Незважаючи на активні дискусії про потенційні трансформації в системі безпеки Європи, радикальні зміни в структурі НАТО на найближчі роки виглядають малоймовірними. Головною причиною цього є позиція президента США Дональда Трампа, який не зацікавлений у реформуванні Альянсу під час свого терміну. Таку думку висловив Владислав Фарапонов, голова «Інституту Американістики».
Експерт зазначив, що сучасна зовнішня політика США базується на принципі «America First», що передбачає зменшення глобальних зобов'язань Вашингтона та покладання більшої відповідальності за безпеку на союзників. У такій парадигмі НАТО сприймається не як платформа для глибокої перебудови, а як структура, яку США прагнуть зробити економічно менш обтяжливою.
За словами Фарапонова, Дональд Трамп часто виявляє скептицизм щодо традиційних союзів, оцінюючи їх через призму вигоди для США. Це означає, що ідея значних реформ НАТО, таких як створення нового оборонного формату в Європі або зміна ролі США, наразі не має підтримки у Вашингтоні.
Навіть якщо європейські країни виводитимуть ініціативи щодо змін, вони можуть зіштовхуватися з опором або байдужістю з боку американської адміністрації. Фарапонов підкреслює, що в найближчі рік-два не слід очікувати кардинальних змін у НАТО.
Водночас експерт допускає, що в разі зміцнення позицій республіканців після проміжних виборів, Трамп може отримати більше можливостей для реалізації зовнішньополітичних рішень. Це може призвести до перегляду відносин зі значущими союзниками, такими як Німеччина, Франція та Велика Британія, а також до переосмислення ролі НАТО в глобальному контексті.
Однак навіть у такій ситуації мова йтиме не про повне реформування Альянсу, а про його адаптацію до нових умов. НАТО залишається важливою силою стримування російської агресії та гарантом безпеки для європейських країн, а ліквідація чи радикальні зміни в його структурі не відповідають інтересам більшості його членів.
Набагато більш реалістичними виглядають зміни всередині Європейського Союзу. Країни Європи активніше обговорюють необхідність підвищення своєї оборонної автономії, особливо в контексті війни Росії проти України. Це може включати створення спільних оборонних механізмів, збільшення військових витрат і розвиток власної військової інфраструктури.
Ця тенденція частково відповідає новій стратегії США, яка закликає союзників брати на себе більше відповідальності за регіональну безпеку. Таким чином, замість серйозних змін у НАТО, можна очікувати поступового зміцнення Європи як незалежного гравця у сфері оборони.
Крім того, напруження в трансатлантичних відносинах продовжують зростати. Дональд Трамп повторно критикує європейських партнерів за недостатній рівень витрат на оборону, що може викликати ризики для єдності Альянсу, хоча наразі це не призводить до його розпаду.
Глобальна геополітика також відіграє важливу роль. США зосереджують свої зусилля на стримуванні Китаю, що змушує їх переглядати пріоритети і зменшувати активність у деяких регіонах, включаючи Європу. Тому трансформація НАТО може відбутися не через формальні реформи, а через зміну ролі учасників.
Незважаючи на політичні суперечності, НАТО продовжує демонструвати стійкість, координуючи допомогу Україні, проводячи спільні навчання та зміцнюючи свій східний фланг. Це свідчить про те, що організація залишається функціональною і здатною адаптуватися без необхідності радикальних реформ.
Отже, за оцінками Фарапонова, в найближчій перспективі не слід очікувати серйозного переформатування НАТО. Світова система безпеки буде змінюватися поступово через посилення ролі Європи, коригування американських пріоритетів і адаптацію існуючих альянсів до нових геополітичних реалій.
