Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом’якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов’язків.
Ракетні обстріли залишають найбільший слід на енергосистемі. За словами Рябцева, усунення руйнувань може займати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від масштабів ушкоджень. Наприклад, після атаки 26 серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і цей період супроводжувався віяловими відключеннями.
Зимові холоди також серйозно впливають на стабільність енергопостачання. Якщо температура опуститься нижче -5°C, ймовірність погодинних відключень значно зросте, зазначає експерт. Зниження температури збільшує споживання електроенергії для обігріву, створюючи додаткове навантаження на систему.
Заметілі, хуртовини, сильний вітер і налипання мокрого снігу можуть викликати обмерзання ліній електропередач і вихід з ладу обладнання. Це призводить до аварійних ситуацій, які вимагають термінового втручання.
Енергетична інфраструктура України залишається вразливою через старе обладнання. Його зношеність збільшує ризик поломок на електростанціях, що може знизити доступну генерацію енергії.
На думку Рябцева, з урахуванням усіх зазначених факторів, ситуація цієї зими може бути схожою на минулий сезон. Він закликав уникати паніки та працювати над пом’якшенням ризиків. Водночас, експерт наголосив на важливості оперативного реагування на будь-які загрози та готовності громадян до можливих перебоїв.
Що робити громадянам? Експерти радять підготуватися до зими: мати вдома альтернативні джерела світла та тепла, планувати енергоспоживання з урахуванням можливих графіків відключень і зберігати спокій у складних ситуаціях.
