На початку серпня важливими факторами, що впливають на валютний ринок України, стануть ціни на енергоносії. Зростання світових котирувань на нафту може привести до збільшення попиту на долар і євро з боку бізнесу через вищі витрати на імпорт пального. Однак, різких коливань курсу найближчим часом не слід очікувати.
Тарас Лєсовий, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку», надав свій прогноз. У перший тиждень серпня курс долара на міжбанківському ринку, за його оцінками, коливатиметься в межах 44,6–45,2 грн, тоді як євро може коштувати 50,8–51,5 грн. У готівковому обігу американська валюта буде оцінюватись приблизно в 44,8–45 грн, а євро — в 51–51,5 грн.
Одним із значних ризиків для гривні залишається підвищення цін на нафту. Оскільки Україна сильно залежить від імпорту пального, зміни в світових котируваннях швидко позначаються на потребі імпортерів у валюті. Лєсовий підкреслює, що енерготрейдери звикли купувати валюту заздалегідь, якщо існує ризик підвищення цін на нафту і долара.
Також важливим є підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду, коли компанії традиційно нарощують запаси пального, а також закуповують генератори та інше енергетичне обладнання, частина з яких імпортується. Це може підвищити попит на валюту на початку місяця. Проте Лєсовий зауважує, що ці явища є прогнозованими, і Національний банк України має інструменти для пом'якшення можливих дисбалансів через валютні інтервенції.
Важливим аспектом є також реакція населення на зміни цін на паливо. Українці часто реагують на підвищення цін на бензин та дизель, що може призвести до зростання інфляційних очікувань і, відповідно, до збільшення попиту на іноземну валюту для збереження заощаджень. Проте масового переходу до доларів чи євро, за словами експерта, не передбачається через привабливість гривневих депозитів, які залишаються вигідними в умовах помірної інфляції.
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) також залишаються конкурентом для іноземної валюти, адже доходи від них не підлягають оподаткуванню, що робить їх популярними серед приватних інвесторів.
Крім того, безпекові фактори, такі як атаки Росії на українську енергетичну та логістичну інфраструктуру, можуть збільшити потребу в імпорті обладнання та ускладнити експорт, що в свою чергу створює додатковий попит на валюту.
На позитивну динаміку може вплинути сезонне збільшення пропозиції овочів та фруктів, що зазвичай стримує інфляцію. Проте логістичні труднощі чи нові атаки можуть частково знівелювати цей позитивний ефект.
За прогнозами Лєсового, Національний банк залишиться головним регулятором валютного ринку, управляючи коливаннями курсу через режим керованої гнучкості. Протягом періоду з 3 по 9 серпня, він очікує щоденні коливання курсу на міжбанку в межах 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі зміни, за його оцінками, мають скласти близько 1–1,5% від стартового курсу.
Таким чином, різкого падіння гривні на початку серпня не прогнозується. Основні ризики для валютного ринку пов’язані з коливаннями цін на нафту. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може призвести до збільшення попиту на долари та євро з боку імпортерів. Однак інтервенції НБУ, вигідні гривневі інвестиції та помірний попит населення можуть запобігти різким стрибкам курсу.
