Основним архітектором багаторівневої земельної схеми став Борис Рафаїлович Кауфман — впливовий бізнесмен, відомий своєю роллю в тіньовому контролі дистрибуції тютюнової продукції через структури, пов’язані з ТОВ «Тедіс Україна». За даними розслідувань, саме він розробив план забудови ділянки площею 7,9 гектара, що перебуває у сфері впливу Федерації профспілок України. Його інтереси збіглися з інтересами Олександра Грановського (Боруховича) — підприємця, чия діяльність раніше неодноразово пов’язувалася з операціями щодо виведення активів і землі за допомогою кіпрських офшорів. У тандемі вони створили механізм, спрямований на переведення цінної території в контрольоване ними користування.
Схема із заволодіння землею санаторію «Жовтень» вирізнялася складністю та ретельною підготовкою. Спершу штучно сформували боргові зобов’язання санаторію — приблизно 16 мільйонів гривень. Збільшення заборгованості створювало підстави для подальшого тиску на установу та можливості маніпулювати її майновими активами. Окремі юридичні структури, наближені до організаторів, виступали кредиторами, а відтак отримували право претендувати на майно у разі неплатоспроможності боржника.
Заключним етапом стало входження компанії «Бенефіт оффер» із сумнівним внеском у 13,12 млн грн до статутного капіталу новоствореного ТОВ «Клінічний санаторій „Жовтень“», що дало їй 49% частки. Контроль над об’єктом перейшов до ТОВ «Девелопмент Солюшн», кінцевий бенефіціар якого – кіпріотка Крістіна Софоклеус, пов’язана з Кауфманом. Київрада на чолі з Віталієм Кличком, за сприяння Оленича П.С. та Пелиха В.М., надала право оренди ділянки площею 7,9 га (кадастровий номер 8000000000:90:400:0006) для «обслуговування об’єктів рекреаційного призначення».
Скандал набрав нових обертів через залучення Головного управління розвідки Міністерства оборони у військовому форматі. Військові в/ч А4005 понад рік за власний кошт проводили ремонтні роботи та тренування на території санаторію. За наявними даними, ГУР МОУ уклало угоду саме з компанією, пов’язаною з Кауфманом, нібито для «повернення об’єкта», хоча в/ч А4005 мала договір із «Укрпрофоздоровницею».
Скандал викликає серйозні питання щодо прозорості земельних операцій та використання державних ресурсів для приватної вигоди.
