Позначка: ЦСО Альфа

  • Рекордні втрати ворога: Спецпризначенці ЦСО «Альфа» СБУ знешкодили понад 3000 окупантів за тиждень

    Рекордні втрати ворога: Спецпризначенці ЦСО «Альфа» СБУ знешкодили понад 3000 окупантів за тиждень

    Оператори Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України встановили новий рекорд за кількістю знешкодженої живої сили противника протягом одного тижня, ліквідувавши та вивівши з ладу 3198 російських військовослужбовців.

    За даними пресслужби СБУ, цей результат є найвищим тижневим показником спецпідрозділу з початку повномасштабного вторгнення.

    Підтверджені дані про втрати противника:

    • Безповоротні втрати (ліквідовано): 2 146 окупантів.
    • Санітарні втрати (поранені): 1 052 окупанти.

    Контекст та бойова робота

    Фахівці ЦСО «Альфа» СБУ активно застосовують ударні безпілотники, баражуючі боєприпаси та високоточне озброєння на найгарячіших ділянках фронту, завдаючи системних ударів по скупченнях піхоти, командних пунктах та техніці ЗС РФ.

  • «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    «Не через ВЛК»: у Міноборони розкрили справжню причину звільнення Хмари з військової служби

    Новопризначений міністр оборони України Євгеній Хмара був звільнений з військової служби не через стан здоров’я чи рішення військово-лікарської комісії, а на законній підставі, передбаченій окремо для генералів та адміралів. У Міністерстві оборони заявили, що Хмара повністю придатний до військової служби, а його перехід у цивільний статус був необхідний для призначення на посаду глави оборонного відомства.

    У Міністерстві оборони 20 серпня роз’яснили обставини звільнення Євгенія Хмари з військової служби після появи у соціальних мережах різних версій щодо того, на якій саме підставі генерал залишив службу.

    У відомстві наголосили: призначення Хмари міністром оборони вимагало отримання ним статусу цивільної особи, оскільки це прямо передбачено українським законодавством. Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну безпеку України», міністр оборони призначається Верховною Радою за поданням президента саме з числа цивільних осіб. Така вимога діє з 1 січня 2019 року і є одним із механізмів демократичного цивільного контролю над сектором безпеки й оборони.

    Саме тому перед повноцінним призначенням Хмари на посаду необхідно було завершити юридичні процедури, пов’язані з його військовою службою.

    У Міноборони назвали точну підставу

    Як повідомили в оборонному відомстві, Хмару звільнили на підставі підпункту «е» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

    У Міноборони пояснили, що ця норма стосується військовослужбовців вищого офіцерського складу — генералів та адміралів — які не займають штатної військової посади та перебувають у розпорядженні.

    Тобто йдеться не про звільнення через непридатність до служби, дисциплінарні причини чи стан здоров’я, а про окремий передбачений законом механізм завершення військової служби для представників вищого офіцерського складу.

    Офіційну позицію Міністерства оборони оприлюднив Укрінформ. У відомстві окремо наголосили, що спроби пов’язати звільнення Хмари з результатами ВЛК не відповідають дійсності.

    «Повністю придатний»: що заявили про ВЛК

    Найгучніша частина роз’яснення Міноборони стосується чуток про здоров’я нового міністра.

    У соцмережах після інформації про звільнення Хмари з військової служби почали з’являтися припущення, що він міг залишити її на підставі рішення військово-лікарської комісії.

    У Міноборони це категорично заперечили.

    За даними відомства, Хмара проходив військово-лікарську комісію за вимогами, які застосовуються до військовослужбовців спецпідрозділу СБУ, та був визнаний повністю придатним.

    У міністерстві прямо назвали твердження про нібито звільнення через ВЛК неправдивими.

    Цей момент є принциповим, оскільки стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» справді передбачає під час воєнного стану звільнення військовослужбовців за станом здоров’я — зокрема на підставі висновку ВЛК про непридатність. Однак це інша правова підстава і, за поясненням Міноборони, до випадку Хмари вона стосунку не має.

    Навіщо міністру оборони бути цивільним

    Перехід Хмари зі статусу військовослужбовця в цивільний статус пов’язаний із принциповою конструкцією українського сектору оборони.

    Закон розділяє політичне та військове керівництво.

    Міністр оборони здійснює політичне й адміністративне керівництво Міністерством оборони та Збройними силами, але сам має залишатися цивільною особою. Безпосереднє військове командування належить військовому керівництву.

    Частина сьома статті 15 Закону «Про національну безпеку України» прямо встановлює, що очільник Міноборони призначається з числа цивільних. Закон також передбачає цивільний статус першого заступника та заступників міністра оборони.

    Таким чином, навіть багаторічний бойовий досвід Хмари не скасовував юридичної необхідності залишити військову службу перед остаточним призначенням.

    Від «Альфи» до Міністерства оборони

    Кар’єра Євгенія Хмари майже повністю була пов’язана із сектором безпеки.

    До переходу в Міністерство оборони він понад 15 років служив у Центрі спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомому як «Альфа».

    Офіційний сайт СБУ раніше вказував Хмару як керівника ЦСО «А». Сам підрозділ бере участь у бойових операціях на ключових напрямках повномасштабної війни. Бійці «Альфи» були залучені до оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум, боїв на Луганщині й Донеччині, операцій зі звільнення окупованих територій та інших завдань.

    У 2026 році Хмара також виконував обов’язки голови СБУ. В офіційних повідомленнях Служби він фігурував у званні генерал-майора.

    Після урядових перестановок у липні Хмара перейшов до Міністерства оборони.

    17 липня розпорядженням Кабінету Міністрів №723-р на нього було покладено тимчасове виконання обов’язків міністра оборони.

    Як Хмара став міністром

    Кадрова процедура розтягнулася на кілька етапів.

    Після відставки попереднього уряду президент Володимир Зеленський оголосив про намір запропонувати кандидатуру Хмари для керівництва оборонним відомством.

    18 серпня президент вніс його кандидатуру до Верховної Ради.

    Перед голосуванням Хмара вже заявив депутатам, що звільнений з військової служби та має статус цивільної особи. Це дозволило виконати законодавчу вимогу до кандидата на посаду міністра.

    19 серпня уряд окремо звільнив його з посади заступника міністра оборони, після чого Верховна Рада підтримала президентське подання і призначила Хмару повноцінним міністром.

    Таким чином, зміна статусу була частиною кадрової та юридичної процедури, необхідної для його призначення.

    Зеленський уже назвав головне завдання Хмари

    Президент пов’язує прихід Хмари до Міноборони передусім із розвитком технологічних та далекобійних можливостей України.

    У новому зверненні 20 серпня Зеленський заявив, що очікує від Міністерства оборони розширення можливостей українських далекобійних ударів, розвитку взаємодії з виробниками українського озброєння, посилення захисту неба та збільшення спроможностей для оборонних і наступальних операцій.

    Президент окремо підкреслив бойовий досвід Хмари в «Альфі» СБУ та заявив про вже налагоджену взаємодію нового міністра з військовим керівництвом.

    Сам Хмара ще наприкінці липня говорив, що Україна має діяти проти Росії асиметрично, а не просто відповідати «ударом на удар». За його словами, удари мають системно зменшувати можливості противника, зокрема його інфраструктурний і військовий потенціал.

    Його попередня діяльність у СБУ також була безпосередньо пов’язана з далекобійними операціями. СБУ за керівництва Хмари публічно повідомляла про удари по російських НПЗ, нафтоналивній інфраструктурі та військових об’єктах в окупованому Криму.

    Що маємо в підсумку

    Отже, звільнення Євгенія Хмари з військової служби було необхідним кроком перед його призначенням міністром оборони.

    Міноборони запевняє: зі станом здоров’я це рішення не пов’язане. Хмара пройшов ВЛК за жорсткими вимогами спецпідрозділу СБУ та придатний до військової служби.

    Юридично його звільнили за спеціальною нормою статті 26 закону про військовий обов’язок, а цивільний статус був потрібний для дотримання прямої вимоги Закону «Про національну безпеку України».

    Тепер колишній генерал та багаторічний командир спецпризначенців очолює Міністерство оборони вже як цивільний посадовець — при цьому президент очікує від нього перенесення досвіду технологічних і далекобійних операцій на рівень усієї оборонної політики держави.

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.