Позначка: бронювання

  • В Україні понад 1,5 мільйона осіб не оновили дані в ТЦК

    В Україні понад 1,5 мільйона осіб не оновили дані в ТЦК

    Щомісяця Україна мобілізує близько 30 тисяч людей. Водночас, за словами народного депутата Івана Костенка, понад 1,5 мільйона громадян не оновили свої дані у ТЦК, що серйозно ускладнює процес комплектування Збройних сил. Він наголосив, що процедура потребує удосконалення.

    Попри жорсткі умови воєнного часу, українське законодавство передбачає низку підстав для законної відстрочки або бронювання. Про це нагадала адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

    Серед тих, хто має право на відстрочку від мобілізації:

    • Працівники, заброньовані на період мобілізації або воєнного стану.

    • Особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років.

    • Батьки дітей з інвалідністю або самі особи з інвалідністю.

    • Громадяни, визнані непридатними до служби за станом здоров’я та виключені з військового обліку.

    • Жінки, які можуть бути мобілізовані лише добровільно.

    Водночас, як підкреслила юристка, право на відстрочку не є автоматичним. Навіть якщо людина підпадає під відповідну категорію, без належно оформленого підтвердження в ТЦК її можуть мобілізувати.

    Також закон дозволяє легально відмовитися від мобілізації чоловікам віком від 25 до 60 років, якщо вони не належать до жодної з визначених пільгових категорій. Особи до 25 років або старші 60 років можуть вступити до війська тільки добровільно. А для вищого офіцерського складу граничний вік служби — 65 років, за бажанням.

    Щоб уникнути непорозумінь та ризиків, громадянам необхідно своєчасно оновлювати дані в ТЦК та, у разі наявності права на відстрочку, оформити її офіційно. Інакше — навіть законна підстава може не врятувати від вручення повістки.

  • Чи можна зняти з розшуку ТЦК без візиту до військкомату

    Чи можна зняти з розшуку ТЦК без візиту до військкомату

    Юрист Владислав Дерій пояснив, як діяти, якщо працівник стратегічно важливого підприємства перебуває у розшуку за лінією ТЦК, але підприємство хоче подати його кандидатуру на бронювання. За законом, така особа не може бути заброньованою, поки її не знято з розшуку, однак теоретично це можливо зробити й без особистого візиту до військкомату.

    Згідно з чинним законодавством, працівники підприємств, що мають стратегічне значення для економіки й оборони України, можуть бути заброньовані від мобілізації. Але однією з ключових умов є відсутність у розшуку за порушення правил військового обліку.

    Владислав Дерій, юрист порталу “Юристи.UA”, зазначає: якщо є підозра, що працівник потрапив до розшуку помилково, можна подати звернення до територіального центру комплектування поштою.

    «Якщо хочете спробувати вирішити це питання дистанційно, відправте рекомендованого листа на адресу ТЦК, де ви стоїте на обліку. У зверненні попросіть виключити помилковий запис із реєстру “Оберіг”», — радить Дерій.

    Він наголошує, що така процедура має шанси на успіх лише в разі очевидної помилки. Наприклад, якщо особа фізично не порушувала облікові зобов’язання, але дані в реєстрі оновлено некоректно.

    Юрист визнає, що дистанційне зняття з розшуку — це радше виняток, ніж правило:

    «У реаліях сьогодення зробити це без візиту в ТЦК вкрай складно. Часто надсилають нову повістку замість скасування розшуку, або взагалі відмовляють у проханні».

    Тому юрист радить: якщо питання критичне, краще вирішувати його особисто або за допомогою адвоката.

    Важливо розуміти: навіть у разі успішного бронювання, працівник залишається на військовому обліку і повинен дотримуватись відповідних правил. Якщо розшук був пов’язаний із реальним порушенням обов’язків — без особистого пояснення у ТЦК обійтися не вдасться.

  • Оновлення через “Резерв+” стало обов’язковим для бронювання працівників

    Оновлення через “Резерв+” стало обов’язковим для бронювання працівників

    Українці, які підлягають військовому обліку, не зможуть отримати відстрочку від мобілізації без оновлення своїх військово-облікових даних. Це стосується навіть тих, хто працює на стратегічно важливих підприємствах — у такому разі роботодавець отримає відмову у бронюванні працівника.

    Про це йдеться в роз’ясненні юристів на порталі «Юристи.UA», які надали консультацію громадянину, що намагався оформити бронь, не оновивши при цьому персональні дані.

    «Бронь ви зможете отримати тільки за умови встановлення “Резерв+” і уточнення даних. Без цього вам просто відмовлять», — пояснив адвокат Юрій Айвазян.

    Його позицію підтвердив і юрист Владислав Дерій. За його словами, пункт 29 чинного Порядку бронювання військовозобов’язаних у період мобілізації прямо передбачає необхідність оновлення облікових даних. Тільки після цього особу можуть перевести на спеціальний військовий облік на строк дії броні.

    «Вас мають забронювати, якщо ви перебуваєте на військовому обліку, працюєте на критичному підприємстві, уточнили дані (незалежно від дати) і не перебуваєте в розшуку», — зазначив Дерій.

    Таким чином, навіть за наявності всіх підстав для бронювання, працівник без оновлених через “Резерв+” даних автоматично втрачає шанс на відстрочку. Це є ще одним підтвердженням того, що держава продовжує курс на цифрову синхронізацію обліку військовозобов’язаних та реальну мобілізаційну підготовку.

  • Бронь від мобілізації: що треба знати працівникам важливих установ

    Бронь від мобілізації: що треба знати працівникам важливих установ

    В умовах загальної мобілізації в Україні зберігається механізм бронювання для працівників, чия діяльність визнана критично важливою для функціонування держави. Це стосується не лише оборонних сфер, а й установ, які забезпечують стабільність економіки, життєдіяльність населення та роботу інфраструктури.

    Бронь можуть отримати військовозобов’язані, які офіційно працюють у структурах, визнаних такими, що мають право зберігати кадри на місцях. Йдеться про державні органи, суди, правоохоронні відомства, а також підприємства, які виконують замовлення для сектору оборони або забезпечують базові потреби суспільства. До цього переліку входять також міжнародні інституції та спеціалізовані організації, що співпрацюють з державою або ООН.

    Рішення про надання статусу «критично важливого» ухвалюється міністерствами і діє протягом року. Працівник втрачає право на бронювання, якщо змінює місце роботи або якщо організація позбавляється відповідного статусу.

    Окремою вимогою є наявність актуальних військово-облікових даних. Якщо у призовника є прострочені документи, або він перебуває у розшуку за порушення обліку, бронь не застосовується.

    Оформити бронювання можна дистанційно — без відвідування територіального центру комплектування. У більшості випадків цим займається роботодавець через електронні сервіси, зокрема через застосунок «Дія». Працівник також може перевірити статус броні через «Резерв+» або за довідкою, яку надає компанія.

    Медкомісія не є обов’язковою умовою для оформлення броні. Проте після її надання працівник зобов’язаний проходити військово-лікарську комісію у разі відповідного запиту.

    Таким чином, навіть у період активної мобілізації, держава зберігає можливість залишати на робочих місцях спеціалістів, які забезпечують безперервність критичних процесів. Це рішення дозволяє утримати професійний кадровий ресурс у ключових сферах і водночас зберігати ефективність мобілізаційної кампанії.

  • Суд визнав винним посадовця, який змушував слюсарів працювати на дачі

    Суд визнав винним посадовця, який змушував слюсарів працювати на дачі

    Сокальський районний суд Львівської області визнав винним начальника дільниці з видобутку вугілля шахти «Відродження» ДП «Львіввугілля» Василя Хваліботу у вербуванні працівників з метою трудової експлуатації. Посадовець залучав двох підлеглих до виконання робіт у приватних господарствах своїх родичів без будь-якої оплати, використовуючи своє службове становище.

    За інформацією з матеріалів справи, Хвалібота, уродженець села Реклинець, змушував електрослюсарів виконувати будівельні та господарські роботи під погрозою звільнення з роботи та зняття з військового бронювання. Йдеться про події, що тривали протягом літа 2023 – весни 2024 року.

    Зокрема, у садівничому кооперативі «Весна» в Шептицькому працівники укладали перегородку в дачному будинку. В листопаді 2023 року — працювали біля будинку тестя Хваліботи в селі Перегноїв, встановлюючи ворота та бетонуючи огорожу. А в березні 2024-го — проводили роботи на ділянці племінниці посадовця у селі Реклинець.

    Слідство встановило, що родичі не знали про те, що роботи виконувалися примусово та безоплатно.

    Під час судового розгляду Василь Хвалібота визнав провину та просив про поблажливість. Суддя Лідія Фарина визнала його винним за ч. 2 ст. 149 Кримінального кодексу України — вербування осіб з метою експлуатації з використанням службового становища. Йому призначили п’ять років позбавлення волі, але з урахуванням обставин суд звільнив його від основного покарання з річним іспитовим терміном.

    Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений.

  • За яких умов ТЦК може не дати відстрочку студенту

    За яких умов ТЦК може не дати відстрочку студенту

    Українські студенти, які повертаються з іноземних університетів і переводяться до вітчизняних вишів, можуть розраховувати на відстрочку від мобілізації. Однак, як попереджають юристи, це право не завжди гарантує автоматичний захист — рішення може залежати від територіального центру комплектування.

    Про це написав правник Ярослав Турчин у колонці на порталі “Юристи.UA”.

    Згідно з чинним законодавством, студенти українських закладів вищої освіти мають право на відстрочку від мобілізації. Це стосується і тих, хто повертається з-за кордону — наприклад, з Польщі — і офіційно оформлює переведення до українського університету.

    “Якщо все зроблено правильно, то, звісно, у вас буде відстрочка, починаючи з 25 років”, — зазначив Ярослав Турчин.

    Юрист наголосив, що навіть за умови дотримання формальностей, територіальний центр комплектування (ТЦК) має право не визнати відстрочку. “Такі випадки, на жаль, вже були — і формально ТЦК правий у цій ситуації”, — пояснив він.

    Також обов’язковою умовою для студента є зняття з обліку призовника та постановка на облік військовозобов’язаних.

  • Мобілізація 2025: хто втратить право на відстрочку в червні

    Мобілізація 2025: хто втратить право на відстрочку в червні

    Мобілізаційна кампанія в Україні триває, і в червні 2025 року процес залишається стабільним. Проте, як пояснюють військові юристи, деякі категорії громадян можуть втратити відстрочку або не отримати бронювання, навіть якщо раніше розраховували на це.

    За словами юриста Ярослава Звоненка (ЮК “Приходько та партнери”) в коментарі УНІАН, у червні не передбачено нових обмежень або скасування чинних підстав для відстрочки. Водночас, наприкінці весни було внесено уточнення до пункту 5 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”: тепер, щоб скористатися правом на відстрочку через догляд за дитиною з інвалідністю, потрібно надати офіційний акт про встановлення факту догляду.

    Крім того, юристи наголошують на кількох категоріях, які втрачають відстрочку:

    • Студенти, які здобувають другу або третю вищу освіту того самого рівня (наприклад, другу бакалаврську) — не мають права на відтермінування.

    • Особи, які навчаються за заочною формою — також без права на відстрочку.

    • Багатодітні батьки, які мають борги по аліментах.

    • Чоловіки, які раніше були обмежено придатними, але не мають підтвердженої інвалідності — вони зобов’язані пройти повторну ВЛК до 5 червня. Якщо комісія визнає їх придатними, відстрочка скасовується.

    Що стосується бронювання, юрист Михайло Лобунько повідомляє, що нових правил у червні 2025 року не вводиться, але існує чіткий перелік тих, кого не можна забронювати:

    • Особи зі статусом “призовник” у застосунку “Резерв+” (чоловіки від 18 до 25 років);

    • Резервісти;

    • Ті, хто зняті або виключені з військового обліку;

    • Особи, які мають іншу підставу для відстрочки, не пов’язану з трудовою бронню.

    Юристи радять уважно перевіряти свій статус в реєстрах та дотримуватись вимог законодавства. У разі змін — рішення про мобілізацію може ухвалюватись дуже швидко.

  • В “Дії” оновили механізм бронювання мобілізованих співробітників

    В “Дії” оновили механізм бронювання мобілізованих співробітників

    В Україні оновили правила бронювання військовозобов’язаних працівників — тепер компанії зможуть залишати на роботі більше людей. Як повідомили в “Дії”, до загальної кількості працівників, які підлягають бронюванню, додали тих, кого мобілізували після 18 травня 2024 року, за умови їх офіційного працевлаштування.

    “Наприклад, якщо на підприємстві працювало 80 військовозобов’язаних, і можна було забронювати 40 з них, а згодом додалося ще 20 мобілізованих, то загальна кількість таких працівників зростає до 100. Відповідно, бронювати можна вже 50”, — пояснили у “Дії”.

    Також у нових правилах чітко зазначено: у розрахунок більше не включають людей, які вже мають бронювання від іншої компанії. Це усуває дублювання і дозволяє точніше визначати реальні ліміти на бронювання.

    Оновлення стало важливим кроком для українського бізнесу, який прагне утримати ключових фахівців на робочих місцях в умовах мобілізації.

  • Кого можуть забронювати від мобілізації у травні 2025 року: повний перелік і умови

    Кого можуть забронювати від мобілізації у травні 2025 року: повний перелік і умови

    Попри продовження загальної мобілізації до 6 серпня 2025 року, окремі працівники можуть отримати тимчасову відстрочку від призову до війська. Йдеться про механізм бронювання, який регламентується постановою Кабміну №76 від 27 січня 2023 року та дозволяє забронювати військовозобов’язаних співробітників підприємств, що мають критичне значення для функціонування держави.

    Що таке бронювання і на який термін воно діє

    Бронювання — це офіційна відстрочка від мобілізації строком до 12 місяців. Вона застосовується до працівників підприємств, установ і організацій, що визначені критично важливими для економіки, безпеки, оборони та життєзабезпечення населення.

    Хто може бути заброньований у травні 2025 року

    Згідно з чинним порядком, право на бронювання мають:

    • Підприємства паливно-енергетичного комплексу — за рішенням Міністерства енергетики України;

    • Оператор порталу “Дія”;

    • Оборонно-промислові підприємства — за погодженням з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості;

    • Олімпійські та паралімпійські збірні — за погодженням з Міністерством молоді та спорту;

    • Закордонні дипломатичні установи, представництва міжнародних організацій та структури ООН — за рішенням МЗС України;

    • Міжнародні або неурядові організації, у яких Україна має офіційний статус учасника або спостерігача.

    До 100% працівників таких структур можуть бути заброньовані.

    Категорії працівників, які можуть бути заброньовані без обмежень щодо чисельності:

    • Медики, для яких медустанова — основне місце роботи;

    • Співробітники аварійно-відновлювальних бригад (електронні комунікації);

    • Працівники, які будують стійкі телекомунікаційні мережі (наприклад, xPON);

    • Спеціалісти газорозподільних компаній.

    Для інших підприємств — до 50% персоналу

    Підприємства, які офіційно визнані критично важливими для економіки чи оборони, можуть бронювати до 50% працівників. Термін відстрочки в такому випадку — до 6 місяців з правом подальшого продовження після оновлення документів.

    Умови, за яких працівника можуть забронювати

    Щоб отримати бронювання, працівник повинен:

    • Бути офіційно працевлаштованим на підприємстві з відповідним статусом;

    • Мати чинний військово-обліковий документ із актуальними даними;

    • Знаходитись на військовому обліку;

    • Не бути в розшуку територіального центру комплектування (ТЦК) та не мати штрафів за порушення обов’язків військового обліку.

    Крім того, частина громадян зобов’язана самостійно з’явитися до ТЦК, навіть без вручення повістки.

    Механізм бронювання залишається важливим елементом балансу між потребами фронту та тилу, забезпечуючи роботу ключових секторів країни у воєнний час.

  • Кого можуть мобілізувати в Україні після 50 років

    Кого можуть мобілізувати в Україні після 50 років

    В Україні мобілізація військовозобов’язаних після 50 років відбувається на загальних підставах, однак не всі у цьому віці підпадають під призов. Про це УНІАН розповів адвокат і ексдепутат Київоблради Роман Сімутін.

    За його словами, чоловіків старших за 50 мобілізують, якщо у них немає підстав для відстрочки. Особливо активно призивають тих, хто має дефіцитні спеціальності, наприклад, зв’язківців. Водночас, якщо у військовозобов’язаного за висновками ВЛК є три або більше категорій “Б” (обмежено придатний), призов може бути під питанням. Йдеться про серйозні проблеми зі здоров’ям — серце, грижі, подагру тощо.

    Тих, хто має лише одну або дві категорії “Б”, мобілізують без додаткових перешкод.

    Щодо напрямків служби, то чоловіків після 50 років зазвичай не відправляють у штурмові підрозділи. Якщо є військовий досвід або спеціальність, призовника направляють за профілем — у піхоту, логістику, охорону, зв’язок або медпідрозділи. Якщо досвіду немає, після базової підготовки їх можуть відрядити туди, де бракує людей, або ж на оборонні підприємства.

    Щодо мобілізації після 55 років, вона відбувається за таким самим принципом, проте чим ближче до 60 років, тим рідше розглядають кандидатів через наближення граничного віку служби.