Govoritinfo.com

Позначка: бензин

  • Ціни на пальне в Україні: що подорожчало після завершення акцій

    Ціни на пальне в Україні: що подорожчало після завершення акцій

    В Україні оновилася ситуація на ринку пального на найбільших автозаправних станціях. Станом на вівторок, 30 червня, більшість великих мереж утримують попередній рівень роздрібних цін, однак у державній мережі “Укрнафта” зафіксовано помітні зміни вартості окремих видів бензину та дизельного пального. Загалом ринок залишається відносно стабільним, а коливання носять точковий характер і здебільшого пов’язані із завершенням акційних програм.

    Найбільші приватні оператори OKKO, WOG та SOCAR не переглядали свої ціни, зберігаючи попередні рівні вартості всіх основних видів пального. Водночас у “Укрнафті” відбулися зміни після завершення тимчасових маркетингових акцій, які раніше дозволяли купувати окремі види пального за зниженими цінами. Після їх завершення частина позицій повернулася до базових значень, а деякі були скориговані як у бік підвищення, так і незначного зниження.

    Найбільш відчутною зміною стало подорожчання бензину А-95 з лінійки Energy, який додав одразу 3 гривні за літр і тепер коштує 76,90 грн. Раніше його акційна вартість становила 73,90 грн, тож фактично відбулося повернення до стандартного рівня після завершення знижки. Інші бензинові позиції в мережі залишилися без змін, зокрема А-92 зберігається на рівні 68,90 грн, стандартний А-95 — 73,90 грн, а преміальний 98 Energy — 81,90 грн.

    У сегменті дизельного пального ситуація виявилася більш різноспрямованою. Брендований дизель Energy подорожчав на 1,50 грн і наразі коштує 76,90 грн за літр, що також пояснюється завершенням акційної пропозиції. Водночас звичайний дизель навпаки подешевшав на 50 копійок і становить 74,90 грн за літр. Така динаміка свідчить про внутрішнє коригування цінової політики в межах однієї мережі.

    Стабільною залишається ситуація в сегменті автогазу. Його вартість не змінювалася і становить 41,90 грн за літр у приватних мережах та 39,40 грн на заправках “Укрнафта”. Аналітики зазначають, що саме автогаз наразі є найбільш стабільним видом пального, оскільки менше реагує на короткострокові коливання світових цін на нафту.

    Загалом ринок пального в Україні демонструє ознаки цінової стабільності, де основні зміни відбуваються переважно через завершення акційних програм, а не через фундаментальні коливання попиту чи зовнішніх факторів. Експерти відзначають, що за відсутності різких змін на світових енергетичних ринках найближчим часом суттєвих коливань вартості пального в Україні не очікується.

  • “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    “Країна-бензоколонка” без бензину: росіяни б’ються на заправках, Путін визнав проблему

    Паливна криза в Росії стрімко загострюється та дедалі більше виходить за межі економічної проблеми, перетворюючись на соціальну. У різних регіонах країни на автозаправних станціях утворюються довгі черги, водії годинами очікують на можливість заправитися, а суперечки через місце в черзі дедалі частіше завершуються штовханиною та бійками. Водночас Кремль уже змушений відкрито визнавати дефіцит пального, хоча ще донедавна офіційна російська влада заперечувала існування масштабної проблеми.

    У соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах поширюються десятки відео із різних куточків Росії. На кадрах, які активно обговорюють користувачі, чоловіки б’ються біля паливних колонок, штовхаються за право першими заправити автомобіль, а жінки влаштовують гучні сварки через місце в багатогодинних чергах. Подібні інциденти фіксували, зокрема, у Рязані, Краснодарі, Москві та низці інших міст.

    Російські пабліки дедалі частіше іронічно називають ситуацію “новою реальністю країни-бензоколонки”. Якщо раніше Росія позиціонувала себе як одного з найбільших експортерів нафтопродуктів у світі, то тепер навіть усередині країни водії не можуть бути впевненими, що знайдуть необхідну марку бензину на найближчій АЗС.

    Причиною погіршення ситуації стали масштабні проблеми з роботою російської нафтопереробної галузі. Після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах та об’єктах паливної інфраструктури виробництво бензину в Росії різко скоротилося. За інформацією Reuters, станом на кінець червня випуск бензину впав приблизно на 25% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Дефіцит уже охопив десятки регіонів країни. За даними українських та російських джерел, обмеження на продаж бензину діють більш ніж у півсотні суб’єктів РФ. На багатьох автозаправках введено ліміти на відпуск пального — від 30 до 50 літрів на один автомобіль або не більше одного повного бака. Окремі мережі взагалі припиняють продаж окремих марок бензину до надходження нових поставок.

    Показово, що про проблему вже був змушений публічно заговорити й російський диктатор Володимир Путін. Під час наради щодо забезпечення внутрішнього паливного ринку він уперше визнав очевидне: на автозаправках утворюються черги, а необхідні марки бензину не завжди є в наявності. За його словами, уряд уже використав частину накопичених резервів, а найбільші нафтопереробні заводи працюють на максимальній потужності. Водночас Путін запевнив, що запаси бензину залишаються майже на рівні минулого року, хоча й визнав певне скорочення.

    Кремль уже вдався до надзвичайних заходів. Російська влада тимчасово заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, а також розглядає можливість повної заборони експорту дизельного пального. Крім того, уряд РФ дозволив окремим нафтопереробним підприємствам виробляти пальне зі зниженими стандартами якості, щоб хоч частково наситити внутрішній ринок.

    Однак навіть цих кроків виявилося недостатньо. Як повідомило Reuters із посиланням на джерела в енергетичній галузі, Москва звернулася до Казахстану з проханням поставити близько 50 тисяч тонн бензину марки АІ-92. Такий крок є безпрецедентним для держави, яка традиційно входить до числа найбільших світових експортерів нафтопродуктів. Казахстан поки офіційного запиту не підтвердив, але джерела агентства повідомляють, що сторони вже ведуть відповідні консультації. Одночасно Росія вивчає можливість імпорту бензину морським шляхом та збільшення державних субсидій для нафтопереробних підприємств.

    Ситуація настільки загострилася, що в окремих регіонах до контролю за роботою АЗС вже залучають правоохоронців. Наприклад, в Іркутській області місцева влада доручила поліції та Росгвардії контролювати продаж пального, щоб його відпускали виключно в паливні баки автомобілів, а не в каністри чи інші ємності. Одночасно губернатор області Ігор Кобзєв звернувся до силових структур із вимогою припинити спекуляцію пальним, оскільки окремі громадяни скуповують бензин великими партіями для подальшого перепродажу за значно завищеними цінами.

    На цьому тлі експерти зазначають, що проблеми мають системний характер. Вихід із ладу низки великих нафтопереробних заводів, труднощі з логістикою, обмеження експорту та необхідність використання резервів створюють додатковий тиск на внутрішній ринок. Саме тому дедалі більше російських регіонів стикаються з нестачею бензину, а населення — із новими обмеженнями.

    Українські фахівці також звертають увагу, що удари по російській паливній інфраструктурі мають довгостроковий ефект. Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков раніше зазначав, що Росія вже втратила безпечні маршрути доставки пального до тимчасово окупованого Криму, а подальше поглиблення паливної кризи може ще більше ускладнити забезпечення окупованих територій.

    Таким чином, дефіцит бензину в Росії вже перестав бути локальною економічною проблемою. Він дедалі більше впливає на повсякденне життя населення, провокує соціальну напругу та конфлікти, а також змушує Кремль ухвалювати нетипові для одного з найбільших експортерів нафти рішення — від заборони експорту власного пального до пошуку бензину за кордоном. Відео бійок на автозаправках лише підкреслюють, що паливна криза поступово стає ще одним внутрішнім викликом для російської влади.

  • Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    За інформацією наших джерел, за 6 днів до закінчення терміну дії програми Національного кешбеку, в рамках якої передбачались виплати за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.

    “Піар-акція уряду може виявитися аферою на 20 мільярдів гривень, так як за 6 днів до закінчення терміну дії програми, в рамках якої передбачались виплати кешбеку за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.” – зазначає джерело.

    Раніше ми писали, що виплати по програмі Національний кешбек затримують, щоб обмежити можливість оплати населенням комунальних послуг.

  • Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Росія шукає бензин за кордоном: після атак ЗСУ ключовий завод зупинився щонайменше на пів року

    Московський нафтопереробний завод, який є одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії, може залишатися виведеним з експлуатації щонайменше шість місяців після серії українських ударів безпілотниками. За оцінками джерел агентства Reuters, підприємство навряд чи відновить повноцінну роботу до кінця 2026 року, що може суттєво поглибити паливну кризу в Російській Федерації.

    Про це Reuters повідомило 24 червня з посиланням на двох співрозмовників у російській нафтогазовій галузі. За їхніми словами, пошкодження після атак українських безпілотників виявилися настільки серйозними, що ремонт вимагатиме не менше пів року.

    Московський НПЗ, який належить компанії «Газпром нафта», є найбільшим постачальником пального для російської столиці та Московської області. Саме цей завод забезпечує близько 40% потреб регіону в бензині та приблизно половину потреб у дизельному паливі. Крім того, підприємство відіграє важливу роль у забезпеченні пальним аеропортів московського авіавузла.

    Завод двічі потрапляв під удари українських безпілотників у червні. Першу атаку було здійснено 16 червня. Тоді, за інформацією Reuters, було пошкоджено одну з основних установок первинної переробки нафти, яка забезпечувала понад половину виробничих потужностей підприємства. Через два дні, 18 червня, відбулася ще одна масштабна атака, під час якої було уражено сучасний комплекс Euro+, введений в експлуатацію лише у 2020 році. Саме цей об’єкт забезпечував майже половину загальної потужності заводу.

    У результаті двох ударів фактично були виведені з ладу обидві ключові технологічні лінії підприємства. За оцінками галузевих експертів, без їх відновлення завод не може здійснювати повноцінну переробку сирої нафти.

    За підсумками 2024 року Московський НПЗ переробив близько 11,6 мільйона тонн нафти. Підприємство виробило 2,9 мільйона тонн бензину та понад 3,2 мільйона тонн дизельного пального. Через це його зупинка створює додатковий тиск на внутрішній паливний ринок Росії.

    На тлі масштабних атак по російській енергетичній інфраструктурі Москва вже зіткнулася з проблемами у паливному секторі. Reuters повідомляє, що українські удари по нафтопереробних заводах призвели до скорочення виробництва бензину приблизно на чверть у порівнянні з минулим роком. У багатьох регіонах фіксуються черги на автозаправних станціях та зростання цін на пальне.

    Ситуація настільки загострилася, що російська влада вже розглядає низку надзвичайних заходів. Зокрема, обговорюється можливість повної заборони експорту дизельного пального, а також імпорту бензину з інших країн для стабілізації внутрішнього ринку. За даними Reuters, Росія навіть звернулася до Казахстану з проханням про постачання бензину через дефіцит на внутрішньому ринку.

    Крім того, Державна дума РФ уже схвалила зміни до податкового законодавства, які мають допомогти російським нафтопереробникам пережити кризу. Серед запропонованих кроків — використання пального нижчої якості, відтермінування модернізації заводів та додаткові компенсації для виробників.

    Аналітики зазначають, що удари по Московському НПЗ мають не лише економічне, а й символічне значення. Завод розташований приблизно за 15 кілометрів від Кремля і вважається одним із найбільш захищених промислових об’єктів Росії. Його ураження стало черговим свідченням того, що українські далекобійні безпілотники здатні досягати стратегічних цілей у самому серці РФ.

    Водночас російська влада офіційно не коментує масштаби пошкоджень на підприємстві. Компанія «Газпром нафта» також не надала Reuters офіційної відповіді щодо термінів відновлення роботи заводу.

    Якщо прогнози щодо шестимісячного ремонту підтвердяться, Москва може зіткнутися з найсерйознішими проблемами із забезпеченням паливом за весь період повномасштабної війни. Експерти не виключають, що наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росії відчуватимуться ще протягом багатьох місяців і матимуть прямий вплив як на цивільний сектор, так і на військову логістику країни-агресора.

  • Ціни на АЗС знову переписали: що відбувається з бензином і газом в Україні

    Ціни на АЗС знову переписали: що відбувається з бензином і газом в Україні

    Український ринок пального станом на вівторок, 23 червня, демонструє загальну стабільність із точковими змінами в окремих сегментах. Великі мережі автозаправних станцій утримують попередній рівень цін на бензин і дизельне пальне, тоді як у сегменті автомобільного газу зафіксовано незначне здешевлення. Про це свідчать актуальні дані моніторингу роздрібного ринку.

    Найбільш стабільною залишається ситуація з бензином. Вартість популярної марки А-95 у різних мережах коливається від 73,90 грн за літр у державній «Укрнафті» до 78,90–82,90 грн у преміальних мережах OKKO, WOG та SOCAR. Преміальні види бензину залишаються найдорожчим сегментом ринку: ціни на 100-октанові марки, такі як Pulls 100, Mustang 100 і NANO 100, сягають близько 88,90 грн за літр. Аналітики зазначають, що стабільність у бензиновому сегменті зумовлена відносною рівновагою на зовнішніх нафтових ринках та відсутністю різких коливань у вартості імпортних нафтопродуктів.

    Схожа ситуація спостерігається і в сегменті дизельного пального. Середня ціна стандартного дизеля в бюджетних мережах тримається на рівні близько 76,90 грн за літр, тоді як у преміальних заправках OKKO, WOG і SOCAR вартість сягає 81,90–86,90 грн залежно від конкретного виду продукту та бренду пального. Різниця між сегментами пояснюється як якістю присадок, так і маркетинговою політикою мереж, які позиціонують частину продуктів як преміальні.

    Єдиним сегментом, де зафіксовано помітну зміну, став автомобільний газ. У мережі державного оператора «Укрнафта» ціна на автогаз знизилася на 50 копійок і становить 40,40 грн за літр замість попередніх 40,90 грн. Водночас у більшості інших великих мереж, зокрема OKKO, WOG та SOCAR, вартість автогазу залишилася на рівні 43,90 грн за літр без змін. Таке локальне зниження пояснюють конкуренцією у сегменті та спробами утримати споживача в умовах чутливого попиту.

    Загалом «Укрнафта» продовжує залишатися оператором із найнижчими цінами на паливо серед великих мереж, тоді як преміальний сегмент стабільно утримує найвищі цінові позиції. Різниця між бюджетними та преміальними заправками на окремих видах пального може перевищувати 10 грн за літр, що суттєво впливає на вибір споживачів.

    Ринкові експерти відзначають, що нинішня стабільність є наслідком відносного затишшя на глобальному нафтовому ринку, а також відсутності різких змін у курсі валют і логістичних витратах. Водночас сегмент автогазу залишається найбільш динамічним і чутливим до внутрішньої конкуренції між мережами.

    Таким чином, станом на 23 червня український ринок пального перебуває у фазі стабілізації, коли основні цінові показники утримуються без суттєвих коливань, а зміни мають точковий характер і стосуються окремих операторів та окремих видів пального.

  • Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин

    Українські дрони дотиснули: РФ вперше за довгий час імпортує бензин

    Росія вперше за тривалий час змушена вдатися до імпорту бензину морем, щоб покрити дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причиною стали масштабні удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі РФ, які суттєво скоротили можливості країни з виробництва бензину та дизельного пального. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в енергетичному секторі та учасників ринку.

    За даними співрозмовників агентства, найближчим часом партія бензину має прибути морським шляхом до одного із західних портів Росії з азійського регіону. Джерела не уточнюють країну-відправника, однак зазначають, що ще торік російська влада розглядала можливість закупівель бензину в Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї після серії атак на нафтопереробні заводи.

    Сам факт повернення до імпорту бензину став показовим сигналом для російської економіки. Росія традиційно входить до числа найбільших світових виробників нафти та нафтопродуктів, а тому закупівля бензину за кордоном свідчить про серйозні проблеми у роботі власної нафтопереробної галузі. Ще кілька років тому подібний сценарій здавався малоймовірним для держави, яка стабільно експортувала великі обсяги пального на міжнародні ринки.

    Починаючи з 2024 року українські безпілотники системно атакують російські нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Лише протягом останніх місяців під ударами опинилися підприємства в Татарстані, Краснодарському краї, Самарській області, Рязані, Нижньому Новгороді та інших регіонах. Українська стратегія спрямована на послаблення російського військово-промислового потенціалу шляхом ударів по критичній інфраструктурі, яка забезпечує паливом армію та економіку країни-агресора.

    Одним із найрезонансніших ударів стала атака на об’єкти в Татарстані. Після чергового нальоту українських дронів 12 червня одна з найбільших російських нафтових компаній «Татнефть» була змушена запровадити обмеження на відпуск пального на своїх автозаправних станціях. Це стало безпрецедентним кроком для російського ринку та викликало хвилю занепокоєння серед споживачів і представників бізнесу.

    Паралельно Москва різко збільшила закупівлі бензину у Білорусі. Крім того, російська сторона зверталася до Казахстану з проханням розширити постачання пального. Проте навіть найближчі союзники Кремля не здатні повністю компенсувати втрати російської нафтопереробки. За інформацією Reuters, ні Білорусь, ні Казахстан не мають достатніх надлишкових виробничих потужностей для суттєвої підтримки російського ринку, що змушує Москву шукати постачальників в Азії.

    Проблеми галузі підтверджують і профільні аналітики. За оцінкою Energy Intelligence, на початку червня 2026 року обсяги переробки нафти в Росії впали до найнижчого рівня за останні 21 рік. Добова переробка опустилася нижче позначки у чотири мільйони барелів на добу. Це один із найгірших показників для російської нафтової галузі за останні десятиліття.

    Експерти зазначають, що після атак українських безпілотників простоювали близько 30% усіх потужностей російських НПЗ. У цифрах це становить приблизно 2,1 мільйона барелів на добу. Такі втрати вже почали впливати на внутрішній ринок пального, створюючи ризики дефіциту та зростання цін.

    Щоб уникнути серйозної паливної кризи, російська влада була змушена вдатися до ще одного кроку. На тлі перебоїв із виробництвом уряд дозволив окремим нафтопереробним заводам випускати бензин і дизельне пальне під маркуванням «Євро-5», хоча його фактичні характеристики відповідають значно нижчому стандарту «Євро-3». Таким чином Кремль фактично пішов на погіршення екологічних і технічних показників пального заради підтримки стабільності внутрішнього ринку.

    Експерти попереджають, що використання такого пального може негативно впливати на технічний стан автомобілів та екологічну ситуацію. Однак для російської влади сьогодні головним завданням залишається забезпечення населення та економіки достатніми обсягами бензину і дизеля.

    Українська кампанія проти російської нафтової інфраструктури дедалі більше перетворюється на одну з найболючіших проблем для Кремля. Нафтогазовий сектор залишається основним джерелом валютних надходжень і наповнення федерального бюджету РФ. Будь-які перебої у роботі НПЗ не лише створюють дефіцит на внутрішньому ринку, а й скорочують можливості Росії експортувати нафтопродукти та отримувати додаткові прибутки для фінансування війни.

    Саме тому російська влада останніми місяцями посилює захист енергетичних об’єктів засобами протиповітряної оборони. Втім, попри додаткові заходи безпеки, українські дрони продовжують досягати своїх цілей за сотні й навіть тисячі кілометрів від кордону.

    Поява імпортного бензину на російському ринку стала черговим свідченням того, що удари по нафтопереробній інфраструктурі вже мають системний ефект. Якщо нинішня тенденція збережеться, Росія може зіткнутися з подальшим скороченням виробництва пального, зростанням залежності від зовнішніх постачальників та новими викликами для своєї економіки. Для країни, яка десятиліттями позиціонувала себе як енергетична наддержава, необхідність імпортувати бензин виглядає особливо символічно і демонструє масштаб проблем, з якими сьогодні стикається російська паливна галузь.

  • Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Удар по паливному серцю РФ: великий завод “Роснефти” припинив роботу

    Куйбишевський нафтопереробний завод російської нафтової компанії “Роснефть” у Самарі повністю припинив переробку нафти після атаки безпілотників, яка сталася в ніч проти 10 червня. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в нафтогазовій галузі Росії.

    За словами співрозмовників агентства, внаслідок удару були виведені з ладу обидві установки первинної перегонки нафти – CDU-4 та CDU-5. Саме вони є ключовими елементами виробничого процесу на підприємстві. Кожна установка здатна переробляти близько 10 тисяч метричних тонн нафти на добу, що еквівалентно приблизно 73 тисячам барелів. Пошкодження цих об’єктів фактично зробило неможливим продовження роботи заводу.

    Джерела Reuters стверджують, що після удару на території підприємства виникли пожежі, які завдали серйозної шкоди технологічному обладнанню. Масштаб руйнувань виявився настільки значним, що керівництво підприємства було змушене повністю зупинити виробничий цикл. Наразі невідомо, скільки часу знадобиться для ліквідації наслідків атаки та відновлення роботи заводу.

    Куйбишевський НПЗ вважається одним із важливих підприємств російської нафтопереробної галузі. Він входить до складу Самарського нафтопереробного вузла компанії “Роснефть” і забезпечує виробництво значних обсягів пального для внутрішнього ринку Росії. Крім того, продукція підприємства використовується для забезпечення потреб промисловості, транспортної галузі та військової логістики.

    Згідно з даними галузевих джерел, у 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив близько 4,7 мільйона тонн нафти. У середньому це становило приблизно 94,4 тисячі барелів на добу. За результатами року підприємство виробило близько 800 тисяч тонн автомобільного бензину, 1,4 мільйона тонн дизельного пального та понад 1,3 мільйона тонн мазуту. Такі показники роблять завод одним із помітних елементів паливної інфраструктури Російської Федерації.

    Особливу увагу аналітики звертають на обсяги виробництва дизельного пального. Саме дизель є основним видом палива для значної частини військової техніки та транспортних засобів, які використовуються російською армією. Тому будь-які перебої у роботі великих нафтопереробних підприємств потенційно можуть впливати не лише на цивільний ринок, а й на можливості забезпечення військових підрозділів паливом.

    Атака на Куйбишевський НПЗ стала черговим ударом по російській нафтопереробній інфраструктурі. Останніми місяцями підприємства паливно-енергетичного комплексу РФ регулярно стають цілями атак безпілотників. Україна неодноразово заявляла, що такі об’єкти є законними військовими цілями, оскільки забезпечують функціонування економіки держави-агресора та підтримують її військовий потенціал.

    У ніч проти 10 червня Самарська область зазнала масштабної атаки безпілотників. Російська влада повідомляла про роботу систем протиповітряної оборони та фіксувала спроби ураження низки об’єктів у регіоні. Водночас пізніше президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Куйбишевського нафтопереробного заводу українськими далекобійними дронами.

    Самарський нафтопереробний вузол є одним із найбільших центрів переробки нафти на території Росії. До нього входять одразу три великі підприємства: Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Усі вони належать компанії “Роснефть” і мають важливе значення для виробництва моторного пального, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Примітно, що протягом останніх місяців усі три заводи цього кластера вже зазнавали атак безпілотників. Так, Сизранський НПЗ фактично припинив переробку нафти ще 21 травня після того, як українські дрони пошкодили установку первинної переробки CDU-6. Саме ця установка була критично важливою для роботи підприємства, а її виведення з ладу призвело до повної зупинки виробництва.

    Ще раніше, 18 квітня, удару зазнав Новокуйбишевський нафтопереробний завод. Після атаки підприємство тимчасово припинило роботу та було змушене скоротити виробничі потужності. За інформацією галузевих джерел, навіть після відновлення діяльності завод продовжує працювати не на повну потужність.

    Таким чином, атака на Куйбишевський НПЗ стала вже третім серйозним ударом по Самарському нафтопереробному вузлу менш ніж за два місяці. Фактично всі три підприємства, які входять до цього виробничого комплексу, зіткнулися з наслідками атак безпілотників, що суттєво ускладнює стабільну роботу одного з ключових центрів переробки нафти в Росії.

    Експерти зазначають, що регулярні удари по російських НПЗ створюють для Москви одразу кілька проблем. По-перше, знижується обсяг виробництва пального для внутрішнього ринку. По-друге, виникає потреба у масштабних ремонтах дорогого технологічного обладнання. По-третє, збільшуються витрати на захист критичної інфраструктури від нових атак. Крім того, частина обладнання для нафтопереробних заводів виробляється за кордоном, а західні санкції значно ускладнюють його закупівлю та постачання.

    На тлі війни Росія вже неодноразово стикалася з перебоями у роботі своїх нафтопереробних підприємств. Удари по об’єктах паливно-енергетичного комплексу стали одним із напрямків української стратегії, спрямованої на послаблення економічних і військових можливостей країни-агресора. Водночас російська влада намагається мінімізувати інформацію про масштаби пошкоджень та наслідки атак для нафтогазового сектору.

    Наразі офіційних повідомлень про терміни відновлення роботи Куйбишевського НПЗ немає. Однак джерела Reuters у галузі вказують, що пошкодження мають серйозний характер, а повна зупинка обох установок первинної перегонки свідчить про значні труднощі з поверненням підприємства до звичайного режиму роботи найближчим часом.

  • У нафтовому регіоні РФ фіксують перебої з пальним

    У нафтовому регіоні РФ фіксують перебої з пальним

    У Краснодарському краї Російської Федерації зафіксовано перебої з постачанням пального, через що частина автозаправних станцій тимчасово припинила відпуск бензину та дизельного пального. Ситуація супроводжується підвищеним попитом, логістичними затримками та нерівномірним розподілом пального між регіональними мережами АЗС.

    Про це повідомляє оперативний штаб Краснодарського краю, а також регіональні органи влади у сфері паливно-енергетичного комплексу.

    За офіційними даними міністерства ТЕК та ЖКГ Краснодарського краю, станом на 10 червня щонайменше 15 автозаправних станцій у Краснодарі та низці районів регіону тимчасово не здійснюють відпуск пального. Йдеться, зокрема, про Красноармійський, Кущевський, Слов’янський та Усть-Лабінський райони. У більшості випадків це невеликі приватні АЗС, які працюють із обмеженими запасами та залежать від регулярних поставок із нафтобаз і великих логістичних вузлів.

    Регіональна влада заявляє, що ситуація не є критичною та має тимчасовий характер. За їхніми словами, компанії-постачальники вже організували додаткові партії пального, щоб компенсувати локальні перебої та стабілізувати роботу мережі заправок. Окремо наголошується, що нафтопродукти в регіоні є, однак їх розподіл потребує коригування через зростання попиту.

    Водночас на місцях ситуація виглядає більш напруженою. У Темрюкському районі, який географічно розташований поблизу Керченської протоки та межує з окупованим Кримом, на семи автозаправних станціях фіксуються черги, що, за повідомленнями місцевих телеграм-каналів, можуть сягати від 20 до 100 автомобілів. Попри це, в оперативному штабі регіону стверджують, що пальне на цих АЗС наявне, а відпуск здійснюється у штатному режимі без офіційного обмеження норм продажу.

    Паралельно в соціальних мережах і місцевих інформаційних каналах активно поширюються повідомлення про можливий локальний дефіцит бензину. Мешканці регіону публікують відео та фото черг на заправках, скаржаться на відсутність окремих популярних марок пального, а також на вимушене переключення на дорожчі види бензину, що додатково збільшує витрати для водіїв. У деяких випадках повідомляється про тимчасове обмеження відпуску або нерегулярність поставок на окремих приватних АЗС.

    Краснодарський край є одним із ключових логістичних і паливних регіонів півдня Росії, через який проходять важливі внутрішні маршрути постачання нафтопродуктів. Саме тому навіть локальні перебої тут можуть швидко впливати на ситуацію в суміжних регіонах і створювати ефект «ланцюгової реакції» на ринку пального.

    На тлі ситуації в російських регіональних медіа та експертному середовищі активізувалися обговорення стану внутрішнього паливного ринку. Серед причин нестабільності називають нерівномірне завантаження нафтопереробних потужностей, логістичні труднощі з транспортуванням пального, а також зростання внутрішнього попиту в окремі періоди.

    Додатково у публічному просторі РФ періодично з’являються повідомлення про те, що частина нафтопродуктів переорієнтовується з експорту на внутрішній ринок для стабілізації забезпечення НПЗ і регіональних мереж. Водночас експерти звертають увагу, що такі заходи не завжди повністю компенсують локальні дисбаланси постачання.

    Окремим фактором, який обговорюється у російських медіа, називають загальну напруженість у паливно-енергетичному секторі, що посилюється через нестабільність логістичних ланцюгів і періодичні перебої в роботі інфраструктури. На цьому тлі навіть короткострокові збої у постачанні можуть призводити до швидкого утворення черг і локальних дефіцитів у регіонах.

    Попри це, офіційні структури Краснодарського краю продовжують наполягати, що ситуація перебуває під контролем, а постачання пального буде стабілізовано найближчим часом. Водночас на місцях фіксується підвищена чутливість населення до будь-яких перебоїв, що відображається у зростанні попиту та панічних закупівлях пального в окремих районах.

  • У Криму загострюється паливна криза: найбільші мережі АЗС припинили продаж талонів

    У Криму загострюється паливна криза: найбільші мережі АЗС припинили продаж талонів

    В окупованому Росією Криму поглиблюється паливна криза. Найбільші мережі автозаправних станцій на півострові – «ТЕС» та «АТАН» – оголосили про припинення продажу талонів на бензин, що стало черговим свідченням наростання дефіциту пального в регіоні. Обмеження запроваджуються на тлі проблем із постачанням нафтопродуктів та дедалі частіших повідомлень про нестачу бензину не лише в Криму, а й у низці регіонів Російської Федерації.

    Інформація про припинення продажу талонів з’явилася на офіційних ресурсах компаній «ТЕС» та «АТАН», які контролюють найбільшу частину ринку роздрібної торгівлі пальним на окупованому півострові. Саме ці мережі забезпечують значну частину потреб автомобілістів у Криму та Севастополі, тому будь-які обмеження з їхнього боку безпосередньо впливають на тисячі споживачів.

    Проблеми з пальним почали загострюватися наприкінці травня. З 31 травня на території окупованого Криму було введено тимчасові обмеження на продаж бензину марок АІ-95 та АІ-92.

    Відповідно до нових правил, бензин АІ-95 почали реалізовувати виключно за талонами, тоді як бензин АІ-92 дозволялося купувати без талонів, але в обсязі не більше 20 літрів на один транспортний засіб. Аналогічні заходи були запроваджені й у Севастополі.

    Однак уже через кілька днів ситуація погіршилася настільки, що продаж талонів фактично зупинили. Таким чином, доступ до найбільш популярних видів бензину для багатьох водіїв став ще складнішим. На цьому тлі серед мешканців окупованого півострова почали ширитися побоювання щодо подальшого скорочення поставок пального та можливого посилення обмежень.

    Дефіцит швидко спричинив появу тіньового ринку. Мешканці Криму та Севастополя почали активно розміщувати на місцевих інтернет-майданчиках оголошення про перепродаж бензину.

    За даними російських ЗМІ, ціни на таке паливо сягають від 200 до 350 рублів за літр, що щонайменше удвічі перевищує офіційну вартість на автозаправних станціях. В окремих випадках ціна наближається до рівня, який раніше вважався неможливим для російського ринку нафтопродуктів.

    Фактично на півострові сформувалася ситуація, коли паливо стало дефіцитним товаром. Водії змушені або стояти в чергах на АЗС, або купувати бензин за значно завищеними цінами через неофіційні канали.

    Це створює додатковий тиск як на населення, так і на місцевий бізнес, який залежить від транспортних перевезень. Зростання витрат на пальне може негативно вплинути на ціни товарів і послуг, що доставляються автомобільним транспортом.

    Проблеми із забезпеченням пальним у Криму почали проявлятися ще раніше. 23 травня стало відомо про запровадження нормування продажу бензину в окупованому Севастополі. Тоді місцева окупаційна влада обмежила продаж до 20 літрів пального на один автомобіль на добу.

    Згодом аналогічні правила поширили на всю територію тимчасово окупованого Криму, де продаж бензину А-95 також був обмежений до 20 літрів на людину. Це стало першим серйозним сигналом про погіршення ситуації із забезпеченням регіону паливом.

    На тлі зростання дефіциту російський уряд ухвалив рішення про заборону експорту авіаційного палива до 30 листопада. Офіційно цей крок пояснювали необхідністю стабілізувати внутрішній ринок та забезпечити достатні запаси нафтопродуктів усередині країни.

    Водночас експерти розглядають такі обмеження як ознаку серйозних проблем із виробництвом та логістикою пального. На їхню думку, подібні заходи зазвичай застосовуються тоді, коли влада побоюється подальшого загострення дефіциту.

    Однією з причин паливної кризи називають наслідки регулярних ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі. Протягом останніх місяців українські безпілотники неодноразово атакували нафтопереробні заводи, нафтобази та об’єкти паливно-енергетичного комплексу на території Росії.

    У результаті частина виробничих потужностей була пошкоджена або тимчасово виведена з експлуатації, що негативно позначилося на обсягах виробництва бензину та дизельного пального. Через це на ринку почали виникати перебої з постачанням.

    Аналітики зазначають, що Крим є особливо вразливим до таких проблем через свою географічну ізольованість та залежність від поставок із території Росії. Будь-які перебої в логістиці або скорочення виробництва швидко відчуваються на місцевому ринку, де можливості для оперативного поповнення запасів є обмеженими.

    Водночас повідомлення про нестачу бензину дедалі частіше надходять і з інших регіонів РФ. Якщо раніше дефіцит переважно фіксувався в окупованому Криму та Севастополі, то тепер проблеми з постачанням пального почали проявлятися навіть у Москві та прилеглих областях.

    Це свідчить про те, що паливна криза поступово набуває загальноросійського масштабу. Експерти не виключають, що за відсутності швидкого вирішення проблем із виробництвом і логістикою ситуація на ринку нафтопродуктів може продовжити погіршуватися.

    У такому разі російська влада буде змушена або посилювати адміністративні обмеження на продаж пального, або шукати додаткові механізми стабілізації ринку, щоб запобігти подальшому зростанню дефіциту та цін.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.