Govoritinfo.com

Позначка: авіапаливо

  • Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Зеленський поговорив зі Стармером після пом’якшення санкцій Британії

    Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером на тлі рішення Лондона про часткове пом’якшення санкційного режиму щодо Російської Федерації, яке стосується, зокрема, дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти у третіх країнах.

    Про це повідомив президент України у своїх соціальних мережах.

    Розмова відбулася в той самий день, коли британський уряд оголосив про запровадження винятку із санкційної політики. Згідно з цим рішенням, Сполучене Королівство дозволило імпорт окремих видів нафтопродуктів, які формально виготовлені за межами Росії, однак можуть містити російську сировину. Це рішення викликало увагу як у політичних колах, так і серед міжнародних партнерів, оскільки воно стосується одного з ключових елементів санкційного тиску на енергетичний сектор РФ.

    Під час розмови Зеленський подякував британській стороні за незмінну підтримку України у війні проти Росії та наголосив на важливості збереження єдиної та послідовної санкційної політики серед союзників. За словами президента, сторони також узгодили позиції щодо подальших дипломатичних кроків, спрямованих на протидію російській агресії та посилення міжнародного тиску на Кремль.

    “Скоординували позиції на дипломатичному треку щодо російської війни проти України – стараємось активізувати змістовну дипломатію. Домовились про майбутні контакти”, — зазначив Зеленський, підкресливши, що діалог із Лондоном залишається регулярним і конструктивним.

    Водночас у своєму вечірньому зверненні глава української держави окремо звернув увагу на рішення британського уряду щодо санкцій. Він повідомив, що Київ передав Лондону свої сигнали та занепокоєння щодо потенційних ризиків, які можуть виникнути у разі послаблення обмежень у сфері енергетичних поставок. Українська сторона наголошує на важливості збереження цілісності санкційної системи, яка має на меті обмеження фінансових і ресурсних можливостей Росії для продовження війни.

    Нагадаємо, уряд Великої Британії 20 травня ухвалив рішення про запровадження винятку із санкційного режиму, що дозволяє імпорт дизельного та авіаційного палива, виробленого з російської сирої нафти в третіх країнах. У Лондоні пояснили цей крок складністю глобальних ланцюгів постачання нафтопродуктів, де часто неможливо з повною точністю відстежити походження сировини після її переробки за межами Росії.

    Рішення британського уряду викликало внутрішньополітичну дискусію у самій Великій Британії. Частина експертів і політиків звернула увагу на ризик того, що подібні винятки можуть створити “сірі зони” в санкційній політиці та потенційно полегшити непрямий доступ російської сировини до міжнародних ринків. На цьому тлі міністр з торговельної політики Великої Британії Кріс Браянт публічно перепросив за ситуацію, визнавши чутливість ухваленого рішення. Водночас він раніше пояснював, що уряд намагається збалансувати санкційний тиск із реаліями глобального енергетичного ринку.

    Телефонна розмова Зеленського зі Стармером стала частиною ширшого дипломатичного діалогу між Києвом і Лондоном, який триває на тлі постійних змін у міжнародній санкційній політиці та пошуку нових механізмів тиску на Росію. Сторони, за словами українського президента, домовилися підтримувати регулярні контакти та продовжити координацію дій як у двосторонньому форматі, так і на рівні міжнародних партнерів.

    У Києві розглядають цю розмову як важливий сигнал збереження політичного діалогу з одним із ключових союзників України в Європі, особливо в умовах, коли питання санкцій, енергетичної безпеки та довгострокової підтримки України залишаються у центрі міжнародного порядку денного.

  • Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Дефіцит авіапалива в ЄС загрожує економіці: ціни можуть зрости на десятки відсотків

    Європейський Союз опинився на межі масштабної енергетично-логістичної кризи через нестачу авіаційного пального, яка вже починає впливати на транспорт, економіку та ринок товарів. На тлі геополітичної нестабільності в регіоні Перської затоки експерти попереджають: наслідки можуть вийти далеко за межі авіаційної галузі і зачепити споживачів по всій Європі, включно з Україною.

    За даними європейських інституцій, ключовою причиною проблеми стало різке скорочення поставок пального з Близького Сходу. Через перебої в логістиці та блокування маршрутів імпорт авіаційного керосину до Європи вже зменшився майже вдвічі, тоді як власні виробничі потужності покривають лише близько 70% потреб ринку . Це створює ризик системного дефіциту, який може проявитися вже найближчими тижнями.

    Міжнародні організації та галузеві асоціації попереджають, що у разі подальших перебоїв Європа може зіткнутися з нестачею пального вже протягом трьох–шести тижнів . У такому випадку наслідки будуть відчутними: від масових скасувань рейсів до різкого подорожчання квитків і логістичних послуг.

    Вже зараз деякі великі авіакомпанії, зокрема KLM і Lufthansa, змушені скорочувати кількість рейсів через зростання витрат і проблеми з постачанням пального . Аналогічні кроки можуть зробити й інші перевізники, особливо в умовах наближення літнього туристичного сезону, коли попит на перельоти традиційно зростає.

    Європейська комісія вже розглядає антикризові заходи. Серед них — можливість добровільного перерозподілу запасів авіапалива між країнами ЄС, щоб уникнути ситуацій, коли окремі аеропорти або регіони залишаються без ресурсу . Також планується посилити моніторинг запасів і координацію між державами, постачальниками та авіакомпаніями.

    Експерти наголошують, що ситуація вже переходить із фази «кризи цін» у фазу «кризи поставок». Це означає, що проблема полягає не лише у подорожчанні пального, а й у ризику його фізичної нестачі. Саме тому наслідки можуть бути значно серйознішими, ніж просто зростання тарифів на авіаперевезення.

    Особливо чутливою до таких змін є авіаційна галузь, яка працює в режимі високої інтенсивності. Лоукост-перевізники, наприклад, мінімізують час простою літаків і не мають значних резервів пального. У разі перебоїв вони змушені або скасовувати рейси, або підвищувати ціни, що вже спостерігається на ринку.

    Водночас дефіцит авіапалива впливає не лише на пасажирські перевезення. Значна частина міжнародної торгівлі залежить від авіалогістики, особливо коли йдеться про швидкопсувні або високовартісні товари. Якщо доставка ускладнюється або дорожчає, це неминуче відображається на кінцевій вартості продукції.

    Аналітики прогнозують, що у разі затягування кризи ціни на імпортні товари можуть зрости на 20–30% і більше. Це пов’язано з тим, що транспортні витрати закладаються у собівартість товарів. Особливо це стосуватиметься продукції, яка доставляється повітряним шляхом або потребує швидкої логістики.

    Частину навантаження може взяти на себе наземний транспорт, передусім залізниця. У Європі вона добре розвинена і менш залежна від нафтопродуктів завдяки електрифікації. Однак це не вирішує проблему повністю. Зростання попиту на залізничні перевезення також призведе до підвищення тарифів і збільшення навантаження на інфраструктуру.

    Для України ця ситуація має подвійний ефект. З одного боку, через війну цивільна авіація в країні не функціонує, що зменшує прямий вплив дефіциту. З іншого — Україна залишається частиною європейських логістичних ланцюгів, тому подорожчання транспортування в ЄС автоматично позначиться на цінах всередині країни.

    Крім того, Україна також залежить від імпорту нафтопродуктів, і зростання їх вартості впливатиме на всі сфери економіки — від транспорту до виробництва. Це створює ризик нового витка інфляції, який може зачепити як бізнес, так і споживачів.

    Експерти зазначають, що ситуація може стабілізуватися у разі відновлення постачань із Близького Сходу. Проте навіть у такому випадку ціни навряд чи повернуться до попереднього рівня. Додаткові витрати, пов’язані з логістикою, страхуванням і новими маршрутами, залишаться у структурі цін.

    У довгостроковій перспективі ця криза може стимулювати зміни на ринку. Зокрема, йдеться про диверсифікацію постачальників, розвиток альтернативних джерел пального та перегляд логістичних стратегій. Однак ці процеси потребують часу і значних інвестицій.

    Таким чином, дефіцит авіапалива в Європі вже переростає у масштабний економічний виклик. Його наслідки відчують не лише авіакомпанії, а й споживачі, які можуть зіткнутися з подорожчанням товарів, послуг і перевезень. Найближчі місяці стануть ключовими для визначення глибини цієї кризи та її впливу на економіку Європи і України.

    Джерело: Віктор Гальчинський, член правління ГО “Лінія 102.Юа”, фінансовий аналітик, спеціально для Главреду
  • Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    Дрони вразили нафтохімічний завод у Башкортостані: удар по важливому промисловому центру РФ

    У російському місті Стерлітамак (Республіка Башкортостан) 15 квітня 2026 року зафіксовано масштабну атаку безпілотників по промислових об’єктах, які мають значення для військово-промислового комплексу РФ. Під удар потрапив Стерлітамацький нафтохімічний завод — підприємство, що виробляє компоненти для авіаційного пального, синтетичні матеріали та хімічні речовини подвійного призначення.

    За інформацією українських джерел, зокрема командування Сил безпілотних систем, удар завдали українські дрони, які подолали відстань понад 1400–1500 км від кордону. Це один із найдальших підтверджених ударів по об’єктах глибоко в тилу Росії за останній час.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (позивний «Мадяр») заявив, що під ураження потрапило підприємство, яке виробляє авіапаливо, присадки до авіаційного керосину та єдиний у Росії неодимовий синтетичний каучук. Ці матеріали використовуються, зокрема, у виробництві військової техніки, авіації та ракетних систем.

    Водночас у відкритих джерелах і відео з місця подій зафіксовано пожежу та густе задимлення над промисловою зоною Стерлітамака. Очевидці повідомляли про вибухи, а в мережі поширювалися кадри польоту безпілотників і наслідків удару.

    Російська влада частково підтвердила інцидент. Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що регіон зазнав атаки БпЛА, а пожежа на підприємстві виникла через падіння уламків нібито збитих дронів. Водночас офіційна версія традиційно применшує масштаби пошкоджень.

    Стерлітамак є одним із ключових центрів хімічної та нафтохімічної промисловості Росії. У місті зосереджені підприємства, що виробляють широкий спектр продукції: від синтетичних каучуків і полімерів до компонентів для вибухових речовин і боєприпасів. Зокрема, іонол — присадка до авіаційного пального, що виготовляється на місцевому заводі, використовується у військовій техніці та авіації.

    За оцінками експертів, такі підприємства є важливими елементами військової інфраструктури РФ, адже забезпечують виробництво матеріалів для оборонної промисловості. Саме тому вони дедалі частіше стають цілями ударів.

    Атака на Стерлітамак не є поодиноким випадком. Починаючи з 2024 року, Башкортостан та інші віддалені регіони Росії регулярно зазнають ударів безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, раніше атакувалися нафтопереробні заводи в Уфі та Салаваті, що також призводило до пожеж і тимчасових перебоїв у роботі підприємств.

    У 2026 році такі удари стали більш системними і технологічно складними. За словами експертів, збільшення дальності польоту безпілотників дозволяє вражати об’єкти в глибокому тилу, які раніше вважалися відносно безпечними.

    Аналітики також звертають увагу на стратегічну мету подібних операцій. Йдеться не лише про фізичне знищення інфраструктури, а й про створення економічного тиску на Росію, зниження її виробничих можливостей та ускладнення логістики постачання ресурсів для війни.

    Зокрема, удари по нафтохімічних підприємствах можуть впливати на виробництво пального, мастил і компонентів для озброєння. Це, своєю чергою, може позначатися на боєздатності армії РФ у довгостроковій перспективі.

    Попри це, російська сторона намагається демонструвати контроль над ситуацією, заявляючи про ефективну роботу ППО та відсутність значних руйнувань. Однак регулярність таких атак свідчить про те, що система захисту стратегічних об’єктів має вразливості.

    Таким чином, удар по нафтохімічному заводу в Стерлітамаку став черговим підтвердженням зміни характеру війни. Лінія фронту дедалі більше розмивається, а бойові дії поширюються на глибокий тил противника. Це підкреслює зростаючу роль безпілотних технологій та високоточної зброї у сучасному конфлікті, де важливими стають не лише території, а й промислові та економічні ресурси.