Govoritinfo.com

Позначка: Буданов

  • «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    «Без цього не буде прориву»: Буданов назвав ключові напрямки для розвитку українських дронів

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що подальший розвиток українських безпілотників напряму залежить від двох критичних напрямків — штучного інтелекту та створення власних систем управління і зв’язку. Саме ці технології, за його словами, визначать ефективність дронів на полі бою в найближчі роки. Про це чиновник заявив в інтерв’ю медіа NV на одній із оборонних конференцій.

    Виступаючи на оборонній конференції, Буданов підкреслив, що українським виробникам уже зараз необхідно інвестувати в ці сфери, інакше галузь не зможе рухатися далі. Йдеться про всі типи безпілотників — повітряні, наземні та морські, незалежно від дальності їх дії.

    За його словами, сучасна війна перетворилася на постійне технологічне змагання, де ключову роль відіграють саме інновації. Україна і Росія вже фактично вийшли на межу можливостей у базових технологіях, тому подальший розвиток можливий лише за рахунок якісного стрибка.

    Одним із таких стрибків має стати впровадження штучного інтелекту. Хоча перші спроби інтеграції ШІ у дрони не завжди були успішними — зокрема через складність ураження рухомих цілей — у 2026 році ситуація може змінитися. Аналітики відзначають, що технології дозрівають, і найближчим часом можуть суттєво підвищити точність і автономність безпілотників.

    Другим критичним напрямком Буданов назвав незалежність у системах управління та передачі сигналу. Зараз значна частина українських дронів залежить від іноземних компонентів, що створює ризики — як через можливі обмеження постачання, так і через вразливість до радіоелектронної боротьби.

    Саме тому розвиток власних рішень у сфері зв’язку та навігації розглядається як питання національної безпеки. Йдеться про створення стійких каналів управління, які не можна легко заглушити або перехопити.

    Окремо порушується питання мікроелектроніки. Україна досі значною мірою залежить від імпортних комплектуючих, зокрема з Китаю. За оцінками ринку, будівництво повноцінного заводу з виробництва мікрочипів може коштувати близько мільярда доларів і зайняти кілька років.

    Буданов визнав, що це складне і дороге завдання, яке потребує системного підходу та підтримки держави. За його словами, бізнес має бути впевнений, що інвестиції в такі проєкти матимуть довгострокову перспективу — зокрема через гарантовані контракти.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що за останні роки українська «оборонка» зробила значний ривок. Інвестиції в сектор зросли у десятки разів, а кількість виробників дронів стрімко збільшилася. Проте наступний етап розвитку вимагатиме значно складніших технологій і більших ресурсів.

    На фронті дрони вже відіграють одну з ключових ролей. Вони використовуються для розвідки, коригування вогню, атак і навіть логістики. За окремими оцінками, безпілотники забезпечують значну частину уражень техніки та живої сили противника.

    Водночас противник активно розвиває власні технології, що змушує Україну постійно адаптуватися. Саме тому конкуренція у сфері дронів дедалі більше нагадує «гонку озброєнь», де вирішальним фактором стає швидкість інновацій.

    У підсумку, за словами Буданова, майбутнє українських безпілотників залежить від здатності перейти від масового виробництва до технологічної переваги. Штучний інтелект, власні системи управління та незалежна мікроелектроніка можуть стати тим фактором, який визначить баланс сил на фронті.

  • Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Буданов про мобілізацію: змінити можна лише підхід до людей, а не саму систему

    Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов висловився щодо можливих змін у системі мобілізації в Україні, наголосивши, що її базові принципи залишаться незмінними до завершення війни.

    За його словами, у нинішніх умовах повномасштабного протистояння радикально змінити саму модель мобілізації неможливо. Водночас він визнав, що окремі аспекти можуть бути переглянуті — зокрема, ті, що стосуються ставлення до людей.

    «Єдине, що можна спробувати реформувати — це прояви нелюдського ставлення під час примусового приводу. Але саме прояви, а не сам факт приводу», — зазначив він.

    Буданов підкреслив, що мобілізація залишається критично важливою складовою оборони держави, і її скасування або суттєве послаблення в умовах війни є неможливим. Він також наголосив, що українське суспільство має усвідомлювати необхідність цього процесу.

    Окремо він звернув увагу на суспільний парадокс: прагнення перемоги та одночасне небажання частини громадян брати участь у мобілізації. За його словами, це створює серйозний виклик для держави та системи комплектування.

    Тема мобілізації залишається однією з найчутливіших в Україні, особливо на тлі тривалої війни та потреби у постійному поповненні особового складу. Робота територіальних центрів комплектування (ТЦК) часто стає предметом суспільних дискусій, зокрема щодо методів вручення повісток та дотримання прав громадян.

    У цьому контексті Буданов наголосив, що основним напрямком можливих змін має стати саме гуманізація процесу, а не його скасування чи радикальна трансформація.

    Він також торкнувся загальної ситуації на фронті, зазначивши, що найближчі місяці можуть залишатися складними. За його оцінками, до осені Україна перебуватиме під значним тиском — як через дії російської армії, так і через зовнішньополітичні фактори.

    «Ми точно не програємо. Але якщо зменшимо темпи, є ризики», — підкреслив він.

    Окремо Буданов акцентував увагу на важливості технологічного розвитку. За його словами, без прориву у військових технологіях ефективність сучасних засобів, зокрема безпілотників, може знижуватися. Це пов’язано з постійною адаптацією противника та розвитком засобів протидії.

    Паралельно дискусії щодо мобілізації тривають і на рівні парламенту. Зокрема, народний депутат Федір Веніславський раніше заявляв про необхідність більш рівномірного проведення мобілізаційних заходів. За його словами, важливо забезпечити баланс між різними регіонами — як великими містами, так і сільською місцевістю.

    Експерти зазначають, що питання мобілізації є комплексним і потребує поєднання ефективності, прозорості та дотримання прав громадян. Умови війни змушують державу діяти швидко, однак водночас зростає запит суспільства на справедливість і зрозумілі правила.

    Заява Буданова відображає позицію влади: мобілізація залишатиметься незмінною за своєю суттю, але окремі її аспекти можуть бути переглянуті з урахуванням гуманітарного підходу та суспільного запиту.

  • Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов

    Україна підтримує робочі контакти з Росією з питань обміну військовополоненими. Про це повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов.

    За його словами, діалог із російською стороною триває і стосується, зокрема, підготовки нових обмінів. Українська сторона веде переговори щодо повернення своїх військових, які перебувають у полоні.

    Буданов зазначив, що наразі розглядається можливість проведення чергового обміну напередодні або одразу після Великодня. Остаточні дати ще узгоджуються.

    Процес обміну координується українськими державними структурами, зокрема за участі профільних органів безпеки та переговорних груп. У низці випадків до процесу залучаються міжнародні посередники та гуманітарні організації.

    Від початку повномасштабної війни Україна та Росія провели десятки обмінів полоненими. У межах цих домовленостей Україна повернула тисячі військовослужбовців, серед яких бійці різних підрозділів Сил оборони.

    Окремим напрямом залишається повернення важкопоранених і тяжкохворих, а також встановлення місця перебування зниклих безвісти. Українська сторона також працює над поверненням цивільних осіб.

    Переговори щодо обмінів залишаються одним із небагатьох каналів взаємодії між сторонами та відбуваються на постійній основі.

  • Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Україну просять обмежити удари по НПЗ Росії на тлі стрибка цін на нафту

    Іноземні партнери України звернулися до Києва з проханням послабити атаки на російські нафтопереробні заводи на тлі різкого зростання світових цін на нафту. Про це в інтерв’ю Bloomberg заявив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

    За його словами, Україна отримує «певні сигнали» від міжнародних союзників щодо необхідності зменшити інтенсивність ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії. Водночас він не уточнив, які саме країни виступили з таким проханням.

    Буданов також не повідомив, чи готовий Київ змінювати свою тактику у відповідь на ці звернення. Водночас він висловив сподівання, що загострення ситуації навколо Ірану може завершитися найближчим часом.

    Різке зростання цін на енергоносії пов’язують із ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Ситуацію додатково ускладнило перекриття Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів постачання нафти у світі.

    На цьому тлі удари по російській нафтопереробній інфраструктурі можуть ще більше розхитувати глобальний ринок, що й викликає занепокоєння серед союзників України.

    Водночас Київ вважає нафтопереробні заводи Росії законними військовими цілями, оскільки вони забезпечують паливом армію РФ і є джерелом фінансування війни.

    Останніми тижнями інтенсивність ударів по таких об’єктах зросла. Російська сторона повідомляє про рекордну кількість безпілотників у своєму повітряному просторі.

    Зокрема, було уражено потужності Саратовського та Кіришинського нафтопереробних заводів. Крім того, 3 квітня українські військові підтвердили удар по підприємству «Башнефть-Новойл», яке є одним із найбільших виробників мастильних матеріалів у РФ.

    На тлі подорожчання нафти доходи Росії зростають. За оцінками, лише за перші тижні ескалації на Близькому Сході Москва могла отримати додаткові мільярди доларів.

    Крім того, Сполучені Штати тимчасово послабили окремі обмеження, дозволивши низці країн закуповувати російську нафту для стабілізації світового ринку.

    Ситуація навколо атак на НПЗ та енергетичних ринків стає ще одним фактором, який пов’язує війну в Україні з подіями на Близькому Сході та впливає на глобальну економічну рівновагу.

  • Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила, до формування якої причетні голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім, міський голова Харкова Ігор Терехов та очільник Кривого Рогу Олександр Вілкул, уже демонструє вищий рівень підтримки, ніж партія влади «Слуга народу».

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру СОЦИС, проведеного у березні 2026 року.

    Згідно з даними опитування, за новий політичний проєкт готові проголосувати 9,4% респондентів. Водночас чинну партію влади підтримують 7,9% опитаних. Таким чином нове об’єднання випереджає «Слугу народу» за рівнем електоральної підтримки.

    Соціологи також відзначають, що ця політична сила вже входить до кола помітних гравців на політичній арені. У рейтингу вона посідає третю позицію серед конкурентів партії влади, поступаючись лише політичним проєктам, які асоціюються з Валерієм Залужним та Кирилом Будановим.

    Окремо дослідження фіксує високі показники суспільної довіри до окремих учасників нового політичного проєкту. Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехов входить до групи лідерів за рівнем довіри, поступаючись лише Володимиру Зеленському, Валерію Залужному та Кирилу Буданову.

    Водночас очільник Миколаївщини Віталій Кім має співставні показники довіри з боксером Олександром Усиком. У президентському рейтингу Терехов також випереджає Кіма: його підтримка становить 3,4% проти 1,1%. При цьому на сході країни рівень підтримки Терехова сягає 8,8%, тоді як Кім на півдні має 2,3%.

    У президентському рейтингу, за результатами дослідження, перше місце посідає чинний глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%. Другу позицію займає Валерій Залужний із 19,3%, третю — Кирило Буданов із 10,5%. Далі у списку — Петро Порошенко з 5,7%, Ігор Терехов із 3,4%, Дмитро Разумков із 3,3%, Андрій Білецький із 3,1% та Юлія Тимошенко з 2,2%.

    Окрім політичних симпатій, соціологи проаналізували й ключові проблеми, які хвилюють українців. Поряд із війною респонденти найчастіше називали корупцію у владі — 49,3%. Серед інших важливих питань — зростання цін на продукти харчування (33,4%), високі тарифи на комунальні послуги (28,8%), низький рівень пенсій і соціальних виплат (28,1%), а також загальний рівень доходів населення (26%). Значна частина опитаних також вказала на наслідки бойових дій, зокрема обстріли та перебої з базовими послугами.

    Опитування проводилося з 12 по 18 березня 2026 року методом особистого інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 1204 респонденти. Статистична похибка вибірки становить близько 2,5%.

    Отримані результати свідчать про появу нових політичних центрів впливу та поступову зміну електоральних настроїв в Україні.

  • Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    У переговорному процесі щодо завершення війни активізувалася робота над рамковими документами. За інформацією наших джерел, сторони нині узгоджують базові положення майбутнього мирного кейсу, які мають лягти в основу політичних рішень на найвищому рівні.

    Як повідомляють співрозмовники, у межах так званого переговорного треку вдалося звести більшість драфтових пропозицій до спільної позиції. Остаточного документа поки не підписано, однак основні підходи вже сформовані. Переговори, що відбулися у Швейцарії, не завершилися фіналізацією тексту, проте стали важливим етапом узгодження параметрів можливого компромісу.

    На цьому тлі пролунала заява спецпредставника США Стівена Віткоффа про те, що саміт між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним може відбутися вже протягом трьох тижнів. За його словами, зустріч буде присвячена плану, який розробили переговорні групи.

    Віткофф також не виключив, що до переговорів може долучитися Дональд Трамп — у разі, якщо побачить реальні перспективи досягнення результату. У Вашингтоні уважно відстежують перебіг консультацій та оцінюють їхню ефективність.

    За даними наших джерел, з українського боку одним із ключових акторів мирного треку залишається керівник ГУР Кирило Буданов. Співрозмовники зазначають, що він виступає за пошук компромісів, які дозволили б зупинити війну вже цього року, водночас зберігши стратегічні інтереси держави.

    Разом із тим низка принципових питань залишається невирішеною. Насамперед ідеться про юридичний статус тимчасово окупованих територій та механізм репарацій на відновлення України. Саме ці теми, за словами джерел, можуть стати найбільш складними під час фінальних погоджень.

    Наразі переговорний процес перебуває у фазі технічного доопрацювання текстів і формулювань. Остаточне рішення про проведення саміту залежатиме від того, чи вдасться сторонам зафіксувати компромісну позицію з ключових питань.

  • У ЗМІ з’явилися дані про підготовку документів для можливого виїзду Андрія Єрмака

    У ЗМІ з’явилися дані про підготовку документів для можливого виїзду Андрія Єрмака

    За інформацією наших джерел, екс-глава ОП Андрій Єрмак продовжує “співпрацювати з лобістами”, а його візит до Служби зовнішньої розвідки України 5 грудня був пов’язаний з підготовкою “таємної поїздки до Британії”.

    Нагадаємо, раніше журналісти видання  ZN.UA з посиланням на інформованих співрозмовників повідомляли, що колишній керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 5 грудня відвідав офіс Служби зовнішньої розвідки України.

    За інформацією  ZN.UA, Андрій Єрмак  пробув там 45 хвилин, а відразу після його від’їзду голова СЗРУ Олег Іващенко викликав до себе керівника департаменту, який займається документами прикриття.

    За словами джерел видання, Іващенко вважається “стовідсотковою людиною Єрмака” і, за інформацією цих же співрозмовників, зобов’язаний йому своїм призначенням.

    Джерела ZN.UA допускають, що документи прикриття могли готуватися для можливого перетину кордону екс-очільником ОП.

    Є інформація, що його зустріч у зовнішній розвідці була підготовкою до його таємної поїздки до Британії.

    Питання його повернення в Україну поки що незрозуміле, але те, що він продовжує працювати з лобістами, є фактом.

    Крім того, саме Єрмака називають режисером інформаційної війни Буданова з Федоровим. По першому вдарили санаторієм Жовтень і розтратами коштів (буде продовження цієї історії і ще вдарять колумбійськими терористами, які воюють під прапором ГУР), а по другому б’ють по плей-сіті (абсолютно законно) і юнайтед-24 (там ще ніхто до ладу не копався).

    Таким чином Єрмак хоче втягнути нейтральну фігуру Шмигаля, хоча у обох конкурентів потужне лобі (в тому числі російське у Федорова і вплив через Віткоффа).

  • Залужний і Буданов можливо ведуть переговори про створення єдиного політичного блоку

    Залужний і Буданов можливо ведуть переговори про створення єдиного політичного блоку

    За інформацією від наших джерел, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний веде перемовини з головою ГУР Кирилом Будановим про створення єдиної політичної сили, яка планує виступити в наступному виборчому циклі. Попередні підрахунки джерел свідчать: такий політичний блок може набрати понад 40% голосів, а особисті рейтинги Залужного в першому турі нібито виростуть на 5–7 відсоткових пунктів. Цю інформацію в Офісі Президента зустріли насторожено — на Банковій, за даними інформаторів, готують інформаційні удари проти мережі прихильників глави ГУР.

    Ініціатива, яку описують наші співрозмовники, передбачає координацію політичних та медійних ресурсів довкола єдиного проєкту. У разі запуску такого блоку він мав би апелювати до частини суспільства, що довіряє військовим лідерам та експертам із безпеки, використовувати їхній авторитет і посилювати виборчу мобілізацію прихильників. Подібні сценарії політичної трансформації військових лідерів вже обговорювалися в медіа як потенційна траєкторія для Залужного.

    Кирило Буданов, як керівник розвідки, має значні контакти у колах силових відомств і серед фахівців з безпеки, що робить його потенційним стратегічним партнером для політичного проєкту з ухилом на оборонну тематику. Джерела нашого видання стверджують, що переговори тривають і торкаються не лише кадрових питань, а й концепції програми та майбутньої структури партії. Зауважимо, що в українському медіапросторі вже з’являлися публікації про можливі коаліції військових лідерів і політичних фігур.

    На Банковій сприймають цю ініціативу як потенційну загрозу політичній стабільності чинного керівництва: у робочих нарадах, за інформацією наших джерел, обговорюються інформаційні контрзаходи та тактика нейтралізації прихильників такого блоку. Політичні атаки, як зазначають джерела, мають дискредитувати ключових фігурантів союзу ще до офіційного оголошення проєкту — щоб залишити ініціативу без медійної та електоральної підтримки в критичний момент. Подібні маневри та їхні наслідки вже аналізували в експертних публікаціях про політичну конкуренцію в умовах війни.

    Показники довіри до Залужного у суспільстві дійсно вищі від багатьох політиків, і соцопитування демонстрували його потенціал як значимого гравця в майбутніх виборах, що і пояснює інтерес різних політичних центрів до можливого об’єднання навколо нього. Водночас офіційних підтверджень про запуск єдиного блоку від самого Залужного чи Буданова наразі немає — ключові заяви лишаються предметом таємних нарад і інсайдів.

    Якщо перемовини завершаться успішно і блок дійсно вийде на старт кампанії, це змінить розклад сил у парламентській та президентській перспективі: поєднання військового авторитету та політичної організаційної роботи може швидко перетворитися на реальну силу на виборах. Наразі ж ми продовжуємо слідкувати за розвитком подій і перевіряти отримані від джерел дані.

  • За Тимуром Міндічем, який втік до Європи, розпочато полювання — Зеленський звернувся за допомогою до Буданова

    За Тимуром Міндічем, який втік до Європи, розпочато полювання — Зеленський звернувся за допомогою до Буданова

    Близько трьох тижнів тому у Відні австрійські спецслужби зафіксували зустріч представників української військової розвідки з контактами сербського злочинного угруповання. Як повідомили дипломатичні джерела, Австрія вже направила Україні офіційний запит із проханням пояснити обставини переговорів.

    За даними видання «from-ua», мова йшла про посередників сербського картелю, який отримав замовлення на ліквідацію або викрадення близького соратника президента Володимира Зеленського — бізнесмена Тимура Міндіча. У липні 2025 року він залишив Україну, а вже на початку серпня з’явилася інформація про плани сербських ОЗУ щодо його фізичного усунення.

    Після цього ГУР, ймовірно за особистим дорученням президента, направив до Відня групу спецпризначенців. До її складу увійшов і командир елітного підрозділу «Артан», колишній снайпер Віктор Торкотюк, відомий під позивним «Титан». Завданням групи було зробити все можливе для скасування «замовлення» та забезпечення безпечного повернення Міндіча в Україну.

    Міндич залишив країну за кілька днів до того, як детективи НАБУ і прокурори САП готували йому підозру у справі про масштабні розкрадання. За версією слідства, через підконтрольні компанії він був причетний до корупційних схем із закупівлею трансформаторів та енергетичного обладнання для «Харківобленерго». У цій же справі вже затримано його двоюрідного брата Леоніда.

    Втім, у Європі Міндич опинився у ще більш небезпечному становищі. На нього звернули увагу не лише українські правоохоронці, але й міжнародні кримінальні структури та російські спецслужби. Для злочинних угруповань він цінний завдяки доступу до фінансових потоків часів Коломойського, а для Москви — як потенційний важіль впливу на Зеленського у контексті таємних мирних переговорів.

    Ключовою фігурою у переговорах із сербами став Віктор Торкотюк. Його вважають правою рукою начальника ГУР Кирила Буданова. Їхня співпраця триває ще з часів АТО. Крім того, Торкотюк підтримує тісні зв’язки із заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим, з яким колись виступав в одній збірній з тайського боксу.

    Джерела стверджують, що саме завдяки своїм контактам у кримінальному середовищі Торкотюк організував канал зв’язку з представниками сербського картелю. Він має неформальний вплив на транснаціональні ОЗУ, що діють у Європі та Латинській Америці, а в Україні сформував власну мережу так званої «спортивної молоді» чисельністю до 600 осіб.

    Для Буданова «Титан» став не лише інструментом роботи з міжнародною злочинністю, а й противагою впливу СБУ, де генерал Андрій Поклад, за наявною інформацією, намагається домогтися відставки голови ГУР.

    Втеча Міндіча створила серйозну загрозу для Банкової. Він був посвячений не лише в особисті справи Зеленського, але й у чутливі деталі закритих переговорів про можливий мир. Тепер ця інформація опинилася поза контролем Києва.

    На цьому тлі особа Буданова, з яким у Зеленського донедавна були непрості стосунки, набуває нового значення. Саме він може гарантувати безпеку Міндічу та одночасно зберегти інтереси держави. І саме через це сьогодні в кулуарах влади панує відверта нервозність.

  • В ОП обговорюють звільнення Буданова, Умєрова і Сирського

    В ОП обговорюють звільнення Буданова, Умєрова і Сирського

    Згідно з інформацією ЗМІ, в українському військовому керівництві можуть відбутися суттєві кадрові зміни в найближчі місяці. Джерела вказують на те, що начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова можуть звільнити, хоча фінальне рішення поки не ухвалено.

    Дискусії про це тривають щонайменше місяць. У нього “натягнуті стосунки” з Єрмаком і Сирським, деякими неуспішними операціями ГУР незадоволений президент і загалом ОП дратує медійність глави військової розвідки.

    Його потенційним наступником називають голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Іващенка.

    Ситуація в Міністерстві оборони також викликає занепокоєння.

    Міністр оборони Рустем Умєров піддається критиці через те, що через рік після його призначення у відомстві панує «хаос». Виробники військової продукції скаржаться на хаотичність державних закупівель, що ускладнює планування роботи. Вони відзначають, що тривають зриви контрактів, немає належного фінансування, а виробництво суттєво знижується, внаслідок чого багато компаній змушені вивозити його за кордон. Потенційними кандидатами на заміну Умєрова називають віцепрем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова та першого заступника міністра оборони Володимира Гаврилюка.

    Кадрові зміни обговорюються також стосовно головнокомандувача Збройних сил України Валерія Сирського. Зміна головкому розглядалася ще влітку, коли в Офісі президента проводили співбесіди з генералами. Проте, згідно з джерелами, напруга між президентом Володимиром Зеленським і Сирським зникла після початку Курської операції, і наразі питання про зняття головнокомандувача вже не стоїть на порядку денному.

    Кадрові зміни в оборонному секторі України стають все більш актуальними на фоні поточних викликів і труднощів, з якими стикається армія в умовах війни. Подальший розвиток подій залежатиме від рішення президента та інших посадовців, які формують військову політику держави.