Govoritinfo.com

Позначка: безпека України

  • Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.

    Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.

    «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.

    Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.

    Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.

    За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.

    Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.

    Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.

    Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.

    У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.

    «Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.

    Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.

    Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.

    Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.

    Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.

    На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.

    Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.

    Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.

    Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.

    Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.

    Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.

    Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.

  • Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Навколо угоди було багато шуму: ДПСУ підтвердила виконання контракту на 23 млрд грн

    Польська компанія PHU Lechmar повністю виконала контракт на постачання боєприпасів для Державної прикордонної служби України на суму 23 мільярди гривень. Інформацію про завершення поставок підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко. Таким чином не підтвердилися звинувачення та побоювання щодо можливого зриву одного з найбільших оборонних контрактів, які раніше лунали з боку представників антикорупційного середовища та окремих народних депутатів.

    Про це повідомляє видання «Бабель» із посиланням на коментар речника Державної прикордонної служби України.

    Йдеться про масштабний контракт, укладений у 2024 році між Державною прикордонною службою та польською компанією PHU Lechmar. Угода передбачала закупівлю значних обсягів боєприпасів для потреб українських Сил оборони в умовах повномасштабної війни.

    Після укладення контракту навколо нього виникла суспільна дискусія. Голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін публічно висловлював сумніви щодо спроможності польської компанії виконати взяті на себе зобов’язання.

    У грудні 2024 року Шабунін звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві він посилався на інформацію, отриману від народного депутата Ярослава Железняка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова.

    На думку заявників, існували ризики невиконання контракту або неналежного виконання його умов. Серед аргументів називалися сумніви щодо виробничих можливостей підрядника та своєчасності постачань.

    У березні 2025 року народний депутат Ярослав Железняк також заявляв, що польська компанія нібито провалила виконання контракту. Ці заяви викликали широкий резонанс у медіа та соціальних мережах, оскільки йшлося про один із найбільших оборонних контрактів періоду війни.

    Втім, за підсумками виконання угоди офіційна інформація Державної прикордонної служби свідчить про протилежне.

    За словами речника ДПСУ Андрія Демченка, усі боєприпаси, передбачені контрактом, були поставлені в повному обсязі та вже передані українським військовим підрозділам.

    «Усі поставки виконані. Боєприпаси вже передані до підрозділів Сил оборони України», – підтвердив представник прикордонного відомства.

    Водночас у ДПСУ наголосили, що протягом виконання контракту здійснювався постійний контроль за ціноутворенням та дотриманням умов поставок. До перевірки були залучені профільні державні органи, які контролюють використання бюджетних коштів у сфері оборонних закупівель.

    Окремо Демченко зазначив, що вартість боєприпасів за цим контрактом була однією з найнижчих серед аналогічних пропозицій на міжнародному ринку озброєнь та військової продукції.

    У прикордонній службі також підтвердили, що певна частина поставок дійсно зазнала затримки. Однак це пояснюється форс-мажорними обставинами, які виникли під час виконання контракту та не мали системного характеру.

    Основні ж обсяги боєприпасів були доставлені відповідно до погодженого графіка.

    Експерти зазначають, що тема своєчасності виконання оборонних контрактів залишається особливо чутливою для України в умовах триваючої війни. Після початку повномасштабного вторгнення попит на боєприпаси різко зріс не лише в Україні, а й у багатьох країнах НАТО, що призвело до дефіциту окремих видів продукції та суттєвого збільшення строків виробництва.

    Саме тому своєчасне виконання багатомільярдних контрактів на постачання озброєння та боєприпасів має критичне значення для забезпечення обороноздатності держави.

    Новина про завершення поставок Lechmar з’явилася на тлі інформації про проблеми із забезпеченням озброєнням на світовому ринку. Раніше західні медіа повідомляли, що Сполучені Штати змушені переглядати графіки постачання озброєнь окремим союзникам через скорочення власних запасів та додаткові потреби, пов’язані із ситуацією на Близькому Сході.

    У цих умовах успішне завершення великого контракту на постачання боєприпасів для України стало важливим сигналом щодо стабільності міжнародної військово-технічної співпраці та здатності партнерів виконувати свої зобов’язання перед українською стороною.

    Наразі жодних офіційних повідомлень про порушення умов контракту з боку польської компанії або претензій щодо якості поставленої продукції не надходило.

  • «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    «Не ігноруйте тривоги»: Україну попередили про можливий удар ракетою середньої дальності

    Україна отримала від Сполучених Штатів інформацію про можливу загрозу нового удару російською балістичною ракетою середньої дальності «Орєшнік». Про це повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в українській владі. За словами співрозмовника видання, попередження від американської сторони справді надходило, хоча офіційних заяв Вашингтона на момент публікації інформації не було.

    Повідомлення з’явилося на тлі офіційного попередження Повітряних сил ЗСУ про високу ймовірність застосування Росією ракети «Орєшнік» протягом найближчої доби. Українських громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та оперативно прямувати до укриттів у разі оголошення небезпеки.

    За інформацією військових, потенційний пуск може бути здійснений із російського полігону «Капустин Яр» в Астраханській області. Саме звідти раніше запускали ракети цього типу по території України. Особливість «Орєшніка» полягає в тому, що Україна наразі не має власних технічних можливостей для самостійного відстеження таких запусків на всій траєкторії польоту. Саме тому надзвичайно важливу роль відіграють розвідувальні дані партнерів, насамперед США та країн НАТО.

    Тема можливого застосування «Орєшніка» вже не вперше стає предметом міжнародних попереджень. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала від США та європейських партнерів інформацію про підготовку Росією удару із застосуванням цієї ракети. Тоді українські спецслужби перевіряли отримані дані, а глава держави закликав громадян особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Раніше аналогічні попередження публікувало й посольство США в Києві. Американські дипломати повідомляли про ризик масштабної повітряної атаки з боку Росії та рекомендували громадянам США, які перебувають в Україні, бути готовими до негайного укриття.

    «Орєшнік» вважається однією з найнебезпечніших російських ракет нового покоління. За оцінками експертів, вона створювалася як носій ядерного заряду, хоча Росія використовує її і в звичайному спорядженні. Військові аналітики зазначають, що подібні удари часто мають не лише військову, а й психологічну мету — посіяти паніку серед населення та посилити інформаційний тиск на Україну і її союзників.

    За даними українських та міжнародних джерел, Росія вже кілька разів застосовувала «Орєшнік» під час війни проти України. Найбільш резонансними стали удари по Дніпру у 2024 році, по Львівській області у січні 2026 року та по Київщині у травні цього року. Після останньої атаки уламки ракети були передані для спільного вивчення українським та американським фахівцям. У США заявили, що аналіз цієї зброї допоможе краще зрозуміти її можливості та знайти ефективні засоби протидії.

    Додатковий інтерес до ракети виник після того, як українські фахівці продемонстрували дипломатам ЄС окремі компоненти збитого або пошкодженого «Орєшніка». За інформацією Офісу президента, частина комплектуючих ракети могла бути виготовлена на підприємствах у Білорусі.

    На думку експертів, нинішнє попередження не означає гарантованого удару, однак свідчить про наявність конкретних розвідувальних даних щодо активності російських ракетних підрозділів. Саме тому українські військові та представники влади наголошують: навіть якщо атака не відбудеться, громадяни повинні максимально серйозно ставитися до сигналів повітряної тривоги.

    Ситуація навколо «Орєшніка» вкотре демонструє важливість міжнародної співпраці у сфері безпеки. Дані розвідки партнерів дозволяють Україні заздалегідь отримувати інформацію про потенційні загрози та підвищувати готовність систем протиповітряної оборони. В умовах, коли Росія продовжує експериментувати з новими видами озброєння та використовує ракетний терор як інструмент тиску, оперативний обмін розвідданими залишається одним із ключових елементів захисту українських міст та цивільного населення.

  • Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Зеленський затвердив нову концепцію боротьби з тероризмом

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 квітня 2026 року про затвердження нової Концепції боротьби з тероризмом в Україні. Документ визначає стратегічні підходи держави до протидії сучасним терористичним загрозам, окреслює ключові виклики національній безпеці та встановлює пріоритети розвитку загальнодержавної системи боротьби з тероризмом в умовах триваючої війни та посилення гібридних загроз.

    Відповідний указ набув чинності з моменту його офіційного оприлюднення. Нова концепція має стати одним із базових документів у сфері національної безпеки, на який спиратимуться державні органи під час формування політики протидії терористичним загрозам, координації дій силових структур та розвитку системи захисту громадян і критичної інфраструктури.

    У документі наголошується, що головною метою концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом, а також створення умов для своєчасного виявлення, попередження та нейтралізації загроз, які можуть становити небезпеку для держави, суспільства та громадян. Влада прагне сформувати комплексну систему реагування, здатну працювати як в умовах відкритої воєнної агресії, так і в умовах прихованих терористичних дій, інформаційних атак та кіберзагроз.

    Особливу увагу в концепції приділено трансформації характеру терористичних загроз у XXI столітті. Якщо раніше тероризм асоціювався переважно з діяльністю окремих екстремістських угруповань, то нині, як зазначається в документі, окремі держави можуть використовувати терористичні методи як елемент своєї зовнішньої політики та військової стратегії. Саме тому Україна розглядає боротьбу з тероризмом значно ширше, ніж лише протидію діяльності окремих організацій чи осіб.

    У концепції прямо зазначено, що одним із головних зовнішніх чинників терористичних загроз для України є гібридна війна, яку веде Росія. Документ визначає Росію як державу-агресора та державу, яка використовує елементи терористичної діяльності для досягнення своїх військово-політичних цілей. Серед таких інструментів називаються ракетні удари по цивільній інфраструктурі, атаки безпілотниками, диверсійна діяльність, інформаційно-психологічні операції, кібератаки, а також використання підконтрольних збройних формувань і незаконних воєнізованих структур.

    Автори концепції підкреслюють, що поєднання військової агресії та терористичних методів створює довгострокову системну загрозу національній безпеці України. Особливо небезпечними визнаються удари по енергетичній інфраструктурі, транспортній системі, об’єктах водопостачання, медичних закладах та інших елементах критичної інфраструктури, від функціонування яких залежить життєдіяльність держави та безпека населення.

    Окремий розділ документа присвячений кібертероризму, який останніми роками став одним із найсерйозніших викликів для багатьох держав світу. В умовах цифровізації економіки та державного управління кібератаки можуть спричиняти не менші наслідки, ніж традиційні диверсії. Саме тому концепція передбачає подальше посилення кіберзахисту державних установ, енергетичних компаній, фінансового сектору та інших важливих об’єктів. Також наголошується на необхідності розвитку сучасних систем моніторингу кіберзагроз і підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері кібербезпеки.

    Значна увага приділяється удосконаленню роботи державних органів, які відповідають за протидію тероризму. Йдеться про посилення координації між правоохоронними органами, спецслужбами, військовими структурами, органами місцевої влади та іншими суб’єктами системи безпеки. Влада планує підвищити рівень обміну інформацією між різними відомствами, удосконалити механізми реагування на надзвичайні ситуації та забезпечити більш ефективне використання наявних ресурсів.

    У концепції також передбачено розвиток системи прогнозування терористичних загроз. Держава планує активніше використовувати аналітичні інструменти, технології обробки великих масивів даних та сучасні методи розвідки для виявлення потенційних ризиків ще до того, як вони переростуть у реальні загрози. Особливий акцент робиться на превентивних заходах, адже запобігання терористичним актам визнається більш ефективним підходом, ніж ліквідація їхніх наслідків.

    Документ також передбачає розширення міжнародного співробітництва у сфері безпеки. Україна має намір поглиблювати взаємодію з партнерами з Європи та Північної Америки, міжнародними організаціями та спеціалізованими структурами, які займаються питаннями боротьби з тероризмом. Це стосується обміну розвідувальною інформацією, проведення спільних навчань, координації санкційної політики та запровадження нових механізмів реагування на сучасні загрози.

    Експерти зазначають, що ухвалення нової концепції відображає зміну безпекової реальності, в якій перебуває Україна після початку повномасштабного вторгнення. Масовані атаки на цивільні об’єкти, використання безпілотників, кібератаки та інформаційні операції фактично розширили традиційне розуміння тероризму та вимагають від держави нових підходів до захисту населення.

    В умовах війни питання протидії тероризму дедалі тісніше пов’язується із загальною обороноздатністю країни, стійкістю критичної інфраструктури та здатністю держави забезпечувати безперервне функціонування економіки навіть під час масштабних атак. Саме тому нова Концепція боротьби з тероризмом розглядається як один із ключових стратегічних документів, який визначатиме розвиток української системи безпеки у найближчі роки та стане основою для подальшого вдосконалення законодавства, роботи спецслужб і механізмів захисту громадян від сучасних загроз.

  • Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія може розширити удари по Україні цієї зими

    Росія цієї зими може суттєво розширити перелік цілей для масованих ударів по території України, змістивши фокус із традиційних атак на енергетичну інфраструктуру на більш широкий спектр критично важливих об’єктів. Йдеться, зокрема, про залізничну інфраструктуру та системи водопостачання, що, за оцінками західних аналітиків, може мати на меті посилення гуманітарного та логістичного тиску в холодний період року.

    Про це повідомляє New York Post із посиланням на аналітичні оцінки експертів у сфері оборони та міжнародної безпеки.

    За даними видання, після невдалого весняного наступу, який не приніс Росії очікуваних стратегічних результатів, Кремль може перейти до нової фази війни, де ключову роль відіграватиме системний тиск на цивільну інфраструктуру України. Такий підхід, за оцінками експертів, спрямований не лише на військовий ефект, а й на створення умов для внутрішньої дестабілізації та посилення суспільного навантаження.

    Аналітики зазначають, що зима традиційно розглядається російським військовим плануванням як період підвищеної вразливості України через залежність від стабільної роботи енергетики, теплопостачання та транспортних систем. Саме тому потенційні удари можуть бути більш масштабними та комплексними, ніж у попередні роки.

    Старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марія Снєгова наголошує, що Росія, ймовірно, знову намагатиметься використати зимовий період як інструмент стратегічного тиску. На її думку, йдеться про спробу створення керованої гуманітарної кризи, яка мала б вплинути як на внутрішню ситуацію в Україні, так і на міжнародні переговорні позиції.

    Експертка підкреслює, що попередні зимові кампанії Росії вже демонстрували системний характер атак по критичній інфраструктурі, включно з енергетичними об’єктами, підстанціями та об’єктами генерації. Однак у новій фазі війни можливе розширення цього переліку.

    За оцінкою аналітикині Інституту вивчення війни (ISW) Катерини Степаненко, Росія може спробувати вивести з ладу українську залізничну систему, яка є ключовим елементом логістики як для військових потреб, так і для забезпечення цивільного населення. Окрім того, потенційними цілями можуть стати об’єкти водопостачання та водоочисні системи, від яких залежить функціонування великих міст.

    Експерти зазначають, що такі удари мають не лише практичний, а й психологічний ефект. Порушення роботи транспорту, перебої з водою та можливі проблеми з опаленням у зимовий період можуть створювати додатковий тиск на суспільство та регіональні адміністрації.

    Окрему увагу аналітики приділяють загальному стану російської економіки, який, за їхніми оцінками, демонструє ознаки поступового погіршення. Зазначається, що дефіцит федерального бюджету РФ за останні місяці зріс, тоді як доходи від експорту енергоносіїв зменшилися на тлі санкційного тиску та ринкових змін.

    Також повідомляється про скорочення частини резервів і зростання бюджетного навантаження, пов’язаного з воєнними витратами. Це, на думку експертів, може посилювати внутрішній економічний тиск і змушувати російську владу шукати додаткові джерела фінансування війни.

    Паралельно фіксуються проблеми з комплектуванням російської армії. Темпи набору контрактників, за оцінками аналітиків, знизилися до рівня, який не перекриває втрати на фронті. Це змушує російську владу активніше залучати нові категорії населення, зокрема студентів, а також посилювати фінансові стимули для підписання контрактів.

    Аналітики не виключають, що у разі подальшого погіршення ситуації Кремль може вдатися до більш жорстких внутрішніх заходів, включно з посиленням контролю над інформаційним простором, обмеженням цифрових сервісів та можливим запровадженням додаткових мобілізаційних рішень.

    Українська сторона, своєю чергою, вже готується до зимового періоду. Влада спільно з енергетичними компаніями посилює захист критичної інфраструктури, впроваджує регіональні плани стійкості та розширює систему резервного забезпечення для проходження опалювального сезону.

    Таким чином, за оцінками аналітиків, майбутня зима може стати одним із найбільш напружених етапів війни, де ключовим фактором буде не лише ситуація на фронті, а й здатність обох сторін витримувати довготривалий тиск на інфраструктуру, економіку та цивільне населення.

  • Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Telegram перетворився на зброю: 82% терактів в Україні пов’язані з месенджером

    Російські спецслужби дедалі активніше використовують терористичні акти та диверсії як один із ключових інструментів гібридної війни проти України. Особливе занепокоєння правоохоронців викликає те, що серед виконавців таких злочинів все частіше опиняються неповнолітні українці, яких ворог вербує через соціальні мережі та месенджери. Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник голови Національної поліції України Андрій Нєбитов.

    За словами посадовця, з початку 2026 року на території України вже зафіксовано 22 терористичні акти, з яких правоохоронцям вдалося розкрити 18. За підозрою у причетності до їх організації або виконання затримано 24 особи. Особливо тривожним є той факт, що шестеро із затриманих — неповнолітні віком від 16 до 17 років. Таким чином, кожен четвертий підозрюваний у справах про теракти цього року виявився підлітком.

    У Нацполіції наголошують, що більшість таких злочинів координуються російськими спецслужбами дистанційно. Виконавці часто навіть не усвідомлюють, що стають частиною ворожих операцій. Спочатку їм пропонують нескладні завдання за гроші — сфотографувати об’єкт, передати інформацію або виконати дрібне доручення. Згодом завдання стають небезпечнішими: підпали військових автомобілів, диверсії на об’єктах інфраструктури, закладання вибухівки або підготовка терактів.

    Нєбитов зазначає, що останнім часом спостерігається зростання кількості терористичних загроз. Якщо у 2024 році правоохоронці зафіксували дев’ять терактів, то у 2025 році їх кількість зросла до 61. Водночас значну частину злочинів вдалося попередити ще на етапі підготовки. За даними поліції, у 2025 році правоохоронці розкрили 52 теракти та запобігли реалізації десятків інших злочинних планів.

    Особливу увагу російські куратори приділяють атакам на представників сектору безпеки та оборони. За словами Нєбитова, у п’яти випадках об’єктами терористичних посягань були поліцейські, ще у шести — військовослужбовці. Водночас у кількох епізодах правоохоронці втрутилися ще до того, як виконавці отримали остаточні вказівки щодо конкретної цілі.

    Найчастіше для таких злочинів використовуються саморобні вибухові пристрої. З 22 зафіксованих цього року терактів у 18 випадках йшлося саме про використання або підготовку вибухівки. Ще у чотирьох епізодах фігурували бойові припаси. За словами правоохоронців, більшість компонентів для виготовлення вибухових пристроїв можна придбати у відкритому доступі, що значно ускладнює їх своєчасне виявлення.

    Окремою проблемою залишається вербування громадян через Telegram. За даними Нацполіції, 82% розкритих терактів були організовані через цей месенджер. Саме там російські спецслужби знаходять потенційних виконавців, використовуючи канали з пошуку роботи, швидкого заробітку або анонімного спілкування.

    Втім у поліції не вважають, що повне блокування Telegram стане ефективним рішенням. Нєбитов наголошує: у разі заборони месенджера куратори просто перейдуть на інші цифрові платформи. Тому головний акцент правоохоронці роблять на деанонімізації злочинців, інформаційній роботі та профілактиці серед молоді.

    Особливу небезпеку становить залучення підлітків. Ще у 2025 році правоохоронці викрили 24 неповнолітніх, причетних до підготовки або виконання терактів. Після початку масштабної інформаційної кампанії понад 120 дітей та їхніх батьків самостійно повідомили поліцію про спроби вербування з боку російських спецслужб. Загалом із 2024 року Нацполіція отримала понад 130 таких повідомлень.

    За оцінками правоохоронців, Росія свідомо робить ставку на молодь через її вразливість до маніпуляцій та бажання швидкого заробітку. Виконавцям обіцяють гроші, а іноді навіть не повідомляють справжню мету завдання. В окремих випадках після виконання доручення куратори починають шантажувати завербованих осіб, змушуючи їх продовжувати співпрацю.

    На тлі триваючої війни правоохоронці закликають батьків уважніше ставитися до онлайн-активності дітей та звертати увагу на підозрілі пропозиції швидкого заробітку в інтернеті. У Нацполіції наголошують, що своєчасне повідомлення про спробу вербування може не лише врятувати дитину від кримінальної відповідальності, а й допомогти запобігти трагедіям та людським жертвам.

  • Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Касетні ракети по цивільних: Росія вдарила по критичній логістиці на Одещині, є важкопоранені

    Російські війська завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Цього разу під атакою опинився об’єкт критично важливої логістики в Одеській області. За попередніми даними, окупанти використали дві балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Внаслідок обстрілу постраждали восьмеро дорожніх працівників, двоє з яких перебувають у важкому стані.

    Про наслідки атаки повідомив голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. За його словами, російські військові цілеспрямовано атакували цивільний інфраструктурний об’єкт, який забезпечує функціонування критично важливих логістичних маршрутів регіону.

    «Одещина. Черговий ворожий удар по об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону. Дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною. Цілеспрямована атака по цивільних людях та цивільній інфраструктурі», – наголосив Сухомлин.

    За його словами, під час удару на об’єкті перебували дорожні працівники, які виконували роботи із відновлення та модернізації інфраструктури. Внаслідок вибухів поранення отримали вісім осіб. Медики надають їм необхідну допомогу, а двоє постраждалих перебувають у важкому стані.

    Окрім людських жертв, атака завдала значної шкоди технічному оснащенню. Пошкоджено спеціалізовану дорожню техніку, частина якої є унікальною для України. Саме ця техніка використовувалася для виконання масштабних робіт на об’єкті, завершення яких планувалося вже до кінця червня.

    Через ракетний удар реалізацію проєкту доведеться відкласти щонайменше на місяць. Фахівці мають оцінити масштаби руйнувань, провести розмінування території та визначити можливість подальшого використання пошкодженого обладнання.

    Одеська область залишається однією з головних цілей російських атак від початку повномасштабного вторгнення. Регіон має стратегічне значення для української економіки, адже саме через порти Великої Одеси проходить значна частина експортних вантажів, включаючи аграрну продукцію, металургійну продукцію та гуманітарні поставки. Саме тому Росія регулярно намагається вражати логістичну інфраструктуру, транспортні вузли, склади та об’єкти, які забезпечують функціонування транспортних коридорів.

    Експерти зазначають, що використання касетних боєприпасів проти цивільних об’єктів становить особливу небезпеку. Такі боєголовки розсіюють десятки або навіть сотні суббоєприпасів на великій площі, що значно збільшує ризик для людей, які перебувають поблизу. Саме тому касетні удари часто призводять до великої кількості поранених навіть за відсутності прямого влучання в людей.

    Останніми тижнями Росія значно посилила атаки на цивільну інфраструктуру України. Під ударами опиняються промислові підприємства, транспортні вузли, енергетичні об’єкти та виробництва харчової продукції. Зокрема, напередодні російські безпілотники атакували підприємство «Яготинське для дітей» у Київській області.

    Унаслідок того удару було зруйновано адміністративну будівлю підприємства, пошкоджено виробничі потужності та інфраструктуру. За офіційною інформацією, загинули четверо людей, ще семеро отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Президент України Володимир Зеленський після атаки на підприємство заявив, що подібні удари вкотре демонструють справжні наміри Росії та необхідність посилення міжнародного тиску на Кремль.

    На тлі останніх атак Україна продовжує закликати партнерів до збільшення постачання систем протиповітряної оборони, зокрема комплексів, здатних перехоплювати балістичні ракети. Саме такі ракети залишаються однією з найбільших загроз для цивільного населення через високу швидкість польоту та складність перехоплення.

    Наразі на місці удару в Одеській області працюють рятувальники, медики та представники профільних служб. Вони ліквідовують наслідки атаки та оцінюють масштаби пошкоджень.

    Правоохоронні органи документують черговий воєнний злочин Російської Федерації. Українська сторона наголошує, що удари по цивільній інфраструктурі та працівниках, які не мають жодного стосунку до бойових дій, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

    Черговий обстріл Одещини став ще одним свідченням того, що Росія продовжує тактику терору проти цивільного населення та намагається зірвати відновлення української інфраструктури. Попри це роботи з відбудови країни тривають, а пошкоджені об’єкти після завершення необхідних заходів безпеки планують відновити.

  • Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    Рекрутинг на паузі: всіх затриманих “ухилянтів” направлятимуть виключно до навчальних центрів

    За інформацією наших джерел, в період з 1 по 10 червня всіх військовозобов’язаних, яких затримають у Києві, відправлятимуть виключно до навчальних центрів.

    Водночас, рекрутерам буде заборонено забирати щойно затриманих “ухилянтів” із ТЦК відразу до своїх частин.

    “Це пов’язано з тим, що в навчальних центрах зараз величезний недобір і вони фактично порожніють, а з огляду на те, що більшість мобілізованих дає Київ, рішення наповнити центри за рахунок столиці виглядає логічним.

    Останнім часом новостворені бригади та підрозділи з добре розвиненим рекрутингом масово забирали мобілізованих прямо з ТЦК до себе в частини, а такі підрозділи як “Скала” забирали той залишок, який не підійшов рекрутерам.

    До того ж є інформація, що навчальні центри, які знаходяться близько до кордону з Білоруссю, будуть переводити вглиб країни. Військове керівництво вважає, що з території Білорусі почнуть залітати російські шахеди і навіть, можливо, ракети” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів про загрозу наступу з території Білорусі.

     

  • Зеленський: Росія готує новий масований удар по Україні

    Зеленський: Росія готує новий масований удар по Україні

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Російська Федерація готує нову хвилю масованих ударів по території України, і закликав міжнародних партнерів до посилення санкційного тиску та пришвидшення постачання систем протиповітряної оборони.

    За словами глави держави, українські розвідувальні служби фіксують підготовчі дії російських сил до чергової комбінованої атаки із застосуванням ракетного озброєння та ударних безпілотників. Зеленський наголосив, що така тактика свідчить про незмінну ставку Кремля на продовження війни та ескалацію замість будь-яких дипломатичних механізмів врегулювання.

    Окремо президент підкреслив, що ключовим пріоритетом для України залишається зміцнення протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема розвиток можливостей перехоплення балістичних цілей. Він зазначив, що питання так званої “антибалістики” є критично важливим для захисту міст і цивільної інфраструктури в умовах постійних російських атак.

    Під час обговорення поточної безпекової ситуації Зеленський також провів координаційну розмову з міністром закордонних справ України Андрій Сибіга, визначивши пріоритетні кроки на найближчі тижні. Сторони обговорили дипломатичні ініціативи, спрямовані на посилення міжнародної підтримки України, а також підготовку пропозицій для нового санкційного пакета Європейського Союзу, зокрема щодо посилення контролю за обходом уже чинних обмежень проти Росії.

    Офіційний Київ окремо наголошує, що міжнародна коаліція має пришвидшити реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо постачання систем ППО, оскільки затримки в їхньому розгортанні безпосередньо впливають на рівень захищеності українських міст.

    Заява Зеленського пролунала на тлі попередніх масованих атак Росії, під час яких, за даними Повітряних сил, противник застосовував сотні повітряних засобів ураження, включно з ракетами та ударними дронами. Українська влада підкреслює, що такі обстріли мають системний характер і спрямовані на виснаження енергетичної та цивільної інфраструктури країни, а також на психологічний тиск на населення.

    У Києві та інших регіонах продовжують ліквідовувати наслідки попередніх ударів, що вже призвели до загиблих і десятків постраждалих. Влада закликає громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки, оскільки ризик повторних атак залишається високим.

  • Зеленський: з початку року ЗСУ звільнили близько 590 кв. км і посилили позиції на фронті

    Зеленський: з початку року ЗСУ звільнили близько 590 кв. км і посилили позиції на фронті

    Президент України Володимир Зеленський заявив про помітне посилення українських позицій на фронті та повідомив про нові результати Сил оборони України у 2026 році. За його словами, з початку року українським військовим вдалося звільнити приблизно 590 квадратних кілометрів території, що свідчить про поступову зміну динаміки бойових дій на окремих напрямках.

    Про це глава держави повідомив у своєму зверненні, коментуючи оперативну обстановку, результати роботи Сил оборони, а також міжнародні дипломатичні контакти України. Зеленський наголосив, що нинішня ситуація на фронті є більш контрольованою порівняно з попередніми роками повномасштабної війни, а українські підрозділи демонструють здатність не лише утримувати оборону, а й проводити контрнаступальні дії.

    Президент зазначив, що звільнення близько 590 кв. км території з початку року є важливим показником бойової ефективності Сил оборони. Водночас він підкреслив, що ситуація залишається складною, а бойові дії тривають на кількох напрямках одночасно, що потребує постійного ресурсного та військового підсилення.

    Окремо Зеленський звернув увагу на те, що загальна тенденція розвитку подій не відповідає стратегічним інтересам Росії. За його словами, Україна поступово нарощує тиск на противника як на полі бою, так і в тилу, зокрема через удари по військовій інфраструктурі та логістичних об’єктах на території РФ.

    Президент також повідомив, що Україна продовжує завдавати значних втрат російській армії, включно зі знищенням особового складу, техніки та об’єктів забезпечення. Він наголосив, що ефективність так званих “далекобійних санкцій” — ударів по стратегічних об’єктах на території Росії — зростає і вже має відчутний вплив на військову інфраструктуру противника.

    За словами Зеленського, доповідь головнокомандувача Збройних сил України Олександр Сирський підтвердила результативність цих дій, зокрема щодо ураження об’єктів російської нафтопереробної галузі, складів пального та інших елементів військової логістики, які забезпечують ведення бойових дій.

    Окремо президент наголосив, що військові результати України мають синергію із санкційним тиском міжнародних партнерів. На його думку, поєднання бойових втрат Росії та економічних обмежень поступово створює для Кремля стратегічну дилему — продовжувати війну чи переходити до реального дипломатичного процесу.

    Зеленський також повідомив про роботу української розвідки, яка, за його словами, отримує інформацію щодо військових і політичних планів Росії. Ці дані передаються міжнародним партнерам України для координації подальших дій у сфері безпеки та дипломатії.

    Водночас триває підготовка до нових міжнародних контактів. Президент зазначив, що Україна очікує зворотного зв’язку від американської сторони щодо можливих форматів і графіка майбутніх переговорів, а також продовжує дипломатичну координацію з європейськими партнерами.

    Окремо у заяві згадувалося, що зустріч президента України з прем’єр-міністром Угорщини Петер Мадяр буде погоджена дипломатичними каналами між Києвом і Будапештом, а її формат і дата визначатимуться окремо.

    На тлі цих заяв українське керівництво також враховує військові ризики на окремих напрямках. За наявною інформацією, Росія розглядає кілька сценаріїв можливого загострення на Чернігівсько-Київському напрямку. У відповідь Україна планує посилювати оборонні позиції, зміцнювати присутність військ у прикордонних районах та нарощувати готовність до відбиття потенційних атак.

    Аналітики зазначають, що нинішня фаза війни характеризується поєднанням активних бойових дій на фронті, глибоких ударів по тиловій інфраструктурі противника та інтенсивної дипломатичної роботи України із союзниками. Це створює багаторівневу систему тиску на Росію, яка одночасно відчуває військові, економічні та політичні виклики.

    Таким чином, за оцінкою українського керівництва, ситуація поступово змінюється на користь України, хоча війна залишається затяжною і потребує подальшої мобілізації ресурсів та міжнародної підтримки.