Позначка: Черкаська область

  • Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    Електрички різко подорожчали: за квиток «Укрзалізниці» тепер доведеться віддати до 150 гривень

    В Україні почалося чергове підвищення вартості проїзду у приміських поїздах. Із 15 вересня нові тарифи запрацювали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Мінімальна вартість поїздки без урахування додаткових комісій тепер становить 30 гривень, а на найдовших маршрутах протяжністю понад 250 кілометрів квиток може коштувати вже 150 гривень.

    Про зміну тарифів повідомив транспортний блогер Олег Васильєв. За його даними, підвищення відбувається поетапно: після Київщини, Житомирщини та Чернігівщини нові ціни мають поширитися ще на кілька регіонів.

    Наступний етап запланований уже на 22 вересня. Очікується, що дорожче їздити приміськими поїздами доведеться пасажирам у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Таким чином, підвищення не обмежується одним регіоном, а поступово охоплює різні напрямки залізничних перевезень.

    Для пасажирів найпомітнішим стало саме зростання верхньої межі тарифу. На найдовших приміських маршрутах вартість проїзду тепер може сягати 150 гривень. При цьому конкретна сума залежить від відстані поїздки: чим довший маршрут, тим вищою є ціна квитка.

    У матеріалі ZN.UA зазначається, що найдешевший квиток після перегляду тарифів коштує 30 гривень без комісії. Максимальний тариф у 150 гривень застосовується до маршрутів протяжністю понад 250 кілометрів.

    Важливо, що це вже не перше подорожчання приміських перевезень за останній час. Попередній масштабний перегляд вартості відбувся у червні 2025 року. Тоді мінімальний тариф підвищили з 15 до 20 гривень.

    Отже, лише за трохи більше ніж рік найнижча базова вартість приміської поїздки зросла вдвічі — із 15 до 30 гривень.

    Паралельно «Укрзалізниця» влітку вже підвищила вартість проїзду в Kyiv City Express. Із 22 липня разова поїздка Київською кільцевою електричкою коштує від 30 до 37 гривень залежно від способу придбання квитка.

    Найдешевший варіант — 30 гривень — діє у застосунках «Укрзалізниця» та «Київ Цифровий». Оплата через валідатори або термінали «Київ Цифровий» коштує 34,20 гривні, через термінали самообслуговування «Укрзалізниці» — 36,70 гривні, а в касі або у роз’їзного касира у вагоні — 37 гривень.

    В «Укрзалізниці» пояснювали липневе підвищення витратами на утримання та ремонт рухомого складу, електроенергію і забезпечення перевезень. Компанія заявляла, що доходів від продажу квитків уже недостатньо для покриття всіх витрат.

    Окремою проблемою у перевізника називали компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів. За даними компанії, Київ із 2021 року не компенсував частину витрат за такі перевезення, а лише від початку 2026 року відповідна заборгованість перевищила 10 мільйонів гривень.

    Водночас усі чинні пільги для Kyiv City Express після подорожчання зберегли. Студенти, як і раніше, можуть купувати квитки зі знижкою через застосунок «Укрзалізниці», а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи у касах.

    Щодо нинішнього вересневого підвищення регіональних приміських тарифів у відкритих офіційних повідомленнях компанії наразі значно менше деталей. Зокрема, немає окремого публічного пояснення «Укрзалізниці» щодо економічного обґрунтування саме тарифу у 150 гривень або єдиної таблиці з усіма маршрутами та новою вартістю.

    Тому інформацію про конкретні регіони та етапи подорожчання наразі варто подавати з посиланням на повідомлення транспортного експерта, а не як окрему офіційну заяву перевізника.

    Водночас загальна тенденція до перегляду тарифів очевидна. За останні місяці «Укрзалізниця» послідовно змінює вартість різних сегментів приміських і міських перевезень.

    Показовим прикладом є саме Kyiv City Express. До 22 липня квиток через мобільний застосунок коштував 15 гривень, після чого ціна зросла до 30 гривень. У касі новий тариф становить уже 37 гривень.

    Компанія тоді заявляла, що міську електричку фактично приводять до тарифів іншого громадського транспорту столиці. З 15 липня 2026 року разова поїздка в метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері у Києві також коштує 30 гривень.

    Для регулярних пасажирів Kyiv City Express «Укрзалізниця» також анонсувала абонементи, які мають дозволити економити на щоденних поїздках. На момент оголошення нових тарифів компанія ще працювала над механізмом їх запровадження.

    Окремо варто враховувати, що приміські перевезення традиційно залишаються одним із найбільш соціально чутливих напрямків роботи залізниці. Електричками щодня користуються мешканці невеликих міст і сіл, які їздять на роботу або навчання до обласних центрів. Для них навіть відносно невелике збільшення вартості однієї поїздки за регулярного користування може помітно впливати на щомісячні витрати.

    Особливо це стосується людей, які здійснюють по дві поїздки на день. Якщо мінімальна ціна квитка становить 30 гривень, дорога туди й назад обходиться щонайменше у 60 гривень. За 20 робочих днів це вже 1200 гривень на місяць — без урахування інших видів транспорту.

    На довших маршрутах суми можуть бути значно вищими.

    При цьому квиток за 150 гривень не означає, що всі пасажири приміських електричок тепер платитимуть саме таку ціну. Це максимальний тариф для поїздок на дистанції понад 250 кілометрів. Вартість коротших поїздок залишається нижчою і залежить від тарифної відстані.

    Також важливо не плутати приміські поїзди зі звичайними пасажирськими поїздами далекого сполучення. Для них діють інші правила тарифоутворення, класи вагонів та механізми розрахунку вартості.

    Нинішнє підвищення стосується саме приміського сегмента.

    Очікується, що вже за тиждень після першої хвилі пасажири ще чотирьох областей відчують зміни. За інформацією Олега Васильєва, 22 вересня нові тарифи мають почати діяти у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській та Черкаській областях.

    Поки що в публічному просторі немає підтверджень, що після цього підвищення автоматично пошириться на всі інші області України. Тому говорити про загальнонаціональний тариф у 150 гривень некоректно.

    Так само не можна стверджувати, що кожна електричка на території зазначених регіонів коштуватиме від 30 до 150 гривень без урахування особливостей маршруту. Остаточна ціна залежить від конкретної відстані та умов оформлення проїзного документа.

    Зміни, однак, вписуються у ширшу тенденцію, коли «Укрзалізниця» поступово переглядає тарифи на міські та приміські перевезення через зростання витрат.

    Влітку компанія прямо говорила, що ремонт поїздів, оплата електроенергії та експлуатація рухомого складу дорожчають, а надходжень від квитків недостатньо для повного покриття витрат.

    Для пасажирів це означає одне: восени 2026 року звичні недорогі електрички поступово стають дорожчими, а різниця найбільше відчуватиметься для тих, хто користується ними щодня або їздить на значні відстані.

    Найближчою датою, за якою тепер варто стежити, стане 22 вересня. Саме тоді очікується друга хвиля перегляду тарифів ще у чотирьох областях.

  • Умань частково перекриють на два тижні: де заборонять в’їзд і що не можна буде продавати

    Умань частково перекриють на два тижні: де заборонять в’їзд і що не можна буде продавати

    В Умані Черкаської області на два тижні запровадять особливий режим в’їзду, виїзду та пересування через проведення Рош га-Шана та традиційне паломництво хасидів. Обмеження діятимуть із 4 до 17 вересня і передбачатимуть як повну заборону руху на окремих напрямках, так і посилений контрольно-пропускний режим на інших в’їздах до міста. Окремі правила запроваджують і безпосередньо в районі паломництва, де тимчасово обмежать продаж алкоголю, піротехніки, ножів та низки інших товарів. Про це 31 серпня офіційно повідомила Черкаська обласна військова адміністрація.

    Начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець пояснив, що такий режим в Умані вводять і в попередні роки, коли до міста прибуває велика кількість паломників. За його словами, головна мета обмежень — безпека як місцевих жителів, так і гостей міста. Влада вже закликала людей завчасно врахувати зміни та планувати маршрути так, щоб не потрапляти на перекриті напрямки. Особливого значення це набуває з огляду на воєнний стан і постійну загрозу російських ракетних та дронових атак.

    Повністю заборонять в’їзд транспорту до Умані на трьох напрямках. Йдеться про рух з автодороги М-30 на вулицю Дерев’янка в районі бази ТОВ «Стандарт Будівельний», з тієї ж траси М-30 на вулицю Горіхову, а також із села Родниківка на вулицю Павлова. Тобто водіям, які планують заїжджати до міста цими маршрутами в період із 4 до 17 вересня, доведеться користуватися альтернативними шляхами.

    Ще на шести напрямках запровадять посилений контрольно-пропускний режим. Контроль працюватиме при в’їзді з М-30 на вулицю Дерев’янка, з М-05 на вулицю Єднання, із села Городецьке Паланської громади на перехрестя вулиць Городецької та Максима Залізняка, а також із М-30 на вулиці Михайлівську та Вокзальну. Ще один такий пункт діятиме на напрямку із села Родниківка на вулицю Київську. Це не означає повної заборони руху, однак водіям слід бути готовими до перевірок та можливого уповільнення проїзду.

    Окреме правило стосуватиметься в’їзду до Умані з траси М-05 Київ–Одеса на вулицю Визволителів. У період дії особливого режиму цим маршрутом до міста зможуть потрапляти лише паломники-хасиди. Для решти транспорту цей напрямок фактично буде недоступним, тому місцевим мешканцям та водіям, які прямують через Умань транзитом, радять заздалегідь обирати інші маршрути.

    Обмеження торкнуться не лише автомобільного руху. У мікрорайоні паломництва на час проведення заходів заборонять продаж алкогольних напоїв, феєрверків та іншої піротехніки, ножів і решти колючо-ріжучих предметів. Також не можна буде продавати пневматичну зброю та навіть іграшки, які її імітують. У Черкаській ОВА підкреслюють, що всі ці заходи мають винятково безпекову мету й діятимуть тимчасово.

    Особливий режим пов’язаний із щорічним масовим паломництвом хасидів до Умані на Рош га-Шана — юдейський Новий рік. Тисячі прочан приїжджають до міста, щоб відвідати могилу цадика Нахмана, одного з найвідоміших духовних лідерів брацлавського хасидизму. Масове прибуття паломників традиційно різко збільшує навантаження на транспортну інфраструктуру, поліцію, рятувальні та медичні служби. Лише у 2025 році, за даними «Української правди», до Умані прибули понад 35 тисяч хасидів.

    Цьогоріч ситуацію додатково ускладнює високий рівень воєнних ризиків. Міністерство закордонних справ України ще 29 липня оприлюднило окреме безпекове застереження для прочан, які планують поїздку до Умані. У відомстві наголосили, що через триваючу повномасштабну агресію Росії, постійні масовані обстріли міст, цивільної та транспортної інфраструктури Україна не може гарантувати іноземним громадянам повноцінну безпеку. МЗС закликало паломників враховувати ці ризики під час ухвалення рішення про поїздку.

    Крім самої загрози ракетних і дронових ударів, іноземцям нагадують про дію в Україні воєнного стану. Він передбачає комендантську годину, посилені перевірки, обмеження свободи пересування та інші безпекові заходи, які можуть впливати на перебування паломників у країні. Додаткові труднощі можуть виникати й через навантаження на наземні маршрути та можливі перебої у транспортному сполученні внаслідок атак на інфраструктуру.

    Із 4 вересня Умань фактично переходить на спеціальний режим роботи на період паломництва. Частину в’їздів до міста повністю перекриють, на інших встановлять посилені блокпости, а в районі найбільшого скупчення прочан діятимуть додаткові торговельні обмеження. Особливий режим має завершитися 17 вересня, після чого транспортний рух планують повернути до звичайної схеми. Водночас місцева влада наголошує: конкретні безпекові рішення можуть залежати від оперативної ситуації, тому мешканцям і гостям міста варто стежити за офіційними повідомленнями Черкаської ОВА.

  • На трасі Київ–Одеса з’явився новий McDonald’s: мережа відкрила перший ресторан в Умані

    На трасі Київ–Одеса з’явився новий McDonald’s: мережа відкрила перший ресторан в Умані

     

    Мережа McDonald’s продовжує розширювати присутність в Україні навіть в умовах повномасштабної війни. У середу, 26 серпня, в Умані Черкаської області відкрився перший ресторан мережі, який одночасно став 130-м працюючим закладом McDonald’s в Україні. Новий ресторан розташували у стратегічній для автомобільного трафіку точці — біля в’їзду в місто на трасі М-05 Київ–Одеса.

    Адреса нового McDonald’s — вулиця Степана Бандери, 6. Ресторан працює у партнерстві з автозаправним комплексом Grand Petrol. Це вже восьмий заклад McDonald’s в Україні, побудований у співпраці з АЗК, та другий спільний проєкт мережі з Grand Petrol.

    Вибір саме такої локації виглядає закономірним: ресторан орієнтований не лише на жителів Умані, а й на величезний транзитний потік між Києвом та південними регіонами України.

    Ресторан на 230 місць і «МакДрайв» із п’ятої ранку

    Новий заклад став повноформатним рестораном McDonald’s. Його площа перевищує 470 квадратних метрів, а загалом у приміщенні та на терасі облаштовано 230 посадкових місць.

    Сам ресторан приймає відвідувачів щодня з 07:00 до 23:00. Водночас для автомобілістів передбачений розширений графік: «МакДрайв» починає роботу вже о 05:00 і також закривається о 23:00.

    Для оформлення замовлень усередині встановлені термінали самообслуговування. Також клієнтам доступний сервіс «Мобільне замовлення» через застосунок McDonald’s.

    Розташування ресторану безпосередньо біля М-05 робить «МакДрайв» особливо важливим елементом нового закладу. Траса Київ–Одеса є одним із головних автомобільних коридорів країни, а Умань фактично розташована на перетині важливих маршрутів центральної України.

    Тож новий ресторан потенційно працюватиме одразу з двома великими категоріями клієнтів — жителями міста та людьми, які проїжджають через Умань транзитом.

    В Умані створили 60 нових робочих місць

    Відкриття ресторану принесло місту й нові робочі місця. За інформацією компанії, команда нового McDonald’s складається приблизно з 60 працівників.

    McDonald’s продовжує наймати в Україні, зокрема, людей без попереднього досвіду роботи. Компанія також працює з молоддю від 16 років. Цей напрям вона почала активно розвивати у 2025 році.

    За підсумками минулого року McDonald’s повідомляв про створення в Україні понад 1500 нових робочих місць. При цьому кількість відгуків на вакансії компанії за рік збільшилася приблизно на 60%. Молоді співробітники віком 16–17 років на початку 2026 року вже становили близько 13% команди ресторанів.

    Загалом українська мережа забезпечує роботою близько 11 тисяч людей.

    Під час повітряної тривоги ресторан закриватиметься

    Новий McDonald’s в Умані працює за тими самими безпековими правилами, які компанія запровадила для своїх ресторанів після відновлення роботи в Україні під час повномасштабної війни.

    Після оголошення повітряної тривоги ресторан тимчасово припиняє роботу. Відвідувачі та співробітники повинні залишити приміщення та пройти до найближчого укриття. Обслуговування поновлюється після офіційного відбою тривоги.

    При цьому компанія зазначає, що її співробітники отримують оплату за час, проведений в укритті під час робочої зміни.

    Безпекові та енергетичні ризики стали окремою частиною української моделі роботи McDonald’s. За підсумками 2025 року понад 95% ресторанів компанії були забезпечені генераторами, що дозволяє підтримувати роботу мережі під час перебоїв з електропостачанням.

    McDonald’s продовжує відкривати ресторани під час війни

    Поява ресторану в Умані — частина масштабнішої стратегії розширення мережі.

    У 2025 році компанія відкрила в Україні 12 нових ресторанів та оновила ще п’ять. Тоді McDonald’s уперше вийшов на ринок Закарпатської області, відкривши ресторани в Ужгороді та Мукачеві. Нові заклади також з’явилися, зокрема, у Гатному на Київщині та Липинах біля Луцька.

    Особливо показовою є динаміка після початку повномасштабного вторгнення. За офіційними даними компанії, протягом 2022–2025 років McDonald’s вклав у розширення та модернізацію української мережі 4,84 млрд грн. Лише за цей період було відкрито 33 нові заклади, що збільшило мережу більш ніж на чверть.

    А станом на липень 2026 року компанія вже говорила про 40 нових ресторанів, відкритих під час повномасштабної війни.

    Цього літа відбулася ще одна важлива зміна. Український McDonald’s перейшов до нового етапу розвитку як окремий ринок. До цього майже чотири роки Україна, Чехія та Словаччина працювали в межах спільної управлінської структури. Компанія пояснювала зміну бажанням посилити фокус саме на розвитку українського бізнесу.

    Український бізнес McDonald’s продовжує зростати

    Масштабування мережі відбувається на тлі сильних фінансових результатів.

    За наведеними Forbes даними YouControl, виторг «МакДональдз Юкрейн ЛТД» за підсумками 2025 року становив 21,3 млрд грн, збільшившись на 26,6% порівняно з попереднім роком. Сама компанія повідомляла, що кількість клієнтів у 2025 році зросла на 17%.

    Одночасно McDonald’s сплатив 3,5 млрд грн податків до українського бюджету — на 34,6% більше, ніж роком раніше.

    McDonald’s працює в Україні з 1997 року. Після початку повномасштабного вторгнення ресторани мережі тимчасово припинили роботу, однак восени 2022 року компанія розпочала їх поступове відкриття. Згодом бізнес перейшов від простого відновлення мережі до її активного розширення.

    Тепер на карті McDonald’s з’явилася й Умань. І вибір міста відрізняється від звичайного відкриття ресторану в центрі великого обласного центру: компанія розмістила новий заклад безпосередньо біля одного з головних транспортних коридорів країни та поєднала його з інфраструктурою АЗК.

    Уманський ресторан став 130-м працюючим McDonald’s в Україні, а сама мережа тепер представлена у 43 населених пунктах країни.

    Це ще один сигнал, що попри воєнні ризики McDonald’s не лише зберігає український бізнес, а й продовжує інвестувати у відкриття нових ресторанів, виходити в нові міста та розширювати географію мережі.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    ДБР оголосило підозру ексміністру Омеляну

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому міністру інфраструктури України Володимиру Омеляну у справі щодо ймовірного ухилення від виконання обов’язків військової служби шляхом обману. Про це повідомляє ДБР.

    У ДБР зазначають, що фігурант після мобілізації проходив службу на посаді офіцера групи планування штабу однієї з військових частин. Його службові обов’язки, за даними слідства, включали збір та аналіз інформації щодо бойової обстановки, контроль виконання наказів командування, а також підготовку пропозицій для планування бойових дій.

    Утім, як стверджують у Бюро, фактично протягом тривалого часу він не виконував цих завдань. Слідство вважає, що посадовець систематично повідомляв керівництву неправдиву інформацію щодо своєї діяльності, заявляючи, що виконує інші функції, зокрема пов’язані з логістичним забезпеченням роботи військової частини.

    У ДБР наголошують, що, за даними слідства, упродовж окремих періодів 2022–2023 років військовослужбовець проводив службовий час на власний розсуд і не виконував завдань, які були визначені його посадою у штабі частини, що дислокується на території Черкаської області.

    Саме ці обставини стали підставою для оголошення підозри за ч. 4 ст. 409 Кримінального кодексу України — ухилення військовослужбовця від несення обов’язків військової служби шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану.

    У правоохоронних органах підкреслюють, що йдеться про підозру, а не про вирок суду. Остаточну оцінку діям фігуранта має надати суд після завершення досудового розслідування та розгляду всіх зібраних доказів стороною обвинувачення і захисту.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.

    Наразі слідчі дії тривають, а процесуальний статус підозрюваного передбачає подальші процесуальні рішення з боку слідства та прокуратури.

  • Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Буревій в Україні: є загиблі, сотні міст і сіл без світла

    Потужна хвиля негоди, яка 26 квітня накрила більшу частину України, призвела до людських жертв, масових аварій на електромережах і значних руйнувань інфраструктури. За даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок стихії загинули щонайменше троє людей, ще кілька осіб зазнали травм, а рятувальні служби працюють у посиленому режимі одразу в 13 областях.

    Синоптики Українського гідрометеорологічного центру попереджали про небезпечні погодні умови: пориви вітру до 30 м/с, грози, град і різке зниження температури. У деяких регіонах зафіксували навіть сніг, що є нетиповим для кінця квітня.

    Найтрагічніші випадки сталися в кількох регіонах. У Черкаській області загинула молода жінка — під час руху на квадроциклі на неї впало дерево. У Закарпатській області чоловік загинув за аналогічних обставин.

    У Полтавській області дерево впало на дитину — хлопчик отримав тяжку травму голови і перебуває в реанімації. Медики борються за його життя. Також повідомляється про ще одного травмованого внаслідок падіння конструкцій та дерев.

    Ці випадки підкреслюють головну небезпеку буревію — неконтрольоване падіння дерев і об’єктів, що становить загрозу навіть у звичайних життєвих ситуаціях.

    Стихія серйозно вдарила по енергосистемі країни. Загалом без світла залишилися понад 1120 населених пунктів. Найбільш критична ситуація склалася на заході України.

    У Львівській області без електропостачання опинилися 180 населених пунктів. Енергетики працюють у цілодобовому режимі, залучено сотні фахівців і десятки одиниць техніки.

    У Волинській області повністю знеструмлено близько 300 населених пунктів, ще десятки — частково. Через сильний вітер ремонтні роботи ускладнюються, адже існує ризик нових обривів.

    У Рівненській області понад 10 тисяч споживачів залишилися без електропостачання. Найбільше постраждали Рівненський і Дубенський райони.

    У Хмельницькій області обриви ліній електропередач спричинили локальні відключення, а у Вінницькій області через аварію на високовольтній лінії тимчасово зупинилася водопровідна станція, що створило ризик перебоїв із водопостачанням.

    Буревій спричинив масове падіння дерев і пошкодження будівель по всій країні. У Львові, а також в інших містах області, дерева падали на дороги, автівки та контактні мережі, що призводило до зупинки громадського транспорту.

    В Івано-Франківську та області рятувальники ліквідовували наслідки буревію в кількох громадах — прибирали дерева, відновлювали проїзд на дорогах і усували загрози для населення.

    У Чернівецькій області дерево впало на дорогу і пошкодило автобус із дітьми — у салоні перебували 30 пасажирів, серед яких 19 дітей. На щастя, обійшлося без постраждалих.

    У Волинській області рятувальники демонтували пошкоджені покрівлі, прибирали дерева з автомобілів і ліквідовували аварійні конструкції. У Луцьку зафіксовано численні випадки пошкодження майна.

    У Хмельницькій області десятки повалених дерев частково перекривали автошляхи. Рятувальники здійснили десятки виїздів для очищення доріг.

    Окрім сильного вітру, негода супроводжувалася нетиповими явищами. У Києві, а також у західних областях зафіксували сніг. Це значно погіршило видимість на дорогах, особливо на трасі Київ — Чоп, де водії повідомляли про майже нульову видимість.

    Сніг також випав у Львівській та Волинській областях, що разом із шквальним вітром створило небезпечні умови для транспорту і пішоходів.

    Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій працюють безперервно. У деяких регіонах кількість виїздів обчислюється десятками. Наприклад, у Вінницькій області зафіксовано близько 80 виїздів — переважно для розчищення доріг і ліквідації аварійних конструкцій.

    До робіт залучені також енергетики, дорожні служби та місцева влада. Основні зусилля спрямовані на відновлення електропостачання, забезпечення проїзду дорогами та усунення загроз для населення.

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, найближчими днями погодні умови залишатимуться нестійкими. Очікуються дощі, грози та нові пориви вітру. Водночас синоптики прогнозують поступове потепління вже на початку травня.

    Рятувальники закликають громадян бути максимально обережними: не перебувати під деревами та лініями електропередач, уникати нестійких конструкцій і, за можливості, обмежити пересування під час негоди.

  • Детективи БЕБ ліквідували незаконне виробництво сигарет під Уманню

    Детективи БЕБ ліквідували незаконне виробництво сигарет під Уманню

    Детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки викрили організовану групу, яка налагодила незаконне виробництво тютюнових виробів у промислових масштабах. Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання, продукцію та інше майно на суму близько 30 мільйонів гривень.

    Як повідомили у БЕБ, до схеми були причетні семеро осіб — мешканці Черкаської, Одеської та Дніпропетровської областей. За даними слідства, вони організували підпільне виготовлення сигарет під брендами відомих українських та європейських виробників.

    Незаконну фабрику облаштували у складському приміщенні на околиці міста Умань. Там встановили промислове обладнання та налагодили повний цикл виробництва тютюнових виробів — від обробки сировини до пакування готової продукції.

    За інформацією слідства, потужність підпільного виробництва становила близько 50 тисяч пачок сигарет на добу.

    Під час проведення обшуків правоохоронці вилучили лінію повного циклу для виробництва сигарет, майже 296 тисяч пачок готової продукції, 95 мішків ферментованого тютюну, пакувальні матеріали, понад 36 тисяч доларів готівки, вантажний автомобіль, мобільні телефони та чорнову бухгалтерію.

    Орієнтовна вартість вилученого обладнання, тютюнової продукції та іншого майна становить близько 30 мільйонів гривень.

    Досудове розслідування здійснюється за статтею 204 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів.

    Оперативний супровід у справі забезпечують працівники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, а процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

  • Нерухомість і дорогі автомобілі: слідство вивчає статки екскерівниці Черкаського МСЕК

    Нерухомість і дорогі автомобілі: слідство вивчає статки екскерівниці Черкаського МСЕК

    Екскерівницю ліквідованого Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Наталію Масенко перевіряють у межах розслідування щодо можливого незаконного збагачення. Слідство вивчає походження активів, які, за попередніми даними, могли бути набуті у період з 2020 по 2024 роки.

    За інформацією правоохоронних органів, ідеться про майно на значні суми, частина якого була оформлена на близьких родичів. Слідчі не виключають, що фактичне володіння та розпорядження цими активами могло залишатися за колишньою керівницею установи.

    Зокрема, слідство встановило придбання або оформлення на родичів кількох дорогих транспортних засобів. Серед них електромобіль Volkswagen ID.4 2022 року випуску вартістю близько 1,25 мільйона гривень, позашляховик Land Rover Discovery Sport 2021 року орієнтовною вартістю 1,56 мільйона гривень, а також автомобілі Jaguar I-Pace 2020 року та Alfa Romeo Stelvio 2017 року. Частина цих транспортних засобів була зареєстрована на чоловіка та дружину сина.

    Окрім автомобілів, правоохоронці перевіряють походження об’єктів нерухомості. Йдеться про квартиру площею 87 квадратних метрів вартістю майже 4,8 мільйона гривень, магазин непродовольчих товарів площею понад 330 квадратних метрів, а також гараж. Частина цього майна була оформлена на невістку та чоловіка.

    У декларації Наталія Масенко зазначила лише чоловіка — Олександра Синьогуба, на якого зареєстровані окремі дорогі автомобілі. Син подружжя, Ігор Синьогуб, за інформацією ЗМІ, працює в Службі безпеки України.

    Водночас у власності самої Наталії Масенко задекларовано кілька об’єктів нерухомості: квартиру площею 91,6 квадратного метра в Черкасах, квартиру у Смілі площею 34,45 квадратного метра, а також земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Мошни.

    Її чоловік володіє житловим будинком у селі Мала Смілянка, двома земельними ділянками в цьому ж населеному пункті та квартирою в Черкасах. Ще одна квартира у місті перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

    Задекларовані доходи родини, за даними слідства, не співвідносяться з вартістю виявлених активів. Зокрема, доходи Наталії Масенко у 2025 році складалися із заробітної плати та пенсії на загальну суму близько 227 тисяч гривень. Її чоловік задекларував пенсію, дохід від підприємницької діяльності, а також відсотки від банківських вкладів.

    Наразі триває перевірка законності набуття майна та фінансових операцій. Остаточні висновки будуть зроблені після завершення слідчих дій і правової оцінки зібраних матеріалів.

  • Інсценували вбивство, щоб вимагати гроші: у Києві затримали організатора схеми

    Інсценували вбивство, щоб вимагати гроші: у Києві затримали організатора схеми

    Правоохоронці викрили схему масштабного вимагання грошей у столичного підприємця під виглядом «приховування вбивства», яке нібито сталося під час полювання в Черкаській області. Насправді ж жодного злочину не було — вся історія виявилася ретельно спланованою інсценізацією.

    За даними слідства, 38-річний киянин разом зі знайомим поїхав на полювання. Після кількох пострілів його супутник повідомив, що бізнесмен начебто смертельно поранив людину, переплутавши її з твариною. Згодом неподалік «знайшли тіло», яке і стало ключовим елементом психологічного тиску.

    Як встановили правоохоронці, жодної загиблої людини не існувало. Сцену було підготовлено заздалегідь з єдиною метою — залякати підприємця та змусити його заплатити значну суму грошей.

    Організатором схеми виявився 51-річний мешканець Києва. Він переконував потерпілого, що має необхідні зв’язки, які дозволять «вирішити питання» і уникнути кримінальної відповідальності. За свої послуги чоловік вимагав 475 тисяч доларів США.

    Упродовж тривалого часу потерпілого піддавали психологічному тиску, використовуючи страх перед можливими наслідками. Зрештою бізнесмен звернувся до правоохоронців.

    Під час спеціальної операції поліцейські затримали організатора схеми в момент отримання частини коштів — 50 тисяч доларів. Затримання відбулося у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    Слідчі повідомили фігуранту про підозру у вимаганні, поєднаному з погрозами насильства щодо потерпілого та його близьких. Санкція інкримінованої статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі триває слідство. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб та встановлюють, чи могли фігуранти використовувати подібну схему раніше.

  • Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Поки більшості українців для виходу на пенсію у 60 років потрібно накопичити щонайменше 33 роки страхового стажу, окремі прокурори змогли оформити пенсійні виплати ще до 30 років. Один із таких прикладів — історія подружжя прокурорів із Черкаської області Богдана та Аліни Яшників.

    Богдан Яшник, нині прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської обласної прокуратури, уперше задекларував пенсію у 2017 році, коли йому було лише 30 років. Його дружина Аліна Яшник, яка також працювала прокуроркою в Черкаській обласній прокуратурі, почала отримувати пенсійні виплати ще раніше — у 2016 році, у віці 28 років.

    Обидва прокурори майже одночасно оформили статус осіб з інвалідністю. Богдану Яшнику другу групу інвалідності призначили у вересні 2016 року, його дружині — у листопаді того ж року. Рішення ухвалювала Черкаська МСЕК, діяльність якої згодом привернула увагу через масове надання інвалідностей працівникам прокуратури. В окремі періоди частка осіб з інвалідністю в Черкаській обласній прокуратурі сягала 27 відсотків, що в кілька разів перевищувало середні показники по країні.

    Спочатку Богдан Яшник отримував пенсію по інвалідності. У 2017 році, не маючи навіть 10 років прокурорського стажу, він одержував у середньому близько 2,9 тисячі гривень на місяць. Ситуація кардинально змінилася у 2022 році, коли Яшник досяг необхідного стажу та, ймовірно, перейшов на прокурорську пенсію. Її розмір становив близько 18 тисяч гривень на місяць.

    Станом на минулий рік пенсія Богдана Яшника зросла до 23 тисяч 163 гривень на місяць — це максимальний розмір виплати в Україні без звернення до суду. Для порівняння, для більшості громадян такі суми залишаються недосяжними навіть після десятиліть роботи.

    Попри це, і Богдан Яшник, і його дружина відмовилися проходити повторну перевірку для підтвердження інвалідності. Це стало ключовим фактором у дисциплінарних рішеннях. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Аліни Яшник через свідоме ухилення від повторного медичного огляду. Комісія також встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала б бути направлена до місця її роботи.

    У рішенні зазначено, що прокурорка не з’явилася до медичного закладу, не ініціювала перевірку та не надала доказів законності встановлення їй інвалідності. Після цього Аліну Яшник звільнили з прокуратури, а згодом вона втратила і статус особи з інвалідністю.

    Аналогічну позицію займає і Богдан Яшник. Він заявляє, що принципово не бажає проходити чергову перевірку, оскільки, за його словами, вже підтверджував інвалідність у 2016 та 2020 роках. Водночас у разі подальшої відмови йому також загрожує звільнення з органів прокуратури.

    Сам Яшник пояснює одночасне оформлення інвалідності з дружиною випадковим збігом обставин. За його словами, у 2016 році обидва перенесли серйозні хірургічні втручання та тривалий період реабілітації, після якого повністю не відновилися. Попри це, подружжя продовжувало працювати в прокуратурі ще багато років.

    Історія Яшників стала показовою на тлі посилення пенсійних вимог для мільйонів українців. Поки більшість громадян змушені працювати до 63 або навіть 65 років, окремі прокурори змогли оформити пенсію ще в молодому віці завдяки статусу інвалідності, законність якого нині викликає дедалі більше запитань. Розгляд цієї справи фактично став тестом для системи прокурорського самоконтролю та доброчесності.