Govoritinfo.com

Позначка: бюджет України

  • В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні можуть зупинити частину соціальних виплат та фінансування доріг

    В Україні існує ризик призупинення низки соціальних виплат, а також фінансування дорожньої інфраструктури та інших невоєнних витрат держави. Про це заявив перший заступник голови парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

    За його словами, проблема пов’язана з тим, що Верховна Рада поки не може ухвалити низку законопроєктів, які є важливими для отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Йдеться насамперед про рішення, необхідні для продовження програм фінансування з боку Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Частина цих законодавчих ініціатив уже викликала серйозні дискусії у парламенті.

    Зокрема, раніше депутати не підтримали законопроєкт про оподаткування цифрових платформ. Документ передбачав нові правила для міжнародних онлайн-сервісів і цифрових компаній, які працюють на українському ринку.

    Крім того, на розгляді парламенту перебувають майбутні зміни до податкового законодавства, які можуть стосуватися запровадження норм щодо податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.

    За словами представників парламенту, без ухвалення цих законів Україна може зіткнутися з труднощами у залученні фінансування від міжнародних партнерів. У такому випадку держава буде змушена переглянути витрати бюджету, що може вплинути на соціальні програми та інші цивільні видатки.

    Експерти зазначають, що в умовах війни зовнішня фінансова допомога залишається одним із ключових джерел наповнення бюджету, тому затримка з ухваленням необхідних рішень може створити додатковий тиск на економіку.

  • Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

    Нелегальний ринок сигарет коштував бюджету України 30 мільярдів гривень

    Нелегальний ринок тютюнової продукції в Україні набув масштабів, які вже напряму впливають на державний бюджет та фінансування оборони. За найскромнішими оцінками, у 2025 році обсяг незаконного обігу перевищив 6 мільярдів сигарет, що відповідає приблизно 30 мільярдам гривень тіньового обороту.

    З огляду на те, що частка акцизів і податків у вартості сигарет фактично становить близько 100%, держава недоотримала щонайменше аналогічну суму доходів. Йдеться про кошти, які могли бути спрямовані на оборону, медицину або соціальні витрати без підвищення податкового навантаження на бізнес і населення.

    Особливо показовою є ситуація з контрабандою до країн Європейського Союзу. За офіційними даними європейських митних служб, лише затримані партії українських сигарет оцінюються приблизно у 100 мільйонів євро. Водночас експерти ринку вважають, що реальні обсяги можуть бути щонайменше у десять разів більшими — тобто йдеться про близько мільярда євро тіньових коштів.

    Попри регулярні заяви про боротьбу з нелегальним тютюном, продаж контрафактної продукції фактично відбувається відкрито. Сигарети без акцизних марок реалізуються через інтернет-сайти, телеграм-канали та доставляються поштовими сервісами безпосередньо покупцям. Оплата здійснюється на банківські картки або через післяплату, а відправниками часто виступають десятки й сотні фізичних осіб-підприємців, які виконують роль так званих дропів.

    Одним із прикладів такої моделі називають діяльність ТЗОВ «Тобакко Шоп», пов’язаного з онлайн-ресурсом Tobacco Smoke Shop та відповідними телеграм-каналами, де відкрито пропонується продукція без акцизних марок під виглядом товарів Duty Free. За аналогічним принципом, за даними джерел на ринку, працюють і інші онлайн-майданчики, зокрема «Сігіопт» та Tobacos.

    Схема має ознаки централізованої мережі: однакове пакування, повторюваний асортимент і логістичні маршрути. Ключовим транзитним вузлом називають Одеську область, звідки продукція розподіляється по регіонах країни. У товарних деклараціях сигарети часто маскуються під одяг, сувеніри або товари широкого вжитку.

    Експерти зазначають, що функціонування ринку таких масштабів неможливе без системних провалів державного контролю. Податкові органи роками не фіксують несплату акцизів, контролюючі служби не реагують на відсутність маркування, а профільні відомства обмежуються публічними заявами про боротьбу з курінням замість ліквідації каналів збуту.

    На цьому тлі виникає дедалі більше запитань: чому малому бізнесу підвищують податкове навантаження, а багатомільярдний тіньовий ринок сигарет продовжує працювати майже відкрито. В умовах війни питання втрати десятків мільярдів гривень бюджетних надходжень фактично перетворюється з економічної проблеми на питання національної безпеки.

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    Україна отримала майже 63 млрд гривень міжнародної допомоги у лютому

    До загального фонду державного бюджету України у лютому 2026 року надійшло 222,6 млрд гривень податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Основними джерелами наповнення залишаються внутрішні податкові надходження та міжнародна фінансова підтримка.

    Найбільшу частину доходів забезпечила Державна податкова служба — 91 млрд гривень. Ще 63,8 млрд гривень надійшло від митних платежів, що формуються за рахунок імпортних операцій та зовнішньоекономічної діяльності.

    Водночас вагому частку бюджету становила міжнародна допомога. У лютому Україна отримала 62,9 млрд гривень у вигляді грантів від міжнародних партнерів, які спрямовуються передусім на фінансування соціальних видатків та підтримку стабільності державних фінансів в умовах війни.

    Для порівняння, у січні 2026 року доходи загального фонду державного бюджету були вищими і становили 241,2 млрд гривень. Зокрема, обсяг міжнародної допомоги тоді перевищував 101,4 млрд гривень, що суттєво вплинуло на загальний рівень надходжень на початку року.

    Таким чином, у лютому спостерігається певне зниження бюджетних доходів порівняно з попереднім місяцем, насамперед через менший обсяг зовнішнього фінансування. Водночас стабільні податкові та митні надходження свідчать про збереження внутрішньої дохідної бази держави.

  • Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Податковий комітет ВР заявив про можливі порушення у бізнесі Дар’ї Кочуріної

    Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив про можливе ухилення від сплати податків у бізнесі Дар’ї Кочуріної — дружини одеського податківця Хандусенка.

    За словами народного депутата, підприємиця володіє двома магазинами одягу в Києві та Одесі, а також активно здійснює онлайн-продажі. Водночас офіційні податкові надходження від цієї діяльності є мінімальними.

    Гетманцев повідомив, що проаналізував роботу бізнесу, який спеціалізується на продажі одягу вартістю від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. За публічними заявами самої власниці, лише онлайн-магазин може обробляти понад 300 замовлень щоденно. Крім того, у швейному цеху, пов’язаному з діяльністю компанії, нібито працюють близько 70 швачок, а встановлене обладнання оцінюється приблизно у 20 мільйонів гривень.

    Попри масштаби діяльності, офіційно бізнес представлений лише двома компаніями. За даними, озвученими депутатом, одна з них — «Накарат радіп йонг» — у 2025 році сплатила до бюджету 5,8 тисячі гривень податків. Інша компанія — «Ліор Бутік» — за його словами, не звітує та не здійснює податкових платежів.

    Основна ж діяльність, як стверджує Гетманцев, оформлюється через фізичних осіб-підприємців другої групи. За два роки, за його даними, у договорах публічної оферти змінювалися щонайменше сім різних ФОПів. Під час контрольних закупівель в інтернет-магазині також були зафіксовані рахунки від інших підприємців.

    Народний депутат зазначив, що за його підрахунками бюджет може недоотримувати понад 145 мільйонів гривень податків щороку. Він назвав таку модель роботи прикладом ситуації, коли великий бізнес формально працює як малий, використовуючи спрощену систему оподаткування.

    Гетманцев публічно запропонував Дар’ї Кочуріній переоформити діяльність на загальну систему оподаткування. Водночас він зауважив, що податкова служба має надати оцінку наведеним фактам у межах чинного законодавства.

    Наразі публічної реакції з боку підприємниці щодо озвучених звинувачень немає.

  • МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    МВФ не висував вимог до України щодо оподаткування посилок та цифрових платформ. Джерела

    За наших інформацією джерел, Міжнародний валютний фонд в рамках розгляду нової кредитної програми для України не висував вимог щодо оподаткування всіх міжнародних посилок та цифрових платформ (т.зв. “податок на OLX”).

    “У МВФ не висували до Україні вимог оподатковувати міжнародні посилки або продажі на маркетплейсах. Єдина вимога МВФ – зменшити дефіцит бюджету України.

    У цієї історії є кілька шляхів вирішення – скорочення витрат або підвищення доходів.

    У МВФ неодноразово вказували, що популістські рішення тільки погіршують ситуацію в Україні, і давали рекомендації переглянути боротьбу з мінімізацією податків і необґрунтованими витратами бюджету” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, інформаційне агентство Bloomberg із посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Рада директорів Міжнародного валютного фонду збереться 26 лютого, щоб розглянути чотирирічну програму кредитування України на суму 8,1 млрд дол.

    Очікується, що кредитор із Вашингтона схвалить новий пакет допомоги, який був узгоджений на рівні персоналу з Україною у листопаді минулого року.

    Зазначається, що на початку цього місяця у МВФ заявили, що Україна виконала всі умови, необхідні для схвалення нової кредитної програми радою директорів Фонду.

  • Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

    В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік.

    Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу або працює з мінімальним завантаженням. Особливо відчутного удару зазнав промисловий сектор, для якого зростання тарифів на електроенергію стало критичним фактором.

    За словами співрозмовника, підприємства змушені згортати виробничі потужності, відкладати інвестиції та скорочувати персонал. У результаті податкові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам, а дефіцит продовжує збільшуватися.

    На Банковій визнають, що в поточних умовах країні необхідно терміново шукати додаткові джерела фінансування. Орієнтовна потреба на 2026 рік оцінюється у 10–15 мільярдів доларів, які мають покрити як соціальні видатки, так і критичні потреби держави в умовах війни.

    Учасники наради також обговорювали можливі сценарії стабілізації ситуації, зокрема перегляд податкової політики, посилення адміністрування зборів та пошук зовнішньої фінансової підтримки. Водночас визнається, що без відновлення стабільної роботи енергетичної системи та промисловості розраховувати на швидке зростання доходів бюджету не доводиться.

    Таким чином, бюджетне питання стає одним із ключових викликів для влади напередодні 2026 року, на тлі війни, зруйнованої інфраструктури та загального падіння економічної активності.

  • Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    В Україні формується окрема каста так званих «пенсіонерів у 30–40 років» — прокурорів, суддів та силовиків, які виходять на заслужений відпочинок задовго до загального пенсійного віку та отримують виплати, що у десятки разів перевищують середні по країні. Лише на спеціальні пенсії держава щороку витрачає близько 170 млрд грн.

    Резонанс викликала історія колишнього керівника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака. У 36 років він отримує 156 тис. грн пенсії щомісяця. На пенсію ексчиновник вийшов ще у 33 роки. У суді він домігся скасування урядових обмежень на максимальні виплати, через що Пенсійний фонд був змушений повернути йому повний розмір нарахувань.

    Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

    За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

    Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

    Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

    У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

    Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

    Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

  • Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги через вимоги МВФ, але тіньова економіка й надалі «з’їдає» мільярди

    Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.

    На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.

    У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.

    Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.

    Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.

    Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.

    За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».

    Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.

    Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.

    Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.

    Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.

  • Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Втрати державного бюджету України від тіньової економіки у 2024 році сягнули рекордних 375–603 мільярдів гривень. Про це йдеться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеному експертами «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи».

    Порівняно з 2023 роком, бюджетні втрати збільшилися на 21,5–35 мільярдів гривень. Основними причинами зростання аналітики називають затягування влади з реформуванням Бюро економічної безпеки, митниці та податкової служби.

    Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

    Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

    Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

    Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

    «Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

    Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

    Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.