Govoritinfo.com

Позначка: агросектор

  • Якими будуть ціни на землю в Україні у 2026 році

    Якими будуть ціни на землю в Україні у 2026 році

    Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, та переходить до етапу системного зростання вартості. У 2026 році динаміка цін напряму залежатиме від безпекової ситуації та ходу мирних перемовин, однак експерти вже фіксують формування довгострокового інвестиційного тренду.

    Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що на ринку постійно відбуваються перегляди орендних ставок і вартості землі. Ключовим фактором залишається війна та перспективи її завершення. За його словами, у 2026 році можливі два сценарії. Якщо переговори щодо миру активізуються, українська земля як головний ресурс держави почне стрімко дорожчати, а разом із нею зростатимуть і інвестиції в агросектор. Якщо ж бойові дії триватимуть, земля залишатиметься потужним фінансовим активом, який зберігатиме вартість навіть у нестабільних умовах.

    Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

    Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

    Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

    Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

    Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

    Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

  • Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    Податкова посилила тиск на бізнес: понад 25 тисяч виконавчих проваджень за рік

    За 11 місяців 2025 року Державна податкова служба відкрила понад 25 тисяч виконавчих проваджень проти українських компаній. Йдеться про стягнення штрафів, податків і обов’язкових зборів на користь держави. Порівняно з довоєнним періодом кількість таких проваджень зросла на 35%, що свідчить про суттєве посилення фіскального навантаження на бізнес.

    Загалом упродовж року було відкрито 25 035 проваджень. Це дещо менше, ніж у 2024 році — на 1,7%, однак значно більше, ніж до початку повномасштабної війни. Таким чином, тенденція до зростання кількості податкових стягнень зберігається навіть на тлі воєнної економіки.

    Найбільша кількість проваджень традиційно припадає на столицю. У Києві цього року відкрили 5 757 справ, що становить майже кожне четверте провадження проти бізнесу в Україні. Друге місце посідає Дніпропетровська область із 4 738 провадженнями. Третю позицію займає Київська область, де відкрито 1 467 справ.

    За галузевим розподілом найбільше податкових проваджень припадає на сферу оптової торгівлі — 5 380 справ. Далі йде сільське господарство та мисливство, проти яких відкрито 2 092 провадження. Замикає трійку будівельна галузь із 1 910 справами.

    Експерти зазначають, що зростання кількості виконавчих проваджень може бути пов’язане як із активізацією контролю з боку Податкової, так і з фінансовими труднощами бізнесу в умовах війни, коли компаніям складніше своєчасно виконувати податкові зобов’язання.

  • Кліматичні зміни в Україні збільшили життєвий цикл шкідників і загрожують урожаям

    Кліматичні зміни в Україні збільшили життєвий цикл шкідників і загрожують урожаям

    Кліматичні зміни в Україні та послідовне підвищення зимових температур призвели до різкого зростання життєвого циклу низки шкідників. Колорадський жук, шовкопряд та інші види, які раніше гинули взимку, тепер успішно переживають холодний сезон і швидше розмножуються. Про це в інтерв’ю «Телеграфу» розповів старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Дмитро Людвенко.

    За даними Укргідрометцентру, середня зимова температура в Україні зросла з –3°C у 2000-х роках до +2°C у 2023–2025 роках. Така аномалія не лише розширює можливості для вирощування теплолюбних культур — зокрема бавовнику, — а й суттєво послаблює природний захист посівів від шкідників.

    «За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

    Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

    За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

    «Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

    Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

    Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

    Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

    На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.

  • В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    Міністерство юстиції України надало офіційну відповідь на журналістський запит, у якій підтвердило наявність численних виконавчих проваджень проти низки українських агропідприємств, що у 2021–2024 роках проводили масштабні фінансові операції з ознаками фіктивності.

    До переліку компаній, діяльність яких викликає підозру, увійшли:
    ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська обл.), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська обл.), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава), ТОВ «Авантаж-7» (Київ) та пов’язані з ними структури.

    Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

    За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

    На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

    При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

    Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

    Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.

  • Україні доведеться відкрити ринок праці для мігрантів з Азії

    Україні доведеться відкрити ринок праці для мігрантів з Азії

    В українському політичному дискурсі зростає консенсус: демографічна яма і повоєнна відбудова штовхають країну до керованої трудової міграції. Ексміністр Дмитро Кулеба визнає, що «можливо, доведеться відкривати країну для Бангладешу, Непалу, Індії, Філіппін, В’єтнаму». Президент KSE і радник ОП Тимофій Мілованов говорить про критичний дефіцит кадрів і попереджає: імпорт працівників рахується не «десятками тисяч, а мільйонами». Експерти, опитані порталом «Коментарі», пояснюють, як це позначиться на економіці, поверненні українців і суспільній напрузі.

    Україна входить у фазу, коли відбудова потребуватиме масових рук — від будівництва ГЕС, портів і аеропортів до модернізації залізниці. Політексперт Володимир Цибулько вважає, що запит вимірюватиметься мільйонами позицій: іноземні підрядники (зокрема європейські і турецькі) привозитимуть команди разом із технікою; внутрішній ринок всотуватиме додаткових працівників у будкомплексі. На його думку, інтеграція не стане шоком: наявні спільноти вже приймають українські «правила гри», створюють релігійні інфраструктури без антидержавних жестів і вчать мову.

    Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

    Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

    Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

    Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

  • Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    Судові справи та експертизи вказують на транснаціональну схему фіктивного експорту з України

    За даними судових матеріалів і перевірок податкових органів, через низку українських компаній у агросекторі роками працювала транснаціональна схема виведення коштів за кордон, що передбачала, як стверджують слідчі документи, фіктивний експорт, безтоварні операції та неправомірне формування податкових кредитів. У центрі уваги фігурують українські компанії з аграрного ринку, а також іноземні контрагенти зі Швейцарії, Малайзії та Туреччини, які в матеріалах позовів і актів експертиз виступають як можливі «ширми» для операцій, що не мають товарного підтвердження.

    Згідно з наведеними в судових справах прикладами, окремі українські постачальники подавали позови до іноземних контрагентів через невиконання контрактних зобов’язань — мова йде про претензії на сотні тисяч і мільйони доларів, що, за документами, може свідчити про відсутність реального постачання в частині угод. Матеріали також містять вказівки на операції з готівковими розрахунками без фактичного постачання продукції та на формування податкових кредитів без підтверджувальних накладних.

    За інформацією, яка міститься в офіційних висновках та експертизах, деякі компанії нібито проводили закупівлі за готівку на великі суми без фактичної передачі товару, інші мали завищені податкові кредити або були визнані ризиковими платниками. У висновках Держслужби та Бюро економічної безпеки, наведених у матеріалах, також згадується зменшення податкових зобов’язань унаслідок фіктивних угод на сотні мільйонів гривень. Загальна сума валютної виручки, яка, за документами, не відзвітувалася належним чином, в окремих епізодах оцінюється в сотні мільйонів гривень.

    Судова практика 2023–2024 років і скарги постачальників до іноземних компаній фіксують низку позовів про невиконання контрактів на суми від кількох сотень тисяч доларів до мільйонів, що, за твердженням сторін позовів, відображає масштаби проблем у ланцюгах зовнішньоекономічних операцій. У багатьох випадках, як зазначено в документах, імпортні контрагенти не провадили розрахунків або ухилялися від повернення коштів, а товари не були фактично поставлені.

    Представники фігуруючих компаній мають право на офіційні коментарі і заперечення — у багатьох справах тривають аудит і судові розгляди, і остаточні висновки має надати слідство або суд. У публічно доступних матеріалах є посилання на іноземні фірми HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) і MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина), які в деяких позовах названі контрагентами, а також на низку українських підприємств, що фігурують у документах.

    Учасники ринку та експерти наголошують: виявлення і доведення таких схем вимагає комплексної роботи податкових органів, правоохоронних органів та міжнародної кооперації з іноземними юрисдикціями. Якщо необхідно, ми можемо підготувати докладніший матеріал з хронологією ключових позовів, посиланнями на відкриті судові рішення та коментарями сторін.

  • Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Ахметов у Німеччині спустив на воду суперʼяхту за €500 мільйонів

    Рінат Ахметов, попри війну та втрату медіаактивів, поступово посилює свої позиції в ключових секторах української економіки. Його вплив поширюється не лише на енергетику, але й на аграрний сектор, логістику та політичні структури — від парламентських фракцій до окремих міністерств і держагентств.

    Після згортання медіаімперії Ахметов змінив тактику, ставши головним бенефіціаром енергетичних реформ. Саме через компанії групи ДТЕК він контролює більшу частину українського ринку електроенергії: від генерації до розподілу та продажів.

    Зокрема, бренд Yasno у 2023 році виграв мільярдні тендери, після чого вартість електроенергії для споживачів піднімалася до 8 гривень за кіловат-годину, що удвічі перевищувало середньоринкові показники. Це викликало значну критику з боку експертів і споживачів, які говорять про фактичну монополізацію енергетичного сектору.

    Попри військові виклики, Ахметов не відмовився від інвестицій у надрозкіш. У німецькому Бремені на воду спустили суперʼяхту Luminance вартістю понад 500 мільйонів євро. Формально власником значиться офшорна компанія з Кайманових островів, однак усі сліди ведуть саме до українського олігарха.

    Таким чином, Ахметов, зберігши фінансову міцність, не лише утримує позиції, але й нарощує вплив, перетворюючись на одного з ключових гравців, від яких залежить українська економіка.

  • Україна розробить план адаптації агросектору до кліматичної політики Європейського зеленого курсу до 2026 року

    Україна розробить план адаптації агросектору до кліматичної політики Європейського зеленого курсу до 2026 року

    Міністерство екології та природних ресурсів України оголосило про намір розробити програму адаптації агросектору до кліматичної політики Європейського зеленого курсу до 2026 року. Цей план буде спрямований на впровадження екологічних практик у сільському господарстві та забезпечення стійкості аграрного сектора до змін клімату.

    Про це повідомили у Міндовкілля у вівторок за підсумками дискусії з аграріями щодо реалізації Європейського зеленого курсу.

    Як зазначили у міністерстві, у травні 2024 року уряд схвалив Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2024-2026 роках.

    Згідно з цим планом у 2025 році завершиться дослідження оцінки ризиків сільського господарства до зміни клімату, а до 2026 року буде розроблений програмний документ щодо адаптації агросектору

    – зазначила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.

    Також, з її слів, “кліматична політика може передбачати фінансові стимули, такі як субсидії на екологічні практики, гранти на дослідження та податкові пільги, що допомагає зменшити витрати на екологічно чисті практики та сприяє інвестиціям у сталий розвиток”.

    Також Киреєва наголосила на важливості впровадження кліматичної політики для агропромислового сектору:

    1. Адаптація до зміни клімату: політика допомагає фермерським господарствам адаптуватися через нові культури та агрономічні практики.
    2. Підвищення ресурсної ефективності: політика стимулює інноваційні технології для зменшення споживання води, енергії та інших ресурсів.
    3. Забезпечення продовольчої безпеки: сприяє стабільності агропродовольчих систем в умовах зміни клімату.
    4. Фінансова підтримка і стимули: політика може включати субсидії, гранти та податкові пільги для екологічних практик, а також залучення міжнародних фінансів.
    5. Відповідальність та репутація: політика допомагає компаніям покращити свою репутацію, демонструючи відповідальність перед навколишнім середовищем.

    Як зазначили у Міндовкілля, основні принципи Європейського зеленого курсу включають екологічно сталий розвиток, збереження біорізноманіття, покращення якості води та ґрунту, зменшення забруднення повітря, енергетичний перехід до відновлювальних джерел енергії, підвищення енергоефективності, інновації, кругову економіку і розширення природоохоронних територій. Мета – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року завдяки змінам в енергетиці, транспорті, промисловості та сільському господарстві.

  • Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Стратегічний курс розвитку аграрної галузі до 2030 року стане ключовим аспектом у переговорах щодо членства в ЄС

    Віцепрем’єр-міністр із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, на презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року, наголосила на важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році.

    Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

    За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

    Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

    Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.