Видаткова частина бюджету Маріуполя наразі складає 920 мільйонів гривень. Ще близько 5 мільярдів гривень залишалися на рахунках муніципалітету як недоторкані. І поки тисячі маріупольців намагаються з нуля відновити своє життя, влада міста витрачає мільйони гривень з бюджету на неочевидні потреби.
Наприклад, на 2025 рік Маріупольській громаді виділено майже 1 млрд грн (946,3 млн грн). Зарплати заступників мера з 2022 року зросли у 2-3 рази.
▪️Керівник МТТУ Віталій Донєв отримав за 2024 рік понад 1 млн грн, хоча тролейбусна мережа в місті знищена.
▪️Директор “Зеленбуду” Сергій Кесарев заробив 764 тис. грн
▪️Директор “Маріупольтепломережі” Костянтин Пісмарьов — 1,348 млн грн, попри відсутність їхніх комунальних підприємств у місті.
▪️Директор департаменту ЖКГ Сергій Марчук отримав 833 тис. грн.
▪️Керівник КП “Міське управління капітального будівництва” Олексій Травінчев збільшив свій дохід з 535 тис. грн до 1,075 млн грн.
Окрім цього, на концерти та циркові організації витрачено 2,5 млн грн, на клубні заклади – 896 тис. грн, на ЗМІ – 3,9 млн грн.
З початку 2025 року Міністерство внутрішніх справ Великої Британії почало системно відхиляти заяви українських громадян на отримання постійного притулку, аргументуючи рішення «достатнім рівнем безпеки» у західних регіонах України. Про це повідомляє BBC.
Відмови із новим формулюванням українці почали отримувати у травні. Юристи прогнозують, що перші апеляції на ці рішення розглядатимуться британськими трибуналами восени 2025 року.
За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на березень 2025 року з проханням про притулок до Британії звернулися 1 698 громадян України. Позитивні рішення отримали 729 осіб, здебільшого у вигляді гуманітарного статусу. Такий статус не дає права на довгострокове проживання чи подання на постійне місце мешкання.
Водночас громадяни, які прибули за програмою Homes for Ukraine, можуть безоплатно продовжити дозвіл на проживання ще на 18 місяців. Але навіть після 10 років легального перебування у країні українці не зможуть претендувати на постійне місце проживання — цю норму британський уряд затвердив ще у листопаді 2024 року.
Нові правила викликають критику правозахисників, які наголошують, що війна в Україні триває, а обстріли та атаки дронів відбуваються по всій території країни, включно з відносно «безпечними» регіонами, на які посилається МВС Британії.
Відтік населення з України у 2025 році не зупиняється, і темпи цього процесу можуть виявитися навіть більшими, ніж прогнозує Національний банк. У липневому Інфляційному звіті регулятор оцінив можливу кількість тих, хто покине країну цього року, у 200 тисяч осіб. Однак виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що реальна цифра може перевищити 300 тисяч.
За його словами, головною причиною нового витка міграції стало посилення ракетних та дронових атак на великі міста. Росія змістила акцент з енергетичної інфраструктури на об’єкти оборонної промисловості та військові цілі, які нерідко розташовані у густонаселених районах. Це створює безпосередню загрозу для цивільного населення та спонукає родини виїжджати за кордон.
Юрист практики міжнародної міграції Олександр Федорцов додає, що більшість українців, які нині залишають країну, походять або з окупованих територій, або з регіонів, наближених до лінії фронту. Значну роль відіграють масовані обстріли та використання безпілотників, що підвищує рівень небезпеки у містах. Він переконаний: єдиним дієвим способом вплинути на масштаб виїзду стане завершення війни та створення умов для безпечного проживання.
Керуючий партнер АО “EvrikaLaw” Андрій Шабельников зазначає, що хоча зупинити міграцію повністю неможливо, держава може зменшити її масштаби, якщо зосередиться на трьох напрямках: підвищенні безпеки, створенні економічних стимулів і розвитку соціальних програм. Це може включати підтримку малого та середнього бізнесу у відносно безпечних регіонах, будівництво доступного житла та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Однак президент Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник налаштований песимістично. Він нагадує, що навіть після 2014 року Україна не змогла вирішити проблему забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом і робочими місцями, а нині, коли економіка втратила майже третину обсягів, очікувати масштабних позитивних змін у короткостроковій перспективі не варто. На його думку, відтік українців триватиме щонайменше до завершення війни.
Таким чином, 2025 рік може стати черговим піком у хвилі міграції, яка почалася з початком повномасштабної війни, і реальний масштаб від’їзду може виявитися значно більшим за офіційні прогнози.
Європейський Союз готується продовжити програму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2027 року. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела в Єврокомісії. Паралельно Брюссель починає розробку плану поступового повернення громадян України додому після завершення бойових дій.
За даними видання, у Єврокомісії прагнуть створити механізм, який дозволить організовано та без тиску допомогти українцям ухвалити рішення про повернення, щойно ситуація в Україні дозволить це зробити. Наразі дозвіл на проживання та роботу в ЄС для українців продовжували вже кілька разів, але 2027 рік може стати фінальним терміном нинішньої системи захисту.
Після завершення дії програми країни-члени ЄС мають запропонувати українцям альтернативні варіанти правового статусу. Для вразливих категорій населення — людей із хронічними захворюваннями, вагітних жінок або тих, хто має дітей шкільного віку — можуть бути запропоновані пільгові умови.
«Україна більше за все потребує своїх громадян», — заявив єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер. — «Ми маємо допомогти українцям ухвалити обґрунтоване рішення щодо свого майбутнього — повернутися додому чи поки підтримувати країну з-за кордону».
За оцінками ООН, у ЄС наразі перебуває близько 4 мільйонів українських біженців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Для багатьох із них повернення буде залежати не лише від військової ситуації, а й від соціальних, економічних та безпекових умов в Україні.
Попри те, що основний відтік населення з України відбувся у перші місяці повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, еміграція українців триває і сьогодні. Про це свідчать оновлені дані Агентства ООН у справах біженців та аналітика Мінекономіки, оприлюднена в моніторингу економічних подій за березень 2025 року.
Станом на 17 квітня 2025 року у світі зафіксовано 6,918 мільйона українських біженців. З них 6,358 мільйона перебувають у країнах Європи, ще понад пів мільйона — за її межами. З початку 2025 року кількість українців у Європі зросла ще на понад 100 тисяч осіб.
Країни, які прийняли найбільше українців:
Німеччина — 1,443 млн осіб
Польща — 999,7 тис.
Чехія — 401,4 тис.
Велика Британія — 254 тис.
Іспанія — 235,7 тис.
Італія — 171 тис.
Франція — 70,1 тис.
Також значна кількість українців залишилася у Росії — за даними на середину 2022 року там перебувало близько 1,2 млн осіб, а в Білорусі — 44 тис. станом на березень 2025 року.
Соціальний портрет біженця
Згідно з дослідженням Агентства ООН у справах біженців, проведеним у жовтні 2024 – квітні 2025 років серед 6471 респондента, 99% з яких є громадянами України:
77% опитаних — жінки
Середній вік — 44 роки
36% жінок і 17% чоловіків перебувають у віці 18–59 років
28% виїхали у першому кварталі 2022 року, 14% — у другому
До війни 52% були працевлаштовані, нині працюють 42%
Рівень безробіття серед мігрантів у країнах перебування виріс утричі: з 5% до 16%
Прогнози на майбутнє
Національний банк України оцінює, що у 2024 році з країни виїхали ще близько 500 тисяч осіб. Прогноз на 2025 рік — додатковий відтік ще 200 тисяч українців.
Утім, з 2026 року очікується початок зворньої міграції: близько 200 тисяч осіб повернуться в Україну, а у 2027 році — ще 500 тисяч.
Єврокомісія прогнозує поступове зменшення кількості біженців, які отримують тимчасовий захист у ЄС: з 4,3 млн на початку 2025 року до 3,8 млн до кінця 2026 року.
Уряд Німеччини ухвалив рішення тимчасово припинити прийом нових біженців за програмою переселення, що координується Управлінням ООН у справах біженців. Про це повідомляє видання Handelsblatt із посиланням на офіційні джерела у федеральному міністерстві внутрішніх справ.
Обмеження зачіпають і українців, які досі могли переїжджати до ЄС за гуманітарними квотами. Йдеться про так званих “особливо вразливих осіб”, яких переселяли до Німеччини за результатами безпекової перевірки та співбесіди з німецькими посадовцями. Тепер нові зобов’язання щодо прийому біженців Німеччина брати на себе не буде, окрім випадків, які перебувають на завершальних етапах оформлення.
Це рішення стало наслідком політичних переговорів між провідними партіями країни — ХДС, ХСС та СДПН. У коаліційній угоді партнери вже домовилися про припинення добровільних федеральних програм прийому біженців та відмову від запуску нових аналогічних ініціатив.
Попри це, зобов’язання, взяті раніше, ще діють частково. Так, Німеччина пообіцяла надати 13 100 місць для переселенців у 2024–2025 роках. Станом на сьогодні в рамках програми вже прийнято понад п’ять тисяч осіб, серед яких не лише українці, а й сирійці, які переїхали згідно з домовленістю ЄС та Туреччини 2016 року.
Тим часом кількість заяв на притулок у Німеччині різко зменшилася. За даними Welt, у першому кварталі 2025 року рівень поданих клопотань впав на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це може свідчити про зміну загальної політики щодо біженців або зменшення потоків через політичні фактори.
У Берліні також не приховують занепокоєння щодо можливого нового потоку українських біженців. Причиною цього може стати зміна зовнішньої політики США, зокрема — скорочення військової допомоги Україні адміністрацією Дональда Трампа. На думку експертів, це може стимулювати нову хвилю міграції з України до північної Німеччини.
Водночас, частина німецького суспільства занепокоєна не лише соціальним навантаженням, але й безпековими викликами. У Німеччині також посилюється критика на адресу Вашингтона, оскільки країна зберігає частину своїх золотих резервів у США, і нинішня геополітична ситуація викликає питання щодо їхньої безпеки.
На тлі загального посилення напруги в Європі, очільник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко наголосив, що більшість країн ЄС, включаючи Німеччину, поки не готові до можливого конфлікту з Росією. За його словами, німецьке суспільство демонструє пасивність і неготовність до серйозних змін.
Європейські країни не мають чіткої стратегії щодо майбутнього мільйонів українських біженців після можливого припинення бойових дій в Україні. Про це повідомляє впливове європейське видання Euractiv, посилаючись на власні джерела в європейських інституціях.
За інформацією журналістів, після оголошення перемир’я українці, які перебувають під захистом Директиви про тимчасовий захист, можуть масово втратити свій правовий статус. Наразі країни ЄС надають українцям захист автоматично, відповідно до єдиної правової норми, але подальша доля цього механізму викликає дедалі більше запитань.
«Припинення вогню може повністю змінити ситуацію. Це відкриє для приймаючих країн можливість самостійно вирішувати, чи зберігати режим захисту, інтегрувати біженців або закликати їх повертатися додому», – зазначає Euractiv.
Фактично йдеться про те, що кожна країна може піти власним шляхом – від посилення програм інтеграції до поступового згортання тимчасового захисту й репатріації українців. У той же час Євросоюз поки не представив єдиного бачення для подальших дій.
Очікується, що Рада ЄС розгляне питання статусу українських біженців на засіданні міністрів внутрішніх справ, яке відбудеться в червні. Однак уже зараз зрозуміло, що можливе припинення бойових дій ускладнить політичні позиції багатьох урядів, які стикаються з внутрішнім тиском на тлі економічних проблем і зростання міграційної напруги.
Нагадаємо, станом на 2024 рік у країнах ЄС перебуває понад 4 мільйони українців, які отримали тимчасовий захист після повномасштабного вторгнення Росії. Директива ЄС, яка гарантує їхній статус, наразі діє до березня 2025 року.
Станом на січень 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які вимушено залишили країну через повномасштабне вторгнення Росії, отримали статус тимчасового захисту у країнах Європейського Союзу.
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:
Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
Польща (993 015; 23.2%);
Чехія (394 985; 9.2%).
У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).
Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).
Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:
Данія (-2 245; -6.1%),
Франція (-660; -1.1%);
Австрія (-420; -0.5%);
Литва (-155; -0.3%).
Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.
Хто саме отримує тимчасовий захист
Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.
За оцінками демографів, до 2050 року населення України може зменшитися до 25 мільйонів чоловік. Війна, еміграція та демографічна криза є ключовими факторами цього процесу. Якщо поточні тенденції збережуться, до 2100 року кількість жителів України може скоротитися до 15 мільйонів доларів.
Про це повідомляє The Washington Post.
За інформацією, Наразі, за даними урядових джерел, населення України, включаючи окуповані території, становить приблизно 36 мільйонів осіб, що на 5 мільйонів менше, ніж до початку війни. Ще близько 5 мільйонів українців перебувають за кордоном, а п’ята частина країни — також 5 мільйонів — знаходиться під російською окупацією.
За словами міністра юстиції, кількість смертей майже втричі перевищує кількість народжень. Втрата мільйонів людей, які загинули, емігрували чи опинилися під окупацією, залишила значну прогалину в демографії країни.
Це впливає на економічну стабільність, політичну ситуацію та здатність країни до відновлення після війни.
Звернення назад демографічного спаду має вирішальне значення і “рівнозначне нашій перемозі у війні, досягненню справедливого і стабільного миру, членству в ЄС і НАТО і відновленню країни
Сьогодні населення України, включаючи території, окуповані росією, становить, як вважають, трохи менше 36 мільйонів, кажуть чиновники, що менше, ніж приблизно 41 мільйон, коли почалася війна. Однак ці цифри є оціночними і можуть бути набагато нижчими.
Якщо демографічні тенденції збережуться, очікується, що до середини століття населення України становитиме близько 25 мільйонів осіб, а до 2100 року – лише 15 мільйонів. Щоб підвищити народжуваність і зберегти зв’язки з людьми за межами країни, уряд впровадив низку ініціатив – від інтеграційних центрів для тих, хто перебуває за кордоном, щоб інформувати їх про можливості працевлаштування на батьківщині, до безкоштовного лікування безпліддя для солдатів та їхніх сімей.
Завдання – повернути ці сім’ї, повернути цих дітей, а також мотивувати українців народжувати якомога більше дітей, щоб Україна могла процвітати у своєму мирному майбутньому після нашої перемоги
“У кожній українській родині” має бути “не менше трьох дітей”,— додав він.
За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової в Україні не спостерігається гендерний дисбаланс, через те, що більшість з 4,5 мільйона українців, які виїхали за кордон, становлять жінки — близько 66%.
За підсумками 2024 року в Україні зареєстровано 495 090 смертей, що на 1 150 менше, ніж у 2023 році. Водночас кількість народжень у країні склала 176 679, що значно менше, ніж смертей. Згідно з даними Міністерства юстиції, смертність у 2024 році майже збільшила кількість народжень, що призвели до триваючих демографічних проблем в Україні.
Як зазначається у звіті, всього за 2024 рік було зареєстровано 865 813 актових записів цивільного стану, серед яких:
записів про народження – 176 679;
записів про смерть – 495 090;
записів про шлюб – 150 210;
записів по розірванню шлюбу – 34 291, за рішенням суду – 1311;
записів по зміні імені – 9543.
Найбільше записів про народження було зафіксовано у Києві – 19 тис. 706, Львівській області – 15 тис. 642, Дніпропетровській області – 14 тис. 29, а найменше – у Херсонській – 434, Донецькій – 1177 та Запорізькій – 3176.
Найбільше записів про смерть було зафіксовано у Дніпропетровській області – 53 тис. 268, Харківській – 34 тис. 883 та Києві – 35 тис. 528.
Найбільше шлюбів було зареєстровано у Києві – 20 тис. 862, а також Київ є найбільшим містом за кількістю зареєстрованих записів із розірвання шлюбу – 4407.
Варто зазначити, що звіт у звіті не зазначають дані з Луганської області та Криму.
За даними Мін’юсту, у 2023 році кількість народжених становила 187 387, що на 10 708 більше, ніж у 2024 році. Також кількість записів про смерть у 2023 році становила 496 240, що на 1150 більше, ніж у 2024 році.
