Позначка: Департамент боротьби з наркозлочинністю

  • Співробітники Департаменту боротьби з наркозлочинністю фабрикують справи для тиску на громадян

    Співробітники Департаменту боротьби з наркозлочинністю фабрикують справи для тиску на громадян

    Один з керівників Департаменту боротьби з наркозлочинністю Олександр Вербовський через фейкові кримінальні справи та обшуки намагається тиснути на звичайних людей.

    Сьогодні з таким обшуком до квартири звичайного водія Дмитра Кулагіна  прийшли підлеглі Олександра Вербовського, він – заступник начальника управління – начальник відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції. ДБНівці разом зі слідчими зайшли в квартиру по вулиці Героїв Дніпра, 16в. Та заявили Кулагіну, що будуть шукати заборонені препарати. Про це розповів адвокат чоловіка Віктор Сорокін. За його словами, жодного стосунку до кримінальної справи щодо незаконного поводження з наркотиками Кулагін не має, він вже багато років займається вантажними перевезеннями. Більше того, в цій справі він досі не є ані підозрюваним, ані навіть свідком, каже адвокат.

    «Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції України за оперативної підтримки працівників Департаменту боротьби з наркозлочинністю  НПУ прийшли з обшуком о сьомій ранку. Дозвіл на обшук надано ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва. Поліція зазначає, що Кулагін має якесь відношення до торгівлі забороненими наркотичним засобами, а саме займається їх перевозкою. Також судом надано дозвіл на обшук та вилучення його автомобіля марки Фольксваген», – заявив адвокат Сорокін. Саме на цьому автомобілі Кулагін нібито розвозить наркотики, але за словами адвоката, цю машину чоловік продав ще півтора роки тому.

    «Обшук явно проводиться «через палець», ретельного огляду не проводиться. Це свідчить про те, що мета цих слідчих – однозначно не розслідування справи, а тиск на людину, яка ніколи не була пов’язана з будь-якими протиправними діями», – каже юрист.

     

    Схема – робоча та використовується в ДБН доволі широко, розповідають джерела в правоохоронних органах. Все доволі просто та максимально нахабно: береться реальна справа щодо незаконного поводження з наркотиками, будь-яка. Далі до цієї справи підкладають сфабриковані, найчастіше, просто вигадані факти щодо людей, які не мають стосунку до того злочину. Залагоджують формальності, отримують в суді дозвіл на обшук чергової жертви. І далі людина стає максимально залежною від ДБН.

    Силовики спочатку заходять до потенційної жертви з обшуком, а далі вже роблять з людиною, що хочуть – вимагають гроші, тиснуть, шантажують, в залежності від сфери діяльності.

    ФОТО: Олександр Вербовський, начальник управління Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України

    Використовує схему вже не перший місяць – той самий Вербовський Олександр Сергійович з ДБН. За даними джерел, разом з ним свавілля кришує начальник 1-го Управління ДБН Сергій Мар’янов.

    ФОТО: Сергій Мар’янов, начальник Департаменту, начальник 1-го управління ДБН

    Що знадобилося силовиками від звичайного водія, поки незрозуміло, каже його адвокат. Станом на ранок знайти та вилучити правоохоронці змогли тільки два телефони, флешку з особистими даними та бритву для гоління. Представники постраждалого від свавілля ДБР Дмитра Кулагіна вже готують скарги до від Генпрокуратури, Центрального апарату НАБУ та ДБР та управління внутрішньої безпеки Головного слідчого управління Нацполіції.

    Поки на фронті точиться боротьба за існування України, а справжні силовики, військові, рятувальники захищають мирні міста, керівництво ДБН «воює» з видуманими ворогами, користуючись службовим положенням та режимом військового часу.

  • САП вимагає стягнути активи родини начальника Нацполіції

    САП вимагає стягнути активи родини начальника Нацполіції

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів родини начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Нацполіції Сергія Лосича. Позов стосується нерухомості вартістю 2,5 млн грн, що була придбана у 2021 році, а також схеми з фіктивною орендою житла, через яку були отримані незаконні кошти.

    Згідно з повідомленням, родичка Лосича у 2021 році придбала квартиру і два нежилих приміщення в елітному житловому комплексі Києва. Прокурори заявляють, що аналіз доходів та витрат посадовця та його родини не дозволяє пояснити наявність таких активів за рахунок законних прибутків.

    Крім того, Лосич уклав договір оренди з сестрою дружини, переказуючи на її рахунок щомісяця 7000 грн за оренду квартири. Проте, як вказує САП, сестра дружини незабаром повертала ці кошти назад на картку посадовця, що дозволило йому отримати компенсацію за нібито орендоване житло на суму майже 150 тис. грн.

    У зв’язку з цими фактами, прокурор САП подав позов до суду з вимогою визнати активи і доходи родини Лосича необґрунтованими та стягнути їх на користь держави.

  • САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

    САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з вимогою стягнення активів на загальну суму 4,5 мільйона гривень з Євгена Жука, начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України. Як повідомляє Центр протидії корупції, ці активи є предметом розслідування щодо їх походження.

    Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

    У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

    Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

    У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

    Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

    У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

    У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

    Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.