В Україні відзначається посилення контролю за доброчесністю осіб, які претендують на державні посади. За минулий рік 260 кандидатів не пройшли спеціальну перевірку через невірні дані в їхніх деклараціях. Це стосується осіб, які бажають зайняти впливові позиції в органах влади, і які не змогли надати пояснення щодо своїх значних статків або ж просто приховали їх. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило про цю ситуацію.
Згідно з даними агенції, основною причиною відмови у призначенні стало невідповідність між задекларованими доходами та фактичним майновим станом кандидатів. У багатьох випадках йдеться про величезні суми — від сотень тисяч до десятків мільйонів гривень. Закон встановлює, що якщо особа не може обґрунтувати походження активів, що перевищують 100 прожиткових мінімумів (з 2026 року — понад 300 тисяч гривень), це є підставою для негативного висновку спеціальної перевірки.
НАЗК акцентує, що перевірки стосуються переважно кандидатів на посади категорії «А» і «Б», які представляють вищий корпус державної служби та посади з підвищеним ризиком корупції. Тут вимоги до прозорості доходів є особливо жорсткими через великий обсяг відповідальності та доступу до ресурсів.
На початку 2026 року тенденція залишилася незмінною: близько 60 кандидатів не пройшли перевірку через невідповідності в деклараціях, що свідчить про системність проблеми та поступове покращення роботи контролюючих механізмів.
Проте, навіть негативний висновок спецперевірки не завжди стає перепоною для призначення кандидата. В окремих випадках рішення все ж ухвалюється уповноваженим органом або посадовцем. У таких ситуаціях НАЗК продовжує поглиблену перевірку даних або ініціює моніторинг способу життя посадовця.
Один з яскравих прикладів стосується кандидата на посаду в Державній екологічній інспекції, у декларації якого виявили недостовірні дані на понад 16,6 мільйона гривень. Незважаючи на це, кандидат отримав призначення, але подальша перевірка виявила ще більші розбіжності — приховані активи зросли до понад 26 мільйонів гривень. У результаті НАЗК виявило ознаки кримінального правопорушення і передало матеріали до Офісу Генерального прокурора.
Ще один випадок зафіксований у Дарницькому районному суді Києва, де кандидата призначили на посаду начальника відділу, незважаючи на недостовірні дані на майже 5 мільйонів гривень, які після повної перевірки зросли до 6,3 мільйона гривень. Матеріали цієї справи були передані до Національної поліції України.
НАЗК підкреслює важливість не лише первинної перевірки, а й подальшого контролю за посадовцями. Агентство активно використовує инструменти моніторингу способу життя, щоб аналізувати витрати, майно та фінансову поведінку осіб після їх призначення.
З моменту відновлення спеціальних перевірок у жовтні 2023 року НАЗК обробило понад 44,1 тисячі запитів, що свідчить про масштабність процесу і навантаження на антикорупційні органи. Фахівці вважають, що спецперевірки є важливим інструментом для запобігання корупції на етапі призначення, адже вони дозволяють відсіяти кандидатів із сумнівною репутацією до того, як вони отримають доступ до державних ресурсів або впливу.
Разом з цим експерти зазначають, що ефективність системи залежить не лише від роботи НАЗК, а й від політичної волі органів призначення. Ігнорування негативних висновків ставить під загрозу довіру до системи та може призвести до ризиків для державного управління.
На тлі європейського курсу України питання транспарентності та боротьби з корупцією набуває особливого значення. Міжнародні партнери неодноразово підкреслювали, що ефективна система декларування та контролю доходів посадовців є ключовою умовою подальшої підтримки України.
Отже, результати спецперевірок за 2025 рік і початку 2026 року свідчать про дві паралельні тенденції: з одного боку, посилення контролю та виявлення порушень, з іншого — системні проблеми з доброчесністю частини кандидатів. У таких умовах важливо продовжувати вдосконалювати механізми перевірки та підвищувати відповідальність за недостовірне декларування в рамках антикорупційної політики держави.
