Позначка: баражуючі боєприпаси

  • Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    Дніпро здригнувся від серії вибухів: російські «Бандеролі» атакували місто, почалися відключення світла

    У середу, 21 жовтня 2026 року, російські війська завдали ударів по Дніпру. У місті пролунала серія потужних вибухів, після яких місцеві жителі почали повідомляти про перебої з електропостачанням. За офіційною інформацією, під удар потрапив об’єкт критичної інфраструктури. Водночас через російську атаку понад 30 тисяч мешканців Дніпропетровської області залишилися без світла. Найбільше знеструмлень зафіксували у Павлоградському, Синельниківському районах та місті Самар. Енергетики зможуть розпочати відновлювальні роботи лише після стабілізації безпекової ситуації.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Інформацію також підтвердило Суспільне Дніпро.

    За повідомленнями місцевих жителів, удари супроводжувалися гучними вибухами, які було чути в різних районах обласного центру.

    Дніпро атакували посеред дня

    Повітряну тривогу в Дніпровському районі оголосили о 13:09.

    Незабаром Повітряні сили ЗСУ попередили про рух у напрямку міста баражуючих боєприпасів типу «Бандероль».

    Приблизно о 13:20 у Дніпрі пролунала серія вибухів.

    За повідомленнями місцевих медіа, жителі чули близько десяти потужних звуків.

    Над окремими районами міста піднімався дим, також надходила інформація про пожежу.

    Водночас точну кількість влучань, типи застосованих засобів ураження та результати роботи протиповітряної оборони військові на момент перших повідомлень не деталізували.

    Варто зазначити, що попередження про рух «Бандеролей» не означає автоматичного підтвердження, що всі влучання були завдані саме цим типом озброєння.

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі

    Після вибухів обласна військова адміністрація підтвердила атаку на інфраструктурний об’єкт у Дніпрі.

    «Ворог атакував об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі», — повідомив Олександр Ганжа.

    При цьому посадовець не уточнив назву підприємства, його місцезнаходження та характер пошкоджень.

    Інформація про постраждалих безпосередньо внаслідок денного удару по Дніпру уточнювалася.

    Також не було оприлюднено офіційної оцінки масштабів руйнувань.

    Деталі щодо таких об’єктів можуть не розголошувати з міркувань безпеки, зокрема для того, щоб не надавати противнику додаткової інформації про результати ударів.

    Понад 30 тисяч людей залишилися без електрики

    Одним із найбільш відчутних наслідків атаки стали перебої з електропостачанням.

    Жителі Дніпра повідомляли про зникнення світла та перепади напруги після серії вибухів.

    Водночас Дніпропетровська ОВА офіційно підтвердила масштабні знеструмлення в інших населених пунктах області.

    За словами Олександра Ганжі, без електрики залишилися понад 30 тисяч мешканців.

    Відключення зафіксували у Павлоградському та Синельниківському районах, а також у місті Самар.

    Таким чином, наслідки російської атаки відчули не лише жителі обласного центру.

    Скільки саме споживачів залишилися без електроенергії безпосередньо в Дніпрі, на момент перших повідомлень окремо не уточнювалося.

    Коли відновлять електропостачання

    В обласній військовій адміністрації повідомили, що аварійно-відновлювальні бригади готові розпочати роботу.

    Однак першочерговою умовою залишається безпека працівників.

    Енергетики зможуть приступити до ремонту пошкодженого обладнання, коли мине загроза повторних російських ударів.

    Точних строків відновлення електропостачання для всіх знеструмлених населених пунктів наразі не оголошували.

    Тривалість ремонтів залежатиме від характеру пошкоджень і можливості безпечного доступу до об’єктів.

    Водночас мешканцям рекомендовано стежити за повідомленнями місцевої влади та операторів електромереж.

    У разі перебоїв зі світлом необхідно обережно користуватися електроприладами й не перевантажувати мережу після відновлення живлення.

    Дніпропетровщина перебуває під постійними ударами

    Денній обстріл Дніпра став продовженням серії російських атак на область.

    У ніч проти 21 жовтня російські війська майже 30 разів атакували Дніпровський, Нікопольський та Синельниківський райони.

    За інформацією ОВА, противник застосовував ракети, безпілотники та артилерію.

    У Дніпровському районі пошкоджено будівлю гуртожитку.

    На Нікопольщині під обстрілами опинилися Нікополь, а також Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади.

    Внаслідок ударів постраждали приватні будинки, автомобілі та сільськогосподарська техніка. У деяких місцях виникли пожежі.

    Поранень дістав 50-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Це постраждалий від нічних обстрілів області, а не підтверджена жертва денного удару по обласному центру.

    У Синельниківському районі також зафіксували пошкодження підприємства та приватного будинку.

    Чому удари по енергетиці особливо небезпечні

    Російські атаки на критичну інфраструктуру створюють загрозу стабільній роботі систем життєзабезпечення.

    Відсутність електрики може впливати на водопостачання, опалення, зв’язок, транспорт і роботу підприємств.

    Особливо небезпечними масштабні знеструмлення стають напередодні холодного періоду року.

    Крім того, повторні атаки можуть ускладнювати ремонт обладнання, оскільки аварійним бригадам доводиться чекати на безпечні умови.

    Для мешканців прифронтових та наближених до зони бойових дій регіонів такі наслідки стають додатковим навантаженням.

    Водночас кількість знеструмлених споживачів і тривалість відключень можуть змінюватися в міру відновлення роботи електромереж.

    Що відомо про наслідки атаки на 21 жовтня

    Станом на час оприлюднення повідомлень підтверджено російський удар по об’єкту критичної інфраструктури у Дніпрі.

    У місті пролунала серія вибухів, а жителі повідомляли про перебої з електропостачанням.

    Через атаку понад 30 тисяч мешканців Павлоградського, Синельниківського районів та міста Самар залишилися без світла.

    Інформацію про поранених під час денного обстрілу Дніпра та повний масштаб пошкоджень ще уточнюють.

    Головне: Росія знову атакувала критичну інфраструктуру великого українського міста, а наслідки ударів відчули десятки тисяч жителів області. Відновлення електропостачання залежатиме передусім від безпекової ситуації та стану пошкоджених мереж.

  • Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Україна збиває лише 55% реактивних «Шахедів»: Зеленський назвав небезпечні плани РФ на 2027 рік

    Росія планує у 2027 році витратити 12 мільярдів доларів лише на виробництво реактивних безпілотників та баражуючих боєприпасів. Про такі дані української воєнної розвідки заявив президент Володимир Зеленський, попередивши, що йдеться про загрозу не лише для України.

    За словами президента, інформацію про російські технологічні плани на наступний рік ГУР представило під час засідання Ставки Верховного головнокомандувача. Розвідка доповіла про виробничі можливості РФ, нові види озброєння та схеми постачання компонентів для російського ВПК.

    «Наступного року тільки на виробництво реактивних дронів і баражуючих боєприпасів Росія планує витратити 12 мільярдів доларів – і тільки на одну цю категорію зброї», — заявив Зеленський. Він окремо наголосив, що масштаби такого виробництва, на думку української сторони, становлять небезпеку не лише для України.

    Одночасно президент назвав актуальні показники боротьби з новими реактивними ударними дронами. За його словами, українське перехоплення реактивних «Шахедів» зараз становить близько 55%.

    Лише протягом вересня Росія, за даними, озвученими Зеленським, застосувала понад 2730 реактивних «Шахедів», із яких більш ніж 1,5 тисячі вдалося збити або подавити.

    Ці цифри показують, наскільки швидко змінився характер російських дронових атак.

    Раніше основу масованих нальотів становили повільніші ударні БпЛА типу Shahed, проти яких Україна протягом кількох років вибудувала багатошарову систему оборони — від мобільних вогневих груп і засобів РЕБ до зенітних комплексів та дронів-перехоплювачів.

    Однак реактивні модифікації летять значно швидше та залишають менше часу для виявлення й знищення.

    «Ненька інфо» ще на початку вересня писала, що Україна терміново прискорює виробництво спеціальних швидкісних дронів-перехоплювачів саме для боротьби з реактивними «Шахедами». На той момент українські компанії вже створили прототипи таких систем, але перед державою та виробниками стояло завдання швидко довести їх до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    25 вересня Зеленський повідомив уже про нові рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів різних типів. На Ставці також аналізували результати випробувань перехоплювачів російських реактивних дронів та визначали системи, які можуть стати основним засобом протидії такій загрозі.

    Крім того, під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент заявляв, що українські військові вже успішно випробували чотири нові реактивні дрони-перехоплювачі. Україна планує масштабувати їхнє виробництво.

    Раніше «Ненька інфо» також повідомляла про оцінки ГУР, згідно з якими Росія прагне довести частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального обсягу ударних безпілотників цього типу. Розвідка оцінювала наявні російські виробничі можливості приблизно у 500 таких апаратів на місяць із перспективою подальшого нарощування.  ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    Також «Ненька інфо» писала, що масштаби застосування швидкісних безпілотників різко зросли протягом літа. У серпні йшлося вже про понад 2,5 тисячі реактивних апаратів проти приблизно 1,5 тисячі у липні. «Путін збільшує удари»: Зеленський заявив про масову відповідь на реактивні дрони

    На цьому тлі 55-відсотковий показник перехоплення залишається одним із головних викликів для української ППО. Для порівняння, проти звичайних повільніших «Шахедів» ефективність української системи захисту суттєво вища.

    Водночас Україна намагається уникнути використання дорогих зенітних ракет проти масових дешевших цілей. «Ненька інфо» раніше писала про активне формування сегмента бюджетних дронів-перехоплювачів, які поступово стають окремим ешелоном української ППО.

    Сам Зеленський заявляє, що російські плани на 2027 рік є ще одним доказом того, що Москва зараз не готується до швидкого завершення війни.

    За його словами, Кремль продовжує шукати причини, щоб уникати повноцінного переговорного формату та продовжувати бойові дії.

    Разом із військовою відповіддю Україна планує посилювати санкційний тиск. Після доповіді ГУР президент назвав одним із пріоритетів нові обмеження проти схем, через які Росія отримує іноземні компоненти для виробництва дронів, ракет і особливо балістичного озброєння.

    Таким чином, головна загроза полягає не лише в появі нового виду «Шахедів», а в масштабі, до якого Росія намагається довести їх виробництво. Якщо озвучені українською розвідкою плани щодо $12 млрд на одну категорію озброєння реалізують, реактивні дрони можуть стати одним із ключових інструментів російських повітряних атак у 2027 році.

    Україна у відповідь прискорює виробництво перехоплювачів, розгортає власне виробництво реактивних двигунів і перебудовує ППО під загрозу, яка вже за кілька місяців із експериментальної перетворилася на масову.