В інформаційному просторі Росії спостерігається суттєва зміна риторики щодо війни в Україні. Наразі, замість раніше поширюваного наративу про «неминучу перемогу», коментатори, блогери та офіційні особи починають висловлювати сумніви, занепокоєння та навіть говорити про ймовірну поразку. Це підтверджують аналітичні матеріали західних медіа, зокрема швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung.
Зі зростанням тривалості війни, яка вже перевищила за тривалістю участь Радянського Союзу у Другій світовій війні, у російському суспільстві зростає розчарування від перебігу військових дій. Пропагандистські паралелі, раніше активно використовувані Кремлем, втрачають свою силу на фоні реальних подій.
Росії не вдалося досягти ключових цілей, зокрема «демілітаризації» України чи її зламування як держави. Натомість, український військовий потенціал значно зріс, що стало особливо помітним у контексті все більш успішного використання дронів. В останні місяці визнається, що українські безпілотники здатні завдавати ударів по цілях на території Росії, що підриває уявлення про «безпечний тил».
Сергій Шойгу, колишній міністр оборони РФ, визнав, що в країні немає повністю безпечних регіонів, що відображає нові реалії війни, де фронт більше не обмежується лише лінією бойового зіткнення. Відомі російські пропагандисти, зокрема телеведучий Володимир Соловйов, також визнають технологічну перевагу України, підкреслюючи, що Росія покладається на застарілі методи, тоді як Україна вдається до сучасних технологічних рішень.
Військові блогери, які досі підтримували війну, тепер також часто говорять про проблеми, з якими стикається Росія. Вони визнають, що Україна має перевагу у використанні далекобійних дронів та швидше адаптується до умов на полі бою, хоча конкретні рішення для зміни ситуації не пропонуються.
Експерти вказують на кілька факторів, що сприяють зміні риторики: затяжний характер війни, відсутність значних стратегічних успіхів на фронті, зростання втрат і економічного тиску на Росію. Психологічний аспект також відіграє важливу роль — відчуття швидкої перемоги, що формувалося на початку конфлікту, не виправдалося, що призводить до фрустрації навіть серед прихильників війни.
На тлі цих змін у російському медіапейзаже все частіше з’являються терміни, які раніше вважалися табуйованими, такі як «глухий кут» і «катастрофа». Хоча офіційна позиція Кремля залишається незмінною, альтернативні оцінки важче ігнорувати.
Аналітики також зазначають, що зміна риторики не завжди призводить до зміни політики. Історично подібні періоди можуть як сприяти пошуку шляхів виходу з конфлікту, так і призводити до його подальшої ескалації. Українська сторона трактує ці зміни як ознаку ефективності своєї стратегії виснаження, що поєднує військовий тиск, санкції та удари по стратегічних об'єктах противника.
Таким чином, інформаційна трансформація в Росії стає ще одним важливим фронтом у цій війні, що демонструє, як складно підтримувати ілюзію про швидку перемогу, коли реальна ситуація на полі бою говорить про інше.
