Govoritinfo.com

Позначка: банківські рахунки

  • Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Суддя Київського апеляційного суду Барсук заробила мільйонні статки під час війни прислуговуючи українській еліті

    Українська судова система давно перебуває в центрі корупційних скандалів, де ключові персонажі — самі судді, які, за іронією долі, мали б бути прикладом законослухняності. Одна з таких історій — про Марину Барсук (Дідиченко), суддю Північного апеляційного господарського суду Києва, яка вже понад десять років, за даними ЗМІ, обслуговує інтереси політиків та олігархів.

    На службі олігархів

    Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

    Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

    Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

    Розкішне життя

    Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

    Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

    Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

    Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

    Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

    Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

    Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

    • MERCEDES-BENZ S580 2021 року — 7 мільйонів гривень.
    • MERCEDES-BENZ G63 AMG 2019 року — 6,6 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ S600 2009 року — 2,5 мільйона гривень.
    • MERCEDES-BENZ EQV 2021 року — 2,2 мільйона гривень.

    Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

    “Подарунок” вартістю 20 мільйонів

    Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

    Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

    Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

    • Чоловік зберігає готівкою 600 тисяч доларів, 500 тисяч євро, 350 тисяч швейцарських франків і 2 мільйони гривень.
    • У самої судді готівкових збережень значно менше: 44 тисячі доларів та 455 тисяч гривень.

    Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

    Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

    Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.

  • Банкопад на горизонті: українці масово знімають заощадження

    Банкопад на горизонті: українці масово знімають заощадження

    На тлі зростаючого ризику ескалації воєнного конфлікту українці почали активно виводити свої заощадження з банківських рахунків у готівкову форму. Невизначеність у фінансовій системі та страх перед потенційним “банкопадом” змушують людей готуватися до найгіршого сценарію.

    Багато громадян побоюються, що у разі серйозної ескалації або економічної кризи банки можуть стати недоступними, а їхні рахунки замороженими. В умовах, коли довіра до фінансових установ залишається крихкою, готівка стає ключовим інструментом виживання.

    “Сьогодні в банку я бачив чергу з десятків людей, які знімали гроші. Говорили між собою про ризик закриття банків. Люди вже розуміють: заощадження краще мати на руках, ніж у віртуальному доступі,” – поділився клієнт одного зі столичних банків.

  • Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    Українські банки посилюють фінансовий моніторинг: операції на суму від 50 тис. грн будуть під посиленим контролем

    З 1 грудня 2024 року українські банки впровадять нові правила фінансового моніторингу, відповідно до яких усі операції фізичних осіб на суму понад 50 тисяч гривень будуть піддаватися посиленому контролю. Це частина загальної стратегії боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму, яка набирає чинності згідно з новими нормами, встановленими Національним банком України.

    Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

    Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

    Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

    Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

    Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

    Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

    Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

    Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

    Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

    На поточний момент до списку системних банків входять:

    1. Приватбанк;
    2. Ощадбанк;
    3. Сенс Банк;
    4. Укргазбанк;
    5. Укрексімбанк;
    6. Універсал Банк (monobank);
    7. ПУМБ;
    8. Абанк;
    9. Райффайзен Банк;
    10. Креді Агріколь Банк;
    11. Укрсиббанк;
    12. Кредобанк;
    13. ОТП Банк;
    14. Банк Південний;
    15. ТАСкомбанк.

  • Скандал із Стерненком: криптовалюти, розкішні покупки та корупція під час війни

    Скандал із Стерненком: криптовалюти, розкішні покупки та корупція під час війни

    Волонтер-інвалід Сергій Стерненко, який нещодавно потрапив у скандал із неявкою за повісткою до ТЦК, за що на нього наклали штраф, а раніше він оформив собі інвалідність за зором, за роки повномасштабної війни вивів зі своїх криптогаманців, на які він збирав, як заявлялося, допомогу на армію, понад мільйон доларів. Крім того, він і члени його сім’ї купували нерухомість і автомобілі.

    За даними джерел, з одного крипторахунку, на який Стерненко збирав гроші, на один і той самий гаманець у криптобіржі Binance було виведено 1,015 млн USDT (курс приблизно дорівнює курсу американського долара), а з іншого крипторахунку на ту саму криптобіржу 350,75 тисяч USDT.

    Також Стерненко збирає пожертви на свої рахунки в українських банках. При цьому в податковій декларації про майновий стан і доходи він вказав отримання доходів у розмірі 44,61 млн.грн. З них: у 2022 році – 18,68 млн.грн.; у 2023 році – 25,93 млн.грн.

    За даними реєстрів, у 2023 році Сергій Стерненко та його співмешканка Наталія Усатенко придбали два автомобілі VOLKSWAGEN TIGUAN.

    На ім’я Стерненка цей автомобіль був зареєстрований 11.01.2023. Вартість за договором купівлі-продажу 950 000 грн (середня ринкова вартість – 1,3 млн).

    На ім’я Наталії Усатенко автомобіль було зареєстровано 20.12.2023 року. За договором його було придбано всього за 70 тисяч гривень, що багаторазово нижче за ринкову вартість.

    За даними джерел, обома автомобілями Стерненко та Усатенко користуються особисто.

    Батько Стерненка В’ячеслав, згідно з даними реєстрів, у липні 2024 року купив земельну ділянку в 4,5011 га в Білгород-Дністровському районі Одеської області.

    Що стосується батьків Наталії Усатенко, то, за інформацією джерел, її батьки проживають у Горлівці, на захопленій РФ території Донецької області. На підконтрольній Україні території востаннє вони були ще до повномасштабного вторгнення і відтоді не поверталися. У серпні 2023 року мати Усатенка публікувала фото в соцмережі Одноклассники з кримської Алушти.

    Нагадаємо, сам Сергій Стерненко був фігурантом кількох кримінальних справ.

    І, за даними джерел у правоохоронних органах, у період з 24.04.2018 по 16.09.2021 він стояв на обліку в Одеському РУП No 1 ГУНП в Одеській області як особа, причетна до збуту наркотиків.

  • ДПС України отримала доступ до банківських рахунків громадян за кордоном

    ДПС України отримала доступ до банківських рахунків громадян за кордоном

    У Державній податковій службі (ДПС) повідомили про отримання позитивної оцінки Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою. Це відкриває доступ податковим органам до банківських рахунків громадян України за кордоном.

    Деталі звіту опубліковані на офіційному порталі ДПС. Йдеться про “Звіт про зрілість системи управління інформаційною безпекою в Україні та обмін інформацією з податковою метою”.

    Голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що це фактично означає, що ДПС невдовзі отримає доступ до інформації про банківські рахунки резидентів України за межами країни, а також до інших фінансових даних учасників міжнародних груп компаній, зокрема:

    • сплати податків;
    • обсягів доходів;
    • видів діяльності;
    • чисельності працівників;
    • іншої інформації.

    У ДПС повідомили, що оцінювання проводилося у кілька етапів, починаючи з 2019 року, а фінальний етап відбувся з 11 по 14 грудня минулого року. Особливу увагу приділяли процесам обміну інформацією, захисту конфіденційності, управлінню ризиками, питанням логічного та фізичного контролю доступу, а також підходам до забезпечення кібербезпеки.

    Пресслужба ДПС також повідомила, що імплементацію Загального стандарту звітності (CRS) та стандарту Country-by-Country Reporting (CbCR) координує Секретаріат ОЕСР. Обов’язковим кроком до імплементації автоматичного обміну інформацією є приєднання компетентного органу до Загальної системи передачі даних (CTS), яку використовують юрисдикції для безпечного обміну інформацією відповідно до стандартів CRS та CbCR.

    На сьогодні близько 115 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну даними. Україна планує запустити автоматичний обмін інформацією з іншими державами у вересні цього року.

  • Родина Романа Маселка купує нерухомість під час війни на кошти невідомого походження

    Родина Романа Маселка купує нерухомість під час війни на кошти невідомого походження

    У розпал війни в Україні, коли багато громадян стикаються з економічними труднощами, член Вищої ради правосуддя Роман Маселко та його родичі опинилися в центрі скандалу, пов’язаного з придбанням нерухомості на кошти невідомого походження. Про це повідомляє видання «Закон і бізнес».

    Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

    При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

    Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

    Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

    Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися  до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

  • Україна обіцяє створити Єдиний реєстр банківських рахунків для громадян і бізнесу

    Україна обіцяє створити Єдиний реєстр банківських рахунків для громадян і бізнесу

    Україна планує впровадити ряд реформ, передбачених програмою Ukraine Facility, з метою зміцнення боротьби з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів.

    Одним із ключових кроків є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду. План також включає вдосконалення положень щодо угод про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

    Ці заходи передбачені для впровадження стандартів ЄС та забезпечення ефективної боротьби з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

    У рамках плану Україна отримає фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років.

    Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру. Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року.

    Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

    Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій.

    Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.