідування корупційних схем, пов’язаних із будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України порушили близько 30 кримінальних справ. Загальна сума коштів, що фігурує в цих провадженнях, становить 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння щодо ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на оборону.

    Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

    За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

    “Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

  • Ексдиректор ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» завдав збитків державі на півмільярда гривень

    Ексдиректор ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» завдав збитків державі на півмільярда гривень

    НАБУ і САП скерували до суду справу колишнього в.о. генерального директора ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська”. Його обвинувачують у завдаванні збитків державі на суму 358 млн грн та заподіянні шкоди довкіллю на понад 210 млн грн.

    Слідство встановило, що колишній в.о. генерального директора, використовуючи своє службове становище, організував низку схем, що призвели до величезних фінансових втрат для підприємства. Ці махінації включали незаконне виведення коштів, укладання фіктивних договорів та ухилення від сплати податків.

    Як з’ясувало слідство, у грудні 2015 – січні 2017 років держпідприємство реалізувало приватній компанії-посереднику 756 тис. тонн вугілля за ціною, втричі нижчою за ринкову. Ця компанія надалі перепродала вугілля за ринковою ціною ПАТ “Центренерго” (78,289% акцій належать державі).

    Унаслідок оборудки держпідприємство недоотримало потенційний прибуток у розмірі понад 336 млн грн.

    “Завдяки своєчасним діям детективів і прокурорів корупційну схему вдалося викрити та зупинити: у 2019 році суд задовольнив позов про визнання недійсним договору між ДП та компанією-посередником”, – зазначили в НАБУ.

    Також повідомляється, що в листопаді 2015 року за відсутності дозвільних документів компанія незаконно видобула понад 112,5 тис. тонн вугілля. Це завдало шкоди довкіллю на суму понад 210 млн грн. Після незаконного видобутку вугілля поставили через згаданого посередника на теплові електростанції ПАТ “Центренерго”, завдавши збитків у розмірі понад 22 млн грн.

    Правоохоронці не вказують прізвища обвинуваченого, але, за даними видання “Слово і Діло”, йдеться про Олександра Дубовика. 25 травня 2023 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру.

    10 серпня 2023 року йому повідомили про зміну підозри. Кваліфікація: ч. 2 ст. 240 (у редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

    У серпні 2023 року розслідування завершили. Офіс Генерального прокурора влітку 2023 року звернувся до суду з позовом про скасування ліцензії приватному підприємству на видобування корисних копалин.