Govoritinfo.com

Категорія: Популярні

  • Заступник генпрокурора Клименко задекларував мільйони на рахунках і валюту готівкою

    Заступник генпрокурора Клименко задекларував мільйони на рахунках і валюту готівкою

    Заступник генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко оприлюднив декларацію за 2025 рік, у якій задекларував понад 5 мільйонів гривень заробітної плати та значні грошові активи.

    Згідно з документом, основним джерелом доходу посадовця стала зарплата, яка склала 5 187 142 гривні за рік.

    Серед заощаджень Клименко вказав 139 тисяч доларів готівкою, а також 1 050 доларів на банківському рахунку. Крім того, він зберігає понад 5,1 мільйона гривень у державному банку та ще понад 15 тисяч гривень в іншій фінансовій установі.

    Дружина посадовця задекларувала незначні кошти на банківських рахунках — близько 6 тисяч гривень, а також 4 100 доларів готівкою.

    У декларації також зазначено користування автомобілем Volkswagen CC 2012 року, який формально належить іншій особі. Водночас у власності дружини перебуває Mini Cooper Countryman 2011 року, вартість якого оцінюється майже у 390 тисяч гривень.

    Таким чином, декларація свідчить про стабільно високий рівень доходів керівника САП та наявність значних грошових активів як у національній валюті, так і в іноземній.

  • Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Державна аудиторська служба виявила фінансові порушення на суму 71 мільйон гривень у державному підприємстві «Документ». Про це повідомили за підсумками проведеної ревізії, матеріали якої вже передано до правоохоронних органів.

    Зокрема, понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями посадовим особам.

    Один із ключових епізодів стосується колишньої заступниці директора одного з департаментів, яка одночасно обіймала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Попри це, їй нараховували повну заробітну плату за всіма напрямками, хоча фактично виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо.

    Навіть після звільнення з основної посади в Україні ця особа продовжувала отримувати виплати від закордонних філій, причому без визначення основного місця роботи. У польському підрозділі, за даними аудиту, взагалі не вели облік її робочого часу. Загалом їй було нараховано 9,5 мільйона гривень, що завдало матеріальних збитків державі.

    Ще близько 9 мільйонів гривень, як встановили аудитори, було витрачено на безпідставні премії колишньому керівництву, виплати за невідпрацьований час та завищені надбавки працівникам іноземних підрозділів.

    Окрім цього, під час перевірки виявили порушення у сфері закупівель. ДП «Документ» уклало договори на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур.

    У зв’язку з цим на керівника підприємства складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які вже передано до суду. Санкції передбачають штраф у розмірі від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень.

    Також підприємству направлено припис щодо усунення порушень і відшкодування завданих збитків. Подальші рішення щодо відповідальності фігурантів справи ухвалюватимуть правоохоронні органи.

  • Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    Перед приходом нового директора БЕБ закрило сотні кримінальних проваджень

    У Бюро економічної безпеки України перед зміною керівництва було закрито майже 300 кримінальних проваджень. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, звернувши увагу на аномальну активність відомства напередодні призначення нового директора.

    За його словами, у період із 1 липня по 6 серпня 2025 року БЕБ закрило 295 справ. Це становить приблизно третину від загальної кількості проваджень, закритих відомством за весь рік.

    Нардеп наголосив, що частина цих справ розслідувалася менше одного місяця. Така динаміка, на його думку, може свідчити або про швидке досягнення неформальних домовленостей, або про те, що окремі провадження відкривалися як інструмент тиску на бізнес.

    Також, за словами Железняка, серед закритих були справи, що стосувалися великих бізнес-груп, забудовників і олігархів. Деякі з них пов’язані з підозрами в ухиленні від сплати податків на суми від 100 до 150 мільйонів гривень.

    Окрім цього, ще 37 кримінальних проваджень у цей період були передані до інших правоохоронних органів, зокрема до Національної поліції, Державного бюро розслідувань та Служби безпеки України.

    Йдеться про події, що відбувалися безпосередньо перед призначенням нового очільника БЕБ Олександра Цивінського. Наразі офіційної реакції самого відомства на ці заяви не оприлюднено.

    Озвучені цифри можуть свідчити про суттєві зміни у підходах до розслідування економічних злочинів напередодні кадрових рішень, однак остаточні висновки потребують додаткової перевірки.

  • Прокурор Лук’яненко задекларував мільйонні доходи і нове майно

    Прокурор Лук’яненко задекларував мільйонні доходи і нове майно

    Керівник Броварської окружної прокуратури Віктор Лук’яненко задекларував значні доходи, нерухомість та грошові активи. Відповідні дані містяться у його щорічній декларації.

    Інформує про це Absolution Leaks

    За рік прокурор отримав 1,56 млн гривень заробітної плати. Його дружина Інна Лук’яненко, яка працює в Офісі Генерального прокурора, задекларувала 998 тисяч гривень доходу.

    Окрім цього, Віктор Лук’яненко вказав у декларації подарунок у грошовій формі від дружини на суму 208 тисяч гривень, а також дохід від оренди майна у розмірі 32,4 тисячі гривень.

    Сім’я частково проживає у Києві, де орендує квартиру, однак основна нерухомість зосереджена на Миколаївщині. Зокрема, у власності прокурора є будинок площею 117 квадратних метрів у селищі Врадіївка, придбаний ще у 2006 році. Також він володіє двома гаражами та земельними ділянками загальною площею понад 5 гектарів у Врадіївській та Веселинівській громадах.

    У травні 2024 року Лук’яненко придбав ще один будинок площею 53,4 квадратного метра у селищі Веселинове за 315,6 тисячі гривень. У цей же період він купив кілька земельних ділянок у цьому населеному пункті, найбільша з яких площею понад 5 гектарів обійшлася у 170 тисяч гривень.

    Серед транспортних засобів родини зазначено Nissan Primera 2006 року, придбаний у 2016 році за 20 тисяч гривень, а також мотоцикл Spark SP125C-2C 2020 року, який належить дружині.

    У травні 2025 року прокурор придбав автомобіль Mazda CX-5 2019 року за 630 тисяч гривень, який перебуває у спільній власності з дружиною. При цьому середня ринкова вартість подібних автомобілів на момент купівлі становила від 920 тисяч до понад мільйона гривень, що може свідчити про відмінності у стані авто або умовах угоди.

    Грошові активи родини також включають готівкові кошти: 7 тисяч доларів у самого прокурора та 100 тисяч гривень у його дружини.

    Таким чином, декларація демонструє суттєві доходи родини, а також значний обсяг нерухомості та активів, зосереджених переважно у Миколаївській області.

  • У декларації посадовиці митниці виявили сотні тисяч гривень подарунків

    У декларації посадовиці митниці виявили сотні тисяч гривень подарунків

    Начальниця управління розвитку персоналу департаменту по роботі з персоналом Державної митної служби Катерина Гунько задекларувала значні доходи, грошові активи та подарунки, отримані її родиною. Відповідні дані містяться у її декларації про статки.

    Про це пише МедіаХаб

    За минулий рік основним джерелом доходу самої посадовиці стала заробітна плата у Держмитслужбі, яка склала 851 696 гривень. Додатково вона отримала 346 244 гривні у Харківській митниці, 71 150 гривень за сумісництвом у Харківському національному економічному університеті, а також виплати від профспілкових організацій.

    Водночас значно більший дохід задекларував її чоловік Олександр Попов. Зокрема, він отримав 1,2 млн гривень від підприємницької діяльності. Крім цього, у декларації вказані подарунки: 400 тисяч гривень від сина та ще 200 тисяч гривень від тестя.

    У власності родини перебуває домоволодіння площею 153,8 квадратного метра та земельна ділянка 496 квадратних метрів у Харкові, придбані ще у 2013 році. Також чоловік є власником квартири площею 53,8 квадратного метра.

    Сама Катерина Гунько має право реєстрації у квартирі площею 28 квадратних метрів у Харкові. Крім того, з травня 2025 року вона орендує житло у Києві площею 44,1 квадратного метра.

    Серед транспортних засобів у декларації вказано автомобіль Citroen DS4 2017 року випуску, яким користується посадовиця, а також Volvo XC60 2018 року, де вона зазначена як користувач.

    Грошові активи родини включають значні суми готівки та кошти на банківських рахунках. Зокрема, у чоловіка задекларовано 60 тисяч доларів і 40 тисяч євро готівкою, тоді як у самої декларантки — 600 тисяч гривень. Також кошти розміщені на рахунках у кількох українських банках.

    Таким чином, декларація посадовиці свідчить про наявність значних фінансових ресурсів у родини, включаючи як доходи від роботи та бізнесу, так і суттєві грошові подарунки.

  • Колишнього генерала СБУ Носача підозрюють у схемах із валютою та землею

    Колишнього генерала СБУ Носача підозрюють у схемах із валютою та землею

    Колишній співробітник Служби безпеки України, генерал Андрій Носач, за даними медіа та анонімних джерел, може бути причетним до організації масштабної схеми виготовлення та збуту підробленої іноземної валюти. Йдеться про фальшиві долари США та євро, які реалізовувалися через обмінні пункти по всій території України. Про це пише МедіаХаб.

    Зазначається, що для функціонування схеми могла бути придбана типографія в Київській області, де виготовляли підроблені купюри. Далі їх нібито вводили в обіг через мережу обмінників. Таку інформацію поширили медіа з посиланням на телеграм-канали, однак офіційного підтвердження від правоохоронних органів наразі немає.

    Ім’я Андрія Носача раніше вже фігурувало у публічному просторі у зв’язку з іншими резонансними історіями. Він працював заступником у колишнього високопосадовця СБУ Артема Шила, який, за повідомленнями, є фігурантом кримінальних проваджень щодо розкрадання державних коштів.

    За інформацією з відкритих джерел, у період роботи Носача у СБУ на підприємствах Національної академії аграрних наук відбувалися зміни керівництва та перерозподіл земельних ресурсів. Зокрема, йдеться про десятки тисяч гектарів, які могли перейти у приватні руки через сумнівні управлінські рішення. Ці дані також не мають офіційного процесуального підтвердження.

    Окремо повідомлялося про можливі ознаки незаконного збагачення. Зокрема, НАЗК виявило у деклараціях генерала невідповідності, пов’язані з нерухомістю преміум-класу, оформленою на родичів. За оцінками, вартість таких активів могла перевищувати кількасот тисяч доларів.

    У публічному просторі також звучали твердження про можливі зв’язки Носача з представниками кримінальних угруповань, зокрема з особами, пов’язаними з Донбасом. Водночас ці заяви базуються переважно на оцінках окремих публічних діячів і не підтверджені вироками суду.

    Станом на зараз офіційної інформації про відкриття кримінального провадження саме за фактами виготовлення фальшивої валюти за участі Носача не оприлюднено. Всі наведені дані потребують перевірки у межах досудового розслідування.

    Відповідно до законодавства України, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено у суді.

  • У декларації прокурора Шаповалова знайшли 125 тисяч доларів і криптоактиви

    У декларації прокурора Шаповалова знайшли 125 тисяч доларів і криптоактиви

    Перший заступник прокурора Волинської області Альберт Шаповалов задекларував значні грошові активи, зокрема 125 тисяч доларів готівкою, а також криптовалютні інвестиції на міжнародній біржі Binance. Відповідні дані містяться у його декларації про майно та доходи.

    Згідно з документом, посадовець активно інвестує у цифрові активи. Серед задекларованих криптовалют — Dogecoin, Ethena, Wormhole, Notcoin, а також низка інших токенів, зокрема Jito, Solar, Dydx, Arbitrum, Dogwifhat, Highstreet, Pyth Network і Celestia. Загальна вартість криптоактивів на момент їх придбання становила близько 36 тисяч гривень.

    За 2025 рік Шаповалов отримав майже 1,87 мільйона гривень доходу у вигляді заробітної плати. Зокрема, 889 тисяч гривень він заробив у Волинській обласній прокуратурі, ще 727 тисяч гривень — в Офісі генерального прокурора, а також 250 тисяч гривень — у Чернігівській обласній прокуратурі.

    У декларації зазначено, що разом із прокурором проживають його дружина Анастасія Шаповалова та син. Сім’я орендує квартиру площею 82 квадратних метри у Луцьку, яку було оформлено у користування у вересні 2025 року.

    Щодо нерухомості, Шаповалов задекларував квартиру в Донецьку площею 155,8 квадратного метра, придбану у 2013 році за 187,5 тисяч гривень. Також він користується квартирою у Києві, має реєстрацію в гуртожитку в Ірпені, а його родина зареєстрована в будинку у Харкові.

    Автопарк родини включає автомобіль Toyota Avalon 2015 року випуску, який належить самому Шаповалову, Toyota Camry 2005 року у власності дружини, а також Mazda CX-5 2012 року, якою родина користується.

    Формально посадовець зареєстрований у Київській області, однак фактично проживає у Луцьку. Оприлюднена декларація демонструє як структуру доходів прокурора, так і його інвестиційні інтереси, зокрема у сфері криптовалют.

  • Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Суд у Харкові скасував обмеження пенсії ексочільнику прокуратури Дмитру Казаку

    Колишній очільник Миколаївської обласної прокуратури Дмитро Казак через суд домігся скасування обмежень своєї пенсії та відновлення виплат у повному обсязі. Відповідне рішення ухвалив Харківський окружний адміністративний суд, зобов’язавши Пенсійний фонд України виплачувати ексчиновнику понад 156 тисяч гривень на місяць замість близько 44 тисяч, які він отримував після застосування понижувальних коефіцієнтів.

    Йдеться про обмеження спеціальних пенсій прокурорів, які уряд намагався запровадити через бюджетні механізми. У 2026 році ці обмеження були повторно закріплені постановою, однак Казак оскаржив їх у суді та виграв справу.

    Суд встановив, що фактичний розмір пенсії позивача становить 156 692 гривні, але був штучно зменшений до 44 733 гривень. Такі дії Пенсійного фонду визнано протиправними. У рішенні наголошується, що зміна обсягу соціальних гарантій через закон про державний бюджет суперечить Конституції, а отже, потребує окремого законодавчого врегулювання.

    Дмитро Казак є одним із наймолодших керівників обласних прокуратур в історії України. Він отримав право на пенсію ще у 29 років після оформлення інвалідності, що дозволило йому претендувати на спеціальні виплати за наявності лише десяти років стажу. Така практика свого часу викликала суспільний резонанс через значну кількість прокурорів із подібним статусом.

    Після початку перевірок у прокуратурі частина працівників звільнилася або відмовилася підтверджувати інвалідність. Сам Казак залишив органи ще до цих перевірок. Надалі він виїхав за кордон і нині проживає у Швеції.

    За даними матеріалів справи, під час оформлення пенсії були використані довідки про заробітну плату, яка нібито становила майже 196 тисяч гривень на місяць. Це дозволило встановити пенсію на рівні понад 156 тисяч гривень, що перевищує як середній заробіток, так і виплати чинним прокурорам на аналогічних посадах.

    Попри спроби уряду обмежити спеціальні пенсії, судова практика свідчить, що такі рішення регулярно оскаржуються і скасовуються. Водночас у Верховній Раді вже перебуває законопроєкт, який передбачає перегляд підходів до спецпенсій. Документ був підтриманий у першому читанні, але подальше його просування наразі призупинене.

    Експерти зазначають, що ситуація зі спецпенсіями залишається однією з найбільш дискусійних у соціальній політиці. З одного боку — питання дотримання законних гарантій, з іншого — фінансова стійкість системи, де більшість пенсіонерів отримують значно менші виплати.

    Рішення у справі Казака вкотре актуалізує проблему привілейованих пенсій і ставить під сумнів ефективність спроб уряду обмежити такі виплати без комплексних змін законодавства.

  • Хто провалив програму житла в Києві і чому тисячі куплених квартир не дійшли до людей

    Хто провалив програму житла в Києві і чому тисячі куплених квартир не дійшли до людей

    У провалі київської програми забезпечення житлом відповідальність лежить насамперед на тих забудовниках і замовниках, які не ввели будинки в експлуатацію та зірвали строки передачі квартир місту. За даними профільного департаменту КМДА, у 2022–2025 роках було придбано 1545 квартир із соціальним ремонтом, а фактично розподілено лише близько 300. У міській владі прямо пояснювали затримку тим, що більшість об’єктів юридично не можуть бути передані людям до введення будинків в експлуатацію та присвоєння поштових адрес. Через це в Господарському суді Києва вже перебуває понад 25 справ проти забудовників.

    Якщо відповідати на запитання, які саме компанії фігурують у провалі програми, то список поділяється на дві групи — комунальні структури Києва та приватні продавці житла, у яких місто купувало квартири. При цьому важливо розрізняти політичну, управлінську і юридичну відповідальність: факт затримок підтверджений публічно, але ступінь вини кожної окремої компанії в кожному епізоді має встановлюватися або судом, або слідством.

    Серед комунальних структур у центрі уваги опиняються КП «Житлоінвестбуд-УКБ» і КП «Спецжитлофонд». Перше підприємство є ключовим комунальним забудовником столиці, а Вячеслав Непоп у 2002–2018 роках очолював саме «Житлоінвестбуд-УКБ», після чого став заступником голови КМДА і координує роботу Департаменту будівництва та житлового забезпечення. Це означає його політичну й управлінську прив’язку до житлово-будівельного блоку столиці.

    Окремо вирізняється КП «Спецжитлофонд», бо щодо цього підприємства вже були кримінальні претензії з боку правоохоронців. У 2023 році прокуратура повідомляла про підозру директору КП у службовій недбалості через втрату права вимоги до підрядника і шкоду громаді на 21 млн грн. Це не є прямим доказом провалу саме всієї житлової програми 2022–2025 років, але показує, що навколо підприємства вже існували серйозні питання щодо управління будівництвом і контролю за договорами.

    Серед приватних компаній, які пов’язують із затримками передачі житла, називають ТОВ «Статус-Буд-Преміум». У відкритих джерелах сам бренд Status Group прямо асоціюється з народним депутатом Андрієм Стріхарським, який раніше був керівником або бенефіціаром пов’язаних структур групи. Водночас твердження про те, що саме ця компанія несе пряму юридичну відповідальність за конкретний зрив, потребує підтвердження у матеріалах справ або офіційних договорах КМДА.

    Ще один блок — ТОВ «ФК Сістемінвест» і ТОВ «ФК Прайм». «Сістемінвест» у відкритих реєстрах пов’язаний із Максимом Макаренком: і сайт компанії, і реєстрові агрегатори вказують його як власника істотної участі або особу, пов’язану з компанією у деклараціях. Саме тому ця структура потрапляє до переліку компаній, щодо яких виникають питання в історії із закупівлею квартир містом. Але й тут коректно казати не про доведену вину, а про зв’язок із групою компаній, що фігурує у скандалі.

    До переліку також відносять ТОВ «СОВ-ІНВЕСТ», яке в медійних розслідуваннях пов’язують із забудовницьким середовищем Вагіфа Абдуллаєва. У відкритих даних Абдуллаєв і його родина справді фігурують у низці будівельних компаній, а ТОВ «Вагра» давно згадувалося у скандалах навколо забудови Батиєвої гори. Але прямий ланцюжок відповідальності між усіма цими структурами і невиконанням контрактів на соціальне житло знову ж таки має бути підтверджений документально в судах або слідством.

    Отже, якщо стисло відповісти на запитання, хто несе відповідальність за провал програми, то в публічному полі фігурують КП «Спецжитлофонд», КП «Житлоінвестбуд-УКБ», а також приватні компанії «Статус-Буд-Преміум», «ФК Сістемінвест», «ФК Прайм» і «СОВ-ІНВЕСТ». Формально відповідальність виникає там, де забудовники або продавці не виконали зобов’язання щодо введення житла в експлуатацію і передачі квартир місту, а управлінська — на посадовцях КМДА, які курували цей напрям і допустили накопичення сотень непереданих квартир. Остаточну ж юридичну оцінку мають дати суди та правоохоронні органи.

  • Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Росія продовжує системно розпродавати українські природні ресурси на тимчасово окупованих територіях, фактично перетворюючи їх на джерело швидкого прибутку. Одним із найяскравіших прикладів стала угода з продажу права на розробку Бобриківського золоторудного родовища на Луганщині.

    За даними розслідування Reuters, ліцензію на видобуток отримала компанія «Алчевськпромгруп», заплативши лише 9,7 млн доларів. Водночас запаси родовища оцінюються приблизно у 1,64 тонни золота, що за поточними ринковими цінами може становити близько 260 млн доларів. Таким чином, вартість угоди виявилася у десятки разів нижчою за потенційну ціну ресурсу.

    До початку війни родовище розробляла австралійська компанія Korab Resources, однак після окупації у 2014 році вона була змушена припинити діяльність. З того часу контроль над об’єктом перейшов до російських структур.

    Журналісти зазначають, що це не поодинокий випадок. Москва активно виставляє на онлайн-аукціони десятки об’єктів на захоплених територіях, включно з шахтами, кар’єрами та сільськогосподарськими землями. Фактично йдеться про цілеспрямовану політику привласнення українських активів.

    У Росії такі території називають «Новоросією» та відкрито заявляють про наміри їхнього розвитку. Володимир Путін характеризує це як «відновлення історичних земель». При цьому, за оцінками, у 2024–2026 роках РФ планує витратити близько 11,8 млрд доларів на розвиток окупованих регіонів — це майже втричі більше, ніж спрямовується на інші регіони країни у межах аналогічних програм.

    Паралельно з розпродажем активів Росія активно вивозить ресурси. За даними журналістів, у період з 2022 по 2025 рік з окупованих територій було експортовано щонайменше 500 тисяч тонн вугілля, яке постачалося до третіх країн.

    Експерти наголошують, що подібні дії порушують міжнародне право та свідчать про спробу Москви закріпити економічний контроль над захопленими регіонами. Йдеться не лише про військову окупацію, а й про довгострокову економічну інтеграцію цих територій у російську систему.

    Українська розвідка водночас підкреслює ключову роль транспортної інфраструктури, зокрема портів Азовського моря та залізниць, які забезпечують вивезення ресурсів. Через Маріуполь і Бердянськ здійснюється експорт вугілля, зерна та інших корисних копалин.

    За словами українського військового з позивним «Орест», навіть диверсійні дії в тилу не здатні суттєво зупинити цей процес через масштаби логістики. Залізнична мережа, яка використовується для транспортування ресурсів, розтягнута на сотні кілометрів.

    Аналітики вважають, що масштабні інвестиції Росії в інфраструктуру окупованих територій свідчать про небажання повертати їх у майбутньому. Окупація дедалі більше набуває економічного виміру, перетворюючись на інструмент отримання прибутку.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошує, що подібні проєкти є лише «вітриною», яка не покращує життя місцевих жителів і супроводжується подальшою мілітаризацією регіонів.