Світовий ринок нафти зазнав різкого зростання цін, які досягли 100 доларів за барель, після оголошення президента США Дональда Трампа про намір встановити морську блокаду Ормузької протоки. Відповідно до інформації від Axios, основним каталізатором для ринкових коливань стали провалені переговори між США та Іраном, що відбулися 11 квітня в Пакистані і завершились без досягнення домовленостей.
Енергетичні ринки миттєво відреагували на ці новини: ціна на нафту марки Brent зросла на понад 7 доларів, досягнувши 102,29 долара за барель, тоді як американська WTI зросла майже на 8 доларів, до 104,56 долара. Це один з найзначніших стрибків цін за короткий термін, що свідчить про чутливість ринку до геополітичних ризиків у регіоні Перської затоки.
Трейдери проігнорували попередні сигналізування про можливу деескалацію, зокрема, дані про домовленості щодо припинення вогню. Інвестори не вірять в те, що ці заходи можуть забезпечити відновлення безпечного судноплавства через Ормузьку протоку — важливий енергетичний коридор світу.
Ормузька протока є критично важливою для глобального ринку нафти, оскільки через неї проходить велика частина експорту енергоносіїв з країн Перської затоки, таких як Саудівська Аравія, Ірак і Кувейт. Будь-які перебої в цьому регіоні миттєво позначаються на світових цінах, оскільки альтернативні маршрути обмежені.
Варто зазначити, що Іран посилює тиск на міжнародну спільноту, встановлюючи додаткові збори для суден, що проходять через протоку, а також обмежуючи транзит. У відповідь на це Трамп оголосив про намір організувати морську блокаду, яка передбачає перехоплення американськими військовими кораблями суден, які сплатили Ірану мито.
Цей крок може призвести до зростання ризиків військового конфлікту в регіоні. Президент США також заявив, що в разі атак з боку Ірану Вашингтон готовий дати жорстку відповідь. Риторика Вашингтона стала значно більш агресивною після зриву переговорів, що викликало нервозність серед інвесторів.
Аналітики з Eurasia Group попереджають, що поєднання іранських обмежень і потенційної блокади США здатне паралізувати судноплавство в Ормузькій протоці. Вони прогнозують, що обсяги перевезень можуть впасти до менш ніж 10% від довоєнного рівня, що призведе до різкого скорочення пропозиції на світовому ринку та тривалого тиску на ціни.
Геліма Крофт, експертка RBC Capital Markets, вказує на можливий вплив дій США не лише на Іран, а й на Китай, одного з найбільших імпортерів іранської нафти. Якщо постачання будуть порушені, Китай може зіткнутися з дефіцитом сировини, що підштовхне Пекін до активнішої участі в дипломатичному процесі.
Ринок вже відчуває наслідки цих подій: середня ціна бензину в США зросла до приблизно 4,13 долара за галон. Експерти не очікують швидкого зниження цін, що може негативно вплинути на інфляцію та економічну ситуацію, особливо в країнах, які залежать від імпорту нафти.
Реакція Ірану на заяви США також була миттєвою. Спікер парламенту країни Мохаммад Багер Галібаф натякнув, що нинішні ціни на пальне можуть здаватися низькими в майбутньому, якщо конфлікт загостриться.
Дипломатичні переговори між США та Іраном, що відбулися 11 квітня, не принесли жодних результатів. Іран відмовився виконувати вимоги американської сторони щодо ядерної програми, що ще більше загострило ситуацію.
Таким чином, Ормузька протока знову стала надзвичайно вразливим елементом світової економіки. Подальші події залежатимуть від того, чи стануть заяви про блокаду реальністю, а також від реакції Ірану та інших ключових гравців, таких як Китай і країни Перської затоки. Аналітики вважають, що навіть без масштабного конфлікту загроза обмеження судноплавства вже є достатнім фактором для підтримки високих цін на нафту. Ринок вступив у фазу високої волатильності, де будь-яка нова заява або інцидент можуть викликати нові коливання цін.
