Національний природний парк «Гомільшанські ліси» опинився в центрі суспільної уваги через серйозні підозри у порушенні режиму охорони природи. Активісти та мешканці прилеглих громад заявляють, що територія, яка має статус заповідної та повинна зберігати унікальні природні комплекси, фактично використовується як господарське угіддя з комерційною метою.

За словами громадських діячів, керівництво парку, зокрема директор Олександр Помазан, пов’язують із практиками, що суперечать законодавству про природно-заповідний фонд. Серед найпоширеніших порушень називають незаконне сінокосіння, самовільний випас худоби та регулярне пересування важкої техніки територією парку без відповідних дозволів і екологічних обґрунтувань. Такі дії, на думку екологів, завдають значної шкоди ґрунтам, рослинному покриву та середовищу існування диких тварин.

Як зазначається у внутрішніх документах та актах огляду, порушення фіксувалися неодноразово. Водночас, за твердженням заявників, реакція адміністрації обмежувалася формальними відповідями без реальних заходів з припинення незаконної діяльності.

Лише влітку 2025 року, згідно з актами перевірок, було задокументовано незаконну заготівлю сіна на трьох ділянках у межах заповідної та господарської зон. Загальна сума завданих збитків, за попередніми розрахунками, перевищила 11,9 мільйона гривень. Мова йде про площу понад 63 гектари, де, за наявною інформацією, діяльність велась без будь-яких дозволів або встановлених лімітів.

Показовим став інцидент 6 серпня 2025 року, коли правоохоронці зупинили техніку під час спроби вивезення заготовленого сіна. За словами очевидців, особи, причетні до перевезення, заявляли про «узгодження» своїх дій з адміністрацією парку. Серед тих, кого пов’язують із систематичним використанням заповідних луків для випасу худоби, називають окремих місцевих мешканців, які роками фактично користуються державними землями у приватних інтересах.

Критики керівництва парку стверджують, що ігнорування цих фактів може свідчити про свідоме потурання порушенням. На їхню думку, НПП «Гомільшанські ліси» ризикує втратити статус природоохоронної установи і перетворитися на інструмент збагачення окремих осіб.

Офіційних рішень суду або остаточних висновків правоохоронних органів у цій справі наразі не оприлюднено. Водночас екологи та громадськість вимагають повного розслідування, притягнення винних до відповідальності та відновлення знищених природних територій.

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви колишнього заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби щодо перегляду обвинувального вироку, ухваленого у 2017 році. Тоді його було визнано винним в організації злочинної групи та заволодінні державним майном у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що вирок має бути переглянутий на підставі так званих нововиявлених обставин. Як ключовий аргумент адвокати подали результати поліграфічного дослідження, проведеного у 2025 році. За їхньою позицією, ці дані нібито свідчили про недостовірність показань, на яких базувалася угода про визнання вини, укладена ще у 2017 році.

Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило результати перевірки декларації за 2024 рік депутата Черкаської міської ради від партії «Голос» Віктора Євпака. Під час аналізу поданих відомостей фахівці агентства встановили суттєві розбіжності між задекларованими даними та фактичним майновим станом посадовця. Загальна сума недостовірної інформації, за оцінками НАЗК, перевищила 49,2 мільйона гривень.

У відомстві повідомили, що первинна декларація містила неповні відомості про активи, доходи та фінансові зобов’язання. Лише після офіційних зауважень з боку НАЗК депутат подав виправлений документ, у якому відобразив додаткові активи та джерела доходів на суму понад 49 мільйонів гривень. Йдеться про майно та фінансові показники, які мали бути зазначені ще під час первинного декларування.

За даними агентства, у початковій декларації Євпак не вказав житловий будинок у Черкасах, орієнтовна вартість якого становить майже 9 млн грн. Крім того, він не задекларував доходи у вигляді дивідендів від своїх компаній, зареєстрованих у США, на суму близько 39,4 млн грн.

Сам депутат пояснив відсутність даних про нерухомість «неуважністю» через те, що на одній земельній ділянці розташовані кілька будівель з різними реєстраційними номерами. Щодо доходів з-за кордону він зазначив, що спочатку вважав за потрібне декларувати лише доходи, отримані в Україні. Після перевірки він уточнив, що ці кошти є дивідендами від його ІТ-компаній у США.

Варто зазначити, що Віктор Євпак у 2020 році балотувався на посаду міського голови Черкас. Проте навіть для політика з такими амбіціями вимоги фінансової відкритості не були пріоритетом до втручання НАЗК.

Національне агентство встановило, що в діях депутата є ознаки правопорушення. Висновок НАЗК передано до Національної поліції України для подальших дій. Ситуація свідчить, що десятки мільйонів гривень були відображені в декларації лише після офіційної перевірки.

Шевченківський районний суд Львова ухвалив обвинувальний вирок щодо заступника керівника Інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, полковника Олега Стокалюка. Посадовця визнали винним в одержанні неправомірної вигоди за використання службового впливу у сфері пожежної безпеки.

Як встановив суд, події відбувалися у 2023 році. Стокалюк домовився про отримання грошових коштів від представника приватної компанії ТОВ «Тандем Ріел». Йшлося про сприяння у вирішенні питання з реєстрацією декларації відповідності вимогам пожежної безпеки для нежитлового приміщення, розташованого у місті Городок Львівської області. За матеріалами справи, посадовець пообіцяв вплинути на службових осіб Головного управління ДСНС у Львівській області.

Суд визнав, що Стокалюк «не вимагав», але прийняв хабар. Полковник частково визнав провину, стверджуючи, що гроші були передані добровільно та без тиску. Проте суд ухвалив, що дії підпадають під частину 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди за вплив.

Покарання виявилося формальним — штраф у 93,5 тисячі гривень, що лише трохи перевищує суму хабара. Жодного позбавлення волі, заборони обіймати посади чи конфіскації майна не застосовано. Вирок підлягає оскарженню.

Ситуація демонструє, як в українській судовій системі часто виглядає покарання для офіцерів та керівників у сфері цивільного захисту: можливість сплатити штраф і формально закрити справу, залишаючи питання про реальний вплив на процеси прийняття рішень.

Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Державної служби безпеки на транспорті Степан Терзі задекларував суттєві статки, що перебувають у власності членів його родини. Відповідні відомості містяться в офіційних деклараційних документах, які стали доступними для громадськості в межах вимог фінансової прозорості.

Згідно з поданою інформацією, дружина посадовця Альона Мінтуш-Терзі володіє золотими злитками загальною вартістю 663 тисячі гривень. У декларації зазначено сам факт наявності дорогоцінного металу як активу, що підлягає обов’язковому декларуванню, водночас детальні характеристики — зокрема точна вага золота чи виробник злитків — у відкритій частині документа не розкриваються.

Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.

Державна прикордонна служба України оприлюднила оновлені статистичні дані щодо протидії корупційним правопорушенням на державному кордоні за грудень, а також за весь час дії воєнного стану. У відомстві підкреслюють, що боротьба з незаконними проявами серед осіб, які перетинають кордон або намагаються вплинути на службовців, є одним із ключових напрямів роботи прикордонників у нинішніх умовах.

За інформацією ДПСУ, лише протягом грудня було припинено 51 спробу надання неправомірної вигоди посадовим особам. Загальна сума коштів, які намагалися передати прикордонникам з порушенням закону, склала 227,5 тисячі гривень. У службі наголошують, що йдеться про різні категорії правопорушень, зокрема спроби незаконного перетину кордону, уникнення перевірок або пришвидшення оформлення документів.

Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.