Позначка: 3 ОШБр

  • Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Учасники сутички з ТЦК у Львові записали вибачення

    Після резонансного інциденту у Львові, під час якого натовп оточив, перекинув та пошкодив службовий автомобіль територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), у мережі з’явилися відеозвернення кількох учасників конфлікту, які публічно попросили вибачення у військовослужбовців. Один із чоловіків повідомив, що сам є чинним військовим і перебуває у відпустці, тоді як інший заявив про готовність після проходження необхідної підготовки вступити до лав Збройних сил України.

    Відповідні відео були оприлюднені ветераном Антоном Петрівським на його сторінці у Facebook, а також командиром 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитром “Сліпом” Кухарчуком у Telegram. За словами авторів публікацій, перед записом звернень із чоловіками провели так звані “виховні бесіди”, під час яких вони усвідомили наслідки своїх дій та погодилися публічно перепросити за участь у конфлікті.

    На одному з відео двоє чоловіків звертаються до військовослужбовців із вибаченнями. Один із них визнає, що його поведінка була неправильною, просить вибачення у всіх військових та заявляє, що після проходження відповідної підготовки має намір долучитися до служби у Збройних силах України. Він наголошує, що шкодує про свою участь у сутичці та готовий змінити власне ставлення.

    Інший учасник конфлікту повідомляє, що вже є чинним військовослужбовцем, однак на момент інциденту перебував у законній відпустці. У своєму зверненні він вибачається перед побратимами за власні дії та визнає, що його поведінка була негідною для людини, яка носить військову форму. Чоловік також заявляє, що після завершення відпустки повернеться до свого підрозділу та продовжить виконувати бойові завдання на фронті.

    Антон Петрівський повідомив, що серед осіб, які брали участь у конфлікті, були також неповнолітні. За його словами, вони також потрапили на відео, хоча їхніх облич не демонстрували публічно. Ветеран зазначив, що із молодими людьми також провели профілактичні бесіди, пояснивши їм наслідки таких дій та відповідальність за участь у насильстві щодо військовослужбовців.

    Крім того, Петрівський заявив, що наразі тривають пошуки осіб, які під час конфлікту, за його словами, зірвали форму з одного із військових. Він наголосив, що ці люди ще не встановлені, однак висловив переконання, що їх знайдуть, після чого вони також нестимуть відповідальність за свої дії. За його словами, саме ці учасники конфлікту можуть понести ще суворіші наслідки.

    Ще одне відеозвернення оприлюднив командир 2-го штурмового батальйону 3-ї окремої штурмової бригади Дмитро “Сліп” Кухарчук. На записі ще один учасник інциденту визнає, що був серед тих, хто конфліктував із військовослужбовцями біля автомобіля ТЦК. Він просить вибачення за свою поведінку, заявляє, що повністю усвідомив помилку та готовий понести будь-яке покарання, яке визначать правоохоронні органи або суд. Командир також повідомив, що перед записом звернення із чоловіком була проведена “виховна бесіда”.

    Резонансний інцидент стався увечері 8 липня у Львові під час проведення заходів із перевірки військово-облікових документів. За офіційною інформацією Львівського обласного територіального центру комплектування та поліції, військовослужбовці перевіряли документи чоловіка 1996 року народження. Під час перевірки було встановлено, що ще з 12 червня він перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.

    Після оформлення необхідних документів чоловіка доставили до територіального центру комплектування. Тим часом інша група військовослужбовців залишалася на місці проведення перевірки. Саме тоді, за даними ТЦК, навколо них почав збиратися натовп місцевих жителів. Ситуація швидко загострилася: люди почали висловлювати агресію, словесно ображати військових, перешкоджати їхній роботі, після чого конфлікт переріс у фізичне протистояння.

    За даними Львівського обласного ТЦК та СП, учасники натовпу пошкодили службовий автомобіль військових, а згодом перекинули його. Відеозаписи інциденту швидко поширилися соціальними мережами та викликали широкий суспільний резонанс. На кадрах було видно, як десятки людей оточують автомобіль, вигукують образливі фрази та застосовують силу щодо транспортного засобу.

    Після інциденту поліція відкрила кримінальні провадження та розпочала встановлення всіх осіб, причетних до нападу. Правоохоронці повідомили, що вже ідентифікували чоловіка, який, за даними слідства, застосував фізичну силу до працівника поліції під час заворушень. Ним виявився 23-річний мешканець Львова, якого затримали у процесуальному порядку. Слідчі продовжують аналізувати відеозаписи та встановлювати інших учасників конфлікту.

    Події у Львові викликали реакцію керівництва держави та військового командування. Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов різко засудив напад на військовослужбовців, наголосивши, що в умовах повномасштабної війни будь-які прояви насильства щодо українських захисників є абсолютно неприйнятними. Міський голова Львова Андрій Садовий також заявив, що винні повинні понести відповідальність згідно із законом, а військова омбудсманка Ольга Решетилова наголосила на необхідності принципового розслідування інциденту та захисту прав військовослужбовців.

    Свою позицію висловив і президент України Володимир Зеленський. Глава держави повідомив, що доручив Міністерству внутрішніх справ та Міністерству оборони детально розібратися в усіх обставинах конфлікту, встановити причини його виникнення та забезпечити справедливе покарання для всіх осіб, які порушили закон. Президент наголосив, що під час війни повага до українських військових має залишатися безумовною, а будь-які напади на представників сил оборони чи правоохоронців повинні отримувати належну правову оцінку.

    Поява відео з вибаченнями стала черговим етапом розвитку цієї резонансної історії, яка вже кілька днів залишається однією з найобговорюваніших тем в українському інформаційному просторі. Водночас правоохоронні органи продовжують розслідування обставин сутички та встановлення всіх її учасників, а також перевіряють кожен епізод, зафіксований на численних відеозаписах, оприлюднених у мережі.

  • Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Комбат, якого Росія забула: офіцер елітного батальйону вже 22 місяці в українському полоні та публічно розгромив міфи Кремля

    Майже два роки один із найбільш відомих російських офіцерів, який брав участь у війні проти України, залишається в українському полоні. Йдеться про майора Тимура Абдурахманова, більш відомого за позивним «Шаман» або «Шайтан», колишнього командира добровольчого батальйону «Алга» у складі 72-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ. Попри свій статус, військовий досі не потрапив до жодного обміну полоненими, хоча від моменту його захоплення минуло вже 22 місяці.

    Історія Абдурахманова привернула увагу після публікації великого інтерв’ю та відеоматеріалів, у яких російський офіцер розповів про війну, ставлення командування до особового складу та власний досвід перебування у полоні. Особливого резонансу набула його відверта критика офіційних наративів Кремля та визнання того, що заявлені Москвою цілі так званої «спеціальної військової операції» не мають нічого спільного з реальністю.

    Тимур Абдурахманов потрапив у полон під час боїв поблизу Андріївки на Бахмутському напрямку восени 2023 року. Саме тоді підрозділи 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ завдали нищівної поразки російській 72-й мотострілецькій бригаді. Українські військові тоді повідомляли про ліквідацію кількох командирів батальйонів, а командир «Алги» опинився у полоні. Факт його захоплення підтвердили українські військові та самі російські джерела.

    На момент полону Абдурахманов уже виконував обов’язки заступника командира бригади та розраховував на присвоєння звання підполковника. Для російської армії його втрата стала доволі болючою, адже офіцер належав до числа кадрових військових із профільною освітою та бойовим досвідом.

    Майбутній комбат народився у 1990 році в Узбекистані в родині військових. За національністю він лезгин. Його батько служив офіцером зв’язку та дослужився до звання підполковника, а брат нині проходить службу у структурах Росгвардії. Сам Абдурахманов закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище та Казанське вище танкове командне училище, яке завершив із відзнакою.

    Особливе місце у його біографії займає батальйон «Алга». Підрозділ був сформований у Татарстані у 2022 році як один із так званих «добровольчих» батальйонів для участі у вторгненні в Україну. Вже у 2023 році «Алга» зазнала катастрофічних втрат під Вугледаром, а згодом — у боях за Бахмутський напрямок. За даними російських незалежних журналістів та аналітиків, батальйон неодноразово опинявся у складних ситуаціях через помилки командування та невдале планування операцій.

    Після потрапляння в український полон російський офіцер майже рік уникав публічних інтерв’ю. Згодом він пояснив це небажанням ставати інструментом будь-якої пропаганди. Однак після тривалого часу перебування в полоні погодився розповісти про власне бачення війни.

    У своїх заявах Абдурахманов фактично поставив під сумнів офіційні пояснення Кремля щодо причин вторгнення в Україну. За його словами, він не побачив жодних ознак тих загроз, про які роками говорила російська пропаганда. Натомість офіцер охарактеризував події як окупацію українських територій та визнав масштаб руйнувань, які принесла війна.

    Не менш різко він висловився щодо підходів російського військового керівництва до ведення бойових дій. За словами полоненого, особовий склад часто розглядається лише як ресурс для виконання завдань незалежно від втрат. Він також описав тактику масованого вогневого знищення населених пунктів, після чого російська сторона заявляє про їхнє «звільнення».

    Одним із найбільш показових моментів інтерв’ю стала розповідь про його поранення під час боїв за Андріївку. За словами самого Абдурахманова, коли він отримав поранення, частина підлеглих відмовилася евакуювати свого командира, вважаючи його приреченим. Саме після цього офіцер опинився у руках українських військових.

    Українські бійці, які брали участь у його захопленні, неодноразово зазначали, що були здивовані присутністю командира такого рівня безпосередньо на передових позиціях. Відповідно до військових статутів, командир батальйону зазвичай керує підрозділом із командно-спостережного пункту на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Тому випадки потрапляння у полон офіцерів такого рангу залишаються поодинокими.

    Ще одним аспектом, який викликав обговорення, стали умови його перебування у полоні. Абдурахманов, який є мусульманином, повідомив, що має можливість безперешкодно здійснювати релігійні обряди, зокрема п’ятиразовий намаз. За його словами, адміністрація місця утримання не перешкоджає виконанню релігійних практик.

    Чому Росія не включає майора до списків на обмін, офіційно не пояснюється. Водночас експерти припускають, що причиною може бути як його публічна позиція, так і небажання російської сторони повертати офіцера, який відкрито критикує військове керівництво та ставить під сумнів офіційну версію подій.

    Історія Тимура Абдурахманова стала одним із найбільш резонансних прикладів серед високопоставлених російських військових, які опинилися в українському полоні. Вона привертає увагу не лише через його статус, а й через відверті свідчення про внутрішні проблеми російської армії, величезні втрати на фронті та реальність війни, яка часто кардинально відрізняється від того, що транслюється російському суспільству через державні медіа.