Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Максима Сергійовича Семіткіна з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури у зв’язку з грубими порушеннями професійної етики та вимог законодавства. Підставою для такого кроку стало встановлення фактів демонстративного ухилення від перевірки законності отримання ним статусу особи з інвалідністю та відповідних соціальних виплат, зокрема пенсії, а також виявлення ознак корупційних дій.

За матеріалами дисциплінарного провадження, у 2019 році обласна медико-соціальна експертна комісія Черкаської області встановила Семіткіну статус інвалідності. Водночас у межах перевірки виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури та правомірності прийняття такого рішення. Комісія з’ясувала, що посадовець не сприяв об’єктивному розгляду обставин, не надав необхідних пояснень та фактично уникав участі у перевірочних заходах, чим порушив принцип відкритості та доброчесності, обов’язковий для працівників органів прокуратури.

Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

Прокурор — це посадова особа, на яку покладено відповідальність за нагляд за дотриманням законів, підтримання публічного обвинувачення в суді та захист інтересів держави і громадян. Його діяльність є важливою складовою функціонування правової системи, адже саме від професійності та принциповості прокурора значною мірою залежить рівень довіри суспільства до правосуддя.

Одним із ключових завдань прокурора є процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Це означає контроль за законністю дій слідчих органів, надання вказівок щодо збору доказів, а також прийняття рішень про повідомлення особі про підозру. Прокурор повинен діяти неупереджено, оцінюючи всі обставини справи — як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують людину.

Зараз сім’я мешкає в орендованій квартирі площею 106 кв. м у Дніпрі. Дату початку оренди Тупікало приховав, тоді як Барабаш вказала початок оренди у грудні 2022 року. Проте витрати на житло пара не декларує вже кілька років поспіль.

Юлія Барабаш також є співвласницею квартири площею 54 кв. м у місті Миколаївка Донецької області, якою володіє з 2007 року разом із родичкою, ймовірно, матір’ю.

Щодо автотранспорту, у 2023 році Барабаш придбала NISSAN QASHQAI 2018 року випуску за 560 тис. грн. Тупікало у 2024 році отримав PEUGEOT 301 2018 року випуску в подарунок від батька, оцінивши його у 260 тис. грн.

За 2024 рік Тупікало задекларував 1,1 млн грн зарплати у Спецпрокуратурі Східного регіону, 57 тис. грн — у Донецькій обласній прокуратурі та 19 тис. грн соцвиплат. Барабаш отримала 867 тис. грн зарплати та 16 тис. грн соцвиплат як внутрішньо переміщена особа.

Готівкові заощадження сім’ї становлять 20 тис. доларів у Тупікала та 1 тис. доларів у Барабаш, а також 5,5 тис. євро як спільну сумісну власність. Заощаджень на банківських рахунках прокурори не декларують. Загальна сума задекларованих коштів на кінець 2024 року становить майже 1,2 млн грн.

У Харкові правоохоронні органи викрили масштабну схему розтрати бюджетних коштів, організовану в одному з комунальних підприємств міста. Сума збитків, за попередніми підрахунками, становить майже 1,8 мільйона гривень. Слідство встановило, що до протиправної діяльності були причетні керівниця установи, її заступник, а також керівники окремих структурних підрозділів.

За матеріалами провадження, посадовці налагодили механізм фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку. Формально їх оформлювали на різні посади в межах підприємства, однак фактично жодних службових обов’язків ці особи не виконували. Основною метою такої схеми було створення підстав для відстрочки від мобілізації, адже працевлаштування на стратегічно важливих чи комунальних об’єктах могло стати аргументом для уникнення призову.

Слідство встановлює усі обставини справи та перевіряє можливу причетність інших співробітників підприємства. Дії посадовців кваліфікуються як привласнення бюджетних коштів.

Правоохоронці наголошують, що подібні схеми підлягають суворому покаранню згідно з чинним законодавством.

Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, питання технологічного забезпечення фронту стає одним із ключових для обороноздатності держави. Сучасна війна дедалі більше переходить у площину високотехнологічного протистояння, де саме дрони виконують функції розвідки, коригування вогню, логістики та навіть безпосереднього ураження цілей. Нестача цих засобів суттєво впливає на ефективність бойових дій та безпеку військових підрозділів.

Безпілотні літальні апарати дозволяють оперативно отримувати розвідувальну інформацію без ризику для життя особового складу. Завдяки їм командування може швидко реагувати на зміни ситуації на полі бою, виявляти пересування техніки противника та коригувати артилерійський вогонь із високою точністю. Коли кількість таких пристроїв обмежена, знижується швидкість прийняття рішень і підвищуються ризики помилок.

Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

У столиці Німеччини правоохоронці розслідують обставини загибелі 40-річної жінки, тіло якої було знайдено в одному з міських парків. Про інцидент повідомили представники берлінської поліції та прокуратури. Інформація про подію з’явилася у німецьких медіа з посиланням на офіційні джерела.

За попередніми даними, страшну знахідку виявили у ранкові години неподалік вулиці Альтенгофер Штрассе. Місце одразу оточили правоохоронці, територію парку тимчасово закрили для відвідувачів. На місці працювали слідчі, криміналісти та судово-медичні експерти, які проводили першочергові процесуальні дії та фіксували можливі докази.

Повідомлення до поліції надійшло близько 3:30 ночі 9 лютого. На місці події затримали 46-річного чоловіка, якого підозрюють у причетності до злочину. За інформацією прокуратури, загибла та підозрюваний були знайомі. Мотиви злочину наразі з’ясовуються.

Німецька поліція не розкривала імена загиблої та підозрюваного, однак посольство України в Берліні підтвердило, що 9 лютого загинула громадянка України. Затриманий підозрюваний також є громадянином України.

Справа перебуває на контролі посольства.

35-річна Вікторія Северіна відома як дружина колишнього поліцейського Харкова Максима Северіна, проте її особистість і життєвий шлях значно ширші за це формулювання. Вона — жінка, яка поєднує турботу про родину, активну громадянську позицію та прагнення до розвитку навіть у складні часи.

Народившись і вирісши у Харкові, Вікторія з дитинства була оточена атмосферою великого міста, що формує характер і вчить швидко адаптуватися до змін. Освіту здобувала у місцевому навчальному закладі, де проявляла інтерес до гуманітарних дисциплін та соціальних ініціатив. З роками це переросло у бажання бути корисною суспільству й підтримувати тих, хто цього потребує.

Щодо Максима Северіна, то його раптове звільнення з поліції залишається невідомим. Раніше він працював у Харкові, потім у Рівному, після чого несподівано залишив службу. Подробиці причин звільнення наразі не розголошуються.

Наразі журналісти планують розкрити більше деталей життя родини, зокрема фінансових аспектів та способу життя подружжя.